Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.
10.02.01 «Українська мова» / О. В. Слюніна. — Х., 2012. — 20 с.
Робота присвячена проблемам, які торкаються реперезентації архетипних уявлень у мові. Досліджується лінгвальне вираження груп слів на позначення одних із найважливіших фрагментів картини світу - природних стихій землі, води, вогню та повітря в українській поезії 80-х - 90-х років XX століття. У роботі подано визначення архетипного концепту, окреслені характерні риси, які відрізняють цей вид концептів від інших, запропоновано методику аналізу такого роду концептів. Висвітлюється майстерність мовотворчості українських поетів останніх десятиліть XX століття: П. М. Гірника, М. Й. Людкевич, П. М. Мовчана, Л. М. Талалая. Увагу приділено лінвопоетичним особливостям вираження архетипних концептів на позначення основних природних стихій як важливих складників поетичних ідіостилів, схарактеризовано семантичні сфери та художньо-семантичне наповнення кожного з концептів. В інформативному аспекті з позицій культурології подаються відомості щодо еволюції поглядів на природні стихії від міфологічного, релігійного, натурфілософського світоглядів до сучасних потрактувань, що дає змогу простежити розвиток художньо-семантичного наповнення концептів, серед яких загальномовні та індивідуально-авторські смисли.
Робота присвячена проблемам, які торкаються реперезентації архетипних уявлень у мові. Досліджується лінгвальне вираження груп слів на позначення одних із найважливіших фрагментів картини світу - природних стихій землі, води, вогню та повітря в українській поезії 80-х - 90-х років XX століття. У роботі подано визначення архетипного концепту, окреслені характерні риси, які відрізняють цей вид концептів від інших, запропоновано методику аналізу такого роду концептів. Висвітлюється майстерність мовотворчості українських поетів останніх десятиліть XX століття: П. М. Гірника, М. Й. Людкевич, П. М. Мовчана, Л. М. Талалая. Увагу приділено лінвопоетичним особливостям вираження архетипних концептів на позначення основних природних стихій як важливих складників поетичних ідіостилів, схарактеризовано семантичні сфери та художньо-семантичне наповнення кожного з концептів. В інформативному аспекті з позицій культурології подаються відомості щодо еволюції поглядів на природні стихії від міфологічного, релігійного, натурфілософського світоглядів до сучасних потрактувань, що дає змогу простежити розвиток художньо-семантичного наповнення концептів, серед яких загальномовні та індивідуально-авторські смисли.