Львів: Каменяр, 1990. - 301 с. + карти.
Ґійом Левассер де Боплан (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan)
(бл. 1600—1673), французький інженер і військовий картограф, з
початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно
на території України, у 1637—1638 рр. брав участь у поході
Конєцпольського на Павлюка й Остряницю.
Один із найвидатніших картографів XVII ст. Боплан створив перший
варіант генеральної карти України 1639. Ця рукописна карта Tabula
Geographica Ukrainska (Українська географічна карта, 44,5×62,5 см,
масштабу 1:1500000) міститься в рукописному атласі Ф. Ґетканта і на
ній відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4
острови, 13 порогів, 4 лісів, 2 назви морів. Нині зберігається у
Військовому архіві у Стокгольмі. Перше видання генеральної карти
України Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum
adjacentibus Provinciis («Загальний план Диких полів, в просторіччі
України», південна орієнтація, 42×54,5 см, масштаб 1:1800000) було
виконане славетним голландським гравером Гондіусом (В. Гондом) і
надруковане у Данціґу 1648 року.
Основна картографічна праця Боплана Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus (Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями, складається з 8 аркушів розміром 41,5×45 см кожен, загальний розмір 83х216 см, мастаб 1:450000). Спеціальна карта України виґравійована і надрукована 1650 у Данціґу В. Гондіусом. Це одна з перших середньомасштабних топографічних карт великої території в Європі. Відомо декілька примірників, що відрізняються між собою численними змінами та доповненнями. В європейських країнах широко став відомий «Опис України» (1-е видання: «Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. Par le Sieur de Beauplan», 1651; 2-е доповнене видання: «Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie», Руан, 1660) де автор подає відомості географічні й економічні, змальовує побут українського селянства та інших станів, докладно описує дніпрові пороги та ін. «Опис», що вперше відкривав Україну для західного читача, викликав велике зацікавлення в Європі: перекладений англійською (1704), німецькою (1780), польською (1822), російською (1832) мовами.
Праця Боплана була одним з джерел для відомої історичної праці П. Шевальє. Перший український переклад Я. Кравця з'явився 1981 року.
У реліз, крім книги, додано спеціальні і загальну карти Боплана. У книгу, крім дослідницького твору Боплана, ввійшли художні твори на історичну тематику іншого відомого француза - письменника Проспера Меріме. Поштовхом до зацікавлення Проспера Меріме історією України стало захоплення творчістю, а потім і особисте знайомство із Миколою Гоголем. Натхненниками та порадниками Меріме в його українських студіях були також Марко Вовчок, Іван Тургенєв та Микола Костомаров.
Слід зазначити, що Меріме готувався до написання есе про Хмельницького дуже ретельно. Він простудіював усі існуючі на той час історичні праці про Хмельниччину, намагаючись уникнути тенденційності, опрацьовував історичні документи із різних джерел - українських, польських, французьких, російських.
Звичайно, сучасні історики знаходять у праці Меріме багато неточностей та домислів, однак варто мати на увазі, що письменник не ставив за мету передати суху хронологію фактів. Його радше цікавила глибинна мотивація учасників тієї кривавої війни. Меріме симпатизує Гетьманові Богдану та його козакам, які, відстоюючи свою гідність та волю, кинули виклик усій католицькій Європі. У той же час, письменник виказує розуміння польській шляхті, яка щиро захищає освячений церквою світопорядок, у якому немає місця для бунтівних схизматиків.
Власне саме відсторонення автора, його «нейтралітет» у козацько-шляхетському конфлікті надає твору додаткової цінності і дозволяє українським читачам поглянути на нашу історію під Іншим кутом.
Праця П. Меріме «Богдан Хмельницький» побачила світ у 1863 році і набула такої популярності у Франції, що протягом року перевидавалася 4 рази! Більше того, Меріме зумів настільки захопити своїх співвітчизників історією українців, що у травні 1869 року французький Сенат прийняв рішення про впровадження у школах Франції курсу української історії. На жаль, викрути історії самої Франції не дозволили впровадити прийняте рішення в життя - у 1870 році Друга французька імперія припинила своє існування.
Основна картографічна праця Боплана Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus (Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями, складається з 8 аркушів розміром 41,5×45 см кожен, загальний розмір 83х216 см, мастаб 1:450000). Спеціальна карта України виґравійована і надрукована 1650 у Данціґу В. Гондіусом. Це одна з перших середньомасштабних топографічних карт великої території в Європі. Відомо декілька примірників, що відрізняються між собою численними змінами та доповненнями. В європейських країнах широко став відомий «Опис України» (1-е видання: «Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. Par le Sieur de Beauplan», 1651; 2-е доповнене видання: «Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie», Руан, 1660) де автор подає відомості географічні й економічні, змальовує побут українського селянства та інших станів, докладно описує дніпрові пороги та ін. «Опис», що вперше відкривав Україну для західного читача, викликав велике зацікавлення в Європі: перекладений англійською (1704), німецькою (1780), польською (1822), російською (1832) мовами.
Праця Боплана була одним з джерел для відомої історичної праці П. Шевальє. Перший український переклад Я. Кравця з'явився 1981 року.
У реліз, крім книги, додано спеціальні і загальну карти Боплана. У книгу, крім дослідницького твору Боплана, ввійшли художні твори на історичну тематику іншого відомого француза - письменника Проспера Меріме. Поштовхом до зацікавлення Проспера Меріме історією України стало захоплення творчістю, а потім і особисте знайомство із Миколою Гоголем. Натхненниками та порадниками Меріме в його українських студіях були також Марко Вовчок, Іван Тургенєв та Микола Костомаров.
Слід зазначити, що Меріме готувався до написання есе про Хмельницького дуже ретельно. Він простудіював усі існуючі на той час історичні праці про Хмельниччину, намагаючись уникнути тенденційності, опрацьовував історичні документи із різних джерел - українських, польських, французьких, російських.
Звичайно, сучасні історики знаходять у праці Меріме багато неточностей та домислів, однак варто мати на увазі, що письменник не ставив за мету передати суху хронологію фактів. Його радше цікавила глибинна мотивація учасників тієї кривавої війни. Меріме симпатизує Гетьманові Богдану та його козакам, які, відстоюючи свою гідність та волю, кинули виклик усій католицькій Європі. У той же час, письменник виказує розуміння польській шляхті, яка щиро захищає освячений церквою світопорядок, у якому немає місця для бунтівних схизматиків.
Власне саме відсторонення автора, його «нейтралітет» у козацько-шляхетському конфлікті надає твору додаткової цінності і дозволяє українським читачам поглянути на нашу історію під Іншим кутом.
Праця П. Меріме «Богдан Хмельницький» побачила світ у 1863 році і набула такої популярності у Франції, що протягом року перевидавалася 4 рази! Більше того, Меріме зумів настільки захопити своїх співвітчизників історією українців, що у травні 1869 року французький Сенат прийняв рішення про впровадження у школах Франції курсу української історії. На жаль, викрути історії самої Франції не дозволили впровадити прийняте рішення в життя - у 1870 році Друга французька імперія припинила своє існування.