числового програмного керування верстатами, регуляторами, сенсорами
тощо).
Абонентами мережі називаються користувачі чи обчислювальні
процеси, що вимагають мережного обслуговування (передачі інформації).
Мережа зв’язку складається з фізичних засобів передачі інформації й
апаратно-програмних засобів сполучення кінцевих систем. Склад цих
засобів залежить від конкретної реалізації мережі. Наприклад, як засоби
сполучення можуть виступати контролери мережі і модеми, вмонтовані в
кінцеві системи чи виконані у вигляді окремих пристроїв, а як фізичні
засоби передачі - блоки доступу (наприклад, прийомопередавачі,
повторювачі) і середовище передачі сигналів (наприклад, кабелі). Блоки
доступу, модеми, контролери, а також комутаційні пристрої, ретранслятори
є зв’язковими пристроями. Сукупність зв’язкових пристроїв і кінцевого
устаткування, підключених до середовища передачі в деякій точці,
називаються вузлом мережі.
Прикладна галузь визначає географічні масштаби ОМ. Під локальними
обчислювальними мережами (ЛОМ) звичайно розуміють ОМ, що з’єднують
кінцеві системи в одній кімнаті, будинку чи декількох близько
розташованих будинках. ЛОМ належить, як правило, одній організації чи
підприємству (міністерству, заводу, інституту, порту, АЕС тощо.). Мережі
зв’язку ЛОМ (тобто локальні мережі зв’язку - ЛМЗ) мають у даний час
наступні типові характеристики:
- високу швидкість передачі даних (0,1- 100 Мбіт/с),
- невелику довжину (0,1-50 км),
- малу ймовірність помилки передачі даних (10
-8
- 10
-11
).
Слід зазначити, що уже в даний час характеристики ЛМЗ частково
перекривають характеристики глобальних мереж зв’язку. Можна
припустити, що застосування волокнянооптичних кабелів згодом зітре
границі між різними типами мереж зв’язку в нашому сьогоднішньому
розумінні і локальність мережі зв’язку буде визначатися лише її юридичною
приналежністю підприємству чи організації, що не спеціалізуються на
комерційному наданні послуг щодо передачі інформації. Далі для стислості
відкриті інформаційні мережі зв’язку будемо називати просто мережами.
Під архітектурою ОМ будемо розуміти набір компонентів ОМ і правила
їхнього з’єднання.
Топологія мережі визначається способом з’єднання її вузлів із каналами
(кабелями) зв’язку. На практиці використовуються п’ять базових топологій: