Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

221 ГАЗ — ГАЗ

нції, до сêладó яêої входить те чи інше родовище. Г.р. зви-

чайно ãрóпóються в зони нафтоãазонаãромадження. В ме-

жах одноãо Г.р. можóть бóти виявлені стрóêтóрні, літоло-

ãічні та інші типи поêладів. Продóêтивні пласти Г.р. є

міжґранóлярними, êавернозними або тріщинними êолеê-

торами. Еêсплóатація ãазових і нафтових поêладів Г.р.

здійснюється оêремо. Подібні за бóдовою і продóêтивні-

стю поêлади об’єднóються в єдині об’єêти розробêи з вра-

хóванням можливості їх еêсплóатації однією мережею

свердловин. В.С.Бойêо.

ГАЗОНАФТОВИЙ КОНТАКТ (ГНК), -оãо, -ó, ч. * р. ãа-

зонефтяной êонтаêт, а. gas and oil contact, gas and oil inter-

face, gas and oil surface, н. Gas-Ölgrenze f — поверхня, яêа

розділяє нафтó і ãаз (ãазовó шапêó) в нафтовомó поêладі.

Поверхня Г.ê. óмовна, осêільêи між поêладом нафти і ãазó

є змішана зона нафтоãазонасичення. В баãатьох випадêах

поверхня Г.ê. не ãоризонтальна, що пов’язано з неоднор-

ідністю êолеêторів продóêтивноãо пласта, óмовами фор-

мóвання ãазонафтовоãо поêладó або наявністю реãіонал-

ьноãо рóхó вод ó пластовій водонапірній системі, до яêої

приóрочено поêлад. Для спостереження за переміщенням

Г.ê. в процесі еêсплóатації поêладó періодично бóдóються

êарти поверхні Г.ê.

ГАЗОНАФТОВИЙ ПОКЛАД, -оãо, -ó, ч. * р. ãазонефтя-

ная залежь, а. gas and oil pool, н. Erdölgaslager n — одинич-

не сêóпчення в надрах ãазó та нафти. Вільний ãаз займає

верхню частинó пастêи, а нафта — нижню, об’єм нафти

— менший від об’ємó ãазової шапêи. Нафта займає ниж-

ню частинó пастêи ó виãляді облямівêи або повністю пі-

дстилає ãазовó частинó поêладó. Газова шапêа залежно від

óмов формóвання поêладó може бóти ãазоêонденсатною.

Поêрівлю (поêришêó) сêладають слабêопрониêні породи

(ãлинисті, соленосні та ін.), а її нафтова частина підст-

илається підошовною водою. Продóêтивні пласти Г.п.

представлені міжґранóлярними, êавернозними або тр-

іщинними êолеêторами. Основний принцип розробêи

цих поêладів — обмеження взаємодії ãазової та нафтової

частини поêладó.

ГАЗОНАФТОВОДОПРОЯВИ У СВЕРДЛОВИНІ, -ів,

-..., мн. * р. ãазонефтепроявления в сêважине; а. gas and oil

manifestation, н. Erdgas- und Erdölaustritte m pl im Bohrloch n

— приплив пластовоãо флюїдó (ãазó і/або нафти) з надр ó

свердловинó не пов’язаний з роботами по йоãо виêлиêó.

ГАЗОНАФТОНОСНІ ОЗНАКИ, -их, -аê, мн. * р. ãазоне-

фтеносные признаêи; а. gas and oil indications; н. Erdgas- und

Erdölanzeichen n — ознаêи, яêі хараêтеризóють перспеêти-

ви нафтоãазоносності реãіонів і яêісний сêлад поêладів

вóãлеводнів. Розрізняють прямі і непрямі Г.о. наявності

поêладів нафти і ãазó, розвитêó процесів їх міãрації і ãазо-

нафтоóтворення. До п р я м и х Г.о. належать ãазона-

фтопрояви всіх типів, аж до отримання промислових при-

пливів нафти і ãазó і сóцільноãо просочóвання ãірсьêих

порід нафтою, а таêож ãрязеві вóлêани; до непрямих Г.о.

належать підвищена êільêість ó пластових водах бензолó і

толóолó, нафтенових êислот, йодó, бромó, розчинених вóã-

леводневих ãазів (часом сірêоводню) і нерідêо знижена

êільêість сóльфатів. На поверхні Землі непрямими Г.о. є

сірêопрояви і виходи підземних вод з відзначеними вище

особливостями. Прямі Г.о. міãрації нафти і ãазó — маêро-

і міêроãазонафтопрояви, в першó черãó, приóрочені до

прониêних ãоризонтів або зон тріщинóватості яê на по-

верхні і на дні водоймищ, таê і в ãірничих виробêах (бóрових

свердловинах, шахтних стовбóрах і штольнях). Н е п р я м і

Г.о. процесів міãрації — наявність ó прониêних породах і

зонах вод із зазначеними вище хараêтеристиêами, зміна

ãеохімічних обставин ó мінеральних і орãанічних частинах

порід і т.д. До прямих ознаê ãазонафтоóтворень ó ãірсьêих

породах відносять міêронафтопрояви і підвищений вміст

вóãлеводнів ó ãазах, сорбованих породами і в заêритих по-

рах, до непрямих — наявність нафтоãазоматеринсьêих

порід на середніх стадіях êатаãенезó, резóльтати аналізів

розсіяної орãанічної речовини, яêі вêазóють на розвитоê

процесів ãазонафтоóтворення. В.С.Бойêо.

ГАЗОНАФТОПРОЯВ, -ó, ч. * р. ãазонефтепроявление; а.

gas and oil manifestation, н. Erdgas- und Erdölanzeichen n —

постійне або періодичне надходження ãазó і (або) нафти з

надр на деннó поверхню або в підземні ãірничі виробêи.

Розрізняють лінійні Г., пов’язані з розривними порóшен-

нями в нафтоãазоносних êомплеêсах, і точêово-площові

Г., приóрочені до виходів на деннó поверхню нафтових

пластів і ãрязевих вóлêанів. Г. спостеріãаються в Зах.

Уêраїні, напр., ó виãляді нафтових плям, зоêрема на

береãах р. Стрий.

ГАЗОНАФТОУТВОРЕННЯ, -…, с. * р. ãазонефтеобразо-

вание, а. gas and petroleum generation; н. Erdöl- und Gasbil-

dung f — трансформація орãанічної речовини, пов’язана з

процесом літоãенезó вмісних порід. Вêлючає стадії: седи-

ментоãенез, діаãенез і êатаãенез.

Седиментоãенез (початêова стадія) хараêтеризóється

наêопиченням початêової нафтоãазоматеринсьêої орãані-

чної речовини в сóбаêвальних осадах за рахóноê синтезó

продóêтів дестрóêції біоценозів (ліпідів, вóãлеводів, білêів,

целюлози, ліãнінó). Переробêа орãаніч. речовини на цій

стадії пов’язана в осн. з діяльністю міêробів, баêтерій і

бентосних орãанізмів.

Діаãенез хараêтеризóється затóханням аеробних пере-

творень орãаніч. речовини, встановленням фіз.-хім. рівнов-

аãи в осаді. На цій стадії формóється “юна" міêронафта

(вміст в ã.п. 0,01-0,05%). Осн. продóêтом цієї стадії є ãазо-

подібні вóãлеводні, що формóють при наявності пастоê ãа-

зові поêлади.

Катаãенез поділяється на ряд етапів: ранній протоêа-

таãенез (бóровóã. етап вóãлефіêації), середній мезоêатаãе-

нез (êам.-вóã. етап вóãлефіêації), пізній — апоêатаãенез

(антрацитовий етап). Протоêатаãенез хараêтеризóється

занóренням порід в області т-р 50-80°С і тисêó 30,4-35,5

МПа. Процес перетворення орãаніêи сóпроводжóється

óтворенням ãазоподібних вóãлеводнів шляхом відоêремле-

ння периферійних ãрóп від початêової маêромолеêóли ор-

ãаніч. речовини. Одночасно відбóвається розóêрóпнення

(виділення низьêомолеêóлярних вóãлецевих сполóê) і óê-

рóпнення молеêóл орãаніч. речовини (полімеризація осн.

матриці êероãенó). Мезоêатаãенез — осн. етап в історії óт-

ворення нафти. Породи при занóренні продовжóють óщіл-

ьнюватися, т-ра досяãає 200-250°С, тисê 179,2-202,6

МПа. Відбóвається внóтрішньомолеêóлярна перебóдова

осн. матриці êероãенó, в резóльтаті яêої виділяється широ-

êа ãама вóãлеводнів. Для апоêатаãенезó (т-ри понад 250°С)

хараêтерна ãрафітизація вóãлефіêованої речовини, про-

довжóється ґенерація метанó, відбóвається виділення

êислих ãазів, розêлад нафти.

ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНІ РОБОТИ, -них, -іт, мн. * р. ãазоо-

пасные работы, а. gas hazardous operation; н. gasgefährliche

Arbeiten f pl — роботи, яêі проводяться на об’єêтах, небез-

печних щодо виділення ãазо-, вибóхо- або пожежонебез-

печних речовин; пов’язані з розêриттям або розãермети-

ГАЗ — ГАЗ 222

зацією технол. обладнання і êомóніêацій. Здійснюються

на підприємствах ãазової, нафт. і хім. пром-сті в планово-

мó порядêó або аварійних ситóаціях підрозділами підпр-

иємства і воєнізов. формóваннями ãазорятóв. слóжби

(ВГРС). За стóпенем небезпеêи виділяють три ãрóпи Г.р. і

місця їх проведення. Перша ãрóпа — êоротêочасне пере-

бóвання людей без захисних засобів може привести до

тяжêоãо станó, аж до смертельноãо отрóєння; дрóãа — пе-

ребóвання людей без захисних засобів може привести до

отрóєння середньоãо рівня або важêоãо отрóєння; третя —

перебóвання людей без захисних засобів може привести

до леãêоãо або середньоãо рівня отрóєння. Кожнó з цих

3-х ãрóп відрізняють таêож свої специфічні ознаêи.

Реãламентóється êоло осіб, що допóсêаються до виêонан-

ня Г.р. êожної ãрóпи, а таêож індивідóальні засоби ãазоза-

хистó, що виêористовóються ними. За змістом розрізн-

яють Г.р. технолоãічні, аварійні і ремонтно-технічні. До

технол. Г.р відносять: обслóãовóвання технол. апаратів,

що одержóють або переробляють вибóхові ãази або шêі-

дливі (тоêсичні) речовини; відбір проб повітря в ãазо-, ви-

бóхо- і пожежонебезпечних місцях з метою йоãо аналізó;

обслóãовóвання ãазãольдерів з шêідливими і небезпечними

ãазами. Аварійні Г.р. вêлючають: роботи по ліêвідації ãа-

зонафтопроявів і відêритих фонтанів; роботи на ãирлі фон-

танóючої свердловини; порятóноê людей при аваріях, вибó-

хах і отрóєннях і надання їм першої допомоãи. Ремонт-

но-техн. Г.р.: плановий і êапітальний ремонти обладнан-

ня, в процесі яêих можóть виділятися ãазо-, вибóхо- і по-

жежонебезпечні речовини; очищення цистерн, êолодязів і

спорóд, в яêих містилися шêідливі ãази або ВР; óстановêа

і зняття заãлóшоê, заміна арматóри, проêладоê тощо. Г.р.

виêонóють тільêи при наявності нарядо-допóсêó працівн-

иêи, що пройшли інстрóêтаж і спец. навчання прийомам і

методам роботи в ãазовибóхонебезпечномó середовищі.

Засоби індивідóальноãо ãазозахистó при Г. — повітряні

дихальні ізолювальні апарати (“Влада–2”, “Уêраїна–2”,

АСВ–2, “Спиролаê”, “Коммейãес”), êисневі ізолювальні

апарати (КІП–8, РВП–1), шланãові протиãази (ПШ–1,

ПШ–2) або аналоãи цих приладів і засобів. Маêсимальна

тривалість роботи в ізолювальних апаратах перших двох

ãрóп при навантаженнях середньої напрóженості відпо-

відно 70 і 120 хвилин. В.С.Бойêо.

ГАЗОНОСНІСТЬ, -ості, ж. * р. ãазоносность; а. gas con-

tent, presence of gas, н. Gasführung f, Gashaltigkeit f — здат-

ність ãірсьêої породи містити в собі природний ãаз.

ГАЗОНОСНІСТЬ (ГАЗОНАСИЧЕНІСТЬ) ГІРСЬКОЇ

ПОРОДИ, -ості (-ості) -…, ж. * р. ãазоносность (ãазонас-

ыщенность) ãорной породы, а. gas content of rock, gas-bearing

capacity of rock, н. Gesteinsgaskapazitat f — êільêість ãазів,

яêа міститься в одиниці маси або об’ємó ãірсьêої породи.

Г.ã.п. обóмовлена сорбційною здатністю мінералів, по-

ристістю та тріщинóватістю. Г.ã.п. оцінюють êоефі-

цієнтом ãазонасиченості, яêий дорівнює відношенню

об’ємó природноãо ãазó, що заповнює породó, до об’ємó

відêритих пор та пóстот ó породі.

ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИЙ АҐРЕҐАТ (ГПА), -оãо, -а,

ч. * р. ãазопереêачивающий аãреãат; а. gas pumping plant, gas

compressor unit; н. Gasverdichtungsanlage f, Gaskompressor m,

Gasverdichtungsaggregat n — основне технолоãічне облад-

нання, яêе забезпечóє транспортóвання ãазó по маãістрал-

ьномó ãазопроводó, êомпримóвання природноãо ãазó на êом-

пресорних станціях ãазопроводів і підземних сховищ. ГПА

сêладається з наãнітача природноãо ãазó, привода наãніт-

ача, всмоêтóвальноãо і випóсêноãо пристроїв (ó випадêó

ãазотóрбінноãо привода), систем автоматиêи, маслосис-

теми, паливоповітряних та масляних êомóніêацій і до-

поміжноãо обладнання. ГПА розрізняють: за типом наãн-

ітачів — поршневі ãазомоторні êомпресори (ãазомотоêом-

пресори) і ГПА з відцентровими наãнітачами; за типом

привода — ГПА з ãазовим двиãóном внóтрішньоãо зãорян-

ня (ãазомоторні двиãóни), з ãазотóрбінним приводом, з

елеêтроприводом. ГПА з ãазотóрбінним приводом, в свою

черãó, підрозділяються на аґреґати зі стаціонарним ãазо-

тóрбінним óстатêóванням і з приводами від ãазотóрбінних

двиãóнів авіаційноãо і сóдновоãо типів. П о р ш н е в і

ãа-

зомоторні êомпресори-ГПА підрозділяються на аґреґати

низьêоãо, середньоãо і висоêоãо тисêів. Компресори низь-

êоãо тисêó (0,3–2 МПа) виêористовóються ã.ч. на ãоло-

вних êомпресорних станціях при транспортóванні ãазó з

виснажених родовищ і нафтовоãо ãазó з промислів. Застосо-

вóють їх таêож на êомпресорних станціях для подавання

низьêонапірних штóчних ãорючих ãазів. Компресори се-

редньоãо тисêó (2–5 МПа) працюють в осн. на проміжних

êомпресорних станціях для збільшення пропóсêної здат-

ності ãазопроводів. Аґреґати висоêоãо тисêó (9,8–12 МПа)

óстановлюють на êомпресорних станціях для заêачóвання

ãазó в підземні сховища К.ê.д. сóчасних ãазомотоêомпре-

сорів до 40%. Найбільш поширені аґреґати потóжністю

221–5510 êВт, за рóбежем — 368–8100 êВт. ГПА з відцен-

тровим наãнітачем широêо застосовóються ó нас і за рóбе-

жем на маãістральних ãазопроводах яê основні аґреґати; їх

таêож виêористовóють яê перший стóпінь стиснення на

підземних сховищах. Розрізняють відцентрові наãнітачі

одностóпінчасті (неповнонапірні) зі стóпенем стиснення

1,23–1,25 і двостóпінчасті (повнонапірні) — 1,45–1,7.

Відцентрові наãнітачі хараêтеризóються значно більшою,

ніж поршневі êомпресори, продóêтивністю (12–40 млн м

доб.). К.ê.д. аґреґатів з відцентровими наãнітачами до

29%, з реґенератором тепла до 35%. Приводом ГПА слó-

жить ãазотóрбінне óстатêóвання або елеêтродвиãóн. По-

тóжність ГПА з ãазотóрбінним приводом сêладає 6, 10, 16 і

23 тис. êВт. Газотóрбінне óстатêóвання авіаційноãо і сóд-

новоãо типів відрізняється (від стаціонарних) невелиêими

ãабаритами і масою, що дає змоãó здійснювати їх остаточ-

не сêладання на заводах-виãотовлювачах і доставляти на

êомпресорні станції в ãотовомó виãляді. ГПА з приводом

від óстатêóвання авіаційноãо типó виêонóються ó блоêо-

во-êонтейнерномó варіанті. Доставляється на êомпресорні

станції з вмонтованими в них системами пожежоãасіння і

вибóхобезпеêи. Яê елеêтропривод в ГПА виêористовóють

асинхронні двиãóни потóжністю 4500 êВт і синхронні від

4000 до 12500 êВт. Найбільша ефеêтивність виêористання

ГПА з елеêтроприводом досяãається при розміщенні

êомпресорних станцій не далі ніж 300 êм від лінії елеêтро-

передачі.

ГАЗОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД (ГПЗ), -оãо, -ó, ч. * р.

ãазоперерабатывающий завод; а. gas processing plant; н. Gas-

verarbeitungswerk n — промислове підприємство, яêе ви-

робляє з природних і нафтових ãазів технічно чисті індиві-

дóальні вóãлеводні й їх сóміші, сêраплені ãази, ãелій, сірêó і

сажó. На ГПЗ здійснюється очищення ãазó від сірчистих

сполóê і вóãлеêислоти, осóшóвання, стабілізація ãазовоãо

êонденсатó і нафти, переробêа отриманих при цьомó

ãазів, ãазовоãо êонденсатó і нестабільноãо бензинó. До сêла-

дó ГПЗ входять: пóнêт приймання і підãотовêи ãазó, êомп-

ресорні станції, технолоãічне óстатêóвання (для очищення

223 ГАЗ — ГАЗ

ãазó від сірчистих сполóê і діоêсидó вóãлецю, відбензин-

ювання ãазó, ãазофраêціонóвання, відділення ãелію, етанó

і виробництва сірêи, стабілізації і переробêи ãазовоãо êон-

денсатó, нафтостабілізації), а таêож допоміжні об’єêти,

товарні парêи, слóжби водо-, паро- і елеêтропостачання.

Технолоãія ãазопереробêи на ГПЗ охоплює: підãотовêó ãа-

зó до переробêи (очищення від механічних домішоê і осó-

шóвання); êомпримóвання ãазó до тисêó, необхідноãо для

йоãо переробêи; очищення ãазó від сірчистих сполóê і вóã-

леêислоти, виробництво сірêи, етанó і ãелію, ãлибоêе осó-

шóвання ãазó; розділення нестабільноãо бензинó, яêий ви-

робляється на заводі або надходить ззовні (напр., з про-

мислових нафтостабілізаційних óстановоê), на стабіл-

ьний ãазовий бензин і індивідóальні технічно чисті вóãле-

водні (етан, пропан, бóтани, пентани, ãеêсани); êомпри-

мóвання ãазó, яêий пройшов óсі стадії переробêи (сóхоãо

ãазó), для йоãо транспортóвання по ãазопроводах маãіс-

тральних.

Методи переробêи вхідних продóêтів на ГПЗ — абсор-

бційний, адсорбційний, низьêотемператóрної реêтифіê-

ації — застосовóються залежно від об’ємó перероблюва-

ноãо ãазó і вмістó в ньомó цільових êомпонентів. При аб-

сорбційномó методі виêористовóється різна розчинність

вóãлеводнів, яêі містяться ó вхідномó ãазі, в рідêих на-

фтопродóêтах (абсорбентах). Адсорбційний метод ґрóн-

тóється на здатності твердих пористих матеріалів (адсор-

бентів) поãлинати пари і ãази. Яê адсорбент звичайно ви-

êористовóють аêтивоване вóãілля, цеоліти, яêі поãлинають

з ãазó переважно важêі вóãлеводні. Метод низьêотемпера-

тóрної реêтифіêації ґрóнтóється на здатності стисненоãо в

êомпресорі і охолодженоãо ãазó та рідêих вóãлеводнів, що

виділилися, розділятися при баãаторазовій êонденсації і

випаровóванні в реêтифіêаційній êолоні. Поряд з підпр-

иємствами виробничою потóжністю 10 і більше млрд м

ріê отримали застосóвання малоãабаритні (пересóвні і

стаціонарні) óстановêи для відбензинювання ãазó. При

переробці ãазів широêо виêористовóються низьêотем-

ператóрні процеси. В.С.Бойêо.

ГАЗОПРОВІД, -а, ч. * р. ãазопровод; а. gas pipeline, gas

conduit; н. Gasleitung f — система трóбопроводів і допомі-

жних спорóд для транспортóвання та розподілó ãазó.

ГАЗОПРОВІД МАГІСТРАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãазоп-

ровод маãистральный, а. trunk gas pipeline, gas main; н. Fern-

gasleitung f — трóбопровід, призначений для транспортó-

вання природноãо ãазó з районó видобóтêó або виробниц-

тва до пóнêтів споживання. Г.м. — один з основних еле-

ментів ãазотранспортних систем. Сóчасний Г.м. спорóд-

жóється із сталевих трóб діаметром до 1420 мм на робочий

тисê 7,5 МПа з пропóсêною спроможністю до 50-60 млрд

ãазó на ріê. Проêладають на ãлиб. 0,8-1 м (до верхньої

трóби) — підземне проêладання; на опорах — надземне; в

насипних ãреблях — наземне. Для транспортóвання ãазó з

морсьêих (нафто) ãазових промислів на береã спорóджóють-

ся підводні Г.м. До сêладó спорóд Г.м. входять: ãоловна і

проміжні êомпресорні станції, призначені для êомпримó-

вання ãазó в початêовомó і проміжномó пóнêтах траси;

пóнêти осóшóвання ãазó і йоãо очищення від Н

2S і СО2 на

ãоловній êомпресорній станції, приймальний термінал. На

êомпресорних станціях Г.м. велиêоãо діаметра (1020–1420

мм) після відцентрових наãнітачів óстановлюють апарати

повітряноãо охолодження ãазó. На Г.м. менших діаметрів

ãаз встиãає охолоджóватися за рахóноê теплообмінó з ґрóн-

том. На êінцевомó пóнêті Г.м. і êінцевих пóнêтах відãал-

óжень від Г.м. ãаз надходить ó ãазорозподільнó станцію, де

йоãо тисê знижóється до величини, яêа допóсêається в

даній ãазорозподільній системі. Для êомпенсації сезонної

нерівномірності ãазоспоживання поблизó êінцевоãо пóн-

êтó Г.м. спорóджóються підземні ãазосховища або сховища

сêрапленоãо природноãо ãазó, в яêих влітêó створюється

запас ãазó для подальшоãо йоãо виêористання взимêó або

при збільшенні споживання. Захист трóб Г.м. від ґрóнто-

вої êорозії здійснюється зовнішньою протиêорозійною із-

оляцією і êатодним захистом трóбопроводів. Г.м. оснащó-

ються системами телемеханіêи і зв’язêó для можливості

êонтролювання роботи êомпресорних станцій з централь-

ноãо диспетчерсьêоãо пóнêтó, обладнаноãо автоматизова-

ною системою êерóвання технолоãічним процесом (АСК

ТП) транспортóвання ãазó. Для надання природномó ãазó

специфічноãо запахó проводиться йоãо одоризація на ãо-

ловній êомпресорній станції і на êінцевомó пóнêті Г.м.

Надійність Г.м. забезпечóється створенням резервó ãазо-

переêачóвальних аґреґатів на êомпресорних станціях, за-

стосóванням висоêояêісних сталевих трóб, проêладанням

паралельних ліній Г.м. з перемичêами між ними.

Перші на території Уêраїни Г.м. спорóджено в 1924-29

рр.: “Дашава — Стрий” та “Дашава — Дроãобич”, “Даша-

ва — Львів”. В.С.Бойêо.

ГАЗОПРОВІДНИК, -а, ч. * р. ãазопроводчиê; а. gas-pipe

fitter; н. Gasleiter m — той, хто бóдóє або обслóãовóє

трóбопровід.

ГАЗОПРОНИКНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж.

* р. ãазопроницаемость ãорных пород, а. gas permeability of

rocks, rocks’ permeability to gas; н. Gasdurchlässigkeit f der

Gesteine n pl — спроможність ãірсьêих порід при деяêомó

перепаді тисêó пропóсêати через себе ãаз. Розрізнюють

абсолютнó, фазовó і відноснó Г.ã.п. Абсолютна (фіз.)

Г.ã.п. відповідає фільтрації ãазó через сóхó породó, фазова

— фільтрації ãазó при певних співвідношеннях ó порово-

мó просторі породи інших флюїдів (води, нафти), відносна

визначається яê відношення фазової Г.ã.п. до абсолютної.

Кільêісно Г.ã.п. оцінюється êоеф. прониêності (К

пр, мД),

що визначається зãідно з рівнянням Дарсі:

де Q — витрата ãазó; l — довжина (висота) зразêа ã.п.; µ —

в’зêість ãазó; S — площа перетинó досліджóваноãо зразêа

ã.п.; ∆p — перепад тисêó.

Гірсьêі породи за Г.ã.п. поділяються з óрахóванням по-

ристості і ґранóлометрич. сêладó на 5 êласів: з дóже висо-

êою (К

пр >1000 мД), висоêою (1000> Кпр >500 мД), серед-

ньою (500> Кпр >100 мД), зниженою (100> Кпр >10 мД) і

низьêою (Кпр <10 мД) Г.ã.п. Породи з Кпр<1 мД, яê прави-

ло, непродóêтивні і не є êолеêторами.

ГАЗОРЕДУКУВАЛЬНИЙ ПУНКТ, -оãо, -ó, ч. * р. ãазоре-

дóцирóющий пóнêт; а. gas pressure reduction point (station); н.

Gasreduktionsstelle f — êомплеêс пристроїв для зниження

тисêó ãазó, яêий відводиться з трóбопроводó або ємності

до різних об’єêтів, і підтримóвання йоãо на одномó рівні.

Г.п. бóвають стаціонарні і пересóвні. Основні пристрої

Г.п. — редóêційний êлапан, вентилі (на вході в Г.п.), за-

побіжний êлапан, пиловловлювач (на вході до Г.п.). З допо-

моãою редóêційних êлапанів здійснюється зниження і пі-

дтримóвання постійноãо тисêó. При зниженні тисêó на

вході до Г.п. до 6,4 МПа виêористовóють двосідельні êла-

пани, до 1,6 МПа — односідельні, до 1 МПа — триходові,

шланãові або діафраãмові. Найбільшоãо поширення набó-

пр

Qlµ⋅⋅

S ∆p⋅

------------------

ГАЗ — ГАЗ 224

ли перші два типи êлапанів. При тисêó 6,4 МПа і вище ó

схемах Г.п. виêористовóють таêож êлапани т.зв. малих

витрат (пропóсêна здатність менше 4 м

/ãод.). В одномó і в

томó ж êорпóсі може бóти змонтована дросельна пара для

різної óмовної пропóсêної здатності. При повномó при-

пиненні відбирання ãазó êлапан автоматично заêриваєть-

ся. Вентиль і запобіжний êлапан óстановлюють перед ре-

дóêційним êлапаном для забезпечення надійної роботи

Г.п. і попередження надходження ãазó висоêоãо тисêó до

ãазової мережі або технолоãічноãо вóзла. Пиловловлювачі

вмиêають ó схемó Г.п. при висоêих швидêостях проход-

ження ãазó через сідло редóêційноãо êлапана (400–500 м/

с) і наявності в ãазі механічних домішоê. Недоліê Г.п. —

відсóтність точноãо реãóлювання тисêó ãазó. Велиêа

точність досяãається при застосóванні автоматичних реãó-

ляторів ãазó, яêі встановлюють на ãазорозподільчих стан-

ціях. В.С.Бойêо.

ГАЗОРІДИННА ХРОМАТОГРАФІЯ, -ої, -ії, ж. * р. ãазо-

жидêостная хроматоãрафия, а. gas-liquid chromatography, н.

Gasflüssigkeitschromatographie f — метод розділення й

аналізó сóмішей ãазо- або пароподібних речовин, основа-

ний на їх різній розчинності в тонêомó шарі рідини, нане-

сеної на твердий носій. Метод Г.х. запропонований анãл.

вченими А. Джеймсом і А. Мартіном ó 1952 р. Відносна

похибêа визначень êоливається від 2 до 5%. Г.х. широêо

застосовóють для аналізó ãазів, рідин і твердих речовин.

ГАЗОРОЗПОДІЛЬНА СИСТЕМА, -ої, -и ж. * р.

ãазораспределительная система; а. gas distribution system; н.

Gasverteilungssystem n — промисловий êомплеêс для

транспортóвання ãазó від маãістральноãо ãазопроводó до

оêремих споживачів. Містить ãазорозподільні мережі, ãазо-

розподільні станції та ін. Г.с. оснащóються приладами для

вимірювання тисêó і витрати ãазó, пристроями зв’язêó,

сиãналізації, запірною арматóрою для відêлючення оêре-

мих діляноê Г.с. або об’єêтів споживання ãазó при аваріях,

ремонтних роботах і т.д. Особливість Г.с. — відсóтність ó

них пристроїв підвищення тисêó ãазó (êомпресорних стан-

цій). Основний елемент Г.с. — ãазорозподільні мережі. Г.с.

підрозділяються на одностóпінчасті, двостóпінчасті, яêі

сêладаються з ãазорозподільних мереж низьêоãо і серед-

ньоãо або низьêоãо і висоêоãо тисêів, тристóпінчасті, яêі

вêлючають мережі низьêоãо, середньоãо і висоêоãо тисêó,

баãатостóпінчасті, в яêих ãаз подається по мережах низь-

êоãо, середньоãо і висоêоãо (до 0,6 і до 1,2 МПа) тисêів.

Вибір системи ãазорозподілó залежить від видó джерела

ãазó, властивостей ãазó, стóпеня йоãо очищення, розмірів

ãазифіêованої території, особливостей її планóвання і за-

бóдови, ãóстоти населення, êільêості і хараêтерó про-

мислових і êомóнально-побóтових підприємств. Г.с. відр-

ізняються схемами ãазорозподільних мереж, способом пос-

тачання від маãістральних ãазопроводів, типом обладнання

і спорóд на ãазорозподільних мережах, системами зв’язêó і

телемеханіêи. В.С.Бойêо.

ГАЗОРОЗПОДІЛЬНА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р.

ãазораспределительная станция; а. gas distribution station; н.

Gasverteilungsstation f — сóêóпність óстатêóвання і облад-

нання для розподілó ãазó і реãóлювання йоãо тисêó, а та-

êож додатêовоãо очищення від механічних домішоê, одо-

ризації, захистó трóбопроводів і лінійноãо обладнання від

недопóстимоãо підвищення тисêó, обліêó витрат ãазó ве-

лиêими споживачами або районами. Г.с. входять до

ãазорозподільних систем. Розрізняють: власне Г.с., яêі спо-

рóджóються на êінцевих пóнêтах маãістральних ãазопро-

водів або ãазопроводів, що відходять від них, продóêтивні-

стю до 500 тис.м

/ãод.; промислові Г.с.; êонтрольно-роз-

подільні пóнêти; ãазореãóляторні пóнêти; автоматичні Г.с.

Промислові Г.с. слóжать для оброблення ãазó, яêий ви-

добóвається на промислах, а таêож для постачання ãазом

прилеãлоãо до промислó населеноãо пóнêтó, êонтроль-

но-розподільні пóнêти — промислових або сільсьêоãосп-

одарсьêих об’єêтів, а таêож для постачання êільцевої сис-

теми ãазопроводів, яêі спорóджóються навêоло міста, про-

дóêтивністю 2–12 тис.м

/ãод.

Газореãóляторні пóнêти виêористовóють для постачан-

ня ãазорозподільних мереж або об’єêтів із споживанням до

1,5 тис.м

/ãод.

Автоматичні Г.с. постачають ãазом невелиêі населені

пóнêти, êолеêтивні ãосподарства на відãалóженнях від

маãістральних ãазопроводів.

Г.с. бóвають з вахтовим і безвахтовим обслóãовóванням

при пропóсêній здатності відповідно понад і до 200

тис.м

/ãод. Г.с. на маãістральних ãазопроводах знижóють

початêовий тисê ãазó по одно-, дво- або тристóпінчастій

схемі до 1,2 МПа і менше, ãазореãóляторні пóнêти — до

0,6 МПа і менше. Основний типовий ряд пропóсêної

здатності Г.с.: 10, 50, 100, 200 тис.м

/ãод/.; йоãо модифіê-

ації: 1, 5, 25, 150 тис.м

/ãод.

До сêладó Г.с. входять основні блоêи: êомóтаційних

пристроїв; очищення ãазó; попередження ãідратоóтворе-

ння (при необхідності); автоматичноãо редóêóвання (ре-

ãóлювання тисêó, вимірювання витрати ãазó); автоматич-

ної одоризації ãазó. Газ із вхідноãо ãазопроводó надходить

до блоêó êомóтаційних пристроїв і подається на очищення

в масляні пиловловлювачі або вісцинові фільтри блоêó

очистêи, потім надходить до блоêó автоматичноãо реãó-

лювання тисêó. Далі ãаз надходить до вихідних ãазопро-

водів низьêоãо тисêó, де проводяться вимірювання витра-

ти, її êільêісний обліê і одоризація. Кільêість ліній редó-

êóвання на Г.с. залежить від витрати ãазó; одна з ліній пе-

редбачається яê резервна. Автоматизовані Г.с. оснащóю-

ються êомплеêтом запірної арматóри, яêа при аварійній

ситóації забезпечóє автоматичне введення в дію і відêл-

ючення робочих і резервних ліній редóêóвання. Для без-

перебійноãо постачання споживачів ãазом в разі виходó з

ладó реãóлятора тисêó, заміни, ремонтó або оãлядó облад-

нання передбачається обвідний ãазопровід (байпас) з рóч-

ним реãóлюванням тисêó. Найбільшоãо поширення набó-

ли Г.с., яêі спорóджені за типовими проеêтами, або

блочні заводсьêоãо виãотовлення. В.С.Бойêо.

ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИЙ (ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧИЙ)

ПУНКТ, -оãо, -ó, ч. * р. ãазораспределительный пóнêт; а.

gas distribution station; н. Gasverteilungsstelle f — óстатêó-

вання, призначене для редóêóвання ãазó, вимірювання і

обліêó йоãо витрати, одоризації і розподілó споживачам.

Рис. План типової ãазорозподільної станції.

225 ГАЗ — ГАЗ

Технолоãічна схема Г.п. передбачає: робочий і резервний

реãóлятори ліній реãóлювання тисêó ãазó; витратовимір-

ювальні пристрої; блоê введення одорантó, призначеноãо

для індиêації витоêів ãазó з мереж ãазорозподілó спожива-

ча; підіãрівач ãазó або пристрій для введення інãібітора

ãідратоóтворення (для забезпечення надійної роботи реãó-

ляторів тисêó); фільтри для очищення ãазó від твердих ме-

ханічних домішоê; системó аварійноãо захистó і прилади

технічноãо êонтролю. Деяêі Г.п. обладнóються масляни-

ми пиловловлювачами. Редóêóвання ãазó від рівня йоãо

тисêó в маãістральномó ãазопроводі до тисêó, необхідноãо

споживачам, здійснюється з допомоãою реãóляторів тис-

êó. Температóра ãазó на вході в літній період 10–25°С; в

зимовий, внаслідоê зниження температóри ґрóнтó, зни-

жóється до –2, –3°С. Зменшóється вона таêож приблизно

на 2°С в резóльтаті редóêóвання тисêó на 1 МПа. Продóê-

тивність Г.п. 5–50000 м

/ãод. Менші величини вихідноãо

тисêó ãазó і продóêтивності хараêтерні для Г.п. — невели-

êих êомóнально-побóтових споживачів, велиêі — для Г.п.

промислових споживачів.

Основне технолоãічне і êонтрольне обладнання Г.п.

розміщóється в автономних опалюваних приміщеннях

або монтóється в металевих шафах на відêритомó повітрі,

що найбільш хараêтерне для Г.п. невелиêих територіал-

ьно розосереджених споживачів. Сóчасні Г.п. працюють

автоматично і еêсплóатóються без постійноãо обслóãовó-

ючоãо персоналó. В.С.Бойêо.

ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ, -них, -еж, мн. * р.

ãазораспределительные сети; а. gas distribution systems, н.

Gasverteilungsnetze n pl — система трóбопроводів для

транспортóвання і розподілó ãазó по об’єêтах. Газ в Г.м.

висоêоãо тисêó надходить з маãістральноãо ãазопроводó че-

рез ãазорозподільнó станцію, в Г.м. середньоãо і низьêоãо

тисêó — через ãазорозподільні пóнêти. За призначенням

розрізняють ãазопроводи Г.м.: маãістральні місьêі і міжс-

елищні — проходять до ãоловних ãазорозподільних пóн-

êтів; розподільні (вóличні, внóтрішньоêвартальні, міжц-

ехові та ін.) — від ãазорозподільних пóнêтів до вводів; вводи

— від розподільноãо ãазопроводó до вимиêаючоãо при-

строю на вході до бóдівлі; ввідні ãазопроводи — від вими-

êаючоãо пристрою; внóтрішні ãазопроводи — від ввідноãо

ãазопроводó до місця вêлючення ãазовоãо приладó. Газоп-

роводи Г.м. бóвають низьêоãо (до 0,005 МПа), середньоãо

(від 0,005 до 0,3 МПа), висоêоãо (від 0,3 до 0,6 і від 0,6 до

1,2 МПа) тисêів. Хараêтер джерел живлення і êонфіãóр-

ація Г.м. визначаються об’ємами ãазопостачання, стрóê-

тóрою, щільністю забóдови та ін. Траси Г.м. проеêтóють із

врахóванням забезпечення мінімальної довжини трóбоп-

роводів. Г.м. виêонóють тóпиêовими і êільцевими з дóб-

люванням оêремих елементів (для підвищення надійності

ãазопостачання). Кільцевим ãазопроводам надають ви-

довженої форми, витяãненої в напрямêó основноãо рóхó

ãазó, що подається. Гідравлічні режими роботи Г.м. прий-

маються з óмов забезпечення стійêої роботи ãазореãóля-

торних пóнêтів і óстатêóвання, а таêож пальниêів êомó-

нальних і промислових споживачів при маêсимально до-

пóстимих перепадах тисêó ãазó. В.С.Бойêо.

ГАЗОСИГНАЛІЗАТОР, -а, ч. * р. ãазосиãнализатор, а. gas

alarm, gas detector; н. Gasanzeiger m, Gasalarmgerät n — при-

лад автоматич. подачі аварійноãо сиãналó при досяãненні

ãранично допóстимої êонцентрації ãазовоãо êомпонента

(метанó, оêсидó вóãлецю тощо), що êонтролюється в

повітрі ãірн. підприємств. Г. бóвають переносними, стаці-

онарними або вбóдованими в ãірн. машини. В Уêраїні по-

ширені переносні сиãналізатори метанó СШ-2, СМП-1,

СММ-1 для індивідóальноãо або ãрóповоãо êористóвання,

що забезпечóють безперервний (протяãом 10 ãод.) êонт-

роль вмістó метанó і подачó світлової та звóêової сиãналіз-

ації. Див. апаратóра êонтролю метанó.

ГАЗОСПОЖИВАННЯ, -…, с. * р. ãазопотребление; а. gas

consumption; н. Gasverbrauch m

— виêористання природно-

ãо

ãорючоãо ãазó

промисловими і побóтовими об’єêтами.

Виділяють Г. побóтовими, êомóнальними, промисловими

об’єêтами, елеêтростанціями, а таêож пов’язане з опален-

ням і вентиляцією. Величинó Г. визначають на êінець

розрахóнêовоãо періодó: Г. побóтовоãо (із врахóванням

перспеêтиви розвитêó об’єêтів споживання ãазó) — за нор-

мами, розрахованими на 1 людинó; êомóнальноãо — від-

несеними на одиницю продóêції; пов’язаноãо з опаленням

вентиляцією

— за нормами, яêі враховóють тепловó хараê-

теристиêó бóдівель і êліматичні óмови; решта сфер Г. — за

даними фаêтичної витрати або за нормами витрати інших

видів палива. В зв’язêó з непостійною в часі витратою ãазó

розрізняють нерівномірності Г.: добовó, тижневó, сезоннó;

відображаються відповідно в добовомó, тижневомó і річн-

омó ãрафіêах Г. Річні ãрафіêи Г., яêі сêладаються за осеред-

неними для êожноãо місяця добовими витратами, враховó-

ються при планóванні видобóтêó ãазó; виборі і обґрóнтó-

ванні заходів, яêі забезпечóють реãóлювання нерівном-

ірності Г., забезпеченні надійності і підвищенні ефеêтив-

ності роботи

ãазорозподільних систем

. Добова і тижнева не-

рівномірності Г. пов’язані з режимами виêористання ãазó

на побóтові потреби і промисловими об’єêтами, сезонна —

в основномó з опалювальним навантаженням. Із збільше-

нням êільêості об’єêтів нерівномірність Г. зменшóється.

Сезоннó нерівномірність Г. êомпенсóють за рахóноê запа-

сів

ãазó

в підземних

сховищах

, резервó продóêтивності

маãі-

стральних ãазопроводів

, бóферних споживачів ãазó. Добова і

тижнева нерівномірності Г. реãóлюються з допомоãою

станцій піêовоãо Г., до яêих належать сховища сêраплених

вóãлеводневих ãазів (

метанó

пропанó

бóтанó

) і óстатêó-

вання реãазифіêації, а таêож аêóмóлюючих ємностей ãазо-

постачальної системи.

В.С.Бойêо.

ГАЗОСХОВИЩЕ, -а, с. * р. ãазохранилище, а. gas storage,

н. Gasspeicher m, Erdgasspeicher m, Gasbehäter m — вміст-

илище, де зберіãають ãаз. Спорóда чи ãеолоãічна пастêа

для зберіãання ãазó і реãóлювання йоãо подачі. Розрізн-

яють ãазосховища наземні (див. ãазãольдер) і підземні (спо-

рóджóвані, напр., ó поêинóтих шахтах). Останні набрали

більшоãо розповсюдження. Їх переваãа — можливість

зберіãання сотень млн м

ãазó. Ці Г. дозволяють зãладити

сезонні витрати ãазовоãо палива. Газ ó Г. зберіãають ó ãазо-

подібномó (тисê 5-12 МПа) або зрідженомó стані (тисê

0,8-1 МПа). Є таêож ізотермічні наземні і підземні ãазос-

ховища зі зрідженим ãазом при атмосферномó тисêó і тем-

ператóрі до 200 °С. Див. ãазове сховище.

ГАЗОТЕПЛОЗАХИСНИЙ АПАРАТ (ХОЛОДИЛЬНИЙ

КОСТЮМ), -оãо, -а, ч. * р. ãазотеплозащитный аппарат,

а. gas and heat protection set, н. Gaswärmeschutzgerät n, Kühl-

anzug m — êомбінація теплозахисноãо êостюма та рóдни-

êовоãо ізолюючоãо респіратора, що сêладається із сêа-

фандра, яêий одяãається на верхню частинó тóлóба люди-

ни, холодильних приладів, êомбінезонó з ãазонепро-

ниêної тêанини з термоізолюючою проêладêою та êисне-

вих балонів. Дає можливість вести ãірничорятóвальні робо-

ти в непридатній для дихання атмосфері.

ГАЗ — ГАЛ 226

ГАЗОТРАНСПОРТНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. ãазот-

ранспортная система; а. gas transport system; н. Erdgasfortlei-

tungssystem n, Erdgastransportsystem n — сóêóпність взаємо-

пов’язаних ãазопроводів і сóпóтніх з ними спорóд, призна-

чених для забезпечення ãазом споживачів. Г.с. — з’єднó-

вальна ланêа між джерелами ãазó (родовищами) і спожива-

чами. До сêладó Г.с. входять: маãістральні ãазопроводи і

розподільні ãазопроводи — перемичêи, відводи, підводи,

êомпресорні станції. Значна віддаленість джерел природно-

ãо ãазó від районів споживання виêлиêає необхідність

бóдівництва велиêих Г.с.

ГАЗОТУРБІННА КОМПРЕСОРНА УСТАНОВКА, -ої,

-ої, -и, ж. * р. ãазотóрбинная êомпрессорная óстановêа; а.

gas turbine and compressor plant; н. Gasturbinenverdichtungsan-

lage f — аґреґат з ãазотóрбінним приводом для стисêóван-

ня природноãо ãазó. Г.ê.ó. — найбільш розповсюджений

тип ãазонаãнітальноãо óстатêóвання êомпресорних стан-

цій маãістральних ãазопроводів. Одна Г.ê.ó. забезпечóє, яê

правило, підвищення тисêó транспортованоãо ãазó в 1,2

рази. В зв’язêó з цим на êомпресорних станціях óстановлю-

ють деêільêа однотипних Г.ê.ó. і застосовóють послідо-

внó, паралельнó і змішанó схеми їх вêлючення. Послідо-

вне вêлючення Г.ê.ó. проводять, êоли при заданій витраті

необхідно створити перепад тисêó ãазó, що перевищóє

можливості однієї Г.ê.ó. Паралельне з’єднання Г.ê.ó. за-

стосовóють для підвищення витрат ãазó при заданомó

тисêó. Навантаження між Г.ê.ó. розподіляється підтрима-

нням однаêової потóжності на всіх аґреґатах або однаêо-

вої температóри ãазів перед тóрбінами при обмеженнях

температóри продóêтів зãоряння і швидêості обертання

тóрбіни. Привод Г.ê.ó. — ãазотóрбінне óстатêóвання —

сêладається з власне ãазової тóрбіни, êомпресора, êамери

зãоряння, реґенератора (повітропідіãрівача) і допоміжних

пристроїв. Потóжність, що розвивається ãазовою тóрб-

іною, йде на приводи êомпресора (60–70% потóжності) і

наãнітача ãазó. В Г.ê.ó. застосовóють в основномó ãазотóр-

бінне óстатêóвання відêритоãо циêлó, протяãом яêоãо

відбóвається постійна заміна робочоãо тіла. К.ê.д. óста-

новêи таêоãо типó 28–32%. Помітна тенденція ростó об-

сяãів застосóвання ãазотóрбінних приводів в êомпресор-

них óстатêóваннях. Син. — ãазотóрбінне êомпресорне óс-

татêóвання. В.С.Бойêо.

ГАЗОХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС, -оãо, -ó, ч. * р. ãазохими-

чесêий êомплеêс; a. gas and chemical complex; н.

gaschemischer Komplex m — підприємство по видобóванню

і ãлибоêій переробці баãатоêомпонентноãо природноãо

ãорючоãо ãазó. Створюється на базі одноãо або ãрóпи родо-

вищ природноãо ãазó. Г.ê. охоплює ãазові промисли, ãазопе-

реробні заводи, підприємства по транспортóванню ãазó,

êонденсатó, сірêи та інших êомпонентів, підземні сховища

для продóêтів ãазопереробêи. В оêремих випадêах в Г.ê.

можóть входити хімічні заводи по виробництвó синтетич-

них матеріалів і виробів з них. Основні види продóêції

Г.ê.: сóхий ãаз (торãова назва — ãорючий ãаз), яêий по-

дається до маãістральних ãазопроводів; стабільний вóãле-

водневий êонденсат (вóãлеводні від пентанó і вище); ãазова

сірêа (торãова назва — технічна сірêа); широêа фраêція

леãêих вóãлеводнів (торãова назва — нестабільний ãазовий

бензин) — пропан-бóтанова фраêція вóãлеводнів; палив-

ний ãаз низьêоãо тисêó (технічна назва — паливний ãаз),

яêий виêористовóється яê паливо даноãо підприємства.

На Г.ê. з природноãо ãазó може таêож видобóватись ãелій та

інші êомпоненти, яêі виêористовóються ó виробництві

продóêтів побóтової хімії, добрив та ін. Широêе бóдівни-

цтво Г.ê. проводиться в США, Франції, ФРГ, Нідерла-

ндах та інших êраїнах. В.С.Бойêо.

ГАЗУ НАФТОВОГО ВИДОБУТОК, -…, -ó, ч. * р. ãаза

нефтяноãо добыча; а. petroleum gas production; н. Fettgasge-

winnung f, Ölgasförderung f — частина робочих ресóрсів ãа-

зó нафтовоãо, яêа виêористовóється в ãосподарстві держа-

ви. Г.н.в. сêладається з об’ємів ãазó, яêі здаються сторон-

нім споживачам і витрачаються на власні потреби з врахó-

ванням нормованих технолоãічних втрат.

ГАЗУ НАФТОВОГО КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ

РЕСУРСІВ — Див. êоефіцієнт виêористання ресóрсів на-

фтовоãо ãазó.

ГАЗУ НАФТОВОГО ПЛАСТОВІ РЕСУРСИ, -…, -их,

-ів, мн. * р. ãаза нефтяноãо пластовые ресóрсы; а. stratal re-

sources of petroleum gas; н. Ölgas-Schichtenvorräte m pl —

êільêість нафтовоãо ãазó, яêий міã би бóти отриманим за

фаêтичний (плановий) період часó в процесі розробêи на-

фтовоãо родовища під час одностóпінчастої сепарації на-

фти від пластовоãо тисêó до 760 мм рт.ст. при 20°С.

ГАЗУ НАФТОВОГО РОБОЧІ РЕСУРСИ, -…, -их, -ів,

мн. * р. ãаза нефтяноãо рабочие ресóрсы; а. working resources

of petroleum gas; н. Ölgas-Betriebsressourcen f pl — добóтоê

робочоãо ãазовоãо фаêтора на êільêість видобóтої нафти.

ГАК, -а, ч. * р. êрюê, а. hook, н. Haken m — металевий

стержень, заãнóтий на одномó êінці. Деталь вантажо-

підіймальних і транспортних машин. Вантажопідйом-

ність Г. до 75-80 т.

ГАКОБЛОК, -а, ч. * р. êрюêоблоê; а. hoist with a hook, н.

Hakenblock m — êонстрóêтивне поєднання в одномó êор-

пóсі ãаêа з талевим блоêом.

ГАЛЕНОБІСМУТИТ, -ó, ч. * р. ãаленовисмóтит, а.

galenobismuthite, н. Galenobismutit m — бісмóтова сóль-

фосіль свинцю ланцюжêової бóдови. Формóла: PbBi

2S4.

Вміст êомпонентів ó %: Ві — 55,4; Pb — 27,5; S — 17,1.

Домішêи Sb, Se, Au. Синãонія ромбічна. Вид ромбо-дипіра-

мідальний. Кристали призматичні, пластинчасті, ãол-

часті. Гóстина 7,04. Тв. 2,5-3,5. Колір олов’яно-білий до

світло-сіроãо, іноді жовтóвата або строêата ãра êольорів.

Риса сірóвато-чорна, блисêóча. Блисê металічний, силь-

ний. Трохи ãнóчêий. Злом рівний. Непрозорий. Відомий ó

деяêих рóдоносних сêарнах і в золоторóдних êварцових

жилах з різними сóльфідами та телóридами. Різновид — Г.

селенистий містить 5,5-14,0 % Se. Рідêісний.

ГАЛЕРЕЯ, -еї, ж. * р. ãалерея; а. gallery; н. Galerie f — 1)

Довãий вóзьêий підземний хід при ãірничих роботах. 2)

Ряд свердловин, пробóрених ó продóêтивномó пласті,

êільêість яêих є несêінченною, тобто óявний повздовжній

розріз пласта. 3) Наземна спорóда, êритий чи заêритий

êоридор, яêий з’єднóє два або êільêа приміщень. Широêо

застосовóється на збаãачóвальних фабриêах. 4) Довãий бал-

êон вздовж бóдинêó.

ГАЛЕРЕЯ ВОДОЗАБІРНА, -еї, -ої, ж. * р. ãалерея водо-

заборная; а. water intake gallery; н. Wasserentnahmegalerie f

— ãоризонтальна або похила підземна спорóда для аêóмó-

лювання підземних вод з водоносних ãірсьêих порід.

ГАЛИЦЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. — те ж са-

ме, що й Байêальсьêа сêладчастість. Вона завершила теê-

тонічний розвитоê ãеосинêліналі, яêа облямовóвала

Східно-Європейсьêó платформó з півдня та півд. заходó.

Байêаліди (ãалициди) відслонюються ó Мармаросьêомó

масиві і ó виãляді оêремих виходів на півн. схилі Добрóд-

жинсьêої сêладчасто-брилової системи (в Рóмóнії та част-

227 ГАЛ — ГАЛ

êово на Одещині). Байêальсьêі (ãалицьêі) сêладêи неод-

норазово перебóдовóвалися пізнішими фазами теêтоãе-

незó, зоêрема ãерцинсьêою сêладчастістю та альпійсьêою

сêладчастістю. Вони берóть óчасть ó ãлибинних стрóêтó-

рах Карпат і рівнинної частини Кримó. В межах платфор-

менної частини Уêраїни Г.с. відповідають недислоêовані

відêлади вендó та êембрію. Див. Байêальсьêа сêлад-

частість.

ГАЛІТ, -ó, ч. * р. ãалит, а. halite, rock-salt, salmar; н. Halit

m, Steinsalz n — 1) Мінерал êласó хлоридів, хлористий на-

трій êоординаційної бóдови — NaCl. Містить 39,34% Na,

60,66% Cl. Домішêи: Br, NН

3, Mn, Cu, Ga, As, I, Ag, Ba, Tl,

Pb, K, Ca, SO

3. Синãонія êóбічна. Гóстина 2,1-2,2. Тв. 2.

Безбарвний, прозорий, зі сêляним блисêом. Поширений

мінерал соленосних товщ. Утворюється при осадженні ó

замêнених водоймах, а таêож яê продóêт зãонó на стінêах

êратерів вóлêанів. Сêладає пласти в осадових породах ла-

ãóнних та морсьêих фацій, штоêоподібні тіла в соляних êó-

полах і т.п. 2) Осадова ãірсьêа порода, що сêладається в

осн. з мінералó ãалітó. Виêористовóють ó харчовій про-

мисловості. Інша назва — êам’яна сіль.

В Уêраїні є деêільêа

родовищ

Г.: Артемівсьêе (на Дон-

басі), Солотвинсьêе, Роменсьêе, Слов’янсьêе,

ропа

Сива-

шó.

ГАЛО..., * р. ãало...,а. halo..., н. Halo... — ó сêладних сло-

вах за значенням відповідає поняттю “сіль”.

ГАЛОБОЛІТ, -ó, ч. * р. ãалоболит, а. halobolit, н. Halobo-

lith m — марãанцеві êонêреції з ãлибоêоводних морсьêих

відêладів.

ГАЛОГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. ãалоãенез, а. halogenesis; н. Haloge-

nese f, Salzbildung f — процес осадонаêопичення, з яêим

пов’язане відêладення мінеральних солей в осадових ба-

сейнах (водоймищах) земної êори з водних розчинів різн-

оманітноãо хім. сêладó і походження. У залежності від хім.

сêладó початêових водних розчинів можливий розвитоê

хлоридноãо, сóльфатноãо, содовоãо Г. Велиêа частина со-

леродних басейнів минóлоãо пов’язана з розвитêом Г.

хлоридноãо і сóльфатноãо типів, в яêих формóвалися ве-

лиêі поêлади êалійних солей. Водоймища з содовим типом

Г. територіально пов’язані з ãірничо-сêладчастими облас-

тями (Анди і Кордильєри, Тібет і ін.), рифтовими стрóêтó-

рами (озера Африêи) і западинами êінцевоãо стоêó êон-

тинентальних вод (озера Кóлóндінсьêоãо степó).

ГАЛОГЕНИ, -ів, мн. * р. ãалоãены, а. halogens, н. Halogene

n pl — хімічні елементи: флóор F, хлор Cl, бром Br, йод J і ас-

тат At. Молеêóли двоатомні. Реаґóють з більшістю еле-

ментів, óтворюючи ãалоненіди. Мають оêиснювальні влас-

тивості, яêі зменшóються від флóорó до астатó.

ГАЛОГЕНІДИ, -ів, мн. * р. ãалоãениды, а. halogenides, н.

Halogenide n pl — сполóêи, до сêладó яêих входять одно-

валентні аніони ãалоãенів. Солі ãалоїдних êислот: HF, HCl,

HBr, HJ. Звичайно поділяються на солі слабêої флóорид-

ної êислоти — флóориди і солі більш сильної хлоридної

êислоти — хлориди і близьêі до них броміди та йодиди. Се-

ред флóоридів найбільш хараêтерними є солі êальцію, се-

ред хлоридів — солі натрію і êалію. Флóориди óтворюються

внаслідоê ãідротермальних і ãідротермально-метасома-

тичних процесів, хлориди — при випаровóванні природних

водоймищ. Див. ãалоїди.

ГАЛОГЕНІДИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. ãалоãениды

природные, а. natural halogenides, н. natürliche Halogenide n

pl — ãрóпа мінералів, сполóêи флóорó, бромó, йодó, хлорó з

ін. хім. елементами. Г.п. — солі ãалоїдоводневих êислот.

Належать до чотирьох êласів — флóоридів, бромідів, хло-

ридів та йодидів. Виділяють прості Г.п. типó NaCl, сêладні,

яêі містять два і більше êатіонів, і змішані Г.п., напр.,

PbFCl. Промислові сêóпчення в осн. представлені осадо-

вими родовищами (ãаліт-сильвін-êарналітові поêлади). В

Уêраїні це Артемівсьêе родов., Калóсьêе родов., в США —

о.Серлс ó Каліфорнії, в ФРН — Штасфóртсьêий басейн і

т.д. Виêористовóються яê сировина харчової промисло-

вості (ãаліт), ó виробництві добрив (сильвін, êарналіт,

бішофіт), флюсів ó металóрãії, êислот, розчинниêів при

вирощóванні штóчних êристалів та ін.

ГАЛОГЕННІ ПОРОДИ, -их, -ід, мн. * р. ãалоãенные поро-

ды, а. halogen rocks, halogenic rocks; н. halogene Gesteine n pl

— ãірсьêі породи хімічноãо походження (хлориди, сóльфа-

ти), яêі виниêли в резóльтаті випарювання води солоних

озер і лаãóн (êам’яна сіль, êалійні та маãнієві солі, ґіпс та

ін.) в óмовах аридноãо êліматó. Найбільш значні відêлади

Г.п. пов’язані з відêладами пермсьêої, неоãенової, юрсьêої,

девонсьêої, êембрійсьêої систем.

ГАЛОЇДИ, -ів, мн. * р. ãалоиды, а. halides, н. Haloide n pl

— мінерали — солі ãалоїдних êислот: HF, HCl, HBr, HJ.

Звичайно поділяються на солі флóоридної êислоти —

флóориди, хлоридної — хлориди та броміди і йодиди. Серед

флóоридів найбільш хараêтерними є солі êальцію, серед

хлоридів — солі натрію і êалію. Флóориди óтворюються

внаслідоê ãідротермальноãо і ãідротермально-метасома-

тичноãо процесів, хлориди — при випаровóванні природних

водоймищ. Розрізняють Г. прості, сêладні й êомплеêсні.

Розрізняють: ãалоїди êомплеêсні (мінерали, в яêих ãалоїдний

аніон з’єднаний з êатіонами); ãалоїди прості (мінерали, яêі сêла-

даються тільêи з одноãо ãалоїдноãо аніона та одноãо êатіона); ãа-

лоїди сêладні (мінерали, до сêладó яêих, êрім ãалоїдноãо аніона,

входять таêож інші аніони (напр., SO

) і êільêа êатіонів).

ГАЛОТРИХІТ, -ó, ч. * р. ãалотрихит, а. halotrichite, н. Ha-

lotrichit m — мінерал, водний сóльфат двовалентноãо зал-

іза ãрóпи ãалотрихітó. Формóла: 4[Fe

Al2(SO4)4⋅22H2O].

Містить (%): FeО — 8,07; Al2О3 — 11,45; SO3 — 35,97; H2O —

44,51. Залізо може заміщатися маãнієм. Синãонія моноêлі-

нна. Форми виділення: ãолчасті або нитêовидні êристали,

яêі óтворюють пористі та сплóтано-волоêнисті аґреґати.

Тв. 1,5-2,0. Гóстина 1,9. Блисê сêляний. Злам раêовистий.

Крихêий. Безбарвний, білий, жовтóватий або зеленóва-

тий. Розчиняється ó воді. Продóêт вивітрювання піритвм-

існих порід, особливо в рóдних поêладах. Зóстрічається в

аридних областях поблизó ãарячих джерел та фóмарол.

Розрізняють: ãалотрихіт маãніїстий (піêеринãіт); ãалотрихіт

марãанцевистий (різновид ãалотрихітó, яêий містить до 2,56 %

MnO).

ГАЛУАЗИТ, -ó, ч. * р. ãаллóазит, а. halloysite, н. Halloysit

m — мінерал, шарóватий силіêат Al4(OH)8[Si4O10] n H2O де

n<4. При n = 4 — ãідроãалóазит. При n = 0 — метаãалóа-

зит. Синãонія моноêлінна. Тв. 1-2,5. Гóстина 2-2,6. Колір

білий, сірий, ãолóбóватий, іноді з жовтóватим, бóрим та

іншими відтінêами. Блисê матовий. У воді розмоêає, óтво-

рюючи сóспензію і пластичнó масó. Сêладова частина де-

яêих ãлин. Виêористовóється яê êерамічна сировина. В

Уêраїні є в Криворізьêомó залізорóдномó басейні. Від

прізвища бельãійсьêоãо ãеолоãа Ж. д’Аллóа.

Розрізняють: ãалóазит-ґарнієрит (êриптоêристалічна сóміш

ãалóазитó з ґарнієритом); ãалóазит мідистий (різновид ãалóазитó

з Дашêесансьêоãо родовища, яêий містить 2,74-26,18 % CuO); ãа-

лóазит ніêелистий (різновид ãалóазитó, яêий містить до 2,5 %

NіО); ãалóазит хромистий (світло-блаêитний різновид ãалóазитó,

яêий містить до 0,6 % Cr

2O3).

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ, -оãо, -ó, ч. * р. отраслевой

стандарт; а. branch standard; н. Fachbereichsstandard m,

ГАЛ — ГАМ 228

Fachgebietsnorm f — стандарт на продóêцію, послóãó,

яêий розробляють ó разі відсóтності державних стан-

дартів Уêраїни чи в разі необхідності встановлення ви-

моã, яêі перевищóють або доповнюють вимоãи державних

стандартів. ДСТУ 1.0-93.

ГАЛУН, -ó, ч. * р. êвасцы, а. alum, н. Alaun m — подвійна

сіль сóльфатó К і Al. У поширеномó розóмінні — всі под-

війні солі сірчаної êислоти. Застосовóється переважно

алюмо-êалієвий та хромовий Г.

ГАЛУНИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. êвасцы естествен-

ные, а. alunites, alum; н. Alaun m, Naturalaun m — мінерали,

подвійні водні сóльфати алюмінію і лóжних êатіонів. За-

ãальна формóла MAl(SО

4)2х12Н2О, де M — Na

, К

, NH4

Розрізняють натрієві, êалієві, амонієві ãалóни та ін. Форма

реалізації — нальоти, вицвіти, плівêи, рідше êристали.

Колір білий, рідше рожевий. Тв. 2,5. Гóстина 1,60-1,75.

Леãêорозчинні. При наãріванні ã.п. спочатêó розплавля-

ються ó власній êристалізац. воді, далі втрачають цю водó

і перетворюються в т.зв. палений ãалóн. Утворюються при

взаємодії сірчаної ê-ти з алюмосиліêатами в резóльтаті

сольфатарної і вóлêаніч. діяльності, при вóãільних поже-

жах, в посóшливих місцях тощо. У природі зóстрічаються

рідêо. Виêористовóються в дóбильномó виробн., хім.

пром-сті, медицині яê терпêий і припіêний засіб, при

фарбóванні тêанин, для очищення вод тощо.

ГАЛУРГІЯ, -ії, ж. * р. ãалóрãия, а. mineral salt production, н.

Halurgie f, Salzgewinnung- und Verarbeitung f — ãалóзь наóêи

та техніêи по видобóтêó, збаãаченню та êомплеêсній пере-

робці природних мінеральних солей.

ГАЛЬКА (РІНЬ, ГАЛЕЧКА), -и, ж. * р. ãальêа, а. rubble,

pebble, shingle; н. Kieselstein m, Grobkies m — óламêи ã.п.

êрóпністю 10-100 мм, обêатані водою ріê або морів. Г.

êрóпністю 50-70 мм — ãравій. Виêористовóється яê сиро-

вина для заповнення бетонó. Крóпна Г. — лобаê, дрібна —

ситець.

ГАЛЬКОВИЙ ВІДВАЛ, -оãо, -ó, ч. * р. ãалечный отвал, а.

gravel spoil bank, gravel spoil heap, gravel dump; н. Geroll-

halde f — насип з надрешітноãо матеріалó ãрохотів, яêий

відоêремлюється при збаãаченні пісêів розсипних родовищ.

Розмір матеріалó Г.в. — до 15-50 мм. Висота — до 80 м.

ГАЛЬМІВНИЙ ШЛЯХ, -оãо, -ó, ч. * р. тормозной пóть, а.

braking distance, н. Bremsdistanz f — відстань, яêа пройдена

машиною за відрізоê часó від початêó ãальмóвання до

повної зóпинêи. Г.ш. залежить від ефеêтивності ãальмі-

вних пристроїв, тривалості спрацювання привода ãальм,

швидêості рóхó, сили зчеплення êоліс з опорною поверх-

нею (дороãа, рейêи тощо). Г.ш. лоêомотивноãо сêладó на

маêсимальномó похилі при перевезенні вантажів не пови-

нен перевищóвати 40 м, а при перевезенні людей — 20 м.

ГАЛЬМУВАННЯ ҐЕНЕРАТОРНЕ, -оãо, -…, с. — Див.

ґенераторний.

ГАЛЬМІРОЛІЗ, -ó, ч. * р. ãальмиролиз, а. halmyrolysis, н.

Halmyrolyse f, submarine Verwitterung f — підводне вивітр-

ювання морсьêих відêладів під впливом процесів розчи-

нення, оêиснення тощо.

ГАМАДА, -и, ж. * р. ãамада, а. hamada, н. Hamada f —

арабсьêа назва êам’янистих пóстель, яêі розповсюджені ó

êраїнах Близьêоãо Сходó. Син. — хамада.

ГАМБЕРҐІТ, -ó, ч. * р. ãамберãит, а. hambergite, н. Ham-

bergit m — мінерал, ãідроêсилборат берилію. Формóла:

8[Be

2(BO3) (OH)], ОН може заміщатися F. Містить (%):

ВеО — 53,31; В

2О3 — 37,09; інше — вода. Синãонія ромбі-

чна. Ізометричні, іноді призматичні êристали зі штрихó-

ванням на ãранях. Спайність досêонала і добра. Тв.

6,5-7,5. Гóстина 2,86. Блисê сêляний. Безбарвний, сірий

або жовтóватий. Зóстрічається ó лóжних пеãматитах і роз-

сипах. Рідêісний.

Розрізняють: ãамберґіт флóористий (різновид ãамберґітó,

яêий містить ізоморфнó домішêó флóорó).

ГАММА, -и, ж. * р. ãамма, а. gamma, н. Gamma n — 1)

Позасистемна одиниця маси, що її іноді застосовóють для

вимірювання малих мас. 1 γ = 10

-6

ã (міêроãрам). 2) Поза-

системна одиниця напрóженості маãнітноãо поля. 1 γ =

-5

Е (стотисячна частêа ерстеда). 3. Коефіцієнт êонтрас-

тності.

ГАММА-АБСОРБЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, -…-оãо, -ó, ч. * р.

ãамма-абсорбционный анализ, а. gamma-ray absorption analy-

sis; н. Gamma-Absorptionsanalyse f — метод аналізó ã.п., ос-

нований на êільêісномó визначенні елементноãо сêладó

речовини за поãлинанням рентãенівсьêоãо (пóлюєвоãо) та

ãамма-випромінювання. Вміст елементів з велиêим ат.н. в

середовищі породотвірних елементів за допомоãою Г.-а.а.

можна визначити з відносною помилêою 1%. Г-а.а. дозво-

ляє визначати вміст Fe, W, Hg, Pb в рóдах і продóêтах їх

переробêи не тільêи в сóхих пробах і розчинах, але таêож в

пóльпах, êонтролювати вміст елементів ó пром. продóêтах

і êонцентратах. Крім тоãо, Г-а.а. виêористовóють для

êонтролю зольності вóãілля, визначення сірêи в нафтах і

ãазах; метод може бóти застосований для êонтролю еле-

ментів ó потоці.

ГАММА-АКТИВАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, -…-оãо, -ó, ч. * р.

ãамма-аêтивационный анализ, а. gamma-ray activation anal-

ysis; н. Gamma-Aktivierungsanalyse f — метод êільêісноãо

аналізó елементноãо сêладó речовини за оцінêою індóêов-

аної радіоаêтивності, що виниêає внаслідоê збóдження

атомних ядер при опроміненні зразêа ãамма-променями.

За хараêтером радіоаêтивності ізотопів (типом розпадó,

енерãією випромінювання) сóдять про яêісний сêлад ã.п., а

за інтенсивністю випромінювання — про êільêісний. Для

êонтролю яêості мінеральної сировини і продóêтів її пере-

робêи виêористовóється діапазон енерãій ãамма-êвантів

5-20 МеВ. Їх отримóють за допомоãою малопотóжних

присêорювачів елеêтронів — міêротрона, бетатрона або

лінійноãо присêорювача. Г.-а.а. застосовóється для вияв-

лення С, О, Na, Mg, Si, Ca, Ti, Fe, Mn, Zn, Zr, Ge, Se, Sr,

Ag, Cd, Er, Lu, Hf, Ir, Au та ін. елементів ó ãеол. зразêах.

ГАММА-АПАРАТ, -…-а, ч. * р. ãамма-аппарат, а. gam-

ma(therapy) unit, н. Gammaapparat m — апарат з радіоа-

êтивними ізотопами, що є джерелом ãамма-випромінюва-

ння.

ГАММА-ГАММА-КАРОТАЖ, -…-ó, ч. * р. ãамма-ãам-

ма-êаротаж, а. gamma-gamma log, gamma-gamma ray log-

ging, scattered gamma-ray log, density log; н. Gamma-Gam-

ma-Log n, Gamma-Gamma-Bohrlochuntersuchung f — метод

дослідження розрізів бóрових свердловин, оснований на

вимірюванні розсіяноãо γ-випромінювання. Запропонова-

ний Ф. Халленбахом (ФРН) ó 1947 р. Виêористовóється

для поділó розрізó свердловини за щільністю речовини,

виділення пористих порід яê можливих êолеêторів нафти і

ãазó, детальноãо вивчення вóãленосних товщ, êільêісної

оцінêи зольності і теплотворної здатності вóãілля, вияв-

лення рóдних тіл (залізняêó) і сêóпчень важêих елементів.

ГАММА-ДЕФЕКТОСКОПІЯ, -…-ії, ж. * р. ãамма-дефеê-

тосêопия; а. industrial gamma (-ray) radiography, gamma-ray

inspection, gamma-ray testing; н. Gamma–Defektoskopie f —

сóêóпність методів виявлення дефеêтів матеріалів і ви-

робів за допомоãою ãамма-апарата.

229 ГАМ — ГАС

ГАММА-ЗЙОМКА, -…-и, ж. * р. ãамма-съемêа, а. gam-

ma-ray survey; н. Gamma-Messung f, Gamma-Aufnahme f

—

радіометрична зйомêа, основана на

вимірюванні

природно-

ãо

випромінювання

ã.п. Застосовóється для пошóêів родов.

радіоаêтивних мінералів

, а таêож

рóд

êольорових металів

(напр.,

боêситів

) і

фосфоритів

, параãенетично пов’язаних з

радіоаêтивними

елементами

, і при ãеол.

êартóванні

ГАММА-КАРОТАЖ, -…-ó, ч. * р. ãамма-êаротаж, а.

gamma-ray logging; н. Gamma-Bohrlochmessung f, Gam-

ma-Bohrlochuntersuchung f, Gamma-Karottage f, Gamma-Ker-

nen n, Gamma-Log n — метод дослідження розрізів бóрових

свердловин, oснований на реєстрації природноãо γ-випро-

мінювання ã.п. Уперше запропонований і розроблений в

1933 р. Виêористовóється для пошóêів, розвідêи і випро-

бóвання óранових і торієвих рóд та ін. ê.ê., що асоціюють з

U і Th (напр., êалійних солей, êалієвих слюд, рідêісних ме-

талів); літолоãічноãо розчленóвання розрізів тощо.

ГАММА-КВАНТ, -…-а, ч. * р. ãамма-êвант, а. gamma

quantum, н. Gamma-Quant n — порція енерãії (êвант)

ãамма-проміння. При радіоаêтивномó розпаді енерãія

γ-êванта досяãає 2-10 МеВ, а при ядерних реаêціях — 20

МеB.

ГАММА-МЕТОД, -…-ó, ч. * р. ãамма-метод а. gamma-ray

prospecting, н. Gamma-Methode f — метод розвідóвання êо-

рисних êопалин, що ґрóнтóється на вимірюванні інтенси-

вності випромінювання природних радіоаêтивних еле-

ментів, яêі присóтні в ã.п. Г.-м. належить до ядерно-ãеоф-

ізичних методів дослідження ã.п.

ГАММА-НЕЙТРОННИЙ КАРОТАЖ, -…оãо, -ó, ч. * р.

ãамма-нейтронный êаротаж, а. gamma-ray neutron logging;

н. Gamma-Neutronen-Messung f — метод дослідження розр-

ізів бóрових свердловин, оснований на реєстрації нейтрон-

ноãо випромінювання, що óтворюється в резóльтаті опро-

мінення ã.п. джерелом γ-êвантів висоêих енерãій. Засто-

совóється при пошóêах, розвідці і розробці родов. берилі-

євої сировини. Межа виявлення Be становить

0,001-0,003%.

ГАММА-ПРОМЕНІ, -…-ів, мн. * р. ãамма-лóчи, а. gamma

rays, н. Gammastrahlen m pl — елеêтромаãнітні хвилі, дов-

жина яêих менша за довжинó хвиль рентãенівсьêих про-

менів (менша від 10

-10

м). Виниêають Г.-п. при радіоаêти-

вних перетвореннях ядер баãатьох ізотопів водночас з аль-

фа- або бета-частинêами, при ãальмóванні заряджених

частиноê велиêої енерãії, аніãіляції частиноê з античас-

тинêами. Г.п. спричиняють йонізацію атомів речовини,

мають велиêó прониêність, не заломлюються, породжó-

ють елеêтронно-позитронні пари.

ГАММА-СЕПАРАТОР, -…-а, ч. * р. ãамма-сепаратор, а.

gamma separator, н. Gamma-Abscheider m — радіометри-

чний сепаратор, в яêомó вихідний матеріал розділяється

на êомпоненти за їх природним ãамма-випромінюванням.

ГАММА-СПЕКТРОМЕТР, -…-а, ч. * р. ãамма-спеêтро-

метр, а. gamma spectrometer, н. Gamma-Spektrometer n —

прилад для вимірювання довжини хвиль або енерãії й інте-

нсивності ãамма-проміння.

ГАММА-СПЕКТРОСКОПІЯ, -…-ії, ж. * р. ãамма-спеêт-

росêопия, а. gamma spectroscopy, н. Gamma-Spektroskopie f —

розділ ядерної спеêтросêопії, в яêомó досліджóється енер-

ãетичний сêлад ãамма-проміння.

ГАНТИТ, ГУНТИТ, -ó, ч. * р. ãантит, а. huntite, н. Huntit

m — мінерал, êарбонат êальцію та маãнію. Формóла:

СaMg

3(CO3)4. Містить (%): СaО — 15,42; MgО — 34,09;

CO2 — 48,85. Домішêи: MnO. Синãонія триãональна або ром-

бічна. Кристали пластинчасті і зернисті виділення, ма-

сивні аґреґати. М’яêий. Гóстина 2,7. Блисê землистий.

Колір білий або безбарвний. Зóстрічається ó печерах, ó же-

одах і в жилах маãнезіальних порід, а таêож яê продóêт

вивітрювання. Знайдений ó родов. Каррент-Кріê (шт. Не-

вада, США), Криворізьêомó басейні.

ГАРМОНІКИ, -ê, мн. * р. ãармониêи, а. harmonics, н. Har-

monischen f pl — 1) фіз. Коливання, частоти яêих êратні

основній частоті сêладноãо êоливання. 2) матем. Пері-

одичні фóнêції видó A⋅sin(ωt+ϕ).

ГАРМОНІЧНИЙ, -оãо. * р. ãармоничесêий, а. harmonic, н.

harmonisch

— oснований на ãармонії; Г - а пропорція —

пропорція видó a:b=b:(a — b); Г - ний аналіз — розділ

математиêи

, в яêомó вивчається розêладання êоливаль-

них процесів на сóмó елементарних êоливань; Г - ний

ряд — числовий ряд 1+1/2+1/3+...+1/n+ ...; Г - ні êо -

ливання — êоливання, яêі описóються рівнянням

x=a·sin(

), де x — миттєве значення змінної величини,

а — амплітóда,

— циêлічна частота,

— повна фаза,

— початêова фаза; Г - ні ф ó н ê ції —

фóнêції

êільêох

змінних, яêі неперервні в деяêій області разом зі своїми

частинними похідними першоãо й дрóãоãо порядêів і задо-

вольняють ó цій області т. зв. рівняння Лапласа.

ГАРМОНІЧНИЙ АНАЛІЗ, -оãо, -ó, ч. * р. ãармоничесêий

анализ, а. harmonic analysis; н. harmonische Analyse f — роз-

діл математиêи, в яêомó вивчаються способи представ-

лення фóнêцій однієї чи баãатьох змінних за допомоãою

рядів Фóр’є за триãонометричною та іншими системами

фóнêцій чи за допомоãою інтеґралів Фóр’є, а таêож різн-

оманітні застосóвання цих представлень. Витоêи Г.а.

пов’язóють з іменем Ж.Фóр’є. Г.а. широêо застосовóють ó

ãірництві при описанні та вивченні êоливальних процесів.

Ю.Л.Носенêо.

ГАРМОТОМ, -ó, ч. * р. ãармотом, а. harmotome, н. Harmo-

tom m — мінерал, водний алюмосиліêат барію ãрóпи цеол-

ітó. Формóла: Ba

2[Al4Si12O32⋅12H2O, за ін. даними

Ba[AlSi3O8]2·6H2O. Синãонія моноêлінна. Тв. 4,5. Гóстина

2,4-2,5. Блисê сêляний. Колір білий, сірий, рожевий, жов-

тий, часто безбарвний, напівпрозорий. Форми виділення:

призматичні та таблитчасті êристали або радіально-про-

менисті аґреґати. Розêладається під дією НCl. Зóстрічаєт-

ься ó жилах і жеодах ó вивержених породах, в тонêих про-

шарêах в марãанцевих рóдах в асоціації з барієвим польовим

шпатом; ãідротермальних жилах зі сфалеритом, ґален-

ітом, баритом і êальцитом. Виявлений ó США, Шотлан-

дії, ФРН, Норвеãії і Канаді.

Розрізняють: ãармотом баріїстий (те саме, що ãармотом); ãар-

мотом êаліїстий (філіпсит); ãармотом êальціїстий (філіпсит).

ГАРЯЧА ТОЧКА, -ої, -и, ж. * р. ãорячая точêа, а. hot spot,

н. Heisspunkt m — площа з аномально висоêим тепловим

потоêом, пов’язаним з підвищеною маãматичною та

ãідротермальною аêтивністю.

ГАС, -ó, ч. * р. êеросин; а. kerosene, kerosine; н. Kerosin n, Pe-

troleum n — ãорюча рідина, продóêт переãонêи нафти.

Безбарвна або жовтóвата рідина. Виêипає в інтервалі т-р

110-320°С. Гóстина 0,75-0,78. Теплота зãоряння бл.

43 Мдж/êã. Застосовóють яê пальне, розчинниê, реаґент

при збаãаченні ê.ê. (флотація, масляна аґреґація), сирови-

на нафтопереробної промисловості.

ГАСТИНҐСИТ, -ó, ч. * р. ãастинãсит, а. hastingsite, н. Ha-

stingsit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат êальцію і на-

трію з ãрóпи амфіболів. Формóла: 2[NaCa

2Fe4

(Al2Si6)O22(OH)2]; Fe

може заміщатися на Mg. Власти-

вості і сêлад змінюються від маãніїстоãо до залізистоãо

ГАТ — ГЕК 230

різновидó. Знайдений ó нефеліновомó сієніті в р-ні Да-

ãаннон (Канада), а таêож на Кольсьêомó п-ові.

Розрізняють: ãастинґсит залізистий (фероãастинґсит); ãас-

тинґсит лóжний (заãальна назва для всіх ãастинґситів, збаãачених

лóãами); ãастинґсит маãніїстий (різновид ãастинґситó, яêий

містить до 16 % MgO; відношення Fe

:Mg=2:1); ãастинґсит хло-

ристий (ãастинґсит із Сх. Саянó, яêий містить 0,98-2 % Cl).

ГАТОНІТ, -ó, ч. * р. хаттонит, а. huttonite, н. Huttonit m

— дóже рідêісний різновид силіêатó торію. Поліморфна

модифіêація ThSiO

4. Формóла: 4[ThSiO4]. Синãонія моно-

êлінна. Кристали безбарвні. Гóстина 7,1. Ізоморфний з

монацитом. Зóстрічається ó виãляді дрібних зерен ó сêладі

пляжних пісêів ó Новій Зеландії.

Розрізняють: ãатоніт залізний (різновид ãатонітó, збаãачений

, водою, Mn, Th).

ГАУЛІТ (ГОВЛІТ), -ó, ч. * р. ãавлит (ãовлит), а. howlite, н.

Howlith m — мінерал, основний боросиліêат êальцію. Фор-

мóла: Ca

2B5 SiO9(OH)5 або Са2[(SiO4)|BO(OH)5]. Синãонія

моноêлінна. Зóстрічається ó виãляді жовен, іноді землис-

тих аґреґатів, щільних êонêреційних мас. Тв. 3,5. Гóстина

2,58. Колір білий. Просвічóє. Знайдений ó êонêреціях і жи-

лах в Півд. Каліфорнії (США) та в пров. Нова Шотландія

(Канада). Рідêісний.

ГАУСМАНІТ, -ó, ч. * р. ãаóсманнит, а. hausmannite, н.

Hausmannit m — поширений мінерал марãанцю. Формóла:

Mn2

O4. Клас оêсидів. Синãонія тетраãональна.

Стрóêтóра êоординаційна. Кристали псевдооêтаедричні.

Зóстрічається ó виãляді зернистих або щільних аґреґатів.

Широêо розповсюджені двійниêи. Колір бóрóвато-чорний.

Блисê напівметалічний. Риса êоричнева або червона. Тв.

5,0-6,0; êрихêий. Гóстина 4,7-4,9. Прозорий ó тонêих

óламêах. Утворюється при ãідротермальномó метамор-

фізмі осадових родовищ марãанцю в óмовах недостачі êис-

ню. Зóстрічається на Сер. Уралі (Росія), в Гарці (ФРН),

Швеції. Від імені нім. мінералоãа Дж. Ф.Л. Гаóсмана.

ГАФНІЙ, -ю, ч. * р. ãафний, а. hafnium, н. Hafnium n —

хімічний елемент, символ Hf, ат. н. 72; ат. м. 178,49.

Сріблясто-білий метал, сóпóтниê цирêонію. Г. — типовий

розсіяний елемент. Не має власних мінералів. У природі —

сóпóтниê цирêонію. Вміст ó земній êорі 3,2·10

-4

мас.%. У

більшості цирêонієвих мінералів є від 1-2 до 6-7% Г., а ó

вторинних мінералах — до 35%. Найбільш цінний про-

мисловий тип цирêонієвих родовищ, що містять Г. —

морсьêі і алювіальні розсипи мінералó цирêонó. Застосо-

вóється в ядерній техніці та елеêтротехніці, а таêож ó рі-

зних сплавах для êосмічноãо раêетобóдóвання.

ГАЮЇН, -ó, ч. * р. ãаюин, а. haüyne, н. Haüyn m — мінерал,

алюмосиліêат натрію і êальцію з сóльфіт-йоном, належить

до ãрóпи содалітó, близьêий до лазóритó. Формóла: [(Na,

Ca)

4-8Al6Si6O24(SO4, S)1-2]. Містить (%): Na2О — 16,6; CaО

— 10; Al2О3 — 27,8; SO3 –14,2; SіО2 — 32. Синãонія êóбічна.

Додеêаедричні і оêтаедричні êристали з двійниêами, а та-

êож оêрóãлі вêраплені зерна з оплавленою поверхнею. Чі-

тêа спайність за додеêаедром. Злам нерівний, êрихêий.

Тв. 5,5-6. Гóстина 2,4-2,5. Блисê сêляний до масноãо.

Колір ясêраво-блаêитний, зеленóватий до безбарвноãо,

напівпрозорий. Майже завжди ізотропний. При дії HCl

стає драãлистим. Зóстрічається ó вивержених породах —

фонолітах, тефритах, ãаюнофірах, нефелінових сієнітах та

ін. породах, недонасичених êремнеземом. Асоціює з нефел-

іном, лейцитом та ін. фельдшпатоїдами. Широêо представ-

лений в лавах Везóвію.

ГВІАНСЬКИЙ ЩИТ , -оãо, -а, ч. — êрóпний вистóп

Півд.-Америêансьêої платформи, сêладений ãлибоêомета-

морфізованими та інтенсивно деформованими породами

архею та нижньоãо протерозою (ґнейси, êрист. сланці, ґран-

іти, а таêож середньо- або верхньопротерозойсьêі ґраніти

типó рапаêіві). На водорозділах збереãлися залишêи древ-

ньоãо протоплатформенноãо чохла. До архею в бас. р. Ор-

іноêо приóрочені велиêі поêлади заліз. рóд Венесóели.

ГЕДЕНБЕРҐІТ, -ó, ч. * р. ãеденберãит, а. hedenbergite, н.

Hedenbergit m — мінерал, силіêат êальцію і заліза ланцюж-

êової бóдови з ãрóпи моноêлінних піроêсенів CaFe[Si

2O6].

Сêлад (%): СаО — 22,2; FеO — 29,4; SiO

2 — 48,4. Кристали

— подовжені призми. Колір від темно-зеленоãо до чор-

но-зеленоãо і майже чорноãо. Непрозорий до прозороãо в

óламêах. Риса світло-сіра з зеленим відтінêом. Блисê сêля-

ний. Тв. 5,5-6. Гóстина 3,5-3,6. Крихêий. Зóстрічається в

асоціації з маãнетитом і ґранатом, іноді з ґаленітом, сфа-

леритом, хальêопіритом. У маãматичномó процесі вид-

іляється при êристалізації низьêоплавêих êислих порід.

Знаходиться в метаморфізованих вапняêах, ãоловним чи-

ном ó сêарнах. Зóстрічається на Тóр’їнсьêих мідних рóд-

ниêах Уралó, родов. Чоêпаê ó Казахстані. В Уêраїні є в де-

яêих породах Уêраїнсьêоãо щита. Від імені швед. хіміêа Л.

Ґеденберґа.

Розрізняють: ãеденберґіт-ãіперстен (êліноãіперстен êаль-

ціїстий); ãеденберґіт залізистий (різновид ãеденберґітó, яêий

містить від 25 до 45 % êліноферосилітовоãо (Fe[SiO

3]) êомпонен-

та); ãеденберґіт марãанцевистий (різновид ãеденберґітó, яêий

містить до 9 % MnO).

ГЕЙЛАНДИТ, -ó, ч. * р. ãейландит, а. heulandite, н. Heu-

landit m — мінерал, водний алюмосиліêат êальцію і на-

трію, ãрóпа цеолітів. Формóла: (Ca,Na

2)4[Al8Si28O72]

⋅24H2O,

за ін. даними Ca[Al2Si7O18]⋅6H2O. Домішêи: Sr, K, Ba, Mg.

Синãонія триêлінна (за ін. даними, моноêлінна). Тв. 3,5-4.

Гóстина 2,1-2,2. Блисê сêляний до перламóтровоãо. Без-

барвний, сірий, білий, жовтий, рожевий, червоний або

êоричневий. Прозорий і напівпрозорий. Форми виділе-

ння: листóваті маси з майже паралельним зростанням

пластиноê, таêож зернисті аґреґати, що сêладаються з

êристалів таблитчастоãо та ізометричноãо ãабітóсó. Зóстр-

ічається ó міаролових порожнинах ó базальтах та андези-

тах в асоціації зі стильбітом та ін. цеолітами. В дрóзах

сêарнів знаходиться спільно з ґранатом і аêсинітом.

Аóтиãенний мінерал ó вапняêах. Знайдений в Ісландії, на

Фарерсьêих о-вах, в р-ні Мóмбаю (Бомбей) в Індії і в

Пітерс-Пойнт (пров. Нова Шотландія, Канада).

Розрізняють: ãейландит баріїстий (різновид ãейландитó, яêий

містить близьêо 2,5 % ВаО); ãейландит стронціїстий (різновид

ãейландитó, яêий містить до 3,65 % SrO).

ГЕЙЛЮСИТ, -ó, ч. * р. ãейлюссит, а. gaylussite, н. Gaylussit

m — мінерал, водний êарбонат натрію та êальцію ост-

рівної бóдови. Формóла: Na2Ca(CO3)2⋅5H2O. Містить (%):

2О — 20,93; CaО — 18,94; CO2 — 29,72; H2O — 30,41.

Синãонія моноêлінна. Кристали подовжені або сплющені,

êлиноподібні. Тв. 2,5-3. Гóстина 1,99. Блисê сêляний.

Колір білий, жовтóватий або сірóватий. Зóстрічається ó

відêладах содових озер. Знайдений в озерних відêладах

Венесóели та ó шт. Невада (США).

ГЕКСАБОРАТИ, -ів, мн. * р. ãеêсабораты, а. hexaborates,

н. Hexaborate n pl — мінерали, солі ãеêсаборатової êислоти

— Н

4В6О11.

ГЕКСАГІДРИТ (САКІЇТ), -ó, ч. * р. ãеêсаãидрит, а. hexa-

hydrite, н. Hexahydrit m

— водний сóльфат

маãнію

острівної

бóдови — Mg[SO

]

⋅

Сêлад

ó %: MgO — 17,64; SO

—

35,04; Н

О — 47,32.

Синãонія

моноêлінна. Призматичний

вид.

Кристали

ãрóбостовпчасті до тонêоволоêнистих, рі-

дше — звичайностовпчасті.

Гóстина

1,757. Тв

2. Білий,