нею злочину
53
. Отже, початковий момент появи "особи злочинця"
збігається з фактом вчинення злочину.
Вона припиняє своє існування після відбуття засудженим
покарання за вчинений злочин, а саме після досягнення цілей
покарання, після втрати ним властивості суспільної небезпеч-
ності. Як свідчить практика, трапляється, що виправлення за-
суджених може й не відбутися. Однак навіть у такому разі слід
говорити не про особу злочинця, а про особу, що становить
потенційну небезпеку для суспільства, у зв'язку з чим над нею
встановляється адміністративний нагляд і щодо неї застосо-
вуються інші превентивні заходи.
Суспільна небезпечність особи формується найчастіше до
моменту вчинення злочину. Це, звичайно, виявляється в
антигромадській поведінці конкретної особи. Антисуспільна
спрямованість особи проявляється в її аморальних вчинках,
дисциплінарних, адміністративних та інших правопорушеннях,
які ще не мають злочинного характеру, але при повторенні все
більше набирають кримінальних рис і вказують на реальну
можливість скоєння певною особою злочину
54
.
5.3. Основні кримінологічні ознаки особи
злочинця
Особі злочинця притаманна система ознак, властивостей, рис,
які визначають її як людину, що вчинила злочин. Будучи різно-
видом особи взагалі, особа злочинця має загальні ознаки (стать,
вік, фах, освіта, соціальний стан, роль у суспільстві), а також
властиві лише особі злочинця специфічні ознаки, що визначають
і відображають характер і ступінь її суспільної небезпечності.
Вітчизняні кримінологи поділяють ці ознаки на такі основні
групи:
1) соціально-демографічні;
2) кримінально-правові;
53
Сахаров А. Б. Актуальнме вопросм учення о личности пре-
стущшка // Теоретические проблеми учення о личности преступ-
ника. -М., 1979. - С. 13.
54
Миллер А. И. Противоправное поведение несовершеннолет-
них (генезис и ранняя профилактика). - К., 1985. - С. 112.
86
3) соціальні ролі й статуси;
4) риси правової та моральної свідомості;
5) соціально-психологічні характеристики.
Ознаки, що характеризують особу злочинця, перебувають у
взаємозв'язку та взаємозалежності. Так, соціально-демографічні
ознаки особи значною мірою визначають її соціальні ролі й поряд
з останніми є вирішальним фактором у формуванні моральних і
психологічних характеристик особи. Низка ознак може мати
альтернативний характер, тобто одночасно їх можна віднести до
кількох груп (наприклад, освіта - соціально-демографічна ознака,
водночас може вказувати на соціальну роль особи в суспільстві).
Комплексне вивчення особи злочинців не повинне обмежува-
тися встановленням окремих ознак, які часто поверхово
характеризують особу, а має проводитися з необхідною глибиною
у їх взаємодії, що є гарантією більш повного виявлення чинників
генези особи злочинця з метою застосування адекватних заходів
для її корекції і недопущення вчинення нею нових злочинів.
5.4. Соціально-демографічні ознаки особи
злочинця
Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
охоплюють стать, вік, освіту, місце народження та проживання,
громадянство, рід занять, стаж роботи, сімейний стан, належність
до певної соціальної групи й інші відомості демографічного
характеру. Ці ознаки властиві будь-якій особі й самі по собі не
мають кримінологічного значення. Проте у статистичній звітності
стосовно осіб, які вчинили злочини, соціально-демографічні
ознаки дають важливу інформацію, без якої неможлива повна
кримінологічна характеристика особи злочинців.
Узяті у великій сукупності на рівні злочинності взагалі чи на
рівні окремого виду злочинів і піддані статистичній обробці в
зіставленні з даними офіційної демографічної статистики,
соціально-демографічні ознаки містять цінну кримінологічну
інформацію про особу злочинців. При такому зіставленні
встановлюються зв'язки особи злочинця з типовими
характеристиками всього суспільства.
Зіставляючи, приміром, частку чоловічого та жіночого на-
селення, втягнутого в злочинну діяльність, дослідники доходять
87