Шевцова Галина. Грані світу. Україна - Японія: дерев’яна архітектура

К.: Грані-Т, 2006 — 152 с. Ідея спорідненості дерев'яної архітектури України та Японії здається на перший погляд дивною. Але мені пощастило близько познайомитися як з українською, так і з японською дерев'яною архітектурою, і чим уважніше я вдивлялася в покриті мохом дахи, поточені ча- сом руді перехрестя стовпів, у дивної форми віконниці, тендітні огорожі веранд та галерей, що однаково пристрасно обіймають храми й хати України та Японії... Чим глибше вдиха- ла цей солодкуватий, гострий запах старої деревини, змішаний в Японії з курінням арома- тичних паличок, а в Україні - з пахощами воскових свічок та ладану, тим ясніше розуміла: подібності є. І їх чимало. Стара деревина та священні аромати... Краєвиди! Якщо показати будь кому спершу фото з Карпат, а потім - з Японії, і спитати, де що, будьте певні - одразу розрізнити неможливо. Українець чи японець не зможе з першого погляду впізнати пей- заж батьківщини. Бо відмінностей між ти门овими карпатськими та японськими краєвидами, власне кажучи, немає: схожі не тільки рельєф, а й колір рослинності, волого-димчастий ім- пресіонізм атмосфери, сам дух землі. Однаково сильно шмагають землю літні зливи, зали- шаючи по собі долі калюжі і вологі краплі на листі. А взимку селища гірських районів Японії так само, як і карпатські села, засипає снігом по самі вуха. Можливо, ще й через це народна архітектура така схожа?