Периодика по политологии
Политология
  • формат pdf
  • размер 19,40 МБ
  • добавлен 03 февраля 2016 г.
Спільне. Журнал соціальної критики 2015 №09. Майдан: погляд зліва
Журнал соціальної критики «Спільне» – колективний некомерційний проект, покликаний аналізувати соціальну дійсність у вітчизняному та світовому масштабі. У дев’ятому випуску журналу на тему «Майдан: погляд зліва» ми хочемо вийти зі «зачарованого кола» метання між цілковитими протилежностями думок про (Анти)Майдан. Наша мета — означити певний діалог між критично налаштованими представниками обох таборів щодо їхніх бачень феномену Майдану й Антимайдану та лівих альтернатив їм. Для реалізації цього задуму ми залучили волонтерів із різних середовищ: академічних та ліво-активістських, учасників та скептиків (Анти)Майдану, з Києва та з інших міст і країн.
Протестні феномени (Євро)Майдану і Антимайдану так чи інакше зачепили вельми багатьох людей в Україні та світі. Водночас про них є вкрай мало об’єктивної та, тим паче, наукової інформації. Як результат, думка щодо Майдану схиляється до вияву себе у двох екстремумах: або цілковитому його виправданні як народного повстання із закриттям очей на всі вади, або ж тотальній його демонізації як наскрізь фашистського дійства. Те саме стосується і Антимайдану. А особливо все це посилюється на фоні драматичного військового протистояння на Сході України, що окропило ці чвари людською кров’ю.
У цій ситуації вкрай важливою є вибудова певної незалежної лівої оптики на Майдан і Антимайдан. Вона не повинна підмінятися полемікою між про- та антизахідними позиціями, а оперувати в поясненнях реальною структурою та практиками політичних суб’єктів, що були представлені там.
І саме спробою розробки такої оптики і є цей випуск «Спільного». Наша мета — означити певний діалог між критично налаштованими представниками обох таборів щодо їхніх бачень феномену Майдану й Антимайдану та лівих альтернатив їм. Для реалізації цього задуму ми залучили волонтерів і волонтерок із різних середовищ: академічних та лівоактивістських, учасників та скептиків (Анти)Майдану, з Києва та з інших міст і країн. Таким чином, ми отримали достатньо збалансовану серію матеріалів, що намагаються з різних сторін розкрити феномен Майдану.
Зокрема, в першому, вступному розділі випуску йдеться про передумови Майдану. Статті Олександра Кравчука і Святослава Сидоренка демонструють нам соціально-економічні фактори Майдану: які групи виграли від нього і до чого нас веде євроінтеграція. Валентин Дегтяр звертає нашу увагу на поліцейське свавілля як чинник майданівської мобілізації, а марксистський дослідник Гонсало Посо у своєму інтерв’ю розкриває міжнародний, міжімперіалістичний конфлікт Майдану.
Другий розділ переводить усі ці міркування в предметне русло: детально і фахово розглядаючи структури Майдану, його (не)прогресивну суб’єктність і «темні сторони». Зокрема, стаття Олексія Вєдрова розкриває перед нами дилему (лівих) політичних суб’єктів Майдану: опинитися на маргінесі або злитися з мейнстрімом. Далі Олег Журавльов досліджує, як формувалася протестна ідентичність Майдану і чому вона так і не реалізувала свій революційний потенціал. Володимир Іщенко подає нам детальний аналіз участі крайньо правих сил в протестах Майдану, яку, на думку автора, не варто недооцінювати. Розгляд «темних сторін» продовжує Дар’я Попова у своєму аналізі явищ сексизму на Майдані. Проблеми дискримінації, зокрема гомофобії, піднімає і Тамара Марценюк, яка на основі результатів емпіричного дослідження зображає більш широку (і дещо суперечливу) перспективу участі ЛГБТ-ініціатив на Майдані. Зрештою, розділ завершують рефлексії газо-рятувальника Ігоря Волка про медичну службу Майдану, в роботі якої йому довелося взяти безпосередню участь.
Таку перспективу безпосередніх учасників підхоплює третій розділ випуску, зорієнтований саме на активістів. Спершу Захар Попович і Денис Левін в окремих інтерв’ю висловлюють свої бачення лівих учасників протестних подій Майдану та Антимайдану. Потім Тарас Саламанюк узагальнено досліджує активістський досвід лівих у регіональних Майданах і Антимайданах. Насамкінець Ніна Ходорівська і Михайло Слуквін розмірковують про студентський активізм під час Майдану, його здобутки, невдачі і можливі перспективи.
У четвертому розділі ми намагаємося обговорити міжнародний контекст Майдану, для чого звернулися до зарубіжних авторів та спеціалістів-міжнародників. Так, американська антропологиня Емілі Ченнел та грецький політолог Теодор Пападопулос порівнюють Майдан з масовими протестами в себе на батьківщині. Журналістка-міжнародниця Наталія Гуменюк продовжує у своєму інтерв’ю ці порівняння, а інший журналіст Олег Ясинський дає разючий контраст сприйняття українських подій в Латинській Америці. Про схоже пише Іво Георгієв, пропонуючи нам опис різних ставлень німецьких лівих до Майдану та пізніших подій.
П’ятий розділ традиційно зібрав у собі рецензії. Цього разу ними стали критичні огляди двох різних джерел: умовно антимайданівської книжки «Точки займання в Україні» від Юрія Дергунова й умовно замайданівського фільму Сергія Лозниці «Майдан» від Лізи Бабенко.
Завершує випуск додатковий, шостий розділ, який зачіпає питання війни у двох матеріалах: спробі політекономічного аналізу анексії Криму Росією від Михайла Рижкіна та інтерв’ю з координаторами гуманітарних ініціатив Максимом Буткевичем і Олександрою Назаровою щодо загальної ситуації з вимушеними переселенцями.
Сподіваємося, що наші читачі, незалежно від того, по яку зі сторін геополітичних барикад вони зараз знаходяться, разом з нами спробують уникнути ролі войовничих прихильників того чи іншого табору і знайдуть для себе в цьому випуску щось спільне. Адже ліва емансипативна оптика на явища Майдану та Антимайдану, яку ми тут пропонуємо, в принципі чужа якомусь про- і антизахідному дуалізму, натомість вона послідовно відстоює єдиний інтерес — на жаль, так і не сформований ясно ніде під час цих подій, — інтерес пригноблених, тобто всіх нас.
Зміст випуску:.
Витоки Майдану.
Олександр Кравчук. Можливі соціально-економічні наслідки євроінтеграції для України.
Валентин Дегтяр. Протести проти міліції та репресивні дії режиму як рушії Євромайдану.
Інтерв’ю Юрія Дергунова з Гонсало Посо. «Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил».
Святослав Сидоренко. Економічні передумови «Революції гідності».
Майдан у деталях.
Олексій Вєдров. Солідаризуйся або зникни. Політична суб’єктність на Майдані та Антимайдані.
Олег Журавльов. Політика справжності та її межі.
Володимир Іщенко. Участь крайньо правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки.
Дар’я Попова. Сексизм на Майдані.
Тамара Марценюк. Права людини для ЛГБТ-спільноти і Євромайдан 2013—2014.
Ігор Волк. Медицина спротиву.
Майдани та Антимайдани: активістська перспектива.
Інтерв`ю Тараса Саламанюка із Захаром Поповичем. «Майдан – це свідоцтво абсолютної організаційної нездатності лівих».
Інтерв`ю Андрія Мовчана із Денисом Левіном. «Антимайдан був продовженням Майдану, але без націоналістичної істерії».
Тарас Саламанюк. Шляхи лівих у пітьмі: Між регіональними Майданами та Антимайданами.
Ніна Ходорівська. Студентська асамблея: десяток маленьких революцій.
Михайло Слуквін. Студентські протести Майдану та участь лівих.
Майдан і світ: візії та порівняння.
Емілі Ченнел-Джастіз. Окк’юпай Юкрейн! Тактика окупації з Окк`юпай Волл-стріт до Майдану.
Інтерв`ю Альони Ляшевої з Теодором Пападопулосом. «Українці плекають надію потрапити до Європи, якої вже немає».
Інтерв`ю Івана Скорини із Наталією Гуменюк. «Люди всюди виступали проти того, що їхньою думкою нехтують».
Інтерв’ю Тараса Саламанюка з Олегом Ясинським. «Що ж стосується самого політичного проекту київського уряду — в Латинській Америці це вже проходили».
Іво Георгієв. Український конфлікт з погляду німецької лівиці – урок вивчено?
Рецензії.
Ізоляціонізм замість антиімперіалізму.
Юрій Дергунов. Рецензія на книгу «Точки займання в Україні: як прагнення США до гегемонії загрожує Третьою світовою війною».
Ліза Бабенко. «Майдан», якого ви не бачили. Рецензія на фільм «Майдан».
Додаток: Війна у двері.
Михайло Рижкін. Для чого Росії Крим?
Інтерв’ю Євгенії Козловської із Максимом Буткевичем та Олександрою Назаровою. «Українська держава поводить себе так, наче не усвідомила, що проблема вимушених переселенців — це дуже надовго».