Кандидатський екзамен зі спеціальності 10.02.04 - германські мови
(німецька мова): граматика, лексикологія, стилістика (українською
мовою), 2015.
Слово як основна номінативна одиниця мовної діяльності. Поліфункціональність слова. Лексичне значення слова. Денотативні, сигніфікативні та конотативні компоненти лексичного значення. Конфігурація семем як один із способів об'єктивації лексичного значення. Способи номінації у сучасній німецькій мові. Первинна та вторинна номінація.
Синтагматичні зв'язки слів у лексико-семантичній системі мови. Валентність та дистрибуція. Лексико-семантична сполученість слів.
Парадигматичні зв'язки слів у лексико-семантичній системі мови. Синоніми, антоніми та їх типи. Гіперонімічні відношення між словами. Семантичні поля та лексико-семантичні групи.
Епідигматичні зв’язки слів у лексико-семантичній системі мови. Багатозначність як діахронне явище. Лексична омонімія та засоби її відмежування від багатозначності
Семантична деривація: генералізація, спеціалізація. Асоціативні типи переносу найменування: метафора, метонімія, їх когнітивні основи.
Словотвір, словотворчі одиниці. Методи словотворчого аналізу (аналіз за безпосередніми складовими, трансформаційний аналіз, словотворче моделювання).
Рухомість лексико-семантичної системи німецької мови. Неологізми та архаїзми. Лексичні запозичення, особливості їх розвитку у сучасній німецькій мові.
Професійно-соціальна диференціація словникового складу. Характеристика професійної лексики і жаргонів. Наукова та технічна термінологія. Мовна характеристика соціальних та вікових груп. Сучасний молодіжний жаргон. Модні слова.
Територіальна диференціація словникового складу німецької мови. Національні варіанти німецької мови. Загальна характеристика мови ФРН, австрійського та швейцарського варіантів німецької мови. Співвідношення літературної мови та діалектів.
Загальні проблеми фразеології. Методи дослідження фразеології: структурно-семантичний, когнітивний. Проблеми класифікації фразеологічних одиниць. Периферія фразеологічного фонду: прислівʼя, приказки, крилаті слова, фразеологізовані утворення, аналітичні конструкції (Streckform des Verbs). Проблема моделювання фразеологічних одиниць.
Лексикографія. Принципи лексикографії. Структура словникової статті. Характеристики окремих типів словників, он-лайн словники. ГРАМАТИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Морфологія. Морфологічний склад граматичних класів слів. Проблема частин мови. Іменник як граматичний клас. Артиклі. Семантико-структурні класи дієслів. Неособові форми. Граматичні категорії дієслова. Дієслово. Категорія способу. Непряма мова. Поняття модальності. Категорія стану. Прикметник та його граматичні категорії. Числівник. Прислівник.
Синтаксис. Синтаксичні категорії. Види зв’язку у реченні та засоби їх вираження. Речення, його головні і другорядні члени. Типи присудку. Засоби вираження підмету. Типи речень. Просте та складне речення. Типи складних речень. Складносурядне речення. Сполучники сурядності. Складнопідрядне речення. Сполучники підрядності. Комплекс речень. Роль порядку слів у німецькій мові. Прямий та зворотній порядок слів. СТИЛІСТИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Становлення стилістики як наукової лінгвістичної дисципліни. Серединне положення стилістики у системі філологічних наук. Різновиди стилістики. Стилістика і лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. Стилістика й інші науки. Стилістика і прагматика.
Предмет і завдання стилістики. Проблеми стилістики. Визначення стилістики у різних аспектах (функціональний, соціолінгвістичний, прагматичний та ін.).
Базові поняття стилістики. Стиль; стилістична норма; поняття стилю і основні концепції стилю; стильова риса; композиція як поняття стилю; функціональний стиль. Співвідношення понять стиль, тип тексту, жанр, дискурс. Стилістична диференціація німецької мови. Стилістичні ресурси німецької мови. Мовні засоби виразності.
Мікростилістика: Стилістична лексикологія; Граматика зі стилістичної точки зору (стилістична морфологія, стилістичний синтаксис, словотворення зі стилістичної точки зору); Стилістична семасіологія; Фоностилістика.
Стилістичні фігури з макро- і мікростилістичної точок зору. Засоби виразності:
Чуттєво-наочна образність; Загальна образність словаря; Вибір слів на основі прямого значення із тематичних і синонімічних рядів; Порівняння; Образність на основі переносного значення (або заміни понять): функціональний зсув як перед ступінь метафори; лексичні метафори; метонімія, синекдоха; Граматичні метафори. Засоби опису: Стилістичний перифраз; іронія у вузькому значенні; Эпітети. Лексико-граматичні стилістичні фігури. Засоби вираження іронії і сатири.
Макростилістика: Контекст. Композиція як взаємодія внутрішньої і зовнішньої побудови тексту. Композиційно-мовленнєві форми; Перспектива оповіді; типи оповідачів; вибір автором точки зору. Різновиди мовлення: авторська мова, чужа мова: пряма, непряма, невласне пряма. Мовний портрет. Типи висунення як фігури змістової організації тексту високого рівня.
Лінгвостилістична інтерпретація тексту. Формальні і змістові рівні інтерпретації тексту. Поняття стильової риси. Аналіз тексту за стильовими рисами.
Самоорганізація дискурсу зі стилістичної точки зору.
Слово як основна номінативна одиниця мовної діяльності. Поліфункціональність слова. Лексичне значення слова. Денотативні, сигніфікативні та конотативні компоненти лексичного значення. Конфігурація семем як один із способів об'єктивації лексичного значення. Способи номінації у сучасній німецькій мові. Первинна та вторинна номінація.
Синтагматичні зв'язки слів у лексико-семантичній системі мови. Валентність та дистрибуція. Лексико-семантична сполученість слів.
Парадигматичні зв'язки слів у лексико-семантичній системі мови. Синоніми, антоніми та їх типи. Гіперонімічні відношення між словами. Семантичні поля та лексико-семантичні групи.
Епідигматичні зв’язки слів у лексико-семантичній системі мови. Багатозначність як діахронне явище. Лексична омонімія та засоби її відмежування від багатозначності
Семантична деривація: генералізація, спеціалізація. Асоціативні типи переносу найменування: метафора, метонімія, їх когнітивні основи.
Словотвір, словотворчі одиниці. Методи словотворчого аналізу (аналіз за безпосередніми складовими, трансформаційний аналіз, словотворче моделювання).
Рухомість лексико-семантичної системи німецької мови. Неологізми та архаїзми. Лексичні запозичення, особливості їх розвитку у сучасній німецькій мові.
Професійно-соціальна диференціація словникового складу. Характеристика професійної лексики і жаргонів. Наукова та технічна термінологія. Мовна характеристика соціальних та вікових груп. Сучасний молодіжний жаргон. Модні слова.
Територіальна диференціація словникового складу німецької мови. Національні варіанти німецької мови. Загальна характеристика мови ФРН, австрійського та швейцарського варіантів німецької мови. Співвідношення літературної мови та діалектів.
Загальні проблеми фразеології. Методи дослідження фразеології: структурно-семантичний, когнітивний. Проблеми класифікації фразеологічних одиниць. Периферія фразеологічного фонду: прислівʼя, приказки, крилаті слова, фразеологізовані утворення, аналітичні конструкції (Streckform des Verbs). Проблема моделювання фразеологічних одиниць.
Лексикографія. Принципи лексикографії. Структура словникової статті. Характеристики окремих типів словників, он-лайн словники. ГРАМАТИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Морфологія. Морфологічний склад граматичних класів слів. Проблема частин мови. Іменник як граматичний клас. Артиклі. Семантико-структурні класи дієслів. Неособові форми. Граматичні категорії дієслова. Дієслово. Категорія способу. Непряма мова. Поняття модальності. Категорія стану. Прикметник та його граматичні категорії. Числівник. Прислівник.
Синтаксис. Синтаксичні категорії. Види зв’язку у реченні та засоби їх вираження. Речення, його головні і другорядні члени. Типи присудку. Засоби вираження підмету. Типи речень. Просте та складне речення. Типи складних речень. Складносурядне речення. Сполучники сурядності. Складнопідрядне речення. Сполучники підрядності. Комплекс речень. Роль порядку слів у німецькій мові. Прямий та зворотній порядок слів. СТИЛІСТИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Становлення стилістики як наукової лінгвістичної дисципліни. Серединне положення стилістики у системі філологічних наук. Різновиди стилістики. Стилістика і лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. Стилістика й інші науки. Стилістика і прагматика.
Предмет і завдання стилістики. Проблеми стилістики. Визначення стилістики у різних аспектах (функціональний, соціолінгвістичний, прагматичний та ін.).
Базові поняття стилістики. Стиль; стилістична норма; поняття стилю і основні концепції стилю; стильова риса; композиція як поняття стилю; функціональний стиль. Співвідношення понять стиль, тип тексту, жанр, дискурс. Стилістична диференціація німецької мови. Стилістичні ресурси німецької мови. Мовні засоби виразності.
Мікростилістика: Стилістична лексикологія; Граматика зі стилістичної точки зору (стилістична морфологія, стилістичний синтаксис, словотворення зі стилістичної точки зору); Стилістична семасіологія; Фоностилістика.
Стилістичні фігури з макро- і мікростилістичної точок зору. Засоби виразності:
Чуттєво-наочна образність; Загальна образність словаря; Вибір слів на основі прямого значення із тематичних і синонімічних рядів; Порівняння; Образність на основі переносного значення (або заміни понять): функціональний зсув як перед ступінь метафори; лексичні метафори; метонімія, синекдоха; Граматичні метафори. Засоби опису: Стилістичний перифраз; іронія у вузькому значенні; Эпітети. Лексико-граматичні стилістичні фігури. Засоби вираження іронії і сатири.
Макростилістика: Контекст. Композиція як взаємодія внутрішньої і зовнішньої побудови тексту. Композиційно-мовленнєві форми; Перспектива оповіді; типи оповідачів; вибір автором точки зору. Різновиди мовлення: авторська мова, чужа мова: пряма, непряма, невласне пряма. Мовний портрет. Типи висунення як фігури змістової організації тексту високого рівня.
Лінгвостилістична інтерпретація тексту. Формальні і змістові рівні інтерпретації тексту. Поняття стильової риси. Аналіз тексту за стильовими рисами.
Самоорганізація дискурсу зі стилістичної точки зору.