New York: Cambridge University Press, 2011.
Успішна консолідація недемократичного режиму в Росії за роки
правління В. Путіна поставила перед соціологами та політологами
багато запитань. Одне з основних – завдячуючи чому політичним
елітам вдалось здобути суспільну підтримку побудованого ними нового
режиму?
Автори відходять від романтизованих уявлень, що домінували протягом двох останніх десятиріч, що суспільство завжди готове підтримувати демократію. Навпаки, вони роблять важливий поворот, демонструючи, які фактори забезпечують збільшення чи зменшення підтримки суспільством недемократичного режиму.
Для того, щоби простежити зміну поглядів росіян, книга використовує унікальне джерело інформації - вісімнадцять раундів опитувань громадської думки між 1992-2009 роками. Активно використовується метод регресійного аналізу. Відсіюючи безліч факторів, автори демонструють, що вирішальну роль в забезпеченні підтримки нового режиму зіграли економічне зростання, а також час. Цікаво, що автори також демонструють, які фактори здатні підірвати стабільність режиму.
Російський випадок важливий не тільки сам по собі, але й проливає світло на схожі тенденції в дивовижно великій кількості країн у всьому світі, чиїм недемократичним режимам вдалось забезпечити підтримку з боку суспільства. Успешная консолидация недемократического режима в России в период правления В. Путина поставила перед социологами и политологами много вопросов. Одно из основных - благодаря чему политическим элитам вдобулось получить общественную поддержку построенного ими нового режима?
Авторы отходят от романтизированных представлений, доминировавших на протяжении двух последних десятилетий, что общество всегда готово поддерживать демократию. Напротив, они делают важный поворот, демонстрируя, какие факторы обеспечивают увеличение или уменьшение поддержки обществом недемократического режима.
Для того, чтобы проследить изменение взглядов россиян, книга использует уникальный источник информации - восемнадцать раундов опросов общественного мнения между 1992-2009 годами. Активно используется метод регрессионного анализа. Отсеивая множество факторов, авторы демонстрируют, что решающую роль в обеспечении поддержки нового режима сыграли экономический рост, а также время. Любопытно, что авторы также показывают, какие факторы способны подорвать стабильность режима.
Российский случай интересен и важен не только сам по себе, но и проливает свет на подобные тенденции в удивительно большом количестве стран во всем мире, чьим недемократическим режимам удалось обеспечить поддержку со стороны общества.
Автори відходять від романтизованих уявлень, що домінували протягом двох останніх десятиріч, що суспільство завжди готове підтримувати демократію. Навпаки, вони роблять важливий поворот, демонструючи, які фактори забезпечують збільшення чи зменшення підтримки суспільством недемократичного режиму.
Для того, щоби простежити зміну поглядів росіян, книга використовує унікальне джерело інформації - вісімнадцять раундів опитувань громадської думки між 1992-2009 роками. Активно використовується метод регресійного аналізу. Відсіюючи безліч факторів, автори демонструють, що вирішальну роль в забезпеченні підтримки нового режиму зіграли економічне зростання, а також час. Цікаво, що автори також демонструють, які фактори здатні підірвати стабільність режиму.
Російський випадок важливий не тільки сам по собі, але й проливає світло на схожі тенденції в дивовижно великій кількості країн у всьому світі, чиїм недемократичним режимам вдалось забезпечити підтримку з боку суспільства. Успешная консолидация недемократического режима в России в период правления В. Путина поставила перед социологами и политологами много вопросов. Одно из основных - благодаря чему политическим элитам вдобулось получить общественную поддержку построенного ими нового режима?
Авторы отходят от романтизированных представлений, доминировавших на протяжении двух последних десятилетий, что общество всегда готово поддерживать демократию. Напротив, они делают важный поворот, демонстрируя, какие факторы обеспечивают увеличение или уменьшение поддержки обществом недемократического режима.
Для того, чтобы проследить изменение взглядов россиян, книга использует уникальный источник информации - восемнадцать раундов опросов общественного мнения между 1992-2009 годами. Активно используется метод регрессионного анализа. Отсеивая множество факторов, авторы демонстрируют, что решающую роль в обеспечении поддержки нового режима сыграли экономический рост, а также время. Любопытно, что авторы также показывают, какие факторы способны подорвать стабильность режима.
Российский случай интересен и важен не только сам по себе, но и проливает свет на подобные тенденции в удивительно большом количестве стран во всем мире, чьим недемократическим режимам удалось обеспечить поддержку со стороны общества.