Київ, 1988. — 252 с.
Збірник тез присвячений актуальним напрямкам розвитку української
археографії незадовго до розпаду СРСР.
Зміст:
П. С. Сохань. Про деякі основні напрями діяльності Археографічної комісії АН УРСР у світлі сучасних вимог перебудови.
А. Л. Хорошкевич. Традиції радянської археографії та завдання Археографічної комісії АН УРСР.
І. Л. Бутич. До питання організації археографічної роботи.
А. О. Шевчук. Про тематичні межі видань Археографічної комісі ї АН УРСР.
В. І. Сергійчук. Про уточнення тематичних напрямів видавничої роботи Археографічної комісії.
С. В. Кульчицький .Малодосліджені проблеми історії Української РСР в документальних виданнях Археографічної комісії.
Л. З. Гісцова. Про спірні напрями роботи Археографічної комісії.
В. В. Страшко. Про видання корпусу документів "Історія запорізького козацтва".
Ю. А. Мицик. Український дипломатарій XVI–ХVШ ст. / Документи гетьманів, полковників і кошових Війська Запорізького/.
В. А. Брехуненко. Про публікацію джерел з історії зв’язків донського та запорізького козацтва XVI – першої половини ХVП ст. .
О. М. Апанович. Архів Коша Запорізької Січі.
В. О. Щербак. Мемуари як джерело для вивчення історії українського козацтва кінця XVI – першої половини ХVП ст. .
І. К. Свєшніков. Приватні шляхетські листи ХVП ст. як джерело до історії Визвольної війни українського народу 1648–1654.
В. С. Степанков. Мемуари про Визвольну війну україн ського народу 1648–1654 рр.
Ю. А. Мицик. Про публікацію пам’яток українського літописання.
С. В. Семчинський. Молдавські та валаські літописи як джерело з історії України ХV–XVI ст. .
Д. С. Наливайко. Про видання західноєвропейських джерел з історії України XVI – ХVШ ст. .
Я. Р. Дашкевич. Вивчення і публікація східних джерел з історії України.
Я. Є. Полотнюк. Арабські джерела з історії України.
М. О. Кулинський. Іноземні наративні джерела з історії України ХV–XVII ст. / На прикладі латиномовних і німецькомовнихтворів/.
В. М. Калашников. Англійські джерела з історії України XVI–XVIII ст. .
В. М. Калашников, О. Л. Калашникова. Французькі наративні джерела з історії України XVI–XVII ст. .
O. O. Дячок. "Хроніка Європейської Сарматії" Олександра Гваньїні – цінне джерело для вивчення української історії та історіографії.
Р. Г. Івасів. "Хроніка польська, литовська, жемайтська і всієї Русі" Матвія Стрийковського – цінне джерело з історії України.
Я. І. Кравець. "Опис.України. " Боплана – видатна історична пам’ятка.
М. Г. Крикун. Масові статистичні джерела до історії Правобережної України XVI–XVIII ст. .
Р. І. Луців. Податкові реєстри Руського воеводства XVII ст. .
В. О. Пірко. Описи України XVIII ст.
Т. П. Брянцева. Топографічні описи губерній Правобережної України 1798–І799 pp. як джерело до вивчення історії міст.
Г. К. Швидько. Наукова цінність джерел економіко-статистичного характеру / На прикладі ревізьких книг/.
А. Л. Перковський. Про публікацію Археографічною комісією АН УРСР матеріалів переписів населення України.
А. В. Бойко. Описи Катеринославського намісництва кінця XVIII ст. .
І. З. Мицько. Про необхідність створення видавничої серії "Джерела з історії української культури" та її репетуар.
В. С. Александрович. Джерела до історії матеріальної та мистецької культури України.
О. М. Дзюба. До питання про видання джерел в історії української культури.
М. Ю. Брайчевський. Київський великокнязівський архів X–XIII ст. .
О. А. Купчинський. Про принципи підготовки до вихання корпусу документів Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. .
С. М. Плохій. Джерела з історії церкви.
І. І. Сварник. Перспективи публікації актового матеріалу гродських і земських судів Галичини та інших комплексів документів.
Г. В. Боряк. Проблеми видання Литовської і Волинської метрик.
П. М. Кулаківський. Книги Коронної і Литовської метрик другої половини ХVП ст. та проблеми їх публікації.
О. В. Русіна. Корпусне видання документів Сіверської землі ХV–XVI ст. / За матеріалами Литовської метрики/.
Т. Б. Слюдикова. Про видання документів з історії революційних рухів на Україні у XIX – на початку XX ст.
М. М. Стрішенець. Деякі особливості відбору актових документів про промисли України другої половини XVI – середини XVII ст. .
Г. М. Виноградов. Основні проблеми публікації матеріалів з історії цехів на Україні XVI–XVII ст. .
М. П. Ковальський, Ю. В. Назаренко. Про видання документальних джерел з іс торії українсько-російських зв’язків ХV–XVIII ст. .
К. В. Колибанова. Джерельна основа для вивчення суспільних та культурних з в’язків України з південнослов’янськими землями у XVIII ст. .
Р. В. Шиян. Збірник документів про торгівлю західноукраїнських міст XVI – першої половини XVII ст. / За матеріалами львівських міських книг/.
В. О. Маркіна. Про корпусне видання "Супліки селянства i міщанства Правобережної України XVIII ст.".
М. М. Драк. Публікація джерел з історії адміністративно-територіального поділу Галичини та Буковини другої половини XVIII – початку XX ст.
Т. А. Балабушевич. По питання про публікацію джерел з соціально-економічної історії малодосліджених регіонів України.
О. М. Апанович, Л. А. Дубровіна. Історія науки і археографія.
Н. В. Замкова. Про видання збірника документів "Архівне будівництво на Україні. 1920–1940 pp.".
О. С. Мазурок, В. О. Зілгалов. Листи як джерело для вивчення культур них зв’язків Закарпаття з іншими українськими землями та Росією в епоху капіталізму.
А. В. Санцевич. Архівним джерелам – особливу увагу.
Н. М. Яковенко. Про наукову коректність та культуру видань Археографічної комісії.
Л. Г. Мельник. Про створення фундаментальної джерельної бази для підготовки спеціалістів-істориків.
М. П. Ковальський, О. І. Журба. Про використання дожовтневої спадщини в сучасній українській радянській археографії.
В. О. Замлинський .Підготовка і видання бібліотеки "Пам’ятки історичної думки України".
В. Г. Сарбей .До питання про потребу і напрями перевидання праць М. С. Грушевського.
Г. А. Скрипник. Видання історико-етнографічної спадщини.
Т. М. Шевчук. Видання класичної фольклорної спадщини першої чверті XIX – 20-х – 30-х pp. XX ст. .
О. Л. Зотиков. Про деякі можливі напрямки публікаторської діяльності Археографічної комісії / Документальні джерела з історичної етнографії України /.
Н. С. Стаценко. Про публікацію етнографічної спадщини М. Ф. Сумцова.
С. М. Кіржаєв. Статистично-етнографічні альбоми Д. П. Деляфліза.
О. О. Боряк. Про видання рукописної спадщини Д. П. Деляфліза.
Л. П. Корній . Пам’ятки української музичної культури XVII–XVIII ст. .
Ю. П. Ясиновський. Музикознавчі аспекти діяльності Археографічної комісії.
Ю. А. Ісіченко. Історико-літературні й текстологічні аспекти наукового видання Києво-Печерського Патерика.
Н. С. Стаценко. Тематичне перевидання матеріалів "Киевской старины" / Етнографічні записи та дослідження/.
О. Д. Огнева. Про перевидання джерел, які використовуються в музейній практиці.
Ф. П. Шевченко. Археографія в зв'язках із спеціальними історичними дисциплінами.
Н. М. Царьова. Палеографічний альбом латинського скоропису XIV–XVII ст. / На матеріалах актових книг /.
В. В.Німчук. Хімічний аналіз чорнила як засіб визначення автентичності пам’ятки та її датування.
М. М. Пещак. Палеографія і текстотворчі функції ініціалів.
С. І. Білокінь. До перебудови науково-інформаційної роботи в АН УРСР.
В. І. Ульяновський. Корпус покажчиків архівних матеріалів з історії середніх віків на Україні.
В. С. Шандра. Довідник з історії державних установ на Україні періоду феодалізму і капіталізму.
Л. А. Дубровіна. Кодикологія та комп’ютеризація: актуальні проблеми камеральної археографії.
С. В. Абросимова, Н. О. Степаненко. Про можливі напрямки археографічної діяльності музеїв.
Т. Ю. Гирич. Про покажчик опублікованих джерел з історії України та Каталог планів Києва XVII – початку XX ст. .
І. Б. Гирич. Науково-довідкове видання "Українські історики": проблеми і пропозиції.
М. Г. Крикун. Про видання довідників з історії адміністративно-територіального поділу України XVI – XVIII ст.
О. Я. Мацюк. Замки і фортеці України від найдавніших часів до XVIII ст. /Проект каталога/.
Я. Р. Дашкевич. Корпус зображень міст України XVI–XVIII ст. .
Л. А. Проценко. Довідник "Київський некрополь".
К. А. Вислобоков. До питання про створення науково-довідкового апарату до актових книг XVI–XVII ст.
В. Б. Атаманенко. Про способи введення до наукового обігу джерел з історії українського селянства доби феодалізму.
Л. А. Пономаренко. Картографо-геодезичні джерела XVIII ст. .
М. Г. Вавричин. Про видання атласу "Україна на картах Г. Боплана" в рамках серії "Картографічні джерела до історії України.
І. О. Ціборовська-Римарович, О. Г. Полегайлов. Каталог стародрукованих видань XV–XVIII ст. з фондів ЦДІА УРСР у м. Києві.
П. С. Сохань. Про деякі основні напрями діяльності Археографічної комісії АН УРСР у світлі сучасних вимог перебудови.
А. Л. Хорошкевич. Традиції радянської археографії та завдання Археографічної комісії АН УРСР.
І. Л. Бутич. До питання організації археографічної роботи.
А. О. Шевчук. Про тематичні межі видань Археографічної комісі ї АН УРСР.
В. І. Сергійчук. Про уточнення тематичних напрямів видавничої роботи Археографічної комісії.
С. В. Кульчицький .Малодосліджені проблеми історії Української РСР в документальних виданнях Археографічної комісії.
Л. З. Гісцова. Про спірні напрями роботи Археографічної комісії.
В. В. Страшко. Про видання корпусу документів "Історія запорізького козацтва".
Ю. А. Мицик. Український дипломатарій XVI–ХVШ ст. / Документи гетьманів, полковників і кошових Війська Запорізького/.
В. А. Брехуненко. Про публікацію джерел з історії зв’язків донського та запорізького козацтва XVI – першої половини ХVП ст. .
О. М. Апанович. Архів Коша Запорізької Січі.
В. О. Щербак. Мемуари як джерело для вивчення історії українського козацтва кінця XVI – першої половини ХVП ст. .
І. К. Свєшніков. Приватні шляхетські листи ХVП ст. як джерело до історії Визвольної війни українського народу 1648–1654.
В. С. Степанков. Мемуари про Визвольну війну україн ського народу 1648–1654 рр.
Ю. А. Мицик. Про публікацію пам’яток українського літописання.
С. В. Семчинський. Молдавські та валаські літописи як джерело з історії України ХV–XVI ст. .
Д. С. Наливайко. Про видання західноєвропейських джерел з історії України XVI – ХVШ ст. .
Я. Р. Дашкевич. Вивчення і публікація східних джерел з історії України.
Я. Є. Полотнюк. Арабські джерела з історії України.
М. О. Кулинський. Іноземні наративні джерела з історії України ХV–XVII ст. / На прикладі латиномовних і німецькомовнихтворів/.
В. М. Калашников. Англійські джерела з історії України XVI–XVIII ст. .
В. М. Калашников, О. Л. Калашникова. Французькі наративні джерела з історії України XVI–XVII ст. .
O. O. Дячок. "Хроніка Європейської Сарматії" Олександра Гваньїні – цінне джерело для вивчення української історії та історіографії.
Р. Г. Івасів. "Хроніка польська, литовська, жемайтська і всієї Русі" Матвія Стрийковського – цінне джерело з історії України.
Я. І. Кравець. "Опис.України. " Боплана – видатна історична пам’ятка.
М. Г. Крикун. Масові статистичні джерела до історії Правобережної України XVI–XVIII ст. .
Р. І. Луців. Податкові реєстри Руського воеводства XVII ст. .
В. О. Пірко. Описи України XVIII ст.
Т. П. Брянцева. Топографічні описи губерній Правобережної України 1798–І799 pp. як джерело до вивчення історії міст.
Г. К. Швидько. Наукова цінність джерел економіко-статистичного характеру / На прикладі ревізьких книг/.
А. Л. Перковський. Про публікацію Археографічною комісією АН УРСР матеріалів переписів населення України.
А. В. Бойко. Описи Катеринославського намісництва кінця XVIII ст. .
І. З. Мицько. Про необхідність створення видавничої серії "Джерела з історії української культури" та її репетуар.
В. С. Александрович. Джерела до історії матеріальної та мистецької культури України.
О. М. Дзюба. До питання про видання джерел в історії української культури.
М. Ю. Брайчевський. Київський великокнязівський архів X–XIII ст. .
О. А. Купчинський. Про принципи підготовки до вихання корпусу документів Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV ст. .
С. М. Плохій. Джерела з історії церкви.
І. І. Сварник. Перспективи публікації актового матеріалу гродських і земських судів Галичини та інших комплексів документів.
Г. В. Боряк. Проблеми видання Литовської і Волинської метрик.
П. М. Кулаківський. Книги Коронної і Литовської метрик другої половини ХVП ст. та проблеми їх публікації.
О. В. Русіна. Корпусне видання документів Сіверської землі ХV–XVI ст. / За матеріалами Литовської метрики/.
Т. Б. Слюдикова. Про видання документів з історії революційних рухів на Україні у XIX – на початку XX ст.
М. М. Стрішенець. Деякі особливості відбору актових документів про промисли України другої половини XVI – середини XVII ст. .
Г. М. Виноградов. Основні проблеми публікації матеріалів з історії цехів на Україні XVI–XVII ст. .
М. П. Ковальський, Ю. В. Назаренко. Про видання документальних джерел з іс торії українсько-російських зв’язків ХV–XVIII ст. .
К. В. Колибанова. Джерельна основа для вивчення суспільних та культурних з в’язків України з південнослов’янськими землями у XVIII ст. .
Р. В. Шиян. Збірник документів про торгівлю західноукраїнських міст XVI – першої половини XVII ст. / За матеріалами львівських міських книг/.
В. О. Маркіна. Про корпусне видання "Супліки селянства i міщанства Правобережної України XVIII ст.".
М. М. Драк. Публікація джерел з історії адміністративно-територіального поділу Галичини та Буковини другої половини XVIII – початку XX ст.
Т. А. Балабушевич. По питання про публікацію джерел з соціально-економічної історії малодосліджених регіонів України.
О. М. Апанович, Л. А. Дубровіна. Історія науки і археографія.
Н. В. Замкова. Про видання збірника документів "Архівне будівництво на Україні. 1920–1940 pp.".
О. С. Мазурок, В. О. Зілгалов. Листи як джерело для вивчення культур них зв’язків Закарпаття з іншими українськими землями та Росією в епоху капіталізму.
А. В. Санцевич. Архівним джерелам – особливу увагу.
Н. М. Яковенко. Про наукову коректність та культуру видань Археографічної комісії.
Л. Г. Мельник. Про створення фундаментальної джерельної бази для підготовки спеціалістів-істориків.
М. П. Ковальський, О. І. Журба. Про використання дожовтневої спадщини в сучасній українській радянській археографії.
В. О. Замлинський .Підготовка і видання бібліотеки "Пам’ятки історичної думки України".
В. Г. Сарбей .До питання про потребу і напрями перевидання праць М. С. Грушевського.
Г. А. Скрипник. Видання історико-етнографічної спадщини.
Т. М. Шевчук. Видання класичної фольклорної спадщини першої чверті XIX – 20-х – 30-х pp. XX ст. .
О. Л. Зотиков. Про деякі можливі напрямки публікаторської діяльності Археографічної комісії / Документальні джерела з історичної етнографії України /.
Н. С. Стаценко. Про публікацію етнографічної спадщини М. Ф. Сумцова.
С. М. Кіржаєв. Статистично-етнографічні альбоми Д. П. Деляфліза.
О. О. Боряк. Про видання рукописної спадщини Д. П. Деляфліза.
Л. П. Корній . Пам’ятки української музичної культури XVII–XVIII ст. .
Ю. П. Ясиновський. Музикознавчі аспекти діяльності Археографічної комісії.
Ю. А. Ісіченко. Історико-літературні й текстологічні аспекти наукового видання Києво-Печерського Патерика.
Н. С. Стаценко. Тематичне перевидання матеріалів "Киевской старины" / Етнографічні записи та дослідження/.
О. Д. Огнева. Про перевидання джерел, які використовуються в музейній практиці.
Ф. П. Шевченко. Археографія в зв'язках із спеціальними історичними дисциплінами.
Н. М. Царьова. Палеографічний альбом латинського скоропису XIV–XVII ст. / На матеріалах актових книг /.
В. В.Німчук. Хімічний аналіз чорнила як засіб визначення автентичності пам’ятки та її датування.
М. М. Пещак. Палеографія і текстотворчі функції ініціалів.
С. І. Білокінь. До перебудови науково-інформаційної роботи в АН УРСР.
В. І. Ульяновський. Корпус покажчиків архівних матеріалів з історії середніх віків на Україні.
В. С. Шандра. Довідник з історії державних установ на Україні періоду феодалізму і капіталізму.
Л. А. Дубровіна. Кодикологія та комп’ютеризація: актуальні проблеми камеральної археографії.
С. В. Абросимова, Н. О. Степаненко. Про можливі напрямки археографічної діяльності музеїв.
Т. Ю. Гирич. Про покажчик опублікованих джерел з історії України та Каталог планів Києва XVII – початку XX ст. .
І. Б. Гирич. Науково-довідкове видання "Українські історики": проблеми і пропозиції.
М. Г. Крикун. Про видання довідників з історії адміністративно-територіального поділу України XVI – XVIII ст.
О. Я. Мацюк. Замки і фортеці України від найдавніших часів до XVIII ст. /Проект каталога/.
Я. Р. Дашкевич. Корпус зображень міст України XVI–XVIII ст. .
Л. А. Проценко. Довідник "Київський некрополь".
К. А. Вислобоков. До питання про створення науково-довідкового апарату до актових книг XVI–XVII ст.
В. Б. Атаманенко. Про способи введення до наукового обігу джерел з історії українського селянства доби феодалізму.
Л. А. Пономаренко. Картографо-геодезичні джерела XVIII ст. .
М. Г. Вавричин. Про видання атласу "Україна на картах Г. Боплана" в рамках серії "Картографічні джерела до історії України.
І. О. Ціборовська-Римарович, О. Г. Полегайлов. Каталог стародрукованих видань XV–XVIII ст. з фондів ЦДІА УРСР у м. Києві.