Збірник нарисів з філософської антропології. — Львів: Свічадо,
2000. — 388 с.
Вступ.
Тарас Добко. Персоналізм, або людина у пошуках власної ідентичності.
Володлимир Турчиновський. Персоналістичні перспективи антропології.
Екзестенційний вимір буття людської особьи .
Кароль Войтила. Суб΄єктність і «те, що не піддається редукції» в людині.
Стан проблеми.
Історичне тло питання.
Пережиття як елемент інтерпретації.
Необхідність роздумів над «тим, що не піддається редукції».
Перспектива.
Джон Кросбі. Самість людської особи, як вона розкривається у моральній свідомості.
Моральний досвід як точка відліку наших досліджень: знеосорблююче трактування людської особи.
Самість особи як вона розкривається у наведених прикладах деперсоналізації особи.
Джон Кросбі. Суб’єктність.
Самоприсутність.
Самовизначення.
Дам’ян Федорика. Інтенціональність і самосвідомість.
Брентано: Ментавльні акти суб’єкта є супутніми об’єктами.
Об’єктна термінологія як основний привід для припущення про несвідомість власного «я» і про рефлексію як умову самосвідомості.
Свідомість і інтенціональність: латеральне і фронтальне поле; свідома особня як суб’єкт інтенціональних актів.
Моганті: визнання не-інтенціональнорго характеру свідомості; свідомість як «чиста» або прозора свідомість.
Інтенціональні акти та Інтенціональні функції.ю Про присутність власного «я» в цих актах та функціях.
Інтенціональність як функція та epoche.
Феноменологічна «безсторонність» і два різновиди феноменології.
Гайдегер: Самосвідомість як віддзеркалення від іншого.
Об’єкт як щось знане і об’єкт як щось дане.
Термінологія: різні значення терміна «об’єкт».
Позитивне концептуальне окреслення свідомості як феномену самоприсутності.
Дам’ян Федорика Онтологічний та екзестенційний виміри людської гідності.
Онтологічний аспект людської гідності.
Екзестенційні викривлення онтологічної гідності.
Екзестенційна актуалізація людської гідності.
Дітріх фон Гільдебранд. Способи участі людини в цінностях.
Перший спосіб: об’єктивне посідання цінностей.
Другий спосіб: свідоме єднання з благами, які є носіями цінностей.
Третій спосіб: авторство наділених цінністю благ.
Зв’язок між першим та другим способами.
Зв'язок між третім та іншими способами.
Висновок.
Джон Кросбі. Самість і трансцендентність у стосунку до добра.
Цінність і відповідь на цінність.
Трансцендентність, досягнута у пережитті цінності та у відповіді на цінність.
Самість і суб’єктність ціннісної відповіді.
Трансцендентність, включно з релігійною трансцендентністю, та моральний обов’язок.
Суб΄єктність, яка проявляється у відповіді на моральний обов’язок.
Різні аспекти самості, дані нам у пережитті послуху супроти морального обов’язку.
Кароль Войтила. Участь чи відчуження?
Дослідження зв’язку «Я» - «інший».
«Я» - soi.
«Інший» - autrui.
Аналіз стосунків типу «ми».
Дітріх фон Гільдебранд. Ступені духовного розвитку.
Соціальні акти, що потребують сприйняття.
Оголошені ставлення.
Неінтенціональна динамічна тенденція вираження.
Ступені особового я-ти-контакту.
Єднання.
Взаємозаглиблення в любові призводить до єднання.
Основний тип особового контакту «ми» та його ступені.
Онтологічний вимір буття людської особи.
Роберт Шнеман. Спроба розрізнення поміж «щось» і «хтось».
Чому ми говоримо про «осіб»? .
Чому ми називаємо осіб «особами»? .
Норріс Кларк. Бути – означає бути субстанцією-у-відношенні.
Відновлення класичного поняття субстанції.
Викривлення розуміння субстанції у сучасній філосчофії.
Висновки.
Йозеф Зайферт. Особа як буття Par excellence.
Особа як «Я є» і, отже, як буття у найбільш властивому розумінні.
Коротка довідка про авторів.
Іменний покажчик.
Предметний покажчик.
Тарас Добко. Персоналізм, або людина у пошуках власної ідентичності.
Володлимир Турчиновський. Персоналістичні перспективи антропології.
Екзестенційний вимір буття людської особьи .
Кароль Войтила. Суб΄єктність і «те, що не піддається редукції» в людині.
Стан проблеми.
Історичне тло питання.
Пережиття як елемент інтерпретації.
Необхідність роздумів над «тим, що не піддається редукції».
Перспектива.
Джон Кросбі. Самість людської особи, як вона розкривається у моральній свідомості.
Моральний досвід як точка відліку наших досліджень: знеосорблююче трактування людської особи.
Самість особи як вона розкривається у наведених прикладах деперсоналізації особи.
Джон Кросбі. Суб’єктність.
Самоприсутність.
Самовизначення.
Дам’ян Федорика. Інтенціональність і самосвідомість.
Брентано: Ментавльні акти суб’єкта є супутніми об’єктами.
Об’єктна термінологія як основний привід для припущення про несвідомість власного «я» і про рефлексію як умову самосвідомості.
Свідомість і інтенціональність: латеральне і фронтальне поле; свідома особня як суб’єкт інтенціональних актів.
Моганті: визнання не-інтенціональнорго характеру свідомості; свідомість як «чиста» або прозора свідомість.
Інтенціональні акти та Інтенціональні функції.ю Про присутність власного «я» в цих актах та функціях.
Інтенціональність як функція та epoche.
Феноменологічна «безсторонність» і два різновиди феноменології.
Гайдегер: Самосвідомість як віддзеркалення від іншого.
Об’єкт як щось знане і об’єкт як щось дане.
Термінологія: різні значення терміна «об’єкт».
Позитивне концептуальне окреслення свідомості як феномену самоприсутності.
Дам’ян Федорика Онтологічний та екзестенційний виміри людської гідності.
Онтологічний аспект людської гідності.
Екзестенційні викривлення онтологічної гідності.
Екзестенційна актуалізація людської гідності.
Дітріх фон Гільдебранд. Способи участі людини в цінностях.
Перший спосіб: об’єктивне посідання цінностей.
Другий спосіб: свідоме єднання з благами, які є носіями цінностей.
Третій спосіб: авторство наділених цінністю благ.
Зв’язок між першим та другим способами.
Зв'язок між третім та іншими способами.
Висновок.
Джон Кросбі. Самість і трансцендентність у стосунку до добра.
Цінність і відповідь на цінність.
Трансцендентність, досягнута у пережитті цінності та у відповіді на цінність.
Самість і суб’єктність ціннісної відповіді.
Трансцендентність, включно з релігійною трансцендентністю, та моральний обов’язок.
Суб΄єктність, яка проявляється у відповіді на моральний обов’язок.
Різні аспекти самості, дані нам у пережитті послуху супроти морального обов’язку.
Кароль Войтила. Участь чи відчуження?
Дослідження зв’язку «Я» - «інший».
«Я» - soi.
«Інший» - autrui.
Аналіз стосунків типу «ми».
Дітріх фон Гільдебранд. Ступені духовного розвитку.
Соціальні акти, що потребують сприйняття.
Оголошені ставлення.
Неінтенціональна динамічна тенденція вираження.
Ступені особового я-ти-контакту.
Єднання.
Взаємозаглиблення в любові призводить до єднання.
Основний тип особового контакту «ми» та його ступені.
Онтологічний вимір буття людської особи.
Роберт Шнеман. Спроба розрізнення поміж «щось» і «хтось».
Чому ми говоримо про «осіб»? .
Чому ми називаємо осіб «особами»? .
Норріс Кларк. Бути – означає бути субстанцією-у-відношенні.
Відновлення класичного поняття субстанції.
Викривлення розуміння субстанції у сучасній філосчофії.
Висновки.
Йозеф Зайферт. Особа як буття Par excellence.
Особа як «Я є» і, отже, як буття у найбільш властивому розумінні.
Коротка довідка про авторів.
Іменний покажчик.
Предметний покажчик.