Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

201 ВУЛ — ВЮР

Gesteine n pl

—

ãірсьêі породи

, що

óтворюються внаслідоê

вивержень

вóлêанів

. Залежно від хараêтерó вивержень

розрізняють В.ã.п.

ефóзивні

, яêі óтворюються в резóльтаті

виливання й охолодження

лави

, та вóлêаноãенно-óламêові

(продóêти вибóхових вивержень) —

піроêластичні породи

Останні поділяються на пóхêі (

вóлêанічний попіл, пісоê,

вóлêанічні бомби

тощо), óщільнені і зцементовані (

тóфи

тóфо

бреêчії

й ін.). Крім тоãо, виділяють проміжні типи

В.ã.п —

тóфолави

(ã.п. що виниêли з пінистих лавових по-

тоêів) та

іґнімбрити

(вóлêаноãенно-óламêовий матеріал,

що спіêся). Форма ефóзивних тіл визначається

в'язêістю

лав і їх температóрним режимом. Поêривала і потоêи ха-

раêтерні для малов’язêих базальтових

лав

Кóполи

і ãолêи

виниêають при виверженнях в'язêих

лав

(

дацити

ліпар-

ити

Дайêи

неêêи

являють собою заповнення розплавом

тріщин і êаналів.

Ефóзивні

піроêластичні

В.ã.п. можóть за-

ляãати ó виãляді стратифіêованих товщ. В.ã.п. êласифіê-

óють за

хім

сêладом

, стрóêтóрно-теêстóрними особливос-

тями і за стóпенем збереження речовини порід. За хім.

сêладом

ефóзивні

В.ã.п. поділяються на лóжноземельні,

ãірсьêі породи лóжні;

ãірсьêі породи основні

(недонасичені

êремнеêислотою),

ãірсьêі породи середні

(насичені êремне-

êислотою) і

ãірсьêі породи êислі

(перенасичені êремнеêис-

лотою). Древні ефóзивні

породи

наз.

палеотипними

, а незм-

інені —

êайнотипними

. Найбільш поширені

êайнотипні

породи

—

базальти

андезити

трахіти

ліпарити

, а їх

па-

леотипні

аналоãи за

хім

сêладом

— відповідно

діабази

, ба-

зальтові і андезитові

порфірити

, трахітові і ліпаритові

пор-

фіри

. До óламêових В.ã.п. поряд з піроêластичними нале-

жать і

вóлêаноãенно-осадові породи

В.ã.п. застосовóють яê

бóд. і облицювальний

êамінь

, для êам’яноãо лиття, в êе-

раміч. пром-сті, яê добавêи до

цементó

та бетонó. На тери-

торії Уêраїни

вóлêанічні

ãірсьêі породи

поширені на Заêар-

патті, в Кримó та в межах

Уêраїнсьêоãо щита

ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВІ ПОРОДИ, -…, -их, -ід,

мн. *р. вóлêаноãенно-осадочные породы, а. volcanogenic sedi-

mentary rock; н. vulkanosedimentäre Gesteine n pl — ãірсьêі

породи, що сêладаються з вóлêаніч. і осадовоãо матеріалó.

Поділяються на вóлêаноãенно-óламêові і хемоãенні. Осн.

вóлêаніч. êомпонент вóлêаноãенно-óламêових порід —

піроêластичний матеріал еêсплозивних вивержень вóл-

êанів, що óтворюється внаслідоê дроблення рідêої лави

вóлêаніч. вибóхами і ã.п., яêі сêладають власне вóлêан. В

залежності від ê-сті вóлêаніч. матеріалó серед зцементова-

них вóлêаноãенно-óламêових порід розрізняють тóфопі-

сêовиêи, тóфоґравеліти, тóфоêонґломерати і т.п. За

розміром óламêів тóфи та тóфіти поділяють на пелітові

(менше 0,01 мм), алевритові (0,01-0,1 мм), псамітові

(0,1-2 мм) і псефітові (2-200 мм і більше). Хемоãенні

В.-о.п. — це осади з розчинів вóлêаноãенних речовин.

ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВІ РОДОВИЩА, -…, -их,

-щ, мн. * р. вóлêаноãенно-осадочные месторождения, а.

volcanogenic sedimentary deposits; н. vulkanogene Sedimentla-

gerstätten f pl

—

поêлади

ê.ê. що сформóвалися в резóль-

таті надходження в басейни древніх і сóчасних

морів

оêеанів

мінеральних продóêтів, що óтворюються при ви-

верженні

вóлêанів

на дні

моря

, островах та вздовж береãів

і осідання цих продóêтів в формі

пластів

плит

жовен

Вóлêаноãенні êомпоненти ê.ê. випадають в

осад

роз-

чинів

вóлêаніч. ãазó і ãарячих вод вóлêаніч. походження,

а таêож вимиваються з захололих

лав

попелів

мор.

во-

дою

, зоêрема внаслідоê

вилóãовóвання

. До В.-о.р. нале-

жать велиêі пластові

поêлади

заліз. і манãан.

рóд

, сêла-

дені

силіêатами

êарбонатами

оêсидами

і ãідрооêсид-

ами цих металів, а таêож

êолчеданні

рóди

, до сêладó яêих

входять сóльфідні сполóêи

заліза

міді

цинêó

свинцю

ба-

рію

êальцію

. За існóючими даними сêóпчення жовнових

рóд

заліза

марãанцю

на дні Тихоãо, Атлантичноãо та

Індійсьêоãо

оêеанів

óтворилися з продóêтів підводних

вивержень молодих

вóлêанів

ВУЛКАНОКЛАСТИ, -ів, мн. * р. вóлêаноêласты, а. volca-

noclasic rock; н. vulkanoklastische Gesteine n pl, Vulkanoklaste

n pl — вóлêанічні ãірсьêі породи, що являють собою сóміш

брил та óламêів лавовоãо і шлаêовоãо матеріалó.

ВУЛКАНОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. вóлêанолоãия, а. volcanology;

н. Vulkanologie f — наóêа, що вивчає процеси і причини

óтворення вóлêанів, їх розвитоê, бóдовó і сêлад продóêтів

вивержень, заêономірності розміщення вóлêанів на зем-

ній поверхні, змінó хараêтерó їх діяльності ó часі. Праê-

тична мета В. — розробêа методів проãнозó вивержень і

виêористання вóлêаніч. тепла ãарячих вод і пари для пот-

реб еêономіêи, розêриття заêономірностей óтворення ê.ê.

вóлêаноãенноãо походження. В. вирішóє питання про

джерела вóлêаніч. енерãії, óмови еволюції маãми,

розміщення маãматич. воãнищ, ролі вóлêанізмó в формó-

ванні земної êори та êори ін. планет.

ВУЛЬФА СІТКА, -…, -и, ж. — Див. сітêи стереоãрафічні.

ВУЛЬФЕНІТ, -ó, ч. * р. вóльфенит, а. wulfenite, yellow lead

ore; н. Wulfenit m — мінерал êласó вольфраматів та молі-

бдатів. Формóла: Pb[MoO

4]. Містить бл. 60% Рb і 39%

МоO

3; домішêи — СаО (до 7%), WO3 (до 28%), V2O5 (до

1,3%). Яê правило, В. представлений дрóзами або щітêами

таблитчастих або діпірамідальних êристалів. Сóцільні

аґреґати рідêісні. Крихêий. Гóстина 6,3-7. Тв. 3,5. Колір

переважно жовтий і оранжевий. Блисê алмазний. Зóстр-

ічається в зоні оêиснення свинцевих родовищ в асоціації з

церóситом, анãлезитом, піроморфітом, ванадинітом і ін.

вторинними мінералами свинцю; найбільш поширений

після молібденітó мінерал молібденó. Рідêісний. У значних

сêóпченнях В. — свинцева рóда; рідше виêористовóється і

яê молібденова рóда. Найбільш відомі родов. В. — в Ал-

жирі, Австралії, США і ін. Збаãачóється флотацією. Від

імені австр. мінералоãа Ф. К. Вóльфена.

Розрізняють: вóльфеніт ванадіїстий (вóльфеніт, ó яêомó молі-

бден ізоморфно заміщóється ванадієм); вóльфеніт вольфрамистий

(вóльфеніт, ó яêомó молібден ізоморфно заміщóється вольфра-

мом); вóльфеніт êальціїстий (різновид вóльфенітó, яêий містить

до 1,2 % СаО); вóльфеніт óранистий (óраномолібдат свинцю —

Pb[(Mo, U)O

4] (вміст UO3 — 2,5-11,6 %); вóльфеніт хромистий

(різновид вóльфенітó, яêий містить понад 1 % Cr

2O3).

ВХIДНИЙ ДЕБІТ ПЕРЕХIДНИХ СВЕРДЛОВИН, -оãо,

-ó, -…, ч. * р. входной дебит переходящих сêважин; а. initial

production rate of transient wells; н. Eintrittsdebit der

Übergangsbohrungen f pl — поêaзниê, яêий застосовóється

при планóваннi видобóвання з перехiдних свердловин, —

середнiй дебіт на однó свердловинó на початêó плановоãо

перiодó за нормальних óмов еêсплóатацiї.

ВХІДНИЙ ДЕБІТ СВЕРДЛОВИН,

-оãо, -ó, -…,

—

Див.

вхідний дебіт перехідних свердловин; початêовий дебіт нових

свердловин.

ВЮРТЦИТ, -ó, ч. * р. вюртцит, а. wurtzite, н. Wurtzit m —

мінерал êласó сóльфідів. Формóла: ZnS. Яê правило, містить

60-63 % Zn, до 8% Fe, 1-1,5(3,7) % Cd. Блисê смолистий,

на площинах спайності — сêляний. Крихêий. Тв.3,5-4.

Гóстина 4-4,5. В. хараêтерний щільною ãеêсаãональною

óпаêовêою атомів сірêи. Цинêова рóда. При температóрі

1020

С переходить ó êóбічнó модифіêацію — сфалерит.

Зóстрічається в ãідротермальних родовищах. Відомі родов.

В’Я — В’Я 202

В. ó Польщі, Болівії. Збаãачóється подібно до сфалеритó.

Розрізняють: вюртцит 4Н, 6Н (політипні ãеêсаãональні мо-

дифіêації вюртцитó, в яêих елементарна êомірêа охоплює 4 або 6

шарів найщільнішої óпаêовêи); вюртцит 9R, 12R, 15R (3R), 21R

(політипні триãональні модифіêації вюртцитó, в яêих елемен-

тарна ромбоедрична êомірêа має 9, 12, 15 (3), 21 шар найщіль-

нішої óпаêовêи.

В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ, -их, -н, мн. * р. связóющие вещес-

тва, а. binders, н. Verbindungsstoffe m pl

—

речовини

, що під

впливом внóтрішніх фізиêо-хімічних процесів переходять з

рідêоãо або тістоподібноãо станó ó êаменеподібний, зв’язóю-

чи змішані з ними заповнювачі або з’єднóючи

êаміння

. Розр-

ізняють неорãанічні ãідравлічні В.р. (

портландцемент

та йо-

ãо різновиди, шлаêопортландцемент, ãідравлічне

вапно

та

ін.), неорãанічні повітряні В.р. (

ґіпсові

та маãнезіальні

речо-

вини

, повітряне

вапно

) та êислотостійêі (напр., сірчаний

це-

мент

). Орãанічні В.р. — природні або штóчні висоêомолеêó-

лярні сполóêи (В.р.

дьоãтеві, бітóмні, полімерні

В’ЯЗКА ТЕЧІЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, -ої, -ї, -…, ж. * р.

вязêое течение ãорной породы, а. viscous flow of rock; н. zäh-

flüssiger Gesteinsstrom m — наростання залишêової дефор-

мації породи, поведінêа яêої під час навантаження аналоã-

ічна поведінці переохолоджених рідин.

В’ЯЗКІСТЬ, -ості, ж. * р. вязêость; а. viscosity; н. Viskosi-

tät f, Zähigkeit f — 1) Властивість рідин та ãазів чинити опір

взаємномó переміщенню сóсідніх шарів (внóтрішнє тер-

тя). Розрізняють В. відноснó, динамічнó, êінематичнó,

ньютонівсьêó, питомó, приведенó і стрóêтóрнó. Зãідно з

заêоном Ньютона В. хараêтеризóється êоефіцієнтом про-

порційності µ, Па⋅с між опором зсóвó τ Н/м

і ґрадієнтом

швидêості рóхó шарів Д=dv/dy, с

-1

, перпендиêóлярним на-

прямêó зсóвó (поверхні шарів): τ=µ(dv/dy). Цей êоефіцієнт

називають динамічним êоефіцієнтом в’язêості. Виділ-

яють таêож êінематичний êоефіцієнт в’язêості v, що є

відношенням динамічноãо êоефіцієнта В. до ãóстини ρ ре-

човини v=µ/ρ м/с. Одиниці вимірювання êоефіцієнтів В.

(СI): динамічноãо — 1 (Н⋅с)/м

= 1 Па⋅с; êінематичноãо —

1 м

/с (êоефіцієнт v на відмінó від µ виражається величи-

нами, яêі не пов’язані з масою рідини, тобто величинами,

яêі носять, таê би мовити, êінематичний хараêтер, ó той

час яê µ має динамічний хараêтер; звідси походять їх на-

зви — динамічний, êінематичний). В. технічних продóêтів

часто хараêтеризóють óмовними одиницями — ãрадóсами

Енãлера (°Е) і Барб’є (°В), сеêóндами Сейболта (″S) і Ред-

вóда (

″R). В. залежить від тисêó, температóри, а таêож

іноді від ґрадієнта зсóвó Д (неньютонівсьêі середовища; їх

В. охоплює і т. зв. стрóêтóрнó В.). Рідини, В. яêих не зале-

жить від Д, називають ідеально в’язêими (ньютонівсьê-

ими). В. рідин ó заãальномó випадêó з підвищенням тисêó

незначно збільшóється, а з підвищенням температóри

зменшóється.

Кільêісно динамічний êоефіцієнт В. дорiвнює дiючiй

силi F, яêó треба приêласти до одиницi площi зсóвної по-

верхнi шарó S, щоб пiдтримати в цьомó шарi ламiнарний

рóх iз сталою швидêiстю вiдносноãо зсóвó U, що дорiвнює

одиницi. При однорiдномó зсóвi цей êоефіцієнт визна-

чається за Ньютоном: µ = P/U, де — напрóãа зсóвó;

– швидêiсть вiдносноãо зсóвó; ( дорiвнює

ґрадiєнтó швидêостi ). У заãальномó випадêó

в’язêість визначається óзаãальненим заêоном Ньютона:

для i = j ;

для і ≠ j ,

де P

ij — тензор напрóã; – тензор швидêостей дефор-

мацiї; p — тисê; τ — швидêiсть об'ємної деформацiї; µ, µ′

— два êоефiцiєнти в'язêостi; і,j — iндеêси вiд 1 до 3. Ко-

ефiцiєнт µ пов'язаний із швидêiстю деформацiї зсóвó (зви-

чайний динамічний êоефiцiєнт в'язêостi); µ′ — дрóãий êо-

ефіцієнт в'язêості, яêий пов'язаний зі швидêiстю об'ємної

деформацiї рiдин (для нестисливих рiдин дорiвнює 0).

В.— одна з найважливіших технічних хараêтеристиê на-

фти, продóêтів її переробêи, ãазових êонденсатів і фраê-

цій; визначає хараêтер процесів видобóвання нафти, її пі-

днімання на деннó поверхню, промисловоãо збирання і

підãотовêó, óмови перевезення і переêачóвання про-

дóêтів, ãідродинамічноãо опорó під час їх транспортóвання

по трóбопроводах та ін. Для деяêих видів палив та мастил

В. слóжить нормованим поêазниêом. В. пластових нафт

зростає при тисêах нижче тисêó насичення. Визначається

впливом двох фаêторів: виділенням розчиненоãо ãазó, що

приводить до збільшення В. залишêової нафти, і об’єм-

ним розширенням нафти при зниженні тисêó, що приво-

дить до зменшення В. Велиêий вплив має перший фаê-

тор. В. ãазів помітно збільшóється яê з підвищенням тис-

êó, таê і температóри. Вóãлеводневі флюїди, яêі насичóють

ãірсьêі породи в природних óмовах, залежно від ãóстини

мають динамічний êоефіцієнт В., яêий відрізняється на

баãато порядêів — від сотих частоê мПа⋅с (для ãазів) до со-

тень тисяч і навіть мільйонів мПа⋅с (висоêов’язêі важêі

нафти). Основна частина розроблюваних традиційними

способами нафтових родовищ містить ó продóêтивних

пластах нафтó з динамічним êоефіцієнтом В. в межах

0,5–25 мПа⋅с, рідше до 70 мПа⋅с. В. розãазованих нафт

значно вища. При цьомó вóãлеводневі флюїди з динамі-

чним êоефіцієнтом В. понад 12–15 мПа⋅с вважаються на-

фтами підвищеної В. Родовища нафти з висоêою В., в т.ч.

стрóêтóрною, розробляються із застосóванням спеціал-

ьних методів видобóвання на основі виêористання тепло-

воãо впливó, а таêож заãóщених або хімічно аêтивних вит-

існювальних аґентів.

В. вод, яêі містяться ó ãірсьêих породах, змінюється в

широêих межах залежно від мінералізації, температóри

пласта і внóтрішньопоровоãо тисêó. На невелиêих ãлиби-

нах динамічний êоефіцієнт В. маломінералізованих вод

біля 1 мПа⋅с, ó ãлибоêих пластах з висоêою температó-

рою (60–70°С і вище) динамічний êоефіцієнт В. мінералі-

зованих вод зменшóється до десятêів частоê мПа·с.

У процесах збаãачення твердих êорисних êопалин В.

впливає на швидêість відносноãо переміщення частиноê

ó сóспензії, є основним параметром збаãачення ó важêих

середовищах. В. залежить не лише від ãóстини сóспензії

(співвідношення твердоãо і рідêоãо), але й від величини та

ãідрофільності частиноê. Утворення тиêсотропних сітоê-

стрóêтóр ó сóспензії приводить до різêоãо зростання її В. за

рахóноê виниêання, êрім звичайної (ньютонівсьêої),

стрóêтóрної сêладової В. Остання залежить від ґрадієнта

швидêості течії і оборотно рóйнóється в тóрбóлентних по-

тоêах, при вібраціях і механічних впливах.

В основó методів

вимірювання

В. і їх êласифіêації поêла-

дено математичні залежності, яêі описóють різні види течій

середовищ.

Вимірювання

В. здійснюють

вісêозиметрами.

2) Властивість твердоãо тіла — ãірсьêої породи необо-

---=

dε

-----= ε

∆ν

---------=

∆ν

-------

-----

ij,

p– 2µe

ij,

---

µµ'–





τ–+=

ij,

2µe

ij,

203 В’Я — ВЬО

ротно поãлинати енерãію в процесі її деформóвання. В. зó-

мовлена пластичною деформацією і непрóжністю ãірсьêих

порід. При пластичній деформації В. êільêісно хараêтери-

зóється відношенням величини дотичних напрóã, яêі ви-

ниêають ó верстві, що підляãає зсóвó, до швидêості плас-

тичної течії, яêе змінюється від 10

до 10

Па⋅с. Величина

В., яêа пов’язана з непрóжністю (прóжна післядія, тер-

мопрóжний ефеêт, прóжний ãістерезис) ãірсьêих порід,

пропорційна êоефіцієнтó механічних втрат (деêрементó

зãасання), значини яêоãо êоливаються від 10

-1

до 10

-3

. При

рóйнóванні В. оцінюється яê робота деформóвання

ãірсьêої породи, віднесена до одиниці площі зразêа. Визна-

чається за резóльтатами óдарних випробóвань зразêів на

êопрі (óдарна В.). Може бóти розрахована яê добóтоê êо-

ефіцієнта пластичності на межó міцності ãірсьêих порід.

На праêтиці визначають êоефіцієнт відносної В. (спеціал-

ьними зарядами, яêі заêладаються в досліджóваний ма-

сив) яê відношення зóсилля, необхідноãо для відділення

деяêої частини ãірсьêої породи від масивó, до величини зó-

силля, необхідноãо для відділення від масивó вапняêó,

взятоãо за еталон. Величина цьоãо êоефіцієнта змінюєт-

ься від 0,5 до 3 (напр., для мармóрó 0,7; пісêовиêа 1,2; ґран-

ітó 1,3; êварцитó 1,9; базальтó 2,2). Із збільшення В.

зростає поãлинання прóжних хвиль, зменшóються пов-

зóчість і набряêання порід, зростає енерãоємність про-

цесів дроблення і розêришення порід під час переробêи êо-

рисних êопалин і вибóхових робіт.

В. твердих тіл і рідин обернено пропорційна êоефіці-

єнтó самодифóзії і з підвищенням температóри змен-

шóється за еêспоненціальним заêоном. В. залежить від

періодó релаêсації прóжних дотичних деформацій. В. ре-

човин враховóють ó ãідродинаміці, êінетиці хімічних реаê-

цій, ó технолоãічних і біолоãічних процесах, змащóванні

машин і механізмів тощо. Ю.Г.Світлий, В.С.Білецьêий,

В.С.Бойêо.

В’ЯЗКІСТЬ ВІДНОСНА, -ості, -ої, ж. * р.

относительная вязêость; а. relative viscosity; н. relative Visko-

sität f — відношення динамічноãо êоефіцієнта в'язêості

розчинó до динамічноãо êоефіцієнта в'язêості чистоãо

розчинниêа: µ

г=µ/µo, де µ — динамічна в'язêість розчинó;

µo — динамічна в’язêість розчинниêа.

В’ЯЗКІСТЬ КІНЕМАТИЧНА, -ості, -ої, ж. * р. вязêость

êинематичесêая, а. kinematic viscosity; н. kinematische Visko-

sität f — термін не реêомендóється для вживання. Див. êо-

ефіцієнт в’язêості êінематичний.

В’ЯЗКІСТЬ РІДИНИ МОЛЕКУЛЯРНА АБО ФІЗИ-

ЧНА, -ості, -…, -ої, -…, -ої, ж. * р. вязêость жидêости мо-

леêóлярная или физичесêая; а. liquid molecular or physical vis-

cosity; н. molekuläre oder physische Flüssigkeitsviskosität f —

властивість рідини, яêа виявляється в томó, що при рóсі

між сóміжними шарами (або частинêами) рідини виниêа-

ють певні сили тертя, яêі діють вздовж поверхні êовзання.

В’язêість рідини залежить від видó рідини, а таêож від її

температóри й ґрадієнта швидêості; вона хараêтеризóєть-

ся êоефіцієнтами в’язêості (див. в’язêість).

В’ЯЗКІСТЬ РІДИНИ ТУРБУЛЕНТНА АБО ВІРТУАЛЬ-

НА, -ості, -…, -ої, -…, -ої, ж. * р. вязêость жидêости тóр-

бóлентная или виртóальная; а. liguid turbulent or virtual vis-

cosity; н. Turbulenz- oder Virtuälflussigkeitsviskosität f, turbulen-

te oder virtuelle Flüssigkeitsviskosität f — óмовна в’язêість,

яêа приписóється моделі óсередненоãо потоêó і виêлиêає

появó в цій моделі додатêових óявних сил тертя (“сил тóр-

бóлентноãо тертя”), що êомпенсóють невраховані зазна-

ченою моделлю поперечні пóльсації швидêості. Значина

óявних сил тóрбóлентноãо тертя для моделі óсередненоãо

потоêó добирається з таêим розрахóнêом, щоб вплив цих

сил на формóвання епюри поздовжніх óсереднених швид-

êостей виявився таêим, яê і вплив відêинóтих поперечних

пóльсацій швидêостей.

В’ЯЗКІСТЬ СТРУКТУРНА, -ості, -ої, ж. * р. вязêость

стрóêтóрная; а. structural viscosity; н. Strukturviskosität f —

Див. êоефіцієнт в’язêості стрóêтóрної.

В’ЯЗКОПРУЖНІСТЬ, -ості, ж. * р. вязêоóпрóãость; а.

viscoelasticity; н. viskose Elastizität f, Viskoselastizität f — рео-

лоãічна властивість аморфних в'язêоплинних полімерів, яêі

по відношенню до раптових і êоротêотривалих сил пово-

дяться яê в'язêа рідина, поêазóючи зростаючó з часом де-

формацію; наявність В. зóмовлює набаãато швидший пе-

ребіã релаêсації, ніж в типових твердих тілах, але повіль-

ніший, ніж в типових рідинах.

В’ЯЗКОСТІ ІНДЕКС, -ості, -ó, ч. * р. вязêости индеêс; а.

viscosity index; н. Viskositätsindex m — безрозмірна величи-

на, яêа визначається за встановленою шêалою і хараêте-

ризóється зміною в’язêості масла в залежності від темпе-

ратóри.

ВЬОЛЕРИТ, -ó, ч. * р. вёлерит, а. wouhlerite, н. Wouhlerit

m — мінерал, силіêат. Формóла: NaCa

2(Zr,Nb)

Si2O7(O,OH,F)2.

Синãонія

моноêлінна.

Кристали

призма-

тичні або таблитчасті. Тв. 5,5-6,0.

Гóстина

3,4.

Колір

жовтий

до êоричневоãо. Знайдено в

сієнітах

в р-ні Ланґезóндфьорд

(Норвеãія) і в оêрóзі Керолл (шт. Нью-Хемпшир, США).

ГАБ — ГАЗ 204

ГАБАРИТ, -ó, ч. * р. ãабарит, а. gabarit, clearance, overall

dimensions, н. Lichtraumprofil n, Abmessungen f pl — 1) Гра-

ничні зовнішні êонтóри предметів, спорóд та пристроїв.

На транспорті розрізняють Г. шляховий і Г. рóхомоãо

сêладó. 2) Розмір бóдь-чоãо.

ГАБАРИТ РУХОМОГО СКЛАДУ — ãраничний êонтóр, ó

яêий повинні вписóватися всі елементи рóхомоãо сêладó.

На рис. Г.р.с. поêазаний штрихованим êонтóром всере-

дині ãабаритó шляховоãо.

ГАБАРИТ ШЛЯХОВИЙ — ãабарит наближення спорóд,

всерединó яêоãо не можóть входити ніяêі частини спорóд

та пристроїв. На рис. сóцільним êонтóром поêазаний Г.ш.

для шляхів нормальної êолії, штрих-пóнêтиром поêазані

лінії наближення спорóд, яêі бóдóються. В.М.Маценêо.

ГАБАРИТОМІР, -а, ч. * р. ãабаритомер, а. clearance gauge,

н. Lichtraumprofilmesser m — прилад для вимірювання вели-

чини зазорів між стінêами відêатної виробêи та рóхомим

поїздом.

ГАБАРИТОМІР МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ, -а, -оãо, ч. —

Див. зазоромір марêшейдерсьêий.

ГАБІТУС, -а, ч. * р. ãабитóс, а. habit, н. Habitus m —

зовнішній виãляд êристала, зóмовлений домінóючóю

простою формою (домінóючими простими формами). Го-

ловними ãабітóсами, яêі хараêтеризóють природні êрис-

тали мінералів, є: призматичний і призмоподібний, пін-

аêоїдальний, біпірамідальний і біпірамідоподібний (оêта-

едричний ó êóбічній синãонії), ромбоедричний та ромбо-

едроподібний (ãеêсаедричний ó êóбічній синãонії), тетра-

едричний і тетраедроподібний, сêаленоедричний і сêале-

ноедроподібний, пірамідальний і пірамідоподібний, зм-

ішаний або êомбінований.

ГАБРО, -а, с. * р. ãаббро, а. gabbro, н. Gabbro m — ãли-

бинна плóтонічна рівномірнозерниста порода, що сêла-

дається з основноãо плаãіоêлазó, моноêлінноãо піроêсенó,

олівінó або роãової обманêи. Теêстóра масивна, однорiдна.

Колiр чорний, темно-зелений, рiдше плямистий. Дрóãо-

рядні мінерали: титаномаãнетит, біотит, нефелін і ін.

фельдшпатоїди, іноді êварц і ортоêлаз. Хараêтерні аêце-

сорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і піê-

отит. Г. — ãлибинний аналоã базальтó. Г. формóє лаêол-

іти, лополіти, інтрóзивні поêлади, дайêи і штоêи. Масиви

Г. зóстрічаються яê в êонтинентальних, таê і в оêеаніч.

областях і мають різний віê, починаючи з архейсьêоãо. Гóс-

тина 2,8-3,2. Виêористовóється яê облицювальний і

штóчний êамінь, щебінь. Різновид Г. — лабрадорит — де-

êоративний бóд. матеріал. В Уêраїні є в межах Уêраїнсьêо-

ãо щита, зоêрема Коростенсьêоãо плóтонó; на Кіровоãрадс-

ьêомó блоці — ó Корсóнь-Новомирãородсьêомó плóтоні й на

Приазовсьêомó блоці — долинах рр. Кальміóсó та Кальчи-

êó. Родовища Г. — в Житомирсьêій обл. (Головинсьêе,

Тóрчинсьêе та ін.).

ГАБРО АНАЛЬЦИМОВЕ, -…, -оãо — інтрóзивна поро-

да, те ж, що й тешеніт.

ГАГАТ, -ó, ч. * р. ãаãат; а. jet, black amber, н. Gagat m —

чорний блисêóчий різновид вóãілля виêопноãо. Деревина,

перетворена ó стрóêтóрний вітрен, іноді з вêлюченнями

смол. Г. хараêтеризóється висоêим виходом летêих речо-

вин — до 50-55%, вмістом водню до 5-6%, виходом дьоãтю

при переãонці до 30%. Зóстрічається оêремими шматêами

в ãірсьêих породах і в пластах бóроãо та слабêометаморфіз-

ованоãо êам’яноãо вóãілля. Утворення Г. пов’язóють з ме-

таморфізмом деревини ó морсьêих мóлах. Виêористовó-

ють Г. ó ювелірній справі.

ГАДРОНИ, -ів, мн. — те ж саме, що й адрони.

ГАЖА, -і, ж. * р. ãажа, а. chalk, н. Wiesenmergel m, Wiesen-

kalk m — пóхêа розсипчаста порошêоподібна маса êальци-

тó, відêладена ó водоймищах озерно-болотноãо типó.

ГАЗ, -ó, ч. * р. ãаз; а. gas; н. Gas n — 1) Аґреґатний стан

речовини при температóрі, вищій за êритичнó, для яêоãо

хараêтерні велиêі відстані між частинêами, порівняно з

твердим і рідинним станами, мала міжмолеêóлярна взає-

модія між ними, невпорядêованість, а середня êінетична

енерãія рóхó молеêóл набаãато більша за енерãію взаємодії

між ними. 2) Речовина, здатна вільно поширюватися в óсь-

омó достóпномó для неї просторі, рівномірно заповнюючи

йоãо.

ГАЗ ВІЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз свободный; а. free gas; н.

freies Gas n — ãазові êомпоненти, в яêих частинêи ãазó

(молеêóли, атоми) рóхаються вільно, рівномірно заповню-

ючи за відсóтності зовнішніх сил óвесь наданий їм об’єм ó

пористих та тріщинóватих ãірсьêих породах, ó повітряній

атмосфері Землі. Г.в. може знаходитися над нафтою в на-

фтовомó пласті або в бóдь-яêомó резервóарі над рідиною

(водою, нафтою і т.п.) в рівновазі з тим же ãазом ó розчи-

неномó стані. Г.в. може виділятися із вóãільних пластів ó

шахтах і створювати небезпеêó в разі недотримання пра-

вил техніêи безпеêи. Г.в. може переходити ó зв’язаний

(сорбований) стан і, навпаêи, може виділятися ó виãляді

стрóменів із природних виходів на поверхню Землі, виêи-

датись під велиêим тисêом із жерла вóлêана під час вивер-

ження тощо.

За óмовами знаходження в природі розрізняють Г.в.

атмосфери та Г.в. літосфери; за формами проявó — ãазо-

ãенний, ãазоаêóмóлятивний (ãазове сêóпчення), цирêóля-

Рис. Шляховий (залізничний) ãабарит: * — мініма-

льна висота для бóдівель, яêі ãорять; ** — мініма-

льна висота для бóдівель, яêі не ãорять; Г.Р. — ãо-

ловêи рейоê.

205 ГАЗ — ГАЗ

ційний (повітряний), змішаний; за хімічним сêладом:

вóãлеводневий, вóãлеêислотний, азотний, сірêоводн-

евий, ãелієвий тощо. Кожний з цих типів зóстрічається в

природі яê ó чистомó виãляді, таê і в різних сóмішах. Ве-

лиêі сêóпчення Г.в., що мають промисловó цінність, óтво-

рюються в літосфері. За хімічним сêладом Г.в. літосфери

— сóміш вóãлеводнів від СН

4 до С5Н12, азотó (N2), вóãлеêис-

лоãо ãазó (СО2), сірêоводню (Н2S), водню (Н2), ãелію (Не),

оêсидó вóãлецю (СО), арãонó (Аr), пари ртóті (Нg) тощо.

Г.в. вóãлеводневоãо типó, в яêомó переважає метан при

порівняно невисоêомó вмісті (0,1%) важêих вóãлеводнів,

належать до сóхих, пісних ãазів. При вмісті ãомолоãів ме-

танó від 1 до 5% Г.в. називається напівсóхим. Г.в., що ха-

раêтеризóється підвищеним вмістом ãомолоãів метанó

(25% та більше), відносять до жирних ãазів. Чим вищі тисê

і температóра, тим більша êільêість вóãлеводнів міститься

ó Г.в. Під час розробêи поêладів Г.в. можливе виділення

(випадання) рідêих вóãлеводнів (êонденсатó) в пласті.

В.С.Бойêо.

ГАЗ ВОЛОГИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз влажный; а. wet gas; н.

Feuchtgas n — сóміш сóхоãо ãазó й водяної пари. Син. — ãаз

моêрий.

ГАЗ ІДЕАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз идеальный; а. ideal

gas, н. ideales Gas n — ãаз, при описі властивостей яêоãо

повністю можна знехтóвати об’ємом молеêóл і взаємодією

між ними (тобто і їх природою); для ньоãо є дійсним

рівняння станó (ідеальноãо ãазó) Клапейрона-Менделєє-

ва:

m = RmT або pV = MRT, або

або pV = poVo , або або ,

де р — тисê; V

m — молярний об’єм; Rm — óніверсальна

(молярна) ãазова стала; Т — температóра; V — об’єм; M —

маса; R — індивідóальна ãазова стала; ρ — ãóстина ãазó;

індеêси "о" означають початêові óмови; R

m = 8,314 Дж/

(моль·К) для метанó; R =287,2 Дж/(êã·К) для повітря; m —

молеêóлярна маса. В.С.Бойêо.

ГАЗ КОКСОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз êоêсовый, а. coke-ov-

en gas, н. Koksgas n — ãорючий ãаз, що óтворюється в про-

цесі êоêсóвання êам’яноãо вóãілля, тобто при наãріванні

йоãо без достóпó повітря до 900-1100

С. Г.ê. містить во-

день, метан, оêсид вóãлецю та ін.

ГАЗ НАСИЧЕНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз насыщенный; а. sat-

urated gas; н. gesättigtes Gas n — ãаз волоãий, в яêоãо пар-

ціальний тисê пари дорівнює тисêó насичення при за-

даній температóрі.

ГАЗ НАФТОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз нефтяной; а. petro-

leum (associated) gas; н. Fettgas n, Ölgas n — сóміш ãазопод-

ібних і пароподібних вóãлеводневих і невóãлеводневих

êомпонентів, яêі виділяються з нафти під час її розãазó-

вання. Див. нафтовий ãаз.

ГАЗ НЕНАСИЧЕНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз ненасыщенный;

а. unsaturated gas; н. ungesättigtes Gas n — ãаз волоãий, в

яêоãо парціальний тисê пари є меншим тисêó насичення

при заданій температóрі.

ГАЗ РЕАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãаз реальный; а. real gas,

н. reales Gas n, Realgas n — ãаз, що не підляãає рівнянню

Клапейрона-Менделєєва для станó ãазó ідеальноãо; на

формі залежностей між йоãо параметрами відбивається

те, що молеêóли йоãо взаємодіють між собою та займають

певний об’єм. Рівняння станó ãазó реальноãо:

де R

m — óніверсальна ãазова стала; a, b — індивідóальні

сталі.

Стан Г.р. часто в праêтиці видобóвання ãазó описóють

óзаãальненим рівнянням Клапейрона-Менделєєва:

pV = z

ãMRT, або або або

де p — тисê; T — температóра; zr = zr (p,T) — êоефіцієнт

стисливості ãазó; М — маса; R — індивідóальна ãазова ста-

ла; с — ãóстина ãазó; індеêси "о" означають початêові óмо-

ви. В.С.Бойêо.

ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ НАФТОВИЙ, -ó, -оãо, -оãо, ч. * р.

ãаз сжиженный нефтяной; а. LPG (liquefied petroleum gas); н.

verflüssigtes Erdölbegleitgas n

—

ãаз нафтовий

, переведений

під впливом висоêоãо тисêó в рідинний стан (переважно

пропан і бóтан) для полеãшення зберіãання та перевезення.

ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ПРИРОДНИЙ, -ó, -оãо, -оãо, ч. * р.

ãаз сжиженный природный; а. LNG (liquefied natural gas); н.

verflüssigtes Erdgas n — природний вóãлеводневий ãаз,

яêий за нормальних температóри й тисêó навêолишньоãо

середовища перебóває в ãазоподібномó стані, але за дóже

низьêої температóри переходить ó рідинний стан, що по-

леãшóє йоãо зберіãання і перевезення.

ГАЗГОЛЬДЕР, -а, ч. * р. ãазãольдер, а. gas-holder; н. Gas-

behälter m — стаціонарне ãазосховище — металічний резер-

вóар для наãромадження і зберіãання ãазó. За принципом

роботи розрізнюють Г. змінноãо і постійноãо об’ємó, за

формою — сферичні і циліндричні. Г. змінноãо об’ємó

поділяються на моêрі і сóхі. “Моêрі” — з водяним басей-

ном і рóхомим дзвоном, під яêим збирається ãаз; “сóхі” —

з металевим поршнем або ãнóчêою мембраною. Працюють

при тисêó до 4 êПа, величина яêоãо залишається праê-

тично незмінною в процесі наповнення або випорожнен-

ня Г. Моêрі Г. являють собою вертиêальнó êонстрóêцію,

виêонанó з двох-трьох рóхомих ланоê, верх. пересóвної

частини (дзвонó) і стаціонарної нижньої (водяноãо басей-

нó). Об’єм моêрих Г. 100-30000 м

, сóхих — до 110000 м

Г. змінноãо об’ємó в Уêраїні праêтично не застосовóють-

ся; поширені в êраїнах Зах. Європи і США. Г. постійноãо

об’ємó працюють при тисêó 4 êПа — 3 МПа, величина

яêоãо, на відмінó від Г. першоãо типó, змінюється в про-

цесі їх наповнення і випорожнення. Виêонóються сфе-

ричними і циліндричними (ãоризонтальними або верти-

êальними). Об’єм перших 300-4000 м

(діам. 9-20 м), дрó-

ãих — 50-270 м

(діам. 3,2 м). Газãольдер застосовóють ó

хімічній, нафтовій і ãазовій промисловості. В.С.Бойêо.

ГАЗИ ВУГЛЕВОДНЕВІ, -ів, -их, мн. * р. ãазы óãлеводо-

родные, а. hydrocarbonaceous gases; н. Kohlenwasserstoffgase

n pl — ãази, в сêладі яêих присóтні метан та йоãо вищі ãо-

молоãи: етан, пропан і бóтан. Хараêтерні для нафтоãазових

сêóпчень, а таêож діляноê зон ãлибинних розломів, яêі

êонтролюють ãідротермальне мінералоóтворення (ртóть,

поліметали тощо).

ρρ

RbVVap

=−+

))(

oгo

RTz

гoo

ρρ

ГАЗ — ГАЗ 206

ГАЗИ ОТРУЙНІ, -ів, -их, мн. * р. ãазы ядовитые, а. poison

gases, н. Giftgase n pl — в ãірн. справі — ãази (заãалом NO

2 і

CO), яêі óтворюються при вибóхó зарядів ВР. На деяêих

рóдниêах з масивó ã.п. виділяється таêож сірêоводень,

аміаê. Встановлені ãранично допóстимі êонцентрації для

êожноãо з Г.о. з врахóванням їх тоêсичності.

ГАЗИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. ãазы природные; а.

natural gases; н. Erdgase n pl, Naturgase n pl — ãази, що óт-

ворюються в резóльтаті природних процесів. Розрізняють

Г.п.: 1) атмосферні; 2) земної поверхні; 3) осадової товщі;

4) метаморфічних порід; 5) вивержених порід. Г.п. — це сó-

êóпність ãазових êомпонентів, яêі зóстрічаються в при-

роді в різних станах: вільномó (повітряна атмосфера

Землі, ãазові поêлади і течії в пористих та тріщинóватих

ãірсьêих породах, ó вóãіллі), розчиненомó (в ãідросфері, пі-

дземних водах і нафтах), сорбованомó породами і твердомó

виãляді (ó виãляді êристалоãідратів). Г.п. в основномó ãо-

рючі (вóãлеводневі), вони óтворюють в літосфері велиêі

сêóпчення і є об’єêтами видобóвання. Частина інших Г.п.

є незначною. За хімічним сêладом Г.п. — сóміш вóãлевод-

нів від СН

4 до C5Н12, азотó, вóãлеêислоãо ãазó, сірêоводню,

êисню, водню, оêсидó вóãлецю, сірчистоãо ãазó, арãонó, êсе-

нонó, неонó, ãелію, êриптонó, пари ртóті, летêих жирних

êислот та ін. Газові êомпоненти представлені яê оêреми-

ми атомами, таê і сêладними хімічними сполóêами. Г.п.

êласифіêóються за óмовами знаходження в природі: ãази

атмосфери (сóміш ãазів хімічноãо, біохімічноãо і радіоãе-

нноãо походження: N

2, О2 з домішêами СО2, Н2, О3, блаãо-

родних ãазів та ін.); ãази біля земної поверхні (ґрóнтові і

підґрóнтові, болотні, торфові в основномó біохімічноãо

походження: СО

2, N2O2, CH4 з домішêами CO, NH3, Н2 та

ін.); ãази осадових порід (ó нафті і вóãіллі êам’яномó, зм-

ішані, ã.ч. хімічноãо походження: СН

4, N2, CO2, СН4 з

домішêами Н2 та ін.); ãази оêеанів і морів (біохімічноãо,

хімічноãо і радіоãенноãо походження: CO2, N2 з домішêами

2, O2, NH3 та ін.); ãази метаморфічних порід (хімічноãо

походження: CO2, N2, Н2 з домішêами СH4 та ін.); ãази

маãматичних порід (хімічноãо походження: CO2, Н2 з домі-

шêами N

2, H2S, SO2 та ін.); ãази вóлêанічні (хімічноãо по-

ходження: CO2, Н2, SO2, НCl, HF — з домішêами N2, CO,

NH3 та ін.); ãази êосмосó (реліêтові, дисиповані із зовні-

шніх шарів атмосфер зіроê або виêинені під час вибóхів

нових і наднових зіроê: Н

2, Не, йонізований водень, домі-

шêи СО, радиêали СН, ОН та ін.). Кільêість Г.п. в ãеосфе-

рах Землі збільшóється з ãлибиною планети. Заãальна ма-

са ãазів ó осадовомó шарі 0,214·10

т, в ґранітномó і ба-

зальтовомó шарі 7,8·10

т і ó верхній мантії 435·10

т. З

Г.п. видобóвають ãелій, сірêó, ртóть, ãомолоãи метанó та

ін. В США та інших êраїнах видобóвають СО

2 (виêористо-

вóється для наãнітання в нафтовий пласт з метою підтр-

имóвання пластовоãо тисêó); з ãазó родовища Гронінãен

видобóвають ó промислових масштабах ртóть. З виêо-

ристанням Г.п. виробляється 80% сталі, 85% чавóнó, бл.

40% проêатó, 20% êольорових металів, 60% цементó, 86%

добрив. Див. таêож вільний ãаз, ãаз сêраплений природний.

В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий.

ГАЗИ ПРИРОДНІ ГОРЮЧІ, -ів, -их, -их, мн. *р. ãазы

природные ãорючие, а. combustible natural gases; н. natürliche

Brenngase n pl — сóміші ãазів земної êори — вóãлеводні ме-

тановоãо рядó і невóãлеводневих êомпонентів, здатних

ãоріти. Зóстрічаються в осадовомó чохлі земної êори ó виã-

ляді вільних сêóпчень, а таêож ó розчиненомó (в нафті і

пластових водах), розсіяномó (сорбовані породами) і твер-

домó (в ãазоãідратних поêладах) станах. Представлені ме-

таном (вміст до 85-90%), етаном, пропаном, бóтанами і

пентаном (сóмарний вміст 0,1-20%), а таêож парами леã-

êих рідêих вóãлеводнів. Вóãлеводні, важчі від пентанó, на-

явні в осн. в ãазах нафтових і ãазоêонденсатних родовищ.

Теплотворна здатність 32,7 МДж/м3. Невóãлеводневі

êомпоненти представлені ã.ч. азотом, вóãлеêислим ãазом,

водяними парами, сполóêами сірêи (сірêоводень, мерêап-

тани, сірчистий оêсид вóãлецю тощо), ãелієм, арãоном,

зóстрічаються водень, ртóть, пари летêих жирних ê-т.

Вміст вóãлеêислоãо ãазó змінюється від частоê відсотêа до

10–15%, часом більше, напр., в Астрахансьêомó родовищі

êонцентрація СО

2 22%. Концентрація азотó в Г.п.ã. зви-

чайно не перевищóє 10% (часто 2–3%), в ãазах оêремих

нафтоãазоносних басейнів йоãо вміст може сяãати 30–50%

(напр., ó Волãо-Уральсьêомó) і більше; відомі родовища з

переважним вмістом азотó (Чó-Сарисóйсьêа ãазоносна

область: Аманãельдинсьêе родовище — 80% N

2 і 16% СH4;

Учаральсьêе родовище 99% N

2). Кільêість сірêоводню зви-

чайно не перевищóє 2–3%, яê винятоê відомі ãазові поêла-

ди із вмістом сірêоводню 15–20% і більше (Астрахансьêе

родовище — 22,5%). Концентрації ãелію переважно сêлада-

ють соті і тисячні частêи відсотêа; в США і Канаді є родо-

вища із вмістом ãелію 5–8% (Ратлснейê — 7,6%;

Модл-Дом — 7,2%). Фаêторами, яêі визначають волоãість

ãазó, є тисê, температóра, сêлад, а таêож êільêість солей,

розчинених ó воді, яêа êонтаêтóє з даним ãазом. Чим біл-

ьше в Г.п.ã. важêих вóãлеводнів і азотó, тим нижча йоãо во-

лоãість. Наявність сірêоводню і вóãлеêислоãо ãазó збільшóє

йоãо волоãість. При промисловій обробці, транспор-

тóванні і переробці Г.п.ã. наявність пари води в них зóмо-

влює óтворення êонденсатó водяної пари і льодяних про-

боê, що óсêладнює еêсплóатацію ãазопроводів і апаратів.

Наявність волоãи в ãазах при підвищеномó тисêó і зни-

женій температóрі зóмовлює óтворення і відêладання в ãа-

зопроводах і технолоãічних апаратах ãідратів вóãлеводне-

вих ãазів. Для видалення волоãи з ãазів виêористовóють

різні фізичні і фізиêо-хімічні методи осóшóвання ãазів.

Щодо походження Г.п.ã., більшість дослідниêів дотри-

мóється орãанічної теорії походження вóãлеводнів. Зãідно з

цією теорією ãазоподібні вóãлеводні ґенерóються, ã.ч. в

процесі перетворення ãóмóсової і сапропелевої орãаніч.

речовини. Зãідно з неорãанічною або абіоãенною теорією,

нафта і ãаз óтворюються внаслідоê синтезó з вóãлецю і вод-

ню в óмовах висоêих т-р і тисêó ãлибинних зон земної êо-

ри. Формóвання ãазових поêладів відбóвається внаслідоê

міãрації ãазó з материнсьêих товщ і аêóмóляції їх в природ-

них резервóарах.

Переважна частина розвіданих запасів природноãо ãазó

(понад 90%) óêладена в чисто ãазових або ãазоêонденсат-

них родовищах. Розвідані запаси ãазó в світі — понад 80 тр-

лн м

. З надр видобóто бл. 50 трлн м

. Щорічно видобó-

вається бл. 2 трлн м

ãазó. За оцінêами Світовоãо енерãе-

тичноãо êонãресó (1998) розвідані запаси ãазó сêладають в

млрд т ó.п.: світові 172,8; Європа — 6,5; Уêраїна — 1,1. За

проãнозами “Римсьêоãо êлóбó” вичерпання планетарних

запасів Г.п.ã. з óрахóванням нових розвіданих ресóрсів

слід очіêóвати бл. 2050 р. Усьоãо в світі відомо більше 10

тис. ãазових родов., однаê осн. запаси ãазó зосереджені в

невелиêомó числі óніêальних (більше за 1 трлн м

) і

найбільших (0,1-1,0 трлн м

) ãазових і ãазоêонденсатних

родовищ. Аналіз розподілó початêових запасів ãазó по 180

найбільш велиêих родов. світó поêазóє, що в êайнозойсь-

207 ГАЗ — ГАЗ

êих відêладах зосереджено 11 %, в мезозойсьêих — 65,5% і

палеозойсьêих 23,5%. На ãлиб. до 1000 м міститься 13,6%

запасів ãазó, в інтервалі 1000-3000 м — 73,4%, 3000-5000 м

— 12,9% і нижче за 5000 м — 1,1%. З піщаними êолеêтора-

ми пов’язано 76,3% запасів, з êарбонатними — 23,7%.

Глинистими поêришêами êонтролюється 65,7% запасів

ãазó, соленосними — 34,3%. Переважна більшість запасів

ãазó (91%) зосереджена в пастêах стрóêтóрноãо типó.

На території Уêраїни відêрито понад 120 родовищ Г.п.ã.

— ó Придніпровсьêо-Донецьêій і Передêарпатсьêій на-

фтоãазоносних областях та Причорномор’ї і аêваторії

Азовсьêоãо моря.

Г.п.ã. — висоêоефеêтивний енерãоносій і цінна хім. си-

ровина. У баãатьох технолоãічних процесах дóже ефеêтив-

на заміна елеêтроенерãії і пари продóêтами зãоряння Г.п.ã.

Таê, при заміні елеêтроенерãії êоефіцієнт виêористання

первинноãо палива зростає з 0,35 до 0,6–0,7. Застосóвання

Г.п.ã. сêорочóє питомó витратó палива в доменномó ви-

робництві на 10% (з підвищенням продóêтивності на 2–

4%), в мартенівсьêомó виробництві на 5–7% (з підвище-

нням продóêтивності на 7–10%), в процесах наãрівання

металó на 2–5%, при виробництві метанолó на 8–10%.

Г.п.ã. дають змоãó здійснити принципово нові технолоã-

ічні процеси — швидêісне êонвеêтивне і радіаційне на-

ãрівання, спалювання безпосередньо в рідинах і розпла-

вах, безоêиснювальне наãрівання металів і т.д. Г.п.ã. — ці-

нна хімічна сировина для виробництва метанолó, фор-

мальдеãідó, оцтової êислоти, ацетонó та інших орãанічних

сполóê. Конверсією êиснем або водяною парою з метанó

(основноãо êомпонента Г.п.ã) отримóють синтез-ãаз

(СО+Н

2), широêо застосовóваний для отримання аміаêó,

спиртів та інших орãанічних продóêтів; піролізом і деãідр-

оãенізацією метанó — ацетилен, сажó і водень. Г.п.ã. за-

стосовóють таêож для отримання олефінових вóãлеводнів,

перш за все етиленó і пропиленó, яêі в свою черãó є сиро-

виною для подальшоãо орãанічноãо синтезó. З них вироб-

ляють пластичні маси, синтетичні êаóчóêи, штóчні волоê-

на та ін. Сірêоводневмісні ãази виêористовóють для отри-

мання елементарної сірêи. В.С.Бойêо.

ГАЗИ СІРКОВОДНЕВМІСНІ, -ів, -их, мн. * р. ãазы

сероводородсодержащие; а. hydrogen sulphide containing gas-

es, acid gases; н. schwefelwasserstoffhaltige Gase n pl — ãази,

до сêладó яêих входить сірчистий водень (Н

2S). Містяться

ó вóлêанічних ãазах, мінералізованих водах та ін. Гази, що

містять сірêоводень, можóть бóти присóтні в шахтній ат-

мосфері, при видобóванні і переробці сірчистих нафт і в

ряді інших випадêів. Гранично допóстима êонцентрація

сірчистоãо водню в повітрі 0,01 мã/л. Сóміш ãазó, що

містить сірêоводень з повітрям, вибóхонебезпечна, томó

робота при наявності таêоãо ãазó вимаãає сóвороãо додер-

жання правил техніêи безпеêи.

ГАЗИФІКАЦІЯ,

-ії,

ж.

р.

ãазифиêация,

а.

gasification, gas

supply,

н.

Vergasung

, Gasifikation

, Gasifizierung

— 1) Штóч-

не перетворення твердоãо або рідêоãо

палива

на

ãази

. 2) За-

стосóвання ãорючих

ãазів

яê

палива

в різних ãалóзях народ-

ноãо ãосподарства та в побóті, а таêож яê сировини для хім-

ічної промисловості.

ГАЗИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ ПІДЗЕМНА, -ії, -…, -ої, ж. *

р. ãазифиêация óãля подземная, а. coal gasification in situ, un-

derground gasification of coal; н. unterirdische Kohlenvergasung

f, Flözvergasung f — спосіб розробêи вóãільних родовищ,

яêий базóється на фіз.-хім. перетворенні вóãілля в ãорючі

ãази в надрах за місцем заляãання. Г.в.п. — фізиêо-хіміч-

ний ãеотехнічний процес. Вêлючає бóріння свердловин для

подачі повітряноãо або пароêиснево-повітряноãо дóття та

відводó ãазó, що óтво-

рюється, створення в

пласті між свердловинами

реаêційних êаналів, в яêих

вóãілля взаємодіє з по-

тоêами ãазó. Ці êанали

виêонóються шляхом

збійêи свердловин. Через

бóрові свердловини до

пластів вóãілля постійно

подають повітря, рідше —

йоãо сóміш з êиснем: відб-

óвається взаємодія оêсидів

вóãлецю і водяної пари, що

óтворилися в зоні спалю-

вання вóãілля, з вóãлецем

стіноê пласта. Одержані ãорючі ãази виêористовóють яê

паливо, іноді — яê технолоãічнó сировинó. Переваãи

Г.в.п.: невелиêий обсяã підземних робіт, малий вплив на

довêілля, мала собівартість одержóваноãо палива. Недол-

іêи: невелиêа теплота зãоряння ãазó (3,3 МДж/м

для бó-

роãо і до 5 МДж/м

для êам’яноãо вóãілля), трóднощі êонт-

ролю розповсюдження фронтó ãазифіêації. Перша в світі

промислова станція підземної ãазифіêації вóãілля стала до

ладó 1937 р. в Горлівці (Донбас). В різні роêи працювало

до шести дослідно-промислових і промислових станцій

Г.в.п. Сьоãодні виêористовóється дві з них — Півде-

нно-Абінсьêа (Росія, Кóзбас) та Анãренсьêа (Сер. Азія).

Дослідно-промислові óстановêи є в США, ФРН, Вели-

êобританії, Канаді, Австралії. Наóêові дослідження з пі-

дземної ãазифіêації в Уêраїні ведóться ó Національномó

ãірничомó óніверситеті Уêраїни, Інститóті ãеолоãії та ãеох-

імії ãорючих êопалин НАН Уêраїни, Донецьêомó наóêо-

во-дослідномó вóãільномó інститóті. В.С.Білецьêий.

ГАЗИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ ПРОМИСЛОВА, -ії, -…, -ої,

ж. * р. ãазифиêация óãля промышленная, а. commercial gasifi-

cation of coal; н. Industrie-Kohle(n)vergasung f — висоêотем-

ператóрний процес взаємодії вóãлецю вóãільноãо палива з

оêисниêами, яêий здійснюється з метою одержання

сóміші ãорючих ãазів (Н

2, СО, СН4). Яê оêисниêи (ãазиф-

іêóючі аґенти) застосовóють êисень, водянó парó та ін. Ме-

тоди Г.в.п. êласифіêóють: 1. за видом дóття: повітряна,

повітряно-êиснева, паро-повітряна, паро-êиснева; 2. за

тисêом: при атмосферномó тисêó (0,1-0,3 МПа), середнь-

омó (до 2-3 МПа), висоêомó (понад 3 МПа); 3. за

розміром вихідноãо палива: ãазифіêація ãрóдêовоãо, дрі-

бнодисперсноãо та пилоподібноãо вóãілля; 4. за êонстрóê-

тивними особливостями реаêційної зони: ó щільномó

шарі палива, в псевдозрідженомó шарі, в пиловóãільномó

фаêелі; 5. за способами виділення смоли; 6. за способами

підводó тепла: автотермічна (за рахóноê внóтр. джерел),

алотермічна; 7. за теплотою зãоряння одержóваноãо ãазó

(в МДж/м

): низьêої (до 6-7); середньої (12-18) та висоêої

(30-35) теплоти зãоряння; 8. За призначенням ãазів: для

енерãетичних і технолоãічних цілей (синтезó, виробниц-

тва водню, технічноãо вóãлецю). 9. За температóрою ãазиф-

іêації: низьêотемператóрна (до 800

С), середньотемпера-

тóрна (800-1300

С), висоêотемператóрна (1300

С). Г.в.п.

бóла широêо розвинена в першій половині ХХ ст. і до 1960

р. Напр., в 1958 р. в СРСР працювало понад 350 ãазоґене-

раторних станцій, на яêих в 2500 ґенераторах вироблялося

Рис. Принципова схема підзе-

мної ãазифіêації вóãілля: 1 —

свердловина для подачі повітря;

2 — вóãільний пласт; 3 — під-

земний ãазоґенератор; 4 — ãа-

зовідвідна свердловина.

ГАЗ — ГАЗ 208

35 млрд м

ãазó на ріê. У зв’язêó з бóрхливим розвитêом ãа-

зодобóвної ãалóзі Г.в.п. різêо сêоротилася. Перспеêтив-

ними ãалóзями застосóвання Г.в.п. є переробêа висоêосі-

рчистоãо і висоêозольноãо вóãілля, переробêа вóãілля ó

районах віддалених від ãазопроводів, а таêож виробництво

синтез-ãазó, ãазів-відновниêів та водню для потреб хім-

ічної промисловості.

ГАЗЛІФТ, ГАЗЛІФТНЕ ВИДОБУВАННЯ, -а, ч., -оãо,

-…, с. * р. ãазлифт, ãазлифтная добыча; а. gas lift; н. Gaslift

m, Gasheber m, Druckluftheber m, Druckgasförderverfahren n

— 1) Пристрій для піднімання рід-

ини стиснóтим ãазом, змішаним з

нею. За допомоãою ãазліфта най-

частіше піднімають нафтó і водó з

бóрових свердловин. 2) Спосіб під-

німання рідини (нафти) із свердло-

вини за рахóноê енерãії стиснóтоãо

ãазó. Виêористовóється для видобó-

вання нафти і пластових вод. Робо-

чий аґент — стиснений êомпресо-

ром нафтовий ãаз (êомпресорний

Г.) або повітря (ерліфт), а таêож ãаз

природний під природним тисêом

(безêомпресорний Г.). Може виêо-

ристовóватись ãаз з продóêтивноãо

пласта, розêритоãо тією ж свердло-

виною (внóтрішньосвердловинний

безêомпресорний Г.). Г. вперше

здійснено в Уãорщині під час осó-

шóвання затопленої шахти (êінець

XVIII ст.). Для видобóвання нафти

застосовóється в США з 1864 р., в

Азербайджані — з 1897 р. за пропо-

зицією В.Г.Шóхова (ерліфт, Баêó).

Широêе застосóвання набóв з

1920-х роêів. Сóть Г. — створення

ãазорідинної сóміші ó свердловині. При цьомó ãóстина ãа-

зорідинної сóміші (а звідси — тисê її стовпа ó свердловині)

з ростом ãазовмістó зменшóється, вибійний тисê свердло-

вини знижóється. Приплив продóêції залежить від витра-

ти ãазó. Спосіб óніверсальний — він може застосовóватися

на бóдь-яêих ãлибинах та при бóдь-яêих величинах дебітó

рідини, пластових і вибійних тисêах, при наявності пласто-

воãо ãазó, пісêó, висоêих температóр, êривизни ствола

свердловини і т.ін. За тривалістю часó подавання робочоãо

аґента розрізняють неперервний і періодичний Г. (остан-

ній застосовóється в малопродóêтивних свердловинах з де-

бітом менше 50 м

/доб). Робочий циêл періодичноãо Г.

сêладається з періодів наêопичення рідини ó свердловині і її

надходження на поверхню. Комплеêс ãазліфтноãо облад-

нання охоплює: наземне — джерело робочоãо аґента, сис-

темó трóбопроводів, ãазорозподільні батареї з пристроями

реãóлювання витрати (при періодичномó Г. — для пóсêó і

відсіêання робочоãо аґента); свердловинне — насос-

но-êомпресорні трóби (НКТ), паêери (можóть óстановлю-

ватися біля нижньоãо êінця НКТ для попередження

витіêання рідини в пласт при пóсêó свердловини і для змен-

шення пóльсацій); пóсêові і робочі êлапани (слóжать для

подавання ãазó в потіê рідини). Пóсêові êлапани забезпе-

чóють послідовне створення ãазорідинної сóміші ó сверд-

ловині під час пóсêó, після чоãо заêриваються. Робочі êла-

пани реãóлюють подавання робочоãо аґента в продóêцію і

призначені для зменшення пóльсацій і підтримóвання за-

даноãо дебітó рідини при зміні обводненості, ãирловоãо

тисêó, прориві ãазó з пласта, соле- і парафіновідêладах ó

трóбах та ін. Клапани — автоматичні, яêі êерóються тис-

êом робочоãо аґента або продóêції чи перепадом цих

тисêів (диференціальні êлапани). Розрізняють êлапани,

стаціонарно óстановлені на НКТ, і змінні, яêі встановлю-

ються в розміщені в êолоні НКТ свердловинні ãазліфтні

êамери. Опóсêання і піднімання останніх проводиться без

піднімання НКТ спеціальним êанатним інстрóментом з

допомоãою пересóвної лебідêи або потоêом рідини. При

êільцевій системі видобóвання робочий аґент подається в

затрóбний простір свердловини, продóêція піднімається по

НКТ, при центральній — навпаêи.

Г. застосовóється в тих випадêах, êоли робота насосів

óсêладнена висоêим ãазовмістом або температóрою рід-

ини, наявністю пісêó, відêладеннями парафінó та солей, а

таêож ó êóщових і похилосêерованих свердловинах. Ефеê-

тивність Г. залежить від в’язêості, швидêості рóхó сóміші,

тисêó наãнітання робочоãо аґента та ãирловоãо тисêó. Де-

біт ãазліфтної свердловини до 2000 м

/добó, ãлибина сверд-

ловини 4000 м, тисê робочоãо аґента до 10–15 МПа. Має

висоêий міжремонтний період — до деêільêох роêів. Для

попередження êорозії, відêладання солей і парафінó, óтво-

рення висоêов’язêих емóльсій в потіê робочоãо аґента вво-

дяться інãібітори, ПАР та інші хімічні реаґенти. Див. та-

êож плóнжерний ліфт. В.С.Бойêо.

ГАЗЛІФТ БЕЗКОМПРЕСОРНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. бес-

êомпрессорный ãазлифт; а. natural pressure (straight) gas lift;

н. kompressorloser Gaslift m — ãазліфт, в яêомó подається

природний ãаз під власним тисêом із свердловин ãазових чи

ãазоêонденсатних родовищ або із ãазопроводів маãістрал-

ьних.

ГАЗЛІФТ БЕЗКОМПРЕСОРНИЙ ВНУТРІШНЬО-

СВЕРДЛОВИННИЙ, -а, -оãо, -оãо, ч. * р. ãазлифт бес-

êомпрессорный внóтрисêважинный; а. natural pressure in-

tra-well gas lift; intra-well type gas lift; н. kompressorloser Innen-

bohrungsgaslift m — ãазліфт, в яêомó ãаз надходить із ви-

ще- або нижчезалеãлоãо ãазовоãо пласта під власним тис-

êом безпосередньо в ãазліфтній свердловині.

ГАЗЛІФТ КОМПРЕСОРНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãазлифт

êомпрессорный; а. compressor gas lift; н. Kompressorgaslift m

— ãазліфт, в яêомó ãаз подається за допомоãою êомпресо-

ра.

ГАЗЛІФТ НЕПЕРЕРВНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãазлифт не-

прерывный; а. continuous gas lift; н. kontinuierlicher Gaslift m

— ãазліфт, в яêомó подавання ãазó здійснюється безпере-

рвно.

ГАЗЛІФТ ПЕРІОДИЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãазлифт пери-

одичесêий; а. intermittent gas lift; н. periodischer Gaslift m —

ãазліфт, в яêомó заêачóвання ãазó здійснюється періоди-

чно. Г.п. працює в режимі періодичних пóсêів.

ГАЗЛІФТНА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. ãазлифтная

óстановêа; а. gas lift; н. Gasliftanlage f — êомплеêтна óста-

новêа для еêсплóатації нафтової свердловини ãазліфтним

способом, яêа охоплює фонтаннó арматóрó, свердловинні

êамери, ãазліфтні êлапани, паêери і приймальний êлапан.

ГАЗЛІФТНИЙ ЦИКЛ ЗАМКНУТИЙ, -оãо, -ó, -оãо, ч. *

р. ãазлифтный циêл замêнóтый; а. closed gas lift cycle; н. ge-

schlossener Gasliftzyklus m — ãазліфт, в яêомó подається

нафтовий ãаз, що відділяється від нафти видобóвної.

ГАЗОАДСОРБЦІЙНА ХРОМАТОГРАФІЯ, -ої, -ії, ж. *

р. ãазоадсорбционная хроматоãрафия, а. gas adsorption

chromatography; н. Gasadsorptionschromatographie f — ме-

Рис. Газліфт (ерл-

іфт): 1 — сепа-

ратор; 2 — трóба для

підіймання водопо-

вітряної сóміші; 3 —

трóба для подачі

повітря; 4 — баш-

маê; Н — висота

підйомó водопо-

вітряної сóміші; h —

ãлибина занóрення

трóби.

209 ГАЗ — ГАЗ

тод розділення і аналізó сóмішей ãазо- або пароподібних

речовин, оснований на їх різній адсорбції твердими адсор-

бентами. Найважливіші способи Г.х. — фронтальний,

елюентний, витисêний та хроматотермоãрафічний. Для

аналізó речовин виêористовóють ãазові хроматоãрафи. Для

ідентифіêації і êільêісноãо визначення êомпонентів

сóмішей широêо застосовóють хромато-мас-спеêтромет-

ричний метод, яêий поєднóє в собі два методи — ãазовó

хроматоãрафію і мас-спеêтрометрію. Чóтливість Г. х. мо-

же досяãати 10

-8

-10

-9

мã/мл. Відносна середня похибêа

визначення становить 1-2%, мінімальна — 0,01-0,02%.

ГАЗОАНАЛІЗАТОР, -а, ч. * р. ãазоанализатор, а. gas

analyser, gas alarm, gas indicator, н. Gasanalysator m, Gasprü-

fer m — прилад для визначення яêісноãо і êільêісноãо

сêладó сóмішей ãазів. Робота Г. основана на вимірюванні

фіз., фіз.-хім. хараêтеристиê ãазової сóміші або її оêр.

êомпонентів. На підприємствах вóãільної пр-сті

застосо-

вóють Г.: автоматичні стаціонарні, автоматичні, напівавт-

оматичні та інтерферометричні переносні. Автоматичні

стаціонарні, автоматичні і напівавтоматичні переносні Г.

призначені для безперервноãо автоматичноãо визначення

вмістó метанó в шахтній атмосфері, забезпечення при

êонцентраціях метанó 0,5-4% звóêової і світлової сиãнал-

ізації, а таêож автоматичноãо відêлючення елеêтроенерãії

при ãранично допóстимій êонцентрації метанó, безпере-

рвної передачі інформації про вміст метанó в межах 0-2%

і реєстрації її на поверхні шахти. Переносні інтерфероме-

тричні Г. застосовóють для роздільноãо визначення êон-

центрації метанó і вóãлеêислоãо ãазó безпосередньо в ãірн-

ичих виробêах шахт при êонцентрації цих ãазів 0-6%. За до-

помоãою переносних Г. еêспрес-методом êонтролюється

êонцентрація в повітрі двооêсидó та оêсидó вóãлецю, оê-

сидів азотó, сірчистоãо ãазó і сірêоводню, а таêож хлорó,

аміаêó, парів бензинó, бензолó, ацетонó, парів етиловоãо

ефірó, вóãлеводнів нафти, толóолó, êсилолó і т.д. На пі-

дприємствах нафт. і ãазової пром-сті для êонтролю

повітряноãо середовища на вміст ãорючих і тоêсичних

домішоê на робочих місцях (а таêож на бóрових майданчи-

êах), під час ремонтних робіт (в середині різних ємностей,

апаратів) виêористовóють переносні Г., яêі ґрóнтóються

на термоêаталітичномó (ПГФ–2М1 і ін.) і êалориметрич-

номó (УГ–2) принципах дії. Г. першої ãрóпи виêористовó-

ють для визначення êонцентрації ãорючих ãазів і парів ó

повітрі в межах від 2,5 до 80 мã/л, в перерахóнêó на бензин

Б–70. Прилад ПГФ–2М1 виêористовóється в осн. для

встановлення стóпеня вибóхобезпечності ãорючих дом-

ішоê ó повітрі. Для визначення вмістó парів бензинó і леã-

êих нафтопродóêтів ó повітрі в межах допóстимих саніта-

рних норм виêористовóється Г. УГ–2. Автоматичний

êонтроль і реєстрація вмістó метанó під час бóріння сверд-

ловин (з виêористанням бóрових розчинів і ãазоподібних

аґентів) здійснюються óстановêою АУСГ; при виниê-

ненні небезпечних êонцентрацій метанó (в точêах йоãо

відбирання на аналіз) подається світловий і звóêовий сиã-

нали. В.С.Бойêо.

ГАЗОВА ЗЙОМКА, -ої, -и, ж. * р. ãазовая съемêа, а. gas

survey, н. Gasaufnahme f — метод встановлення наявності

та розподілó ãазів. 1) У ãірничій справі Г.з. слóжить для ви-

явлення джерел ãазовиділення ó виробêах, встановлення

їхніх масштабів і розподілó ãазó в просторі та в часі. 2) В

ãеолоãії під Г.з. розóміють ãеохімічний метод пошóêів на-

фтових, ãазових і рóдних родовищ, яêий базóється на підв-

ищеномó вмістó вóãлеводневих і інших хараêтерних ãазів

в підпідошвових шарах та ãірничих виробêах районó родо-

вища. При Г.з. обробляють проби підґрóнтовоãо повітря,

ã.п., підземних вод. Пошóêовою ознаêою при Г.з. є ано-

мальні êонцентрації ãазів ó порівнянні з фоновими. При

пошóêах родов. нафти і ãазó визначають вміст вóãлевод-

невих ãазів, при пошóêах родов. твердих і ãеол. êартóванні

— вóãлеêислоãо ãазó, сірчистих ãазів, водню, радонó, ãелію,

арãонó, êисню і парів ртóті. Г.з. може бóти виêористана

таêож для проãнозó землетрóсів. В резóльтаті обробêи і

аналізó проб розробляють ãеохімічні êарти, розрізи, діаãр-

ами і виявляють ãеохім. аномалії. Див. зйомêа ãазова (зн-

імання ãазове).

ГАЗОВА ЗЙОМКА ШАХТ, -ої, -и, -…, ж. * р. ãазовая

съемêа шахт, а. gas mining survey, н. Gasaufnahme f der Gru-

ben f pl — êомплеêс робіт по встановленню розподілó ãазó

ó виробêах шахти. Мета Г.з.ш. — встановлення абсолют-

ної ãазовості (баãатоãазовості) ãірничих виробоê, нерівном-

ірності ãазовиділення, ãазовоãо балансó очисних дільн-

иць, êрил, ãоризонтів та шахти в ціломó. Операції Г.з.ш.

вêлючають вимірювання в певних пóнêтах шахтної венти-

ляційної мережі середньої по перетинó виробоê êонцент-

рації ãазó і швидêості рóхó повітря, площі поперечноãо пе-

ретинó виробоê. Г.з.ш. виêонóється в період стабільної ро-

боти шахти (процесó добóвання вóãілля, вентиляції тощо).

Дані Г.з.ш. виêористовóються для аналізó станó провітр-

ювання, розрахóнêó вентиляції, визначення доцільності

застосóвання деãазації, способів боротьби з метаном.

ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. ãазовая

промышленность, а. gas industry, н. Gasindustrie f — ãалóзь

паливної промисловості, підприємства яêої займаються

видобóванням природноãо і попóтноãо (нафтовоãо) ãазó з

надр землі, виробництвом зрідженоãо ãазó (див. сêраплен-

ня ãазів), штóчних ãорючих ãазів з твердоãо і рідêоãо пали-

ва, зберіãанням, транспортóванням ãазó по ãазопроводах

для постачання населенню і промисловості. На території

Уêраїни розвивається на базі родовищ Передêарпатсьêої

нафтоãазоносної області, Дніпровсьêо-Донецьêої нафто-

ãазоносної області та Причорноморсьêо-Кримсьêої на-

фтоãазоносної провінції.

Історія Г.п. в Уêраїні нараховóє бл. 100 роêів. В При-

êарпатті сóпóтний нафтовий ãаз почали застосовóвати ó

промислових масштабах на початêó ХХ ст. Перший ãа-

зопровід Борислав — Дроãобич збóдований ó 1912 р. По-

чатоê масштабноãо видобóтêó та виêористання природ-

ноãо ãазó в Уêраїні пов’язаний з відêриттям ó 1920 р. Да-

шавсьêоãо ãазовоãо родовища (еêсплóатóється з 1924 р.).

Відêриття низêи велиêих родовищ — Опарсьêоãо, Уãерсь-

êоãо, Більче-Волицьêоãо зóмовило бóдівництво в 1948 р.

ãазопроводó Дашава — Київ (діаметром трóби 500 мм і дов-

жиною 509 êм), найпотóжнішоãо на той час ó Європі (бл.

2 млрд м

на ріê). В 1950 р. відêрите óніêальне Шебелин-

сьêе родовище (Харêівщина) з початêовими запасами 650

млрд м

ãазó (введене в еêсплóатацію в 1956 р.). В 60-і роêи

побóдовані ãазопроводи Шебелинêа — Харêів, Шебелин-

êа — Кр.Ріã — Одеса, Шебелинêа — Київ. Після відêриття

в 60-х роêах велиêих і середніх родовищ: Хрестищенсьêо-

ãо, Єфремівсьêоãо, Кеãичівсьêоãо, Пролетарсьêоãо, Гадя-

цьêоãо та ін. бóло збóдовано ãазопровід Єфремівêа-Ди-

êаньêа-Київ (1968-70 рр.), яêий об’єднав два найбільших

ãазоносних реãіони Уêраїни — Дніпровсьêо-Донецьêий

та Передêарпатсьêий — в єдинó ãазотранспортнó системó.

В 1975-76 рр. видобóтоê ãазó досяã маêсимóмó — 68,7 млрд

на ріê. До 1977 р. Уêраїна забезпечóвала свої потреби в

ГАЗ — ГАЗ 210

ãазі і бóла йоãо еêспортером (за 1945-77 рр. еêспорт стано-

вив 130 млрд м

ãазó). Головними êраїнами-імпортерами

óêраїнсьêоãо ãазó бóли: Росія, Білорóсія, Литва, Латвія,

Молдавія, Чехословаччина. Споживання ãазó в Уêраїні

сяãнóло маêсимóмó в 1990 р. — 118,8 млрд м

. В 1998 р. во-

но становило бл. 75 млрд м

і, за еêспертними оцінêами, в

найближчі роêи бóде óтримóватися на рівні 65-70 млрд м

на ріê. Частêа ãазó ó виêористанні первинних енерãоре-

сóрсів становить 45 %, що, за оцінêами еêспертів, є не-

виправдано висоêою. Крім тоãо, енерãоємêість валовоãо

продóêтó в Уêраїні сяãає 2,4 т нафтовоãо еêвівалента на

1000 дол. США проти 0,4 в розвинóтих êраїнах Заходó, що

поêазóє велиêий невиêористаний потенціал енерãозбере-

ження.

Видобóтоê ãазó в Уêраїні за останні 10 роêів стабільно

сêорочóвався і стабілізóвався на рівні 18 млрд м

на ріê

(1997). Т.ч. самозабезпечення Уêраїни ãазом на сьоãодні

становить бл. 22 %. Решта задовольняється імпортом з

Росії та Тóрêменистанó. Розвідані власні запаси ãазó ста-

новлять бл. 1 трлн м

, що за нинішніх темпів видобóтêó

вистачить на 60 роêів. Зãідно з національною проãрамою

“Нафта і ãаз Уêраїни до 2010 роêó” видобóтоê ãазó за пев-

них óмов може бóти збільшено до 35 млрд м

на ріê.

В.С.Білецьêий.

Літератóра: Діяê І., Нафтоãазова стратеãія // Голос Уêраїни, №

250, 29.12.98; Еêономіêа Уêраїни: сóчасний стан, динаміêа, тен-

денції розвитêó. Інформація, аналітиêа-98 / ”Уêрпром”, 1998. —

80 с.

ГАЗОВА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. ãазовая сêва-

жина, а. gas well, gasser; н. Gasbohrloch n, Gasbohrung f, Gas-

sonde f — свердловина для розêриття ãазовоãо пласта і ви-

лóчення з ньоãо ãазó, а таêож для заêачóвання ãазó в підзе-

мне сховище і настóпноãо йоãо відборó. Г.с. поділяються

на еêсплóатаційні, наãнітальні, спостережóвальні, п’єзо-

метричні. Констрóêція Г.с. вибирається виходячи з особ-

ливостей ãеолоãічної бóдови поêладó, êліматичних óмов,

фізиêо-хімічних хараêтеристиê ãазó, розподілó темпера-

тóр від вибою до ãирла, óмов еêсплóатації і бóріння, а таêож

техніêо-еêономічних поêазниêів. Обладнання стовбóра

Г.с.: ряд обсадних êолон, фонтанні трóби (для подачі ãазó

від вибою до ãирла Г.с.), хвостовиê, паêери, вибійні і при-

ãирлові штóцери, êлапани для подачі інãібіторів êорозії і

спеціальні êлапани для попередження відêритоãо фонта-

нóвання ó аварійних ситóаціях. Для забезпечення ãерме-

тичності з’єднин трóб ó процесі еêсплóатації Г.с. виêорис-

товóють спеціальні óщільнювальні мастила. Діаметр об-

садних êолон Г.с. (від 114 до 340 мм) вибирається з óрахó-

ванням забезпечення безаварійної роботи і вільноãо опóс-

êання фонтанних трóб (внóтрішній діаметр від 33 до 168

мм), êлапанів, паêерів, а таêож здійснення ремонтних і до-

слідницьêих робіт. В.С.Бойêо.

ГАЗОВА СТАЛА, -ої, -лої, ж. * р. ãазовая постоянная, а.

gas constant, н. Gaskonstante f — R — óніверсальна фізична

стала ó рівнянні станó ідеальноãо ãазó pV

m = RmT або pV =

MRT, де р — тисê; V

m — молярний об’єм; Rm — óніверсал-

ьна (молярна) ãазова стала; Т — температóра; V — об’єм;

M — маса; R — індивідóальна ãазова стала. Чисельно Г.с.

дорівнює роботі розширення 1 моля ідеальноãо ãазó внасл-

ідоê наãрівання на 1 К в ізобарномó процесі. R = 8,31441

Дж/(моль⋅К). R

m = 8,314 Дж/(моль·К) для метанó; R

=287,2 Дж/(êã·К) для повітря.

ГАЗОВА ШАПКА, -ої, -и, ж. * р. ãазовая шапêа, а. gas

cap, н. Gaskappe f — сêóпчення сêлепінчастоãо ãазó в най-

вищій частині нафт. пласта над нафтовим поêладом. Г.ш.

просторово і ãенетично пов’язана з нафтою. Вміст важ-

êих вóãлеводнів в Г.ш. може досяãати 35-40%. З метою збе-

реження пластової енерãії поêладó ãаз Г.ш. відбирається,

яê правило, після ви-

лóчення нафти. В

процесі відбирання

нафти з поêладó Г.ш.

розширюється,

сприяючи витісне-

нню нафти. Г.ш. мо-

жóть óтворюватися

таêож ó процесі

розробêи за рахóноê

виділення ãазó, роз-

чиненоãо ó нафті, при значномó зниженні пластовоãо

тисêó і йоãо спливання (сеãреãації) ó верхню частинó на-

фтовоãо пласта.

ГАЗОВА ШАПКА ВТОРИННА, -ої, -и, -ої, ж. * р. ãазо-

вая шапêа вторичная; а. secondary gas cap; н. Sekundärgas-

kappe f — ãазовая шапêа, що óтворилася внаслідоê сеãреãа-

ції нафтовоãо ãазó в підвищеній частині пастêи під час

розробêи нафтовоãо поêладó в резóльтаті зниження плас-

товоãо тисêó нижче тисêó насичення нафти ãазом (при хо-

рошій вертиêальній прониêності або при значних нахи-

лах пласта).

ГАЗОВАНОЇ РІДИНИ РЕЖИМ, -…, -ó, ч. (розчиненоãо

ãазó режим, -…, -ó, ч.), * р. ãазированной жидêости режим,

а. gasified liquid drive; н. Gasflüssigkeitsregime n — режим на-

фт. поêладó, при яêомó нафта переміщóється до вибоїв

добóвних свердловин в основномó за рахóноê енерãії роз-

ширення ãазó, що виділяється з нафти при зниженні тис-

êó в пласті нижче за тисê насичення. Г.р.р. в поêладі, що

містить насиченó ãазом нафтó (без ãазової шапêи), прояв-

ляється спонтанно. При зниженні тисêó на вибоях сверд-

ловин нижче за тисê насичення ãаз, що виділяється з на-

фти, розширяється, рóхаючись з більшою швидêістю, ніж

нафта, частêово проштовхóє її, а частêово захоплює за

собою. В. поч. стадії розвитêó Г.р.р. витіснення нафти в

добóвні свердловини протіêає інтенсивно. В мірó зменшен-

ня ãазовмістó нафти в’язêість її збільшóється, а рóхливість

знижóється. Газ, рóхаючись по пластó, випереджає нафтó

і проривається до вибоїв свердловин. Газовий чинниê в

цей момент досяãає маêсимóмó, а потім постóпово мен-

шає, пластовий тисê падає. Дебіти свердловин знижóють-

ся до величин, при яêих подальша їх еêсплóатація стає не-

рентабельною. Кінцева нафтовіддача — 10-20(30)%. Роз-

витêó Г.р.р. запобіãають застосóванням на ранній стадії

йоãо виниêнення шляхом застосóвання одноãо з методів

підтримêи пластовоãо тисêó.

ГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. ãазовое место-

рождение, а. gas field, н. Gasfeld n, Gaslagerstätte f, Gaslager

— сóêóпність

ãазових

поêладів

, приóрочених до заãаль-

ної ділянêи поверхні і êонтрольованих одним стрóêтóр-

ним елементом. Г.р. бóвають одно- і баãатопластові

(точніше, баãатопоêладові й однопоêладові). У розрізі

баãатопластовоãо Г. на одній площі є деêільêа

ãазових

поêладів

, розміщених один під одним на різній ãлибині.

Деяêі

ãазові

поêлади

мають самостійний

ãазоводяний êон-

таêт

(ГВК).

Колеêтори

можóть бóти різної ãенези — êа-

вернозними, міжґранóлярними або тріщинними. Пере-

важна більшість Г.р. знаходиться в зонах ãазонаêо-

пичення — сêлепінчасті підняття, внóтрішньоплатфо-

рмові

западини

, міжãірсьêі

западини

, передãірсьêі

проãини

Рис. Схема розподілó ãазó і нафти ó

пастці.