1. Перевірка зовнішнього стану та взаємодії рухомих вузлів світловіддалеміра.
2. Перевірка стійкості штатива і підставки.
3. Перевірка та юстування наставних рівнів.
4. Перевірка правильності установки сітки ниток зорової труби.
5. Перевірка суміщення візирної вісі оптичного центриру з віссю обертання світловіддалеміра.
6. Перевірка функціонування світловіддалеміра (перевірка напруги акумулятора, перевірка
індикаторів табло, перевірка мілівольтметра, перевірка контрольного
відліку).
7. Визначення та юстування відхилення f_ частоти кварцевого генератора від номінального
значення. Значення f_ не повинно бути вище 60 Гц (при найбільшому міжповірочному інтервалі 6
місяців).
8. Визначення величини зміни контрольного відліку при зміні напруги акумулятора. Зміна
значення контрольного відліку не повинна бути більше 3 мм.
9. Визначення середньої квадратичної помилки m
Дк
вимірювання віддалі одним прийомом.
Значення m
Дк
у міліметрах для кожної лінії не повинно перевищувати точності приладу.
Загальний порядок роботи з електронними тахеометрами
1. Підготовка приладу до вимірювань.
а) Вибір та фіксація в приладі одиниць вимірювань для кутів, відстаней, температури і тиску.
Дані установки приладу зберігаються при виключеному живленні, так що ця процедура
виконується один раз.
б) Перевірка та фіксація в приладі MZ — місця зеніту вертикального круга і С — колімаційної
помилки.
MZ і С — визначаються та
фіксуються в приладі заводом-виробником, точність їх визначення
забезпечує точність вимірювань при використанні одного положення круга. Рекомендується час від
часу перевіряти ці зафіксовані значення і при потребі перевизначати їх.
2. Робота з електронними тахеометрами з використанням системного програмного
забезпечення.
а) Формування записувальної маски тахеометра, тобто вибір структури запису даних (№
станцій
, горизонтальних та вертикальних кутів, горизонтальних чи похилих відстаней, перевищень,
висот інструментів та візирних цілей), які величини, в якому порядку і під якими кодами будуть
реєструватись приладом.
Формування маски залежить від виду робіт, які планується виконувати (мікротріангуляція, полі-
гонометрія, тахеометричне чи горизонтальне знімання і т. ін.), та від типу конвертора, який
трансформує зареєстровані величини в різноманітні програмні комплекси для подальшої їх
обробки.
б) Визначення метеорологічних даних та постійних величин відбивачів (здійснюється за
допомогою допоміжних пристроїв — барометрів, термометрів) та їх фіксація в приладі.
У ході високоточних робіт даний процес виконується на кожній станції спостережень, а при
різноманітних зніманнях — при значних змінах стану атмосфери
.
в) Опис станції спостережень:
— задавання коду процесу робіт, який планується виконувати (побудова знімальної основи чи
різноманітні знімання);
— опис станції спостережень (її назва чи номер);
— опис напрямків спостережень (їх назви чи номери).
При виконанні різноманітних знімань описується тільки станція спостережень та напрямок на
один із пунктів геодезичної основи (орієнтирний напрямок
).
г) Вимірювання на станції спостережень:
— встановлення початкового напрямку;
— проведення вимірювань на станції;
— реєстрація виміряних величин.
Детальний опис підготовки приладів до роботи, користування системним та прикладним
програмним забезпеченням дається в комплекті документації на прилад, яким і слід користуватись
при розробці робочої методики відповідно до конкретних цілей.
Короткий опис робіт з
вимірювання довжин сторін електронними віддалемірами
1. Вимірювання довжин сторін віддалемірами проводиться у такому порядку:
а) встановлення приймача-передавача і рефлектора над центрами пунктів за допомогою
оптичного центриру і рівнів;
б) вимірювання температури і тиску повітря. Для вимірювання температури термометр-пращ