Іспит з філософіїї. Київ 2016 НПУ Драгоманов 84 білета
філософіяїї предмет і об’єкт.
основні проблеми філософії.
світогляд його сутність і структура.
основні історичні типи світогляду.
Роль філософії у формуванні культури счасного спеціаліста.
основні функціції філософії і її роль і суспільстві.
Ортодоксальні філософської Школи Д.Індії.
неортодокспльні школи.
філософія Конфуціанства.
філософія даосизму.
філософія легістів і моїстів.
Антична філософію,характерні риси.
філософія Сократа.
Атомізм Левкіппа-Демокріта-Епікура.
фіософія Платона.
філософія Арістотеля.
Мілецька філософська школа.
Піфагорійська філософська школа.
філософіяСофістів Софісти.
філософія Геракліта і Кратіла.
Філософія Парменіда і Зенона.
Епікуреїзм:філософські погляди.
Скептицизм: філософські погляди.
Стоїцизм:філософські погляди.
загальна характеристика філософії Середньовіччя.
філософія Аплогетиків.
Патристика-співвідношення віри та розуміння шляхом тлумачення біблійних текстів.
філософія схоластики. Схоластика.
проблеми універсалій.боротьба між реалізмом та номіналізмом.
філософія Августина Аврелія.
філософія Т.Аквінсьного.неотомізм.
характерни .риси філософії відродження.період від 14-16ст.характерістіка.
природно-наук.погляди Кузанського.родоначальник італійської наторфілософії.
філософськи погляди Дж.Бруно.
філософський погляд М Фічіно.Бог-1-а причина всього сущого,водночас він містить в собі весь світ.Бог і світ.
єдині.
філософськи погляд .Ф.Патриці.
Соціальний утопізм Т Кампанела та Т.Мор.
Характерни риси філософії нового часу.
проблема методу пізнання у філософії Ф.Бекона.
проблема методу пізнання у філософії Р.Декара.
проблема субстанції й пізнання у філософії Б.Спінози.
проблема субстанції й пізнання у філософії Г.Лейдниця.
Сенсуализм.
Гоббс визначає державу.
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції.
ідеї так званої географічної школи, засновником якої вважається Шарль Луї Монтеск'є.
(1689–1755).
Видатним мислителем французького Просвітництва по праву вважається Франсуа Вольтер.
(1694–1778).
Жан-Жак Руссо (1712–1778).
Ж. Ламетрі (1709– 1751).
Дені Дідро (1713–1784).
П. Гольбах (1723– 1789),
Гельвецій був переконаний, що світ матеріальни.
У докритичний період (до 1770 г) Кант.
специфічна кантівська філософія(докритичний період).
Видатним представником німецької класичної філософії є Гегель.
гегелівська діалектика вчить, що розвиток всезагальний.
Й. Фіхте відкидає кантівську "річ у собі".
філософськи погляда Ф. Шеллінга.
Головною темою своєї творчості Фейєрбах обрав критику релігії.
Як особливий філософський напрямок позитивізм склався у 30-х роках XIX ст.
Перетворений позитивізм вступає в новий, другий етап свого розвитку – емпіріокритицизм.
(махізм).
неопозитивізм формується у 20-ті роки XX ст..
Прагматизм.
Філософія Київської Русі охоплює час, починаючи з XI століття.
Формуванню Києво-Могилянської академії.
Г.С.Сковорода-«укр.Сократ».
таємна антикріпос-ницька організація – це так зване Ки-рило-Мефодіївське Братство.
Філософські та суспільно-політичні погляди Т. Шевченка.
Михайло Драгоманов (1841–1895) називав себе позитивістом (послідовником О. Конта, Г.
Спенсера, П. Прудона),
Леся Українка.
Іван Франко.
Памфіл Юркевич (1827–1874), послідовник Г. Сковороди.
"Філософія життя" – це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX – на.
початку XX ст.
філософа А Шопенгауера, яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму,
Ф. Ніцше також вважав волю основою життя.
У найвідомішій своїй праці «Присмерк Європи», розглядав культуру не як єдину.
загальнолюдську.
Найхарактернішим для філософії Бергсона є ірраціоналізм та інтуїтивізм.
Екзистенціалізм або філософія існування – ірраціоналістичний.
К. Ясперс свою працю мислителя називав не філософією,
Ж.-П. Сартр сенс людського буття вбачає не в смерті, а в свободі.
Лінію екзистенціалізму Сартра продовжує французький філософ Альбер Камю.
філософіяїї предмет і об’єкт.
основні проблеми філософії.
світогляд його сутність і структура.
основні історичні типи світогляду.
Роль філософії у формуванні культури счасного спеціаліста.
основні функціції філософії і її роль і суспільстві.
Ортодоксальні філософської Школи Д.Індії.
неортодокспльні школи.
філософія Конфуціанства.
філософія даосизму.
філософія легістів і моїстів.
Антична філософію,характерні риси.
філософія Сократа.
Атомізм Левкіппа-Демокріта-Епікура.
фіософія Платона.
філософія Арістотеля.
Мілецька філософська школа.
Піфагорійська філософська школа.
філософіяСофістів Софісти.
філософія Геракліта і Кратіла.
Філософія Парменіда і Зенона.
Епікуреїзм:філософські погляди.
Скептицизм: філософські погляди.
Стоїцизм:філософські погляди.
загальна характеристика філософії Середньовіччя.
філософія Аплогетиків.
Патристика-співвідношення віри та розуміння шляхом тлумачення біблійних текстів.
філософія схоластики. Схоластика.
проблеми універсалій.боротьба між реалізмом та номіналізмом.
філософія Августина Аврелія.
філософія Т.Аквінсьного.неотомізм.
характерни .риси філософії відродження.період від 14-16ст.характерістіка.
природно-наук.погляди Кузанського.родоначальник італійської наторфілософії.
філософськи погляди Дж.Бруно.
філософський погляд М Фічіно.Бог-1-а причина всього сущого,водночас він містить в собі весь світ.Бог і світ.
єдині.
філософськи погляд .Ф.Патриці.
Соціальний утопізм Т Кампанела та Т.Мор.
Характерни риси філософії нового часу.
проблема методу пізнання у філософії Ф.Бекона.
проблема методу пізнання у філософії Р.Декара.
проблема субстанції й пізнання у філософії Б.Спінози.
проблема субстанції й пізнання у філософії Г.Лейдниця.
Сенсуализм.
Гоббс визначає державу.
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції.
ідеї так званої географічної школи, засновником якої вважається Шарль Луї Монтеск'є.
(1689–1755).
Видатним мислителем французького Просвітництва по праву вважається Франсуа Вольтер.
(1694–1778).
Жан-Жак Руссо (1712–1778).
Ж. Ламетрі (1709– 1751).
Дені Дідро (1713–1784).
П. Гольбах (1723– 1789),
Гельвецій був переконаний, що світ матеріальни.
У докритичний період (до 1770 г) Кант.
специфічна кантівська філософія(докритичний період).
Видатним представником німецької класичної філософії є Гегель.
гегелівська діалектика вчить, що розвиток всезагальний.
Й. Фіхте відкидає кантівську "річ у собі".
філософськи погляда Ф. Шеллінга.
Головною темою своєї творчості Фейєрбах обрав критику релігії.
Як особливий філософський напрямок позитивізм склався у 30-х роках XIX ст.
Перетворений позитивізм вступає в новий, другий етап свого розвитку – емпіріокритицизм.
(махізм).
неопозитивізм формується у 20-ті роки XX ст..
Прагматизм.
Філософія Київської Русі охоплює час, починаючи з XI століття.
Формуванню Києво-Могилянської академії.
Г.С.Сковорода-«укр.Сократ».
таємна антикріпос-ницька організація – це так зване Ки-рило-Мефодіївське Братство.
Філософські та суспільно-політичні погляди Т. Шевченка.
Михайло Драгоманов (1841–1895) називав себе позитивістом (послідовником О. Конта, Г.
Спенсера, П. Прудона),
Леся Українка.
Іван Франко.
Памфіл Юркевич (1827–1874), послідовник Г. Сковороди.
"Філософія життя" – це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX – на.
початку XX ст.
філософа А Шопенгауера, яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму,
Ф. Ніцше також вважав волю основою життя.
У найвідомішій своїй праці «Присмерк Європи», розглядав культуру не як єдину.
загальнолюдську.
Найхарактернішим для філософії Бергсона є ірраціоналізм та інтуїтивізм.
Екзистенціалізм або філософія існування – ірраціоналістичний.
К. Ясперс свою працю мислителя називав не філософією,
Ж.-П. Сартр сенс людського буття вбачає не в смерті, а в свободі.
Лінію екзистенціалізму Сартра продовжує французький філософ Альбер Камю.