Київ: Основи, 1994-1995. - 390 + 392 с.
Переклад з французької Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко
Редактор: Олег Жупанський Сімона де Бовуар (1908—1986) — французька письменниця екзистенціалістського спрямування й філософської орієнтації, дружина Жана Поля Сартра. Її фундаментальне дослідження місця та ролі жінки в історії, культурі, літературі, суспільних взаєминах — «Друга стать» (1949) — давно визнане одним із видатних зразків феміністичної літератури.
Для широкого кола читачів.
Ця успішна і по-справжньому революційна книжка розпочалася як спроба видатної жінки з'ясувати свою суть і своє призначення. Така спроба закінчилася тим, що книжка приголомшила, розлютила і сполошила мільйони читачів, докорінно змінивши уявлення про те, як жінки говорять і думають про себе. Ґрунтуючись на багатьох інтерв'ю з жінками різного віку й різного соціального становища, майстерно синтезуючи дослідження жіночого тіла і психіки, а також економічної й історичної ролі жінок, "Друга стать" є енциклопедичним і блискуче аргументованим документом, де засвідчується нерівність і насаджувана силоміць "інакшість" жінок. По стількох роках книжка зберегла свою життєву силу і пристрасність, утверджуючи постать Сімони де Бовуар як одного з найвидатніших мислителів двадцятого сторіччя. Звернення до цієї уславленої й загадкової книжки загалом мало нагадує читання — від першого до останнього речення читача не полишає враження, що він веде якусь цікаву. гру. Найбільше захоплює те, що й авторка також вдається до цієї божевільної спроби написати майже про всіх жінок і про те, як до них будь-коли ставилися.Елізабет Гардвік Що таке жінка?. Нас благають: "Будьте жінками! Зоставайтесь жінками! Ставайте жінками!" Отже виходить, що не кожна людська самиця — жінка і, щоб стати нею, вона має володіти зачарованою субстанцією, яка перебуває нині під загрозою зникнення і ім'я якої — жіночність.
На обличчі Жінки-Матері — печать пітьми. Вона — хаос, з якого все виникло і куди все повинно колись вернутися. Вона — небуття. У морських глибинах завжди темно: жінка — це "похмуре море", якого страхалися стародавні мореплавці, а в надрах землі ніч. Чоловік прагне неба, світла, вершин, заллятих сонцем, чистої і прозорої, мов кришталь, прохолоди блакиті. А під його ногам — безодня, драглиста, тепла, темна, ладна затягнути його в себе. * * * Жінка дворушна і несе в собі розчарування: вона — все те, до чого кличе чоловік, і все те, чого він не досягає. Вона тілесно уособлює всі моральні цінності і їхні протилежності — від добра до зла. Вона — вічне розчарування. * * * Ніхто з нас до пуття не знає, що таке щастя, а ще менше ми знаємо, які справжні цінності приховано в цьому понятті. Немає жодної можливості виміряти щастя іншої людини, але завжди легко проголосити її щасливою, накинувши їй те, що вигідно нам, — скажімо, приректи її на вічне животіння, запевняючи, що щастя — в постійності. Чи може жінка реалізуватися як людська істота? Які шляхи перед нею відкрито, а які можуть завести у безвихідь? Як здобути незалежність в умовах цілковитої залежності? Якими путами стриножено свободу жінки і чи спроможна вона позбутися їх? Ось ті основоположні питання, на які ми спробуємо висловити свої погляди. * * * Якось мені захотілося знайти пояснення самої себе. І першою несподіванкою, яка вразила мене, було те, що насамперед я мусила сказати: Я — жінка.
Сімона де Бовуар
Редактор: Олег Жупанський Сімона де Бовуар (1908—1986) — французька письменниця екзистенціалістського спрямування й філософської орієнтації, дружина Жана Поля Сартра. Її фундаментальне дослідження місця та ролі жінки в історії, культурі, літературі, суспільних взаєминах — «Друга стать» (1949) — давно визнане одним із видатних зразків феміністичної літератури.
Для широкого кола читачів.
Ця успішна і по-справжньому революційна книжка розпочалася як спроба видатної жінки з'ясувати свою суть і своє призначення. Така спроба закінчилася тим, що книжка приголомшила, розлютила і сполошила мільйони читачів, докорінно змінивши уявлення про те, як жінки говорять і думають про себе. Ґрунтуючись на багатьох інтерв'ю з жінками різного віку й різного соціального становища, майстерно синтезуючи дослідження жіночого тіла і психіки, а також економічної й історичної ролі жінок, "Друга стать" є енциклопедичним і блискуче аргументованим документом, де засвідчується нерівність і насаджувана силоміць "інакшість" жінок. По стількох роках книжка зберегла свою життєву силу і пристрасність, утверджуючи постать Сімони де Бовуар як одного з найвидатніших мислителів двадцятого сторіччя. Звернення до цієї уславленої й загадкової книжки загалом мало нагадує читання — від першого до останнього речення читача не полишає враження, що він веде якусь цікаву. гру. Найбільше захоплює те, що й авторка також вдається до цієї божевільної спроби написати майже про всіх жінок і про те, як до них будь-коли ставилися.Елізабет Гардвік Що таке жінка?. Нас благають: "Будьте жінками! Зоставайтесь жінками! Ставайте жінками!" Отже виходить, що не кожна людська самиця — жінка і, щоб стати нею, вона має володіти зачарованою субстанцією, яка перебуває нині під загрозою зникнення і ім'я якої — жіночність.
На обличчі Жінки-Матері — печать пітьми. Вона — хаос, з якого все виникло і куди все повинно колись вернутися. Вона — небуття. У морських глибинах завжди темно: жінка — це "похмуре море", якого страхалися стародавні мореплавці, а в надрах землі ніч. Чоловік прагне неба, світла, вершин, заллятих сонцем, чистої і прозорої, мов кришталь, прохолоди блакиті. А під його ногам — безодня, драглиста, тепла, темна, ладна затягнути його в себе. * * * Жінка дворушна і несе в собі розчарування: вона — все те, до чого кличе чоловік, і все те, чого він не досягає. Вона тілесно уособлює всі моральні цінності і їхні протилежності — від добра до зла. Вона — вічне розчарування. * * * Ніхто з нас до пуття не знає, що таке щастя, а ще менше ми знаємо, які справжні цінності приховано в цьому понятті. Немає жодної можливості виміряти щастя іншої людини, але завжди легко проголосити її щасливою, накинувши їй те, що вигідно нам, — скажімо, приректи її на вічне животіння, запевняючи, що щастя — в постійності. Чи може жінка реалізуватися як людська істота? Які шляхи перед нею відкрито, а які можуть завести у безвихідь? Як здобути незалежність в умовах цілковитої залежності? Якими путами стриножено свободу жінки і чи спроможна вона позбутися їх? Ось ті основоположні питання, на які ми спробуємо висловити свої погляди. * * * Якось мені захотілося знайти пояснення самої себе. І першою несподіванкою, яка вразила мене, було те, що насамперед я мусила сказати: Я — жінка.
Сімона де Бовуар