Київ: Видавництво «Часопис "Критика"», 2011. — 544 с.
ISBN 978-966-8978-47-0. Статті, вміщені у збірнику «Україна, Імперія, Росія», становлять частину наукового доробку одного з провідних українських історіографів професора Харківського національного університету ім. Каразіна Володимира Кравченка. Пропоновані читачеві розвідки висвітлюють різноманітні проблеми історії, історичної пам’яті й ідентичносте українського суспільства від XVIII століття до сьогодення. Автор аналізує засадничі наративи української новочасности (на кшталт «Історії русів» та ін.), рецепцію Переяславської Ради та постаті гетьмана Івана Мазепи, досліджує перебіг українсько-російських стосунків і ставлення українців до Російської імперії протягом останніх століть, висвітлює інтелектуальну історію Слобожанщини, передусім Харківського університету, висвітлює ті чи ті аспекти життя і творчости його чільних професорів, зокрема Дмитра Багалія та ін. Окрему групу становлять есеї, присвячені сучасному стану української історичної науки й історичної свідомости в краї та діяспорі. Більшість із цих праць, що побачили світ упродовж 1990-х — 2000-х років різними мовами у виданнях різних країн, досі були малодоступними і для фахівців, і для студентства, і для широкого читацького загалу в Україні. Зміст:
Передмова
Ім'я для України
Столиця для України
Університет для України
Історик для України
Переяславський комплекс в українській історіографії
Іван Мазепа в українській історичній літературі XVIII та першої чверти XIX ст.
«Історія русів» у сучасних інтерпретаціях
Спогади німецького професора про своє життя й мандрівки Центральною та Східною Европою
«Словник малоруської старовини» 1808 року та його автор
Николай Полєвой і «звичайна схема "руської" історії»
Зенон Євген Когут: сторінками інтелектуальної біографії
Україна, імперія, Росія. Огляд сучасної історіографії
Поневолення історією: Радянська Україна в сучасній історіографії
Бібліографія вміщених праць
Покажчик
ISBN 978-966-8978-47-0. Статті, вміщені у збірнику «Україна, Імперія, Росія», становлять частину наукового доробку одного з провідних українських історіографів професора Харківського національного університету ім. Каразіна Володимира Кравченка. Пропоновані читачеві розвідки висвітлюють різноманітні проблеми історії, історичної пам’яті й ідентичносте українського суспільства від XVIII століття до сьогодення. Автор аналізує засадничі наративи української новочасности (на кшталт «Історії русів» та ін.), рецепцію Переяславської Ради та постаті гетьмана Івана Мазепи, досліджує перебіг українсько-російських стосунків і ставлення українців до Російської імперії протягом останніх століть, висвітлює інтелектуальну історію Слобожанщини, передусім Харківського університету, висвітлює ті чи ті аспекти життя і творчости його чільних професорів, зокрема Дмитра Багалія та ін. Окрему групу становлять есеї, присвячені сучасному стану української історичної науки й історичної свідомости в краї та діяспорі. Більшість із цих праць, що побачили світ упродовж 1990-х — 2000-х років різними мовами у виданнях різних країн, досі були малодоступними і для фахівців, і для студентства, і для широкого читацького загалу в Україні. Зміст:
Передмова
Ім'я для України
Столиця для України
Університет для України
Історик для України
Переяславський комплекс в українській історіографії
Іван Мазепа в українській історичній літературі XVIII та першої чверти XIX ст.
«Історія русів» у сучасних інтерпретаціях
Спогади німецького професора про своє життя й мандрівки Центральною та Східною Европою
«Словник малоруської старовини» 1808 року та його автор
Николай Полєвой і «звичайна схема "руської" історії»
Зенон Євген Когут: сторінками інтелектуальної біографії
Україна, імперія, Росія. Огляд сучасної історіографії
Поневолення історією: Радянська Україна в сучасній історіографії
Бібліографія вміщених праць
Покажчик