НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ/Україна, 2014 р., 75 с.
Вступ
У IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку
східнослов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів,
склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи - Русь.
Роль її історичного ядра відігравало Середнє Подніпров'я, де
традиції політичного життя сягали ще скіфо-античних часів. У
зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть
був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської
Русі. Широко вживаються також назви Давньоруська держава, Київська
Держава, Давня Русь.
Існування відносно єдиної Київської держави охоплює період з IX по 30-ті роки XII ст. Політична форма - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. В 30- х рр. XII ст. вона вступила в період феодальної роздробленості, який характеризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалізацією окремих князівств.
Видозмінюючи свою феодальну структуру, Русь проіснувала до 40-х рр. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників. Займаючи величезну територію — від Балтики і Льодового океану до Чорного моря, і від Волги до Карпат, — Русь являла собою історично важливу контактну зону між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією, що обумовило швидке її входження в загальноєвропейську історико-культурну спільність.
Отже, хронологічними рамками дослідження є період існування Київської Русі, а саме IX-XIII ст.
Географічними рамками дослідження є територіальні кордони Київської Русі у IX-XIII ст., а саме від Балтики і Льодового океану до Чорного («Руського») моря і від Закарпаття до Волги.
Про могутню східнослов'янську державу заговорили в різних частинах Старого Світу. Відомості арабських авторів, свідчення скандинавських саг, французькі епічні твори змальовують Русь як велику країну, що посідала важливе місце в системі європейських політичних, економічних і культурних зв'язків. Аль-Масуді повідомляв, що руси "утворюють великий народ".
Одночасно з міжнародним визнанням на Русі зростало і зміцнювалося усвідомлення власної приналежності до світової історії. Не випадково на монетах Володимира Святославича великий київський князь зображувався як візантійський імператор. Він і його попередники, за словами визначного церковно-політичного діяча Русі першої половини XI ст., Іларіона "не в худЂ бо и невЂдомЂ земли владычЂствоваша, нЂ въ РуськЂ, яже ведома и слышима всЂми четырьми концами земли". Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що розвиток української історичної науки на сучасному етапі зумовлює вивчення свого минулого через дослідження історичної спадщини Київської Русі, її соціально-економічного розвитку, державного устрою, внутрішньо- та зовнішньополітичного, духовного розвитку. З відновленням державної незалежності України значно зріс дослідницький інтерес до історичного минулого українського народу, зокрема до Київської Русі як першого українського державного утворення. Українська історична наука, інтегруючи надбання знань вітчизняних учених, етнічних українців, які проживали і проживають як на теренах України, так і за її межами в ХХ – на початку ХХІ ст., покликана системно дослідити процес нагромадження знань про утворення і розвиток Київської держави, оскільки попередній рівень її фахового висвітлення був недостатнім і заангажованим, особливо в імперські й тоталітарні часи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є державна політична діяльність князів Київської Русі.
Предметом дослідження є висвітлення аспектів внутрішньої та зовнішньої політики, соціально-економічного та духовного розвитку Київської Русі у IX-XIII cт.
Метою даної курсової роботи є проведення об’єктивного аналізу історичної спадщини Київської Русі, визначення внеску руських князів у розквіт багатьох аспектів українського суспільства: внутрішньої та зовнішньої політики, соціально-економічного розвитку та політичного устрою, духовного життя, аналіз факторів, що призвели до занепаду держави Київська Русь.
Для досягнення визначеної мети, я поставила перед собою ряд наступних завдань:
охарактеризувати передумови та основні теорії виникнення Київської Русі;
дати оцінку соціально-економічному розвитку та політичному устрою Київської Русі;
проаналізувати внутрішньо та зовнішньополітичну діяльність князів та її результати для Київської Русі;
висвітлити основні аспекти духовного розвитку Київської Русі;
визначити причини роздробленості Київської Русі та охарактеризувати розвиток удільних князівств;
проаналізувати фактори, що спричинили остаточний занепад Київської Русі.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі проблеми функціонування держави Київська Русь, висвітлення впливу її керівників на становлення і розвиток державних інститутів, системному дослідженні знань про утворення і розвиток Київської держави,а також у недостатньому і заангажованому висвітленні цієї проблеми, особливо в імперські й тоталітарні часи.
Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на параграфи, висновків і списку використаної літератури.
Існування відносно єдиної Київської держави охоплює період з IX по 30-ті роки XII ст. Політична форма - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. В 30- х рр. XII ст. вона вступила в період феодальної роздробленості, який характеризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалізацією окремих князівств.
Видозмінюючи свою феодальну структуру, Русь проіснувала до 40-х рр. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників. Займаючи величезну територію — від Балтики і Льодового океану до Чорного моря, і від Волги до Карпат, — Русь являла собою історично важливу контактну зону між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією, що обумовило швидке її входження в загальноєвропейську історико-культурну спільність.
Отже, хронологічними рамками дослідження є період існування Київської Русі, а саме IX-XIII ст.
Географічними рамками дослідження є територіальні кордони Київської Русі у IX-XIII ст., а саме від Балтики і Льодового океану до Чорного («Руського») моря і від Закарпаття до Волги.
Про могутню східнослов'янську державу заговорили в різних частинах Старого Світу. Відомості арабських авторів, свідчення скандинавських саг, французькі епічні твори змальовують Русь як велику країну, що посідала важливе місце в системі європейських політичних, економічних і культурних зв'язків. Аль-Масуді повідомляв, що руси "утворюють великий народ".
Одночасно з міжнародним визнанням на Русі зростало і зміцнювалося усвідомлення власної приналежності до світової історії. Не випадково на монетах Володимира Святославича великий київський князь зображувався як візантійський імператор. Він і його попередники, за словами визначного церковно-політичного діяча Русі першої половини XI ст., Іларіона "не в худЂ бо и невЂдомЂ земли владычЂствоваша, нЂ въ РуськЂ, яже ведома и слышима всЂми четырьми концами земли". Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що розвиток української історичної науки на сучасному етапі зумовлює вивчення свого минулого через дослідження історичної спадщини Київської Русі, її соціально-економічного розвитку, державного устрою, внутрішньо- та зовнішньополітичного, духовного розвитку. З відновленням державної незалежності України значно зріс дослідницький інтерес до історичного минулого українського народу, зокрема до Київської Русі як першого українського державного утворення. Українська історична наука, інтегруючи надбання знань вітчизняних учених, етнічних українців, які проживали і проживають як на теренах України, так і за її межами в ХХ – на початку ХХІ ст., покликана системно дослідити процес нагромадження знань про утворення і розвиток Київської держави, оскільки попередній рівень її фахового висвітлення був недостатнім і заангажованим, особливо в імперські й тоталітарні часи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є державна політична діяльність князів Київської Русі.
Предметом дослідження є висвітлення аспектів внутрішньої та зовнішньої політики, соціально-економічного та духовного розвитку Київської Русі у IX-XIII cт.
Метою даної курсової роботи є проведення об’єктивного аналізу історичної спадщини Київської Русі, визначення внеску руських князів у розквіт багатьох аспектів українського суспільства: внутрішньої та зовнішньої політики, соціально-економічного розвитку та політичного устрою, духовного життя, аналіз факторів, що призвели до занепаду держави Київська Русь.
Для досягнення визначеної мети, я поставила перед собою ряд наступних завдань:
охарактеризувати передумови та основні теорії виникнення Київської Русі;
дати оцінку соціально-економічному розвитку та політичному устрою Київської Русі;
проаналізувати внутрішньо та зовнішньополітичну діяльність князів та її результати для Київської Русі;
висвітлити основні аспекти духовного розвитку Київської Русі;
визначити причини роздробленості Київської Русі та охарактеризувати розвиток удільних князівств;
проаналізувати фактори, що спричинили остаточний занепад Київської Русі.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі проблеми функціонування держави Київська Русь, висвітлення впливу її керівників на становлення і розвиток державних інститутів, системному дослідженні знань про утворення і розвиток Київської держави,а також у недостатньому і заангажованому висвітленні цієї проблеми, особливо в імперські й тоталітарні часи.
Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на параграфи, висновків і списку використаної літератури.