К.: Інститут історії України НАНУ, 2003. — 520 с. — ISBN
966-02-2431-1.
У монографії на основі багатого джерельного матеріалу із залученням
досягнень вітчизняної та зарубіжної історичної науки розкривається
міжнародно-політичний статус Української держави у другій половині
XVII – на початку XVIII ст. Зокрема, досліджується проблема
українсько-російських міждержавних домовленостей 1654 р. та їхній
вплив на історичний поступ України у ранньомодерну добу світової
історії.
Через призму відносин Українського гетьманату з володарями Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії, Кримського ханату, Шведського королівства, Молдавського князівства та інших країн висвітлюються головні напрями тогочасної вітчизняної зовнішньої політики. Доводиться, що основною тенденцією дипломатії гетьманських урядів з 1648 до 1714 рр. була полівасалітетна політика козацької держави щодо монархічних дворів Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи.
Видання розраховане на науковців, дипломатів, викладачів, студентів історичних факультетів, усіх, хто цікавиться історією України та міжнародних відносин. Зміст:
Від автора
Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу) Міжнародно-правове становлення ранньомодерної Української держави (1648–1676 рр.)
Військо Запорозьке – «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. – 1630-ті рр.)
Гетьман-«dux» Б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. до Журавна 1676 р.
Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різній протекцій
Подвійна гра П. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. між Москвою та Варшавою
«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави Між королями, царями та султанами (1677–1714 рр.)
Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» Ю. Хмельницький
Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя Г. Дуки
«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів І. Самойловича й І. Мазепи
Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х – 1704 рр.)
Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії Висновки Додатки
Список посилань
Список джерел та літератури
Іменний покажчик
Summary
Через призму відносин Українського гетьманату з володарями Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії, Кримського ханату, Шведського королівства, Молдавського князівства та інших країн висвітлюються головні напрями тогочасної вітчизняної зовнішньої політики. Доводиться, що основною тенденцією дипломатії гетьманських урядів з 1648 до 1714 рр. була полівасалітетна політика козацької держави щодо монархічних дворів Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи.
Видання розраховане на науковців, дипломатів, викладачів, студентів історичних факультетів, усіх, хто цікавиться історією України та міжнародних відносин. Зміст:
Від автора
Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу) Міжнародно-правове становлення ранньомодерної Української держави (1648–1676 рр.)
Військо Запорозьке – «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. – 1630-ті рр.)
Гетьман-«dux» Б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. до Журавна 1676 р.
Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різній протекцій
Подвійна гра П. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. між Москвою та Варшавою
«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави Між королями, царями та султанами (1677–1714 рр.)
Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» Ю. Хмельницький
Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя Г. Дуки
«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів І. Самойловича й І. Мазепи
Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х – 1704 рр.)
Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії Висновки Додатки
Список посилань
Список джерел та літератури
Іменний покажчик
Summary