7.1.24. Аерофотознімання великих промислових майданчиків, на яких є осередки диму,
рекомендується виконувати двічі при різних напрямках вітру.
7.1.25. Аерофотознімання великих річкових долин проводять у період меженного рівня води в
річках. У районах, де тривалість знімального періоду обмежена, аерофотознімання виконують
незалежно від рівня води в річках, а для встановлення меженного рівня вздовж річок
прокладають
додаткові маршрути.
У зоні водосховищ аерофотознімання слід виконувати при нормальному підпорному горизонті
води, який може припадати на різні пори року.
Аерофотознімання узбережжя з вираженими припливно-відпливними явищами слід виконувати
при одному із граничних рівнів (відпливі) і прокладати додаткові маршрути вздовж берега при
іншому граничному рівні (припливі).
7.1.26. Матеріали аерофотознімання приймають
згідно з вимогами діючих нормативних
документів з аерофотознімання та умовами договору.
МАРКІРУВАННЯ РОЗПІЗНАВАЛЬНИХ ЗНАКІВ
7.1.27. При створенні топографічних планів великих масштабів, коли масштаб
аерофотознімання вибирається у декілька разів дрібнішим від масштабу плану і підвищуються
вимоги до точності розпізнавання на аерофотознімках точок геодезичної основи, рекомендується
передбачати маркірування точок геодезичної основи.
7.1.28. Маркірування проводять перед аерофотозніманням з мінімальним розривом у часі.
При зніманні в масштабі
1:5000 маркірують пункти геодезичної основи і запроектовані роз-
пізнавальні знаки: планові або планово-висотні. При зніманні в масштабах 1:2000, 1:1000 і 1:500
маркірують пункти геодезичної основи, планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки, виходи
(люки) підземних комунікацій, вхідні і вихідні орієнтири на осях маршрутів аерофотознімання.
Можуть маркіруватися також об’єкти, координати яких передбачається визначати в результаті
побудови фотограмметричних мереж.
7.1.29. Маркіровані планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки треба розташовувати таким
чином, щоб на аерофотознімках їхнє зображення не закривалося зображеннями будівель, споруд,
кронами дерев або їх тінями.
Якщо пункти геодезичної основи закріплені стінними знаками, то замість них маркірують
тимчасові знаки або розміщені поблизу місцеві предмети, координати яких будуть визначені
додатково.
7.1.30. Для маркірування застосовують дешеві матеріали. Обов’язковою умовою вибору
матеріалу і барвника для маркірування є забезпечення максимального контрасту між
маркірувальним знаком і фоном місцевості.
При маркіруванні на вулицях і дорогах з твердим покриттям, в незабудованих територіях — з
трав’яною рослинністю, а також у місцях, де немає впевненості в тому
, що належного контрасту
знака з фоном не буде забезпечено, додатково створюється штучний фон.
7.1.31. У забудованій території маркірувальні знаки повинні мати форму хреста, який
складається з чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або круга (кола).
Розміри маркірувальних знаків, залежно від масштабу фотографування, обирають так, щоб
зображення на аерофотознімку знаків
білого або жовтого кольору були не менше:
— довжина і ширина одного променя знака “хрест” відповідно 0,16 мм і 0,05 мм;
— вільний простір у центрі між протилежними променями — 0,05 мм;
— сторона квадрата або діаметр круга (кола) — 0,10 мм.
У знака “хрест” темного кольору ширина променя повинна бути збільшена в 1,5 раза.
Якщо геодезичний пункт має
добре помітне обкопування, то його можна маркірувати кругом
або квадратом. Такою ж формою маркірів маркірують у незабудованій території планово-висотні і
планові розпізнавальні знаки.
Маркірувальні знаки повинні бути симетричними відносно центрів об’єктів, що маркіруються.
7.1.32. Маркірувальні знаки осей маршрутів аерофотознімання оформляють у вигляді стрілок і
прямокутників (смуг) довжиною 0,6 мм, шириною
0,10-0,15 мм у масштабі фотографування.
7.1.33. На кожен маркірувальний знак заводять спеціальну картку, в якій вказують:
місцезнаходження замаркірованої точки (назва об’єкта, номенклатура планшета, номер точки, що
замаркіровано, пункт геодезичної основи, запроектований розпізнавальний знак, вісь маршруту,
кришка люка і т. ін.), абрис, розміри і форма маркірувального знака, висота його над поверхнею
землі
в сантиметрах, матеріал, що використаний для маркірування; після виконання
аерофотознімання проставляють номер аерофотознімка.
ПЛАНОВА ПІДГОТОВКА АЕРОФОТОЗНІМКІВ
7.1.34. Розміщення планових розпізнавальних знаків проектується як доповнення до існуючих
на місцевості пунктів геодезичної мережі для забезпечення необхідною плановою основою кожної
секції фотограмметричної мережі.