Автореф. дис. . доктора біологічних наук. Спец. 03.00.05 -
ботаніка
Гайдаржи М.М.; КНУТШ, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна
Київ, 2009. - 41 с. Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідження морфолого-екологічних особливостей та життєвих форм сукулентів в цілому й вивчення онтоморфогенезу у рослин однієї з родин – Asphodelaceae при адаптації до аридних умов, для практичного використання в інтродукції.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено аналіз життєвих форм еколого-морфологічної групи – сукуленти, на основі якого здійснено модифікацію класифікації І.Г. Серебрякова для цієї групи рослин. В межах кожної з 28 родин встановлено різноманіття життєвих форм сукулентних рослин і визначено основний тип життєвої форми, який переважає в еколого-морфологічній групі в цілому, й це виявився Кущик. В межах класу сукулентно-стеблових рослин виділено підкласи й групи, а для деревних рослин введено новий клас – сукулентно-листкові рослини. Висунуто припущення про шляхи еволюційного розвитку сукулентів.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень розроблено технологію насіннєвого та вегетативного розмноження сукулентних рослин родини Asphodelaceae, зберігання схожості насіння, удосконалено агротехніку цих рослин. Виведено сорти Аloe, хGastrolea, хGasterhaworthia, які поповнять асортимент декоративних рослин, а також можуть бути використані як основа для створення нових сортів. Сукулентні рослини: систематика, природний ареал, анатомо-морфологічні особливості та проблема збереження фіторізноманіття
Об’єкти, умови і методики проведення досліджень
Комплектування колекцій – основа теоретичних і прикладних досліджень з інтродукції
Життєві форми сукулентних рослин, пристосувальні для існування в аридних умовах
Розповсюдження сукулентних рослин у біокліматичних зона і можливі напрямки їх розвитку
Онтоморфогенез сукулентних рослин родини asphodelaceae при адаптації до екологічних умов
Розмноження сукулентних рослин родини asphodelaceae
Використання сукулентних рослин в навчальній, освітній роботі, фітодизайні
Узагальнення
Висновки
Гайдаржи М.М.; КНУТШ, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна
Київ, 2009. - 41 с. Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідження морфолого-екологічних особливостей та життєвих форм сукулентів в цілому й вивчення онтоморфогенезу у рослин однієї з родин – Asphodelaceae при адаптації до аридних умов, для практичного використання в інтродукції.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено аналіз життєвих форм еколого-морфологічної групи – сукуленти, на основі якого здійснено модифікацію класифікації І.Г. Серебрякова для цієї групи рослин. В межах кожної з 28 родин встановлено різноманіття життєвих форм сукулентних рослин і визначено основний тип життєвої форми, який переважає в еколого-морфологічній групі в цілому, й це виявився Кущик. В межах класу сукулентно-стеблових рослин виділено підкласи й групи, а для деревних рослин введено новий клас – сукулентно-листкові рослини. Висунуто припущення про шляхи еволюційного розвитку сукулентів.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень розроблено технологію насіннєвого та вегетативного розмноження сукулентних рослин родини Asphodelaceae, зберігання схожості насіння, удосконалено агротехніку цих рослин. Виведено сорти Аloe, хGastrolea, хGasterhaworthia, які поповнять асортимент декоративних рослин, а також можуть бути використані як основа для створення нових сортів. Сукулентні рослини: систематика, природний ареал, анатомо-морфологічні особливості та проблема збереження фіторізноманіття
Об’єкти, умови і методики проведення досліджень
Комплектування колекцій – основа теоретичних і прикладних досліджень з інтродукції
Життєві форми сукулентних рослин, пристосувальні для існування в аридних умовах
Розповсюдження сукулентних рослин у біокліматичних зона і можливі напрямки їх розвитку
Онтоморфогенез сукулентних рослин родини asphodelaceae при адаптації до екологічних умов
Розмноження сукулентних рослин родини asphodelaceae
Використання сукулентних рослин в навчальній, освітній роботі, фітодизайні
Узагальнення
Висновки