Торонто: Срібна сурма, 1966. - 188 с.
Статті, матеріяли й документи до діяльності Української Військової
Організації. Збірник 4
З анотації:
На те, щоб зібрати й опрацювати матеріяли до цього збірника «Срібної Сурми», потрібно було двох років. Причиною такого довгого часу були перш усього ненормальні умовини праці автора, як зрештою кожного іншого українського працівника пера на еміграції. Всі вони зайняті щоденною працею на прожиток свій та своїх родин і тільки небагато вільних годин можуть віддати на творчу й дослідницьку роботу. Якби не те, цей збірник давно вже був би на руках читачів.
Вийшов він далеко не таким, як хотілося б, а це передусім через хворобу і передчасну смерть головної його дієвої особи. Крайового Коменданта Української Військової Організації у Львові в 1922 - 1924 роках, полк. Андрія Мельника. Бувши все своє життя людиною чину, полк. Андрій Мельник нерадо і тільки в конечній потребі брався за перо. Не залишив він по собі спогадів, чи хочби мемуарних записок, щоб можна було їх використати, як історично-документаційний матеріял. Коли ж автор спеціяльно вибрався до Європи влітку 1964 року на побачення з полк. Андрієм Мельником, щоб з його власних уст зібрати найважніші й найбільш авторитетні інформації, рішенням лукавої долі мав він до диспозиції на ту свою працю тільки один полк. Мельник занедужав і вже не прийшов настільки до сил, щоб можна було пізніше докінчити з ним інтерв’ю.
На те, щоб зібрати й опрацювати матеріяли до цього збірника «Срібної Сурми», потрібно було двох років. Причиною такого довгого часу були перш усього ненормальні умовини праці автора, як зрештою кожного іншого українського працівника пера на еміграції. Всі вони зайняті щоденною працею на прожиток свій та своїх родин і тільки небагато вільних годин можуть віддати на творчу й дослідницьку роботу. Якби не те, цей збірник давно вже був би на руках читачів.
Вийшов він далеко не таким, як хотілося б, а це передусім через хворобу і передчасну смерть головної його дієвої особи. Крайового Коменданта Української Військової Організації у Львові в 1922 - 1924 роках, полк. Андрія Мельника. Бувши все своє життя людиною чину, полк. Андрій Мельник нерадо і тільки в конечній потребі брався за перо. Не залишив він по собі спогадів, чи хочби мемуарних записок, щоб можна було їх використати, як історично-документаційний матеріял. Коли ж автор спеціяльно вибрався до Європи влітку 1964 року на побачення з полк. Андрієм Мельником, щоб з його власних уст зібрати найважніші й найбільш авторитетні інформації, рішенням лукавої долі мав він до диспозиції на ту свою працю тільки один полк. Мельник занедужав і вже не прийшов настільки до сил, щоб можна було пізніше докінчити з ним інтерв’ю.