будівельник ____________________, робітник _______________________склали цей акт у тому, що
новий пункт «___» класу під назвою _______________________________________________
суміщений з пунктом
____________________________________________________________________________________
(назва пункта)
Новий центр суміщений точно в плані з ______________________________________________
Планове положення старих центрів і нового центра показані на центрувальному листі
____________________________________________________________________________________
Верхня марка нового центра закладена на ___________ см.
____________________________________________________________________________________
(вище або нижче верхнього, середнього, нижнього старого центра)
Інженер-рекогносцирувальник ______________________
Технік-будівельник _________________________________
Робітник ____________________________________________
Додаток 8
до Інструкції з топографічного знімання
у масштабах 1:5000,1:2000,1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)
Визначення елементів приведення
При розвитку геодезичних мереж згущення і знімальних мереж виникають випадки, коли
вимірювання горизонтальних кутів проводяться при позацентровому положенні осі приладу (цент-
рування) або візирної цілі (редукція).
Елементи центрувань і редукцій визначають
графічно на центрувальному листі. Визначення
виконують з трьох станцій таким чином, щоб проектувальні площини перетиналися під кутами,
близькими до 120
0
або 60
0
.
Пректування центра С, осі приладу J і візирної цілі V проводять за допомогою вивіреного
теодоліта при двох положеннях вертикального круга з відстаней, що більші або дорівнюють висоті
знака.
Кожен із дев’яти напрямків відмічають чотирма точками на краях центрувального листа (двома
точками відмічають напрямок, що одержаний при одному крузі, і
двома — при другому).
Між кожною парою точок намічають середю точку. З’єднують однозначні середні точки
прямими лініями, одержують пересічення проекцій напрямків із точок стоянки теодоліта на С, J і V.
Якщо замість точок на перетинах одержали трикутники похибок, то вишукувані точки намічають
у середині цих трикутників. Сторони трикутників похибок не повинні
бути більше 5 мм при
проектуванні осі приладу і центра пункту і 10 мм - при проектуванні візирного циліндра.
Лінійні елементи центрування l в метрах і редукції l
1
вимірюють на центрувальному листі з
точністю до міліметрів від точки С до J і від С до V.
Кутові елементи центрування і редукції будують при
проекції осі приладу J і візірної цілі V;
вимірюють їх транспортиром до частки градуса за ходом годинникової стрілки від напрямку на
проекцію центра даного пункту до напрямків, що прокреслені на два інших пункти.
Кут між напрямками на пункти, що визначений як різниця графічно виміряних напрямків, не
повинен відрізнятися від кута, що
виміряний на пункті приладом, більше ніж на 2° при l 10см, на
1° при 10 l 20 см і на 0,5° при l 20 см.
При лінійних вимірюваннях елементи центрування віддалемірів і редукції відбивачів
визначають так само, як і при кутових спостереженнях, але на центрувальних листах обов’язково
прокреслюють лінії на всі пункти, до
яких вимірювалися відстані.
Поправкою у виміряну відстань за позацентрове положення віддалеміра і відбивача є проекція
відрізку між центром пункта і центром приладу на відповідні напрямки.
Поправки за центрування і редукцію у виміряні лінії одержують безпосередньо з листа ви-
значення.