11 с.
Історія української літератури: давня українська література.
Григорій Сковорода. Конспект праць: «Сад божественних пісень»,
«Байки Харківські», «Буквар миру», «Наркісс разглагол о том: узнай
себе», «Діалог. Имя ему – Потоп зміин», «Книжечка, называемая
Silenus Alcibiadis, Сиречь икона Алківіадская». 11 сторінок.
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут
Філології. Київ – 2012.
Збірка «Сад божественных пЂсней» включає 30 творів, написаних Сковородою в 50-80-х роках XVIII ст. Найбільш рання з датованих пісень відноситься до 1753 р., а найбільш пізня — 1785 р.
Збірник «Байки Харківські» складається з 30 байок: перші 15 з них написані в 60-х роках, решта — в 1774 р. У байках Сковорода, з одного боку, продовжує традиційну тематику байок з риторик і поетик, а з другого — виступає як новатор, що розширює ідейнотематичні горизонти байки, виводить байку на шлях самостійного розвитку.
У творі «Буквар миру» піддано гострій критиці прагнення до чинів та збагачення, жінколюбство та властолюбство, обстоюється думка про необхідність для кожної людини вдосконалювати свої природні здібності.
"Потоп зміїний" (1791) – останній передсмертний твір Г. С. Сковороди. У ньому автор висвітлює в найбільш закінченому вигляді теорію "трьох світів", а також приділяє подальшу увагу концепції "двох натур".
Збірка «Сад божественных пЂсней» включає 30 творів, написаних Сковородою в 50-80-х роках XVIII ст. Найбільш рання з датованих пісень відноситься до 1753 р., а найбільш пізня — 1785 р.
Збірник «Байки Харківські» складається з 30 байок: перші 15 з них написані в 60-х роках, решта — в 1774 р. У байках Сковорода, з одного боку, продовжує традиційну тематику байок з риторик і поетик, а з другого — виступає як новатор, що розширює ідейнотематичні горизонти байки, виводить байку на шлях самостійного розвитку.
У творі «Буквар миру» піддано гострій критиці прагнення до чинів та збагачення, жінколюбство та властолюбство, обстоюється думка про необхідність для кожної людини вдосконалювати свої природні здібності.
"Потоп зміїний" (1791) – останній передсмертний твір Г. С. Сковороди. У ньому автор висвітлює в найбільш закінченому вигляді теорію "трьох світів", а також приділяє подальшу увагу концепції "двох натур".