
227 ГАЛ — ГАЛ
êово на Одещині). Байêальсьêі (ãалицьêі) сêладêи неод-
норазово перебóдовóвалися пізнішими фазами теêтоãе-
незó, зоêрема ãерцинсьêою сêладчастістю та альпійсьêою
сêладчастістю. Вони берóть óчасть ó ãлибинних стрóêтó-
рах Карпат і рівнинної частини Кримó. В межах платфор-
менної частини Уêраїни Г.с. відповідають недислоêовані
відêлади вендó та êембрію. Див. Байêальсьêа сêлад-
частість.
ГАЛІТ, -ó, ч. * р. ãалит, а. halite, rock-salt, salmar; н. Halit
m, Steinsalz n — 1) Мінерал êласó хлоридів, хлористий на-
трій êоординаційної бóдови — NaCl. Містить 39,34% Na,
60,66% Cl. Домішêи: Br, NН
3, Mn, Cu, Ga, As, I, Ag, Ba, Tl,
Pb, K, Ca, SO
3. Синãонія êóбічна. Гóстина 2,1-2,2. Тв. 2.
Безбарвний, прозорий, зі сêляним блисêом. Поширений
мінерал соленосних товщ. Утворюється при осадженні ó
замêнених водоймах, а таêож яê продóêт зãонó на стінêах
êратерів вóлêанів. Сêладає пласти в осадових породах ла-
ãóнних та морсьêих фацій, штоêоподібні тіла в соляних êó-
полах і т.п. 2) Осадова ãірсьêа порода, що сêладається в
осн. з мінералó ãалітó. Виêористовóють ó харчовій про-
мисловості. Інша назва — êам’яна сіль.
В Уêраїні є деêільêа
родовищ
Г.: Артемівсьêе (на Дон-
басі), Солотвинсьêе, Роменсьêе, Слов’янсьêе,
ропа
Сива-
шó.
ГАЛО..., * р. ãало...,а. halo..., н. Halo... — ó сêладних сло-
вах за значенням відповідає поняттю “сіль”.
ГАЛОБОЛІТ, -ó, ч. * р. ãалоболит, а. halobolit, н. Halobo-
lith m — марãанцеві êонêреції з ãлибоêоводних морсьêих
відêладів.
ГАЛОГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. ãалоãенез, а. halogenesis; н. Haloge-
nese f, Salzbildung f — процес осадонаêопичення, з яêим
пов’язане відêладення мінеральних солей в осадових ба-
сейнах (водоймищах) земної êори з водних розчинів різн-
оманітноãо хім. сêладó і походження. У залежності від хім.
сêладó початêових водних розчинів можливий розвитоê
хлоридноãо, сóльфатноãо, содовоãо Г. Велиêа частина со-
леродних басейнів минóлоãо пов’язана з розвитêом Г.
хлоридноãо і сóльфатноãо типів, в яêих формóвалися ве-
лиêі поêлади êалійних солей. Водоймища з содовим типом
Г. територіально пов’язані з ãірничо-сêладчастими облас-
тями (Анди і Кордильєри, Тібет і ін.), рифтовими стрóêтó-
рами (озера Африêи) і западинами êінцевоãо стоêó êон-
тинентальних вод (озера Кóлóндінсьêоãо степó).
ГАЛОГЕНИ, -ів, мн. * р. ãалоãены, а. halogens, н. Halogene
n pl — хімічні елементи: флóор F, хлор Cl, бром Br, йод J і ас-
тат At. Молеêóли двоатомні. Реаґóють з більшістю еле-
ментів, óтворюючи ãалоненіди. Мають оêиснювальні влас-
тивості, яêі зменшóються від флóорó до астатó.
ГАЛОГЕНІДИ, -ів, мн. * р. ãалоãениды, а. halogenides, н.
Halogenide n pl — сполóêи, до сêладó яêих входять одно-
валентні аніони ãалоãенів. Солі ãалоїдних êислот: HF, HCl,
HBr, HJ. Звичайно поділяються на солі слабêої флóорид-
ної êислоти — флóориди і солі більш сильної хлоридної
êислоти — хлориди і близьêі до них броміди та йодиди. Се-
ред флóоридів найбільш хараêтерними є солі êальцію, се-
ред хлоридів — солі натрію і êалію. Флóориди óтворюються
внаслідоê ãідротермальних і ãідротермально-метасома-
тичних процесів, хлориди — при випаровóванні природних
водоймищ. Див. ãалоїди.
ГАЛОГЕНІДИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. ãалоãениды
природные, а. natural halogenides, н. natürliche Halogenide n
pl — ãрóпа мінералів, сполóêи флóорó, бромó, йодó, хлорó з
ін. хім. елементами. Г.п. — солі ãалоїдоводневих êислот.
Належать до чотирьох êласів — флóоридів, бромідів, хло-
ридів та йодидів. Виділяють прості Г.п. типó NaCl, сêладні,
яêі містять два і більше êатіонів, і змішані Г.п., напр.,
PbFCl. Промислові сêóпчення в осн. представлені осадо-
вими родовищами (ãаліт-сильвін-êарналітові поêлади). В
Уêраїні це Артемівсьêе родов., Калóсьêе родов., в США —
о.Серлс ó Каліфорнії, в ФРН — Штасфóртсьêий басейн і
т.д. Виêористовóються яê сировина харчової промисло-
вості (ãаліт), ó виробництві добрив (сильвін, êарналіт,
бішофіт), флюсів ó металóрãії, êислот, розчинниêів при
вирощóванні штóчних êристалів та ін.
ГАЛОГЕННІ ПОРОДИ, -их, -ід, мн. * р. ãалоãенные поро-
ды, а. halogen rocks, halogenic rocks; н. halogene Gesteine n pl
— ãірсьêі породи хімічноãо походження (хлориди, сóльфа-
ти), яêі виниêли в резóльтаті випарювання води солоних
озер і лаãóн (êам’яна сіль, êалійні та маãнієві солі, ґіпс та
ін.) в óмовах аридноãо êліматó. Найбільш значні відêлади
Г.п. пов’язані з відêладами пермсьêої, неоãенової, юрсьêої,
девонсьêої, êембрійсьêої систем.
ГАЛОЇДИ, -ів, мн. * р. ãалоиды, а. halides, н. Haloide n pl
— мінерали — солі ãалоїдних êислот: HF, HCl, HBr, HJ.
Звичайно поділяються на солі флóоридної êислоти —
флóориди, хлоридної — хлориди та броміди і йодиди. Серед
флóоридів найбільш хараêтерними є солі êальцію, серед
хлоридів — солі натрію і êалію. Флóориди óтворюються
внаслідоê ãідротермальноãо і ãідротермально-метасома-
тичноãо процесів, хлориди — при випаровóванні природних
водоймищ. Розрізняють Г. прості, сêладні й êомплеêсні.
Розрізняють: ãалоїди êомплеêсні (мінерали, в яêих ãалоїдний
аніон з’єднаний з êатіонами); ãалоїди прості (мінерали, яêі сêла-
даються тільêи з одноãо ãалоїдноãо аніона та одноãо êатіона); ãа-
лоїди сêладні (мінерали, до сêладó яêих, êрім ãалоїдноãо аніона,
входять таêож інші аніони (напр., SO
4
2-
) і êільêа êатіонів).
ГАЛОТРИХІТ, -ó, ч. * р. ãалотрихит, а. halotrichite, н. Ha-
lotrichit m — мінерал, водний сóльфат двовалентноãо зал-
іза ãрóпи ãалотрихітó. Формóла: 4[Fe
2+
Al2(SO4)4⋅22H2O].
Містить (%): FeО — 8,07; Al2О3 — 11,45; SO3 — 35,97; H2O —
44,51. Залізо може заміщатися маãнієм. Синãонія моноêлі-
нна. Форми виділення: ãолчасті або нитêовидні êристали,
яêі óтворюють пористі та сплóтано-волоêнисті аґреґати.
Тв. 1,5-2,0. Гóстина 1,9. Блисê сêляний. Злам раêовистий.
Крихêий. Безбарвний, білий, жовтóватий або зеленóва-
тий. Розчиняється ó воді. Продóêт вивітрювання піритвм-
існих порід, особливо в рóдних поêладах. Зóстрічається в
аридних областях поблизó ãарячих джерел та фóмарол.
Розрізняють: ãалотрихіт маãніїстий (піêеринãіт); ãалотрихіт
марãанцевистий (різновид ãалотрихітó, яêий містить до 2,56 %
MnO).
ГАЛУАЗИТ, -ó, ч. * р. ãаллóазит, а. halloysite, н. Halloysit
m — мінерал, шарóватий силіêат Al4(OH)8[Si4O10] n H2O де
n<4. При n = 4 — ãідроãалóазит. При n = 0 — метаãалóа-
зит. Синãонія моноêлінна. Тв. 1-2,5. Гóстина 2-2,6. Колір
білий, сірий, ãолóбóватий, іноді з жовтóватим, бóрим та
іншими відтінêами. Блисê матовий. У воді розмоêає, óтво-
рюючи сóспензію і пластичнó масó. Сêладова частина де-
яêих ãлин. Виêористовóється яê êерамічна сировина. В
Уêраїні є в Криворізьêомó залізорóдномó басейні. Від
прізвища бельãійсьêоãо ãеолоãа Ж. д’Аллóа.
Розрізняють: ãалóазит-ґарнієрит (êриптоêристалічна сóміш
ãалóазитó з ґарнієритом); ãалóазит мідистий (різновид ãалóазитó
з Дашêесансьêоãо родовища, яêий містить 2,74-26,18 % CuO); ãа-
лóазит ніêелистий (різновид ãалóазитó, яêий містить до 2,5 %
NіО); ãалóазит хромистий (світло-блаêитний різновид ãалóазитó,
яêий містить до 0,6 % Cr
2O3).
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ, -оãо, -ó, ч. * р. отраслевой
стандарт; а. branch standard; н. Fachbereichsstandard m,