Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

481

Глосарій

ГОТІВКА — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

ГРАДУАЛІСТСЬКИЙ ПЕРЕХІД ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ — система

заходів економічної політики, результатом яких є поступова заміна директивних ме-

ханізмів керування національною економікою ринковими.

ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ — додаткова корисність, яку отримує споживач із

додаткової одиниці товару або послуги.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАОЩАДЖЕННЯ — частка заощаджень у

будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заоща-

дження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ — частка видатків на спожи-

вання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується

споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю.

ГРАНИЧНА ТЕОРІЯ РОЗПОДІЛУ — теорія розподілу доходів (розвинута Дж.

Б. Кларком), згідно з якою кожен фактор оплачується відповідно до його граничного

продукту.

ГРАНИЧНИЙ ВИТОРГ — зміна загального виторгу фірми, що походить із про-

дажу однієї додаткової одиниці її продукту; дорівнює зміні загального виторгу, поді-

леній на зміну кількості проданого продукту.

ГРАНИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ЗАМІЩЕННЯ — виражений коефіцієнтом сту-

пінь готовності споживача замінити один товар або послугу іншим товаром або по-

слугою і при цьому отримати однакову корисність (однакова загальна корисність);

дорівнює нахилу кривої байдужості.

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ — додатковий обсяг продукції, отриманий від засто-

сування додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ КАПІТАЛУ — додатковий обсяг продукції від збіль-

шення затрат капіталу на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ ПРАЦІ — додатковий обсяг продукції від збільшен-

ня затрат праці на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ У ГРОШОВОМУ ВИРАЖЕННІ (ВИТОРГ ВІД

ГРАНИЧНОГО ПРОДУКТУ) — зміна загального виторгу фірми при викорис-

танні однієї додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна); до-

рівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості використовуваного

ресурсу.

ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ — приріст витрат на виробництво додаткової одиниці

продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю про-

дукції).

ГРОШІ — будь-який предмет, який звичайно приймають продавці за свої товари

і послуги.

ГРОШОВА БАЗА — сума грошей, яку отримує найманий працівник за одиницю

часу (годину, день тощо); номінальна заробітна плата.

ГРОШОВА МАСА — сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і по-

точних чекових рахунків.

ГРОШОВА СИСТЕМА — спосіб організації грошового обігу, закріплений за-

коном; охоплює найменування грошової одиниці; види державних паперових знаків

і монет, які мають законну платіжну силу; порядок безготівкових розрахунків; дер-

жавні органи, що регулюють грошовий обіг держави.

482

Глосарій

ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР — частина надлишкових резервів, яку сис-

тема комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу;

дорівнює одиниці, поділеній на норму обов’язкових резервів.

ГРОШОВІ ДОХОДИ — доходи, отримані у вигляді оплати праці, пенсій, стипен-

дій, доходів від підприємницької діяльності, від власності, доходів від продажу неру-

хомого майна, продукції сільського господарства, доходів від надання різних послуг.

ДЕБЕНТУРА — свідоцтво митниці на повернення мита в разі вивезення за кор-

дон товарів, увезених раніше зі сплатою мита.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВАЛЮТИ — законодавче зниження цін курсу валюти або цен-

трального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

ДЕДУКЦІЯ — хід міркування від загальних положень до висновків; метод до-

слідження, згідно з яким правильність гіпотези (припущення) перевіряється через

порівняння висновків, які випливають з неї, з фактами дійсності.

ДЕЗІНФЛЯЦІЯ — зниження високого темпу інфляції.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНА — документ у формі заяви, що пред’являється на

митниці і містить відомості про валюту, яку перевозять через кордон.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ — документ, що заповнюється

експортером чи імпортером для контролю за зовнішньоторговельними угодами. За

експортом контролюють переведення в країну отриманої іноземної валюти. За ім-

портом контролюють правильність витрачання коштів відповідно до договорів по-

стачання.

ДЕКЛАРАЦІЯ МИТНА — документ, що містить відомості про переміщення че-

рез кордон вантажів, цінностей, валюти. Д.м. оформляється відповідно до вимог на-

ціонального законодавства.

ДЕЛЬКРЕДЕРЕ — угода-зобов’язання агента (комісіонера) відшкодувати комі-

тентові (принципалові) збитки, що виникають у разі неплатоспроможності покупця,

в межах суми, визначеної угодою. Включається в договір комісії у формі застережен-

ня делькредере. Комісіонер, який бере на себе Д., не тільки продає товар, але й гаран-

тує його оплату, якщо покупець виявиться неплатоспроможним. Цим же терміном

позначають і винагороду за поруку.

ДЕМЕРЕДЖ (ДЕМУРЕДЖ) — штрафна сума, сплачувана власником вантажу

власникові судна (вагона) за простій під час його завантаження чи розвантаження

понад визначений угодою час.

ДЕМПІНГ — штучне зниження цін на товари (роботи, послуги) на зовнішніх

ринках з метою усунення конкуренції.

ДЕМПІНГ ВАЛЮТНИЙ — вивіз товарів за цінами, нижчими, ніж світові, з краї-

ни зі знеціненою валютою до країни з більш твердою або менш знеціненою валютою.

Д.в. виникає тоді, коли купівельна спроможність національної валюти падає повіль-

ніше, ніж її курс щодо інших валют. Придбавши товар за відносно низькими вну-

трішніми цінами, експортери реалізують їх на міжнародних ринках за більш стійку

валюту і, обмінюючи потім останню на знецінену національну валюту, отримують

завдяки цьому курсовий прибуток. Д.в. є одним із засобів боротьби за ринок збуту.

ДЕПОЗИТ — сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання у банк.

ДЕПОЗИТ ІМПОРТНИЙ — вимога до імпортера внести наперед частину вар-

тості товару, що ввозиться.

483

Глосарій

ДЕПРЕСІЯ — глибокий затяжний спад, що триває декілька років. У роки депресії

простежуються високе безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі

обсяги виробництва та інвестицій. Неглибокий спад називають рецесією.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ — система заходів законодав-

чого, виконавчого і контрольного характеру в умовах ринкової економіки, які здій-

снюються відповідними державними установами задля стабілізації та пристосування

економічної системи до змінних умов.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — загальна сума заборгованості уряду власникам держав-

них цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бю-

джетні надлишки.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ — баланс доходів і видатків держави за певний про-

міжок часу (як правило, за рік).

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР — частина національної економіки країни, що її по-

вністю контролює держава.

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ — грошові видатки уряду на

придбання вироблених у певному році товарів і послуг.

ДЕРЖАВНІ ЗАОЩАДЖЕННЯ — різниця між надходженнями і видатками

державного бюджету; надлишок у державному бюджеті.

ДЕРИВАТИВ — документ встановленої форми, що засвідчує право та (або)

зобов’язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або не-

матеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Відповідно до виду

цінностей Д. поділяють на фондові, валютні і товарні. Перші пов’язані з купівлею-

продажем цінних паперів, другі — валюти, а треті — будь-яких біржових товарів (крім

цінних паперів) До Д. належать форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони.

ДЕТАКСАЦІЯ ЕКСПОРТНА — зниження чи повна відміна непрямого оподат-

кування продукції, призначеної для вивезення на зовнішній ринок.

ДЕТЕЗАВРУВАННЯ (ДЕТЕЗАВРАЦІЯ) — використання накопичених коштів

з метою споживання їх на інвестиційні потреби. Д. — процес зворотний тезавруванню

(тезаврації).

ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ — надлишок видатків державного бюджету над надхо-

дженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях — емісія гро-

шей); рівень дефіцитності бюджету обчислюють як відношення дефіциту до ВВП,

виражене у відсотках.

ДЕФЛЮВАННЯ — виявлення реального валового внутрішнього продукту че-

рез зменшення вартості номінального ВВП, виробленого в році, в якому ціни були

вищі, ніж у базовому (дефлятор ВВП перевищує одиницю).

ДЕФЛЯТОР ВВП — індекс цін, який використовують для визначення реального

ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють

у поточному році, до вартості кошика у базовому році.

ДЕФЛЯЦІЯ — падіння загального рівня цін у національній економіці.

ДИВІДЕНД — величина виплат за акції, яка залежить від прибутку, вказаного в

балансі акціонерного товариства.

ДИСКОНТУВАННЯ — вираження майбутнього доходу в поточній вартості.

ДИСКРЕЦІЙНА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА — зміни в оподаткуванні (подат-

кових ставках) і державних видатках, здійснювані законодавчим органом країни за-

для досягнення обсягу національного виробництва за повної зайнятості.

484

Глосарій

ДИСПАЧ — винагорода (премія), що її сплачує власник судна (залізничного ва-

гона) фрахтувальникові (власникові вантажу) за дострокове завантаження чи роз-

вантаження судна (вагона). Протилежне — демередж.

ДИСПАША — 1) обчислення збитків, завданих судну чи вантажу з метою їх по-

рятунку у надзвичайних ситуаціях (під час аварії) ті пропорційний їх розподіл між

судно- та вантажовласником; 2) документ, що містить розрахунок цих збитків.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПРОДУКТ — продукт, який відрізняється за фізич-

ними або іншими параметрами від аналогічних продуктів, вироблених іншими фір-

мами; продукт, купуючи який, покупці віддають перевагу певному продавцеві, незва-

жаючи на те, що ціни в усіх продавців однакові.

ДІЛОВИЙ ЦИКЛ — періодичне коливання рівня ділової активності — обсягу

національного виробництва, доходу, зайнятості тощо. Звичайно триває кілька або

кільканадцять років. Діловий цикл містить чотири фази: спад (реальний ВВП змен-

шується); дно (найнижча точка спаду); піднесення (реальний ВВП зростає); вершина

(найвища точка піднесення).

«ДОБРОВІЛЬНЕ» ОБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТУ — кількісне обмеження екс-

порту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або що-

найменше не розширювати обсяг експорту, прийняте в рамках офіційної міжурядо-

вої чи неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

ДОВГОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД — достатньо тривалий період часу, впродовж

якого виробники продукту можуть змінити кількість усіх використовуваних ними

ресурсів; період, у якому всі ресурси і витрати є змінними.

ДОДАНА ВАРТІСТЬ — різниця між вартістю вироблених фірмою товарів і по-

слуг та вартістю матеріалів та сировини, які куплені у постачальників.

ДОДАТКОВА ВАРТІСТЬ — термін марксистської політекономії; вартість, яка

створена найманими працівниками понад вартість їхньої робочої сили і безплатно

привласнена капіталістами.

ДОМОГОСПОДАРСТВО — економічна одиниця, що складається з однієї або

більше осіб; постачає економіку ресурсами і використовує отримані гроші для купів-

лі товарів та послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ — структура ринку з великою кількістю про-

давців і покупців; пропоновані товари на такому ринку однорідні та жодна фірма не

може впливати на ринкову ціну.

ДОХІД — потік зарплати, процентів, дивідендів та інших грошових надходжень,

які отримує особа чи країна протягом певного часу (звичайно року).

ДОХОДНІ УМОВИ ТОРГІВЛІ — індекс, що відображає можливості країни

щодо імпорту за рахунок виручки від експорту.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ — відношення між витратами обмежених

ресурсів і виробленими у результаті їх використання товарами та послугами; вироб-

ництво обсягу продукції певної вартості за найменших загальних видатків на ресур-

си; отримання найбільшого обсягу виробництва товару або послуги із застосуванням

ресурсів певної вартості.

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ — співпраця між національними господарства-

ми різних країн і повна або часткова їх уніфікація; ліквідація бар’єрів у торгівлі між

цими країнами; зближення ринків цих країн з метою утворення одного великого

(спільного) ринку.

485

Глосарій

ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ — виведення закономірностей розвитку економіки із

відповідних економічних фактів.

ЕКОНОМІЧНА РЕНТА — плата за використання землі та інших природних ре-

сурсів, пропозиція яких є незмінною (тобто абсолютно нееластичною).

ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА — спосіб організації національної економіки.

ЕКОНОМІЧНЕ БЛАГО — благо, кількість якого менша, ніж та, котру потребу-

ють. Тому воно звичайно розподіляється через встановлення ціни.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ — збільшення реального обсягу продукції (ВВП)

у країні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИБУТОК — загальний виторг фірми за вирахуванням її

економічних витрат.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИНЦИП — узагальнення мотивів і реальної економічної

поведінки інституцій та індивідів.

ЕКОНОМІЧНІ ВИТРАТИ — платежі, потрібні для отримання і використання

ресурсів.

ЕКОНОМІЧНІ (МАТЕРІАЛЬНІ) ПОТРЕБИ — бажання, які можна задоволь-

нити через споживання товару чи послуги.

ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ (УЧАСНИКИ РИНКОВОГО ПРОЦЕСУ) — ті,

хто самостійно ухвалює рішення, планує і реалізує у сфері господарської діяльності

практичні заходи. Є три основні учасники ринкового процесу: домогосподарства, ді-

лові підприємства (фірми) і держава.

ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ — всі види ресурсів, які використовуються у процесі

виробництва товарів і послуг.

ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ — сукупність напрямів державного ре-

гулювання економіки: правове регулювання економіки; сприяння конкуренції та

пом’якшення наслідків від недоліків ринку; організація виробництва благ громадсь-

кого вжитку; коригування побічних наслідків (переливів); перерозподіл доходів;

здійснення макроекономічної політики.

ЕКСПОРТ — товари й послуги, вироблені у країні та продані покупцям інших

країн.

ЕКСПОРТ ПІДПРИЄМНИЦЬ-КОГО КАПІТАЛУ — це капіталовкладення в

закордонні інвестиції у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підпри-

ємств і просто у вигляді участі в капіталі.

ЕКСПОРТНА КВОТА — показник, що відображає значення зовнішньої торгівлі

для країни і визначається як частка експорту (включаючи експорт послуг) у ВВП.

ЕКСТЕНСИВНИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ — зростання, що

базується на кількісному збільшенні трудових і матеріальних ресурсів, які залуча-

ються у виробництво.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ЕКСПОРТУ — зміна пропозиції товарів на експорт, що ви-

пливає зі зміни умов торгівлі.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ІМПОРТУ — зміна попиту на імпорт, що випливає зі зміни

умов торгівлі.

ЕЛАСТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ — пропозиція, для якої коефіцієнт еластичності

більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини пропозиції більший, ніж відсо-

ток зміни ціни.

ЕЛАСТИЧНИЙ ПОПИТ — попит, для якого коефіцієнт еластичності більший

за одиницю, тобто відсоток зміни величини попиту більший, ніж відсоток зміни ціни.

486

Глосарій

ЕЛАСТИЧНІСТЬ — поняття, яке застосовує аналітична економія для позначен-

ня реагування однієї змінної на зміну іншої (наприклад, величини попиту на зміну

ціни тощо); відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток

зміни іншої змінної.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ДОХОДОМ — відношення відсотка зміни ве-

личини попиту на товар до відсотка зміни доходу; вимірює ступінь реагування заку-

півель споживача на зміни в доході.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ЦІНОЮ — відношення відсотка зміни величи-

ни попиту на продукт до відсотка зміни його ціни; реагування величини попиту на

продукт на зміну ціни продукту.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПРОПОЗИЦІЇ ЗА ЦІНОЮ — відношення відсотка зміни ве-

личини пропозиції продукту до відсотка зміни його ціни; реагування величини про-

позиції продукту на зміну ціни продукту.

ЕМБАРГО — накладання державою заборони (арешту) на ввезення державами

чи вивезення золота, іноземної валюти, окремих товарів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВАЛЮТНА — відносний показник, що характеризує відно-

шення валютного виторгу до валютних витрат і використовується для оцінювання

результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Його визначають за пев-

ний період часу (рік, квартал, місяць) або для конкретного зовнішньоекономічного

заходу.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПОРТУ БЮДЖЕТНА — відношення експортної вар-

тості товару до його вартості у внутрішніх відкритих цінах з урахуванням витрат на

транспортування цього товару до кордону.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІМПОРТУ БЮДЖЕТНА — відношення вартості імпортова-

ного товару за цінами реалізації вітчизняному споживачеві до його імпортної вартості.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗА КУПМАНОМ — зростання виробництва одного товару

при заданій кількості іншого товару приводить до зростання добробуту в світі.

ЕФЕКТИВНА СТАВКА МИТА — реальний рівень митного обкладання кінце-

вих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, що накладають на імпорт

проміжних товарів.

ЕФЕКТ «ТРЕТІХ ОСІБ» (ЕФЕКТ ПЕРЕЛИВУ) — ситуація в економіці, коли

частина вигід або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту,

впливає на тих, хто не є його виробником або споживачем.

ЕФЕКТ ВИТІСНЕННЯ — зменшення запланованих інвестиційних видатків у

національній економіці внаслідок зростання процентних ставок, яке спричинюється

збільшенням узятих урядом позик на грошовому ринку.

ЕФЕКТ ДОХОДУ — вплив зміни ціни продукту на реальний дохід споживача

(купівельну спроможність) і, отже, на кількість продукту, яку споживач купить.

ЕФЕКТ ЗАМІЩЕННЯ — вплив, який зміна ціни споживчого блага може спра-

вити на кількість продукту, котру споживач купить за умови, що його дохід не змі-

нюється.

ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛІКАТОРА — вплив зміни сукупних видатків на рівноваж-

ний валовий внутрішній продукт (вплив, викликаний змінами у споживанні, інвес-

тиціях, державних видатках або чистому експорті).

ЕФЕКТ ПІГУ — збільшення домогосподарствами видатків на споживання, що

зумовлене зростанням добробуту споживачів унаслідок зниження цін.

487

Глосарій

ЕФЕКТ ХРАПОВИКА — тенденція рівня цін до зростання зі збільшенням су-

купного попиту (але рівень цін не знижується зі зменшенням сукупного попиту).

ЕФЕКТИВНИЙ РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ — розподіл ресурсів в економіці між

виробництвом різних товарів і послуг, який максимізує задоволення потреб спожи-

вачів.

ЄВРОВАЛЮТА — валюта, переказана на рахунки іноземних банків і використо-

вується для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента даної валюти.

ЄВРОРИНОК — частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки

здійснюють депозитно-позичкові операції в євровалютах.

ЄВРОКРЕДИТИ — міжнародні кредити, що надаються великими комерційни-

ми банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Позичальниками євровалют

виступають здебільшого ТНК чи великі національні монополії для фінансування

масштабних проектів і заходів. Є. Надають на термін від 2 до 10 років з плаваючими

процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації та обмеження ва-

лютного законодавства країн, де ці банки розміщені. Цим самим створюються спри-

ятливі умови для одержувачів Є. Зокрема, полегшується регулювання кредитних

процентних ставок, встановлення термінів кредитів та умов їх перегляду, викорис-

тання системи надвишків і знижок тощо.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ (ЄС) — асоціація європейських держав, утворена у

1957 р. (раніше — Європейське економічне співтовариство) з метою поступової ліквіда-

ції мита та імпортних квот у торгівлі між країнами-членами, запровадження спільного

мита на імпорт товарів із третіх країн, вільного переміщення робочої сили та капіталів

у межах країн — членів асоціації та узгодження економічної політики в інших сферах.

ЄВРОЧЕК — чек, що приймається до оплати в будь-якій із країн-учасниць євро-

пейської банківської системи «Єврочек» (створена у 1968 р.). видається без попере-

днього грошового внеску й оплачується за рахунок короткотермінового банківського

кредиту (до одного місяця). Використовується здебільшого туристами.

ЗАБОРГОВАНІСТЬ ВАЛЮТНА — борги підприємств певної держави чи самої

держави і іноземній валюті.

ЗАГАЛЬНА МІЖНАРОДНА РІВНОВАГА — одночасне врівноваження попиту

і пропозиції на товар у внутрішній і міжнародній торгівлі (на внутрішньому і між-

народному ринку).

ЗАГАЛЬНА КОРИСНІСТЬ — загальна величина задоволення, що отримують

від споживання певної кількості блага.

ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА — стан економіки, за якого рівень цін на товари і по-

слуги забезпечує рівновагу на всіх ринках, що не спонукає суб’єктів змінювати свою

поведінку; рівночасна рівновага на всіх ринках у національній економіці.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИТОРГ — кількість грошей, отриманих фірмою; дорівнює кіль-

кості проданого продукту, помноженій на ціну, за яку він проданий.

ЗАГАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ПРОДУКТУ) — загальна

кількість певного товару або послуги, яка вироблена фірмою (групою фірм або навіть

усією економікою).

ЗАГАЛЬНІ ВИДАТКИ — загальна сума грошей, яку всі покупці витрачають

(або планують витратити) на купівлю товарів і послуг.

488

Глосарій

ЗАГАЛЬНІ ВИТРАТИ — сума постійних і змінних витрат.

ЗА ІНШИХ РІВНИХ УМОВ — прийом дослідження, за якого усі чинники, за

винятком одного, вважають сталими.

ЗАКОНОДАВСТВО ВАЛЮТНЕ — сукупність правових норм, що регулюють

порядок здійснення угод з валютними цінностями всередині країни, угод між рези-

дентами й нерезидентами, а також порядок ввозу, вивозу, переказування та переси-

лання за кордон чи із-за кордону національної та іноземної валюти й інших валютних

цінностей.

ЗАКОН ВАЛЬРАСА — якщо існує рівновага на світовому ринку одного товару,

то, враховуючи бюджетні обмеження обох народних господарств, повинна існувати

рівновага на світовому ринку й іншого товару.

ЗАКОН ОУКЕНА — зворотна залежність між рівнем безробіття і реальним

ВВП, яка показує, що зниження безробіття на 1% збільшує реальний ВВП приблиз-

но на 2%.

ЗАКОН ПОПИТУ — виражає обернену залежність між ціною і величиною по-

питу на товар або послугу протягом певного проміжку часу.

ЗАКОН ПРОПОЗИЦІЇ — виражає пряму залежність між ціною і величиною

пропозиції товару або послуги упродовж певного проміжку часу.

ЗАКОН СЕЯ — твердження, згідно з яким виробництво товарів і послуг (пропо-

зиція) творить рівний за величиною сукупний попит на ці товари та послуги.

ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ — передбачає, що додатковий обсяг продукції від

послідовного збільшення одного фактора виробництва зменшується, коли інші фак-

тори залишаються сталими.

ЗАКОН СПАДНОЇ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ — із збільшенням обсягу

споживання товару або послуги корисність кожної наступної споживаної одиниці

продукції менша за корисність попередньої.

ЗАКОН ШЕРМАНА — перший антитрестовський закон, прийнятий 1890 р. у

США. Цей закон проголосив кримінальним злочином монополію, обмеження тор-

гівлі, спроби і змови встановити монополію або обмежити торгівлю; надав федераль-

ному урядові та стороні, яка потерпіла, право порушувати кримінальну справу проти

тих, хто коїть ці злочини.

ЗАКРИТА ЕКОНОМІКА — економіка, в якій відсутні експорт та імпорт товарів

і послуг.

ЗАКРИТИЙ ПРОЦЕНТНИЙ ПАРИТЕТ — паритет процентних ставок, при

якому існує можливість застрахувати майбутній обмінний курс на ринку термінових

валютних угод.

ЗАЛІК — взаємне скасування грошових зобов’язань у рівновеликих сумах між

двома чи кількома юридичними або фізичними особами. Дозволяє скоротити обо-

пільну заборгованість і прискорити розрахунки. 3. може здійснюватись банками,

фінансовими і страховими органами. 3. у міжнародних розрахунках називають клі-

рингом.

ЗАОЩАДЖЕННЯ — використовуваний дохід, не витрачений на споживчі бла-

га; дорівнює використовуваному доходу мінус особисті видатки на споживання.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА — ціна праці та плата за використання послуг праці.

ЗАПАС ЗОЛОТИЙ — запас золота в злитках чи монетах у центральному банку

країни для покриття банкнотної емісії, а в деяких країнах і для забезпечення поточ-

489

Глосарій

них розрахунків та інших зобов’язань, що підлягають оплаті за пред’явленням. Разом

із валютним запасом З.з. складає золотовалютний резерв країни.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВАЛЮТНЕ — умова у міжнародній торговій, кредитній чи

іншій угоді, що передбачає перегляд суми платежу пропорційно до зміни курсу валю-

ти з метою страхування експортера або кредитора від ризику знецінення валюти. Роз-

різняють два різновиди З.в.: 1) застереження щодо встановлення ціни товару (суми

кредиту) у твердій валюті, внаслідок чого сума валюти оплати в разі її знецінення

збільшується щодо суми валюти угоди; 2) застереження щодо підвищення ціни това-

ру (суми контракту) на процент знецінення валюти, який визначається в угоді.

З.в. може бути одностороннім, тобто таким, що діє в інтересах експортера (креди-

тора) в разі знецінення валюти платежу чи в інтересах імпортера (боржника) — коли

курс валюти платежу зростає, а також двостороннім, за якого суму платежу перера-

ховують як у разі підвищення, так і у разі зниження курсу валюти.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЗОЛОТЕ — різновид валютного застереження, що базується

на фіксації золотого вмісту валюти платежу на час укладання угоди пропорційно до

зміни цього золотого вмісту на дату оплати угоди.

ЗБОРИ МИТНІ — додаткові збори, що стягуються під час ввезення товарів понад

ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення

транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці, санітарний

контроль продуктів, статистичний облік експортних та імпортних товарів тощо), їх

сплачують у національній або іноземній валюті.

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА — економіка, яка ґрунтується на ринковому розв’я-

занні проблем її організації та державному регулюванні макроекономічних процесів.

ЗМОВНИЦЬКА ОЛІГОПОЛІЯ — виникає тоді, коли декілька фірм, які охо-

плюють олігопольну галузь, досягають таємної угоди про запровадження цін, поділ

ринків або якесь інше обмеження конкуренції.

ЗНИЖЕННЯ ЦІНИ ЕКСПОРТНЕ — зниження ціни, що застосовується в разі

суттєвого коливання курсу національної валюти, коли продавець(експортер) заці-

кавлений в оплаті товару валютою країни-імпортера.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА — дефіцит балансу поточних опе-

рацій повинен покриватися чистим припливом короткотермінового капіталу з-за

кордону.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ МЕВ — це зовнішні відносно форм і видів міжна-

родних економічних відносин умови їхнього існування на різних рівнях; це система

зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, тобто це є

надсистема, яка ззовні задає параметри, ресурси існування самої системи МЕВ.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА — це діяльність держави у сфері регулювання зовніш-

ніх відносин, яка витікає з інтересів країни та її суб’єктів.

ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ — грошова система, в якій золото слугує як гроші, а всі

інші види грошей розмінні на золото.

ЗОЛОТІ ТОЧКИ — межі, в яких міг коливатися валютний курс, що базувався

на золотому паритеті в умовах золотого стандарту привільних купівлі та продажу

золота і його необмеженому ввезенні, вивезенні. Вихід за ці межі — верхню чи ниж-

ню — призводив, відповідно, до вивезення чи до ввезення золота як платіжного засо-

бу. З.т. — головний елемент механізму ринкового регулювання валютних курсів під

час дії міжнародної системи золотого стандарту.

490

Глосарій

ЗОЛОТО МОНЕТАРНЕ — золото у вигляді монет, брусків чи злитків не нижче

995 проби, яке є власністю держави або уряду.

ІМПОРТ — видатки окремих осіб чи фірм на товари і послуги, вироблені в інших

країнах.

ІНВЕСТИЦІЇ — капітальні блага, які купують фірми і приватні особи для збіль-

шення нагромадженого капіталу; розрізняють валові та чисті інвестиції.

ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ — будь-який захід для підвищення

продуктивності праці; видатки на поліпшення освіти, здоров’я працівників та на

зростання мобільності робочої сили.

ІНДЕКС — статистичний показник, що характеризує динаміку певних явищ, зо-

крема економічних, у часі або просторі.

ІНДЕКС ГЕРФІНДАЛЯ — вимірник ступеня концентрації та рівня конкуренції

в галузі; обчислюється як сума квадратів часток ринку індивідуальних фірм.

ІНДЕКС ІМПОРТНИХ ЦІН — індекс, що фіксує зміну базових цін на основні

товари імпорту, включаючи вартість страхування і фрахт (СІР).

ІНДЕКС ЕКСПОРТНИХ ЦІН — індекс, що фіксує зміну базових цін або цін

РОВ на основні товари експорту.

ІНДЕКС ГРУБЕЛЯ-ЛЛОЙДА — індекс, що визначає рівень інтрасекторної тор-

гівлі країни.

ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА — узагальнюючий показник рівня ділової активності

та ринкової кон’юнктури у США. Обчислюють за середньоарифметичною величи-

ною курсів акцій 30 промислових корпорацій, 15 підприємств паливно-енергетичної

та комунальної інфраструктури, 20 транспортних компаній, а також за загальною

середньою величиною всіх 65 корпорацій на кінець торгового дня Нью-Йоркської

фондової біржі. Розраховує і публікує індекси з 1887 р. фірма «Доу-Джонс енд ком-

пані» — видавець фінансового часопису «Уолл-стріт джорнел».

ІНДЕКС ЦІН ЛЕСПЕЙРЕСА — показник рівня цін, що обчислюють на підставі

цін певного постійного кошика товарів і послуг.

ІНДЕКС ЦІН ПААШЕ — показник рівня цін, який обчислено на підставі змінно-

го кошика товарів і послуг.

ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН — відношення вартості фіксованого кошика спо-

живчих товарів і послуг у розрахунковому періоді до його вартості в базовому періоді.

ІНДЕКСАЦІЯ — механізм, який забезпечує регулювання заробітної плати і

платежів відповідно до рівня інфляції; важливим елементом механізму є відповідні

пункти трудових угод.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ — шкала або крива пропозиції окремого

продавця товару або послуги.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПОПИТ — шкала або крива попиту окремого покупця на

товар або послугу.

ІНДУКЦІЯ — хід міркувань від фактів до узагальнень.

ІН’ЄКЦІЇ — додаткові видатки, що вливаються в потік «доходи–видатки»: інвес-

тиції, урядові закупівлі товарів і послуг та експорт.

ІНКОТЕРМС — збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченнями. Ви-

значає взаємини (обов’язки) імпортера й експортера. Метою Інкотермс є запобі-

гання можливим суперечкам і судовим позовам між покупцем і продавцем. Згідно з