Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних
наук.
Спеціальність 10.01.08 – журналістика.
Київ 2003. Вступ.
Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу.
Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки.
Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової.
наукової парадигми.
Сучасні методи дослідження.
Дискурс у комунікативному середовищі.
Комунікативна природа дискурсу.
Дискурс як породження реальної комунікації.
Визначальні чинники дискурсотворення.
Основні дискурс-моделі.
Комунікативно зумовлені види дискурсу.
Значення та співвідношення понять текст і дискурс.
Текст як елементарна одиниця дискурсу.
Диференційні ознаки та межі тексту.
Теоретичне трактування понять текст і дискурс, дискурс і мовлення.
Основні лінгвістичні категорії дискурсу як тексту в ситуації.
Висновки до першого розділу.
Прагматико-семантична організація дискурсу.
Прагматика дискурсу.
Сутність концепції прагматики дискурсу.
Втілення комунікативної інтенції у дискурсі.
Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу.
Засоби прагматичної організації дискурсу.
Прагматична структура дискурсу.
Дискурс як прагматична модель дійсності.
Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації.
Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод.
досягнення прагматичних цілей дискурсу.
Семантика дискурсу.
Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу.
Семантичні механізми породження дискурсу.
Змістове поле дискурсу.
Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності.
Семантичне розгортання дискурсу.
Функціонально-семантичні категорії дискурсу.
Тезаурус мовної особистості як інструмент встановлення семантичних зв’язків у дискурсі.
Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності.
та ціннісні домінанти.
Висновки до другого розділу.
Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України).
Політична мова як відображення політичної діяльності.
Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності.
Мовне втілення теми у політичному дискурсі.
Мовна опозиція як дискурсивний чинник.
Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу.
Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення.
Молодіжний тезаурус політичного дискурсу.
Новий стилістичний канон у мові політики.
Жанрова палітра сучасної політичної преси.
Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком.
Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного.
простору в період передвиборчих кампаній.
Сучасний політичний фольклор.
Висновки до третього розділу.
Висновки.
Список використаних джерел.
Спеціальність 10.01.08 – журналістика.
Київ 2003. Вступ.
Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу.
Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки.
Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової.
наукової парадигми.
Сучасні методи дослідження.
Дискурс у комунікативному середовищі.
Комунікативна природа дискурсу.
Дискурс як породження реальної комунікації.
Визначальні чинники дискурсотворення.
Основні дискурс-моделі.
Комунікативно зумовлені види дискурсу.
Значення та співвідношення понять текст і дискурс.
Текст як елементарна одиниця дискурсу.
Диференційні ознаки та межі тексту.
Теоретичне трактування понять текст і дискурс, дискурс і мовлення.
Основні лінгвістичні категорії дискурсу як тексту в ситуації.
Висновки до першого розділу.
Прагматико-семантична організація дискурсу.
Прагматика дискурсу.
Сутність концепції прагматики дискурсу.
Втілення комунікативної інтенції у дискурсі.
Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу.
Засоби прагматичної організації дискурсу.
Прагматична структура дискурсу.
Дискурс як прагматична модель дійсності.
Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації.
Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод.
досягнення прагматичних цілей дискурсу.
Семантика дискурсу.
Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу.
Семантичні механізми породження дискурсу.
Змістове поле дискурсу.
Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності.
Семантичне розгортання дискурсу.
Функціонально-семантичні категорії дискурсу.
Тезаурус мовної особистості як інструмент встановлення семантичних зв’язків у дискурсі.
Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності.
та ціннісні домінанти.
Висновки до другого розділу.
Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України).
Політична мова як відображення політичної діяльності.
Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності.
Мовне втілення теми у політичному дискурсі.
Мовна опозиція як дискурсивний чинник.
Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу.
Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення.
Молодіжний тезаурус політичного дискурсу.
Новий стилістичний канон у мові політики.
Жанрова палітра сучасної політичної преси.
Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком.
Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного.
простору в період передвиборчих кампаній.
Сучасний політичний фольклор.
Висновки до третього розділу.
Висновки.
Список використаних джерел.