Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

571 КОП — КОР

КОПІАПІТ, -ó, ч. * р. êопиапит, а. copiapite, н. Copiapit m

— мінерал, водний сóльфат заêисноãо і оêисноãо заліза ос-

трівної бóдови. Формóла: 1.За К.Фреєм: Fe

Fe4

(SO4)6

(OH)2Ю2H2O. Fe

може заміщатися на Mg або Cu, а Fe

заміщається на Al з óтворенням алюмоêопіапітó. 2. За

Є.Лазаренêом: Fe

Fe4

[(OH)|(SO4)]2⋅20H2O. Містить (%):

2О3 — 25,55; FeО — 5,75; SO3 — 38,43; H2O — 30,27. Дом-

ішêи: Mg, Al, Mn, Cu, Zn, Na, Ca та інші. Синãонія триêлі-

нна. Кристали таблитчасті, часто зóстрічається ó виãляді

пóхêих аґреґатів або êіроê. Тв. 2,5-3,5. Гóстина 2,1-2,2.

Блисê перламóтровий. Колір жовтий. Продóêт оêиснення

піритó, вивітрювання сóльфідів заліза і мелантеритó. Ви-

падає з êислих шахтних вод. Часто зóстрічається з ін. сóль-

фідами ó виãляді хараêтерних сірчано-жовтих вицвітів ó

зоні оêиснення залізорóдних родовищ. Рідêісний. За на-

звою м. Копіапо (Чилі).

Розрізняють: êопіапіт алюмініїстий (різновид êопіапітó, яêий

містить до 4 % Al2O3); êопіапіт залізний (різновид êопіапітó, яêий

внаслідоê оêиснення двовалентноãо заліза містить до 32 % Fe

2O3);

êопіапіт êальціїстий (різновид êопіапітó з Дашêесансьêоãо родо-

вища в Азербайджані, яêий містить 4,85 % СаО); êопіапіт маã-

ніїстий (різновид êопіапітó з родовища Фалóн ó Швеції, яêий

містить до 4 % MgО); êопіапіт мідний (різновид êопіапітó, яêий

містить до 7 % CuO); êопіапіт хромистий (різновид êопіапітó з

ртóтних рóдниêів Редінãтона (шт.Каліфорнія, США), яêий

містить хром); êопіапіт цинêовистий (різновид êопіапітó, яêий

містить до 2,5 % ZnO).

КОПОЛІМЕР (СПІВПОЛІМЕР), -ó, ч. * р. сополимер; а.

copolymer; н. Kopolymerisat n, Kopolymer n — продóêт полім-

еризації сóміші двох чи більше мономерів, маêромолеêóли

яêоãо сêладаються з двох або більше типів мономерних

ланоê.

КОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. сополимеризация, а. co-

polymerization; н. Kopolymerisation f — полімеризація сóміші

двох чи більше мономерів, êожний з яêих входить до пол-

імерноãо ланцюãа.

КОПРОВІ ШКІВИ, -их, -ів, мн. — Те ж, що й напрямні

шêіви.

КОПРОЛІТИ, -ів, мн. * р. êопролиты, а. сорrolites; н. Ko-

prolithe m pl, Kotsteine m pl — виêопні еêсêременти мор.

тварин (черв’яêів, молюсêів, іхтіозаврів та ін.), що зберіã-

ають первиннó формó, а іноді і неперетравлені залишêи

їжі. Місцями сêладають морсьêі мóли. У виêопномó стані

зóстрічаються (починаючи з ордовиêа) êопроãенні вапня-

êи, доломіт і фосфорити, що представляють псевдоморфози

по К. Відомі фосфатизовані К. рифейсьêої доби. Зóстріч-

аються ã.ч. ó Велиêобританії і Франції. К. містять до

55-60% триêальцію фосфатó і виêористовóються яê доб-

рива.

КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, -и, -…, ж. * р. êора выветрива-

ния, а. weathering crust, waste mantle; н. Verwitterungsdecke f,

Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f — êомплеêс

ãірсьêих порід, що óтворюються на поверхні Землі внасл-

ідоê дії на êорінні породи сонячної радіації, механічноãо та

хімічноãо впливó води, повітря й живих орãанізмів. За

формою заляãання виділяють площинні, лінійні та мішані

êори вивітрювання. Товщина êори вивітрювання — від êіл-

ьêох до 100 м і більше. У ãеол. історії Землі існóвало деêіл-

ьêа епох формóвання потóжної К.в.: доêембрійсьêа, верх-

ньопалеозойсьêа, тріас-юрсьêа, êрейдо-палеоãенова, плі-

оцен-четвертинна. Реліêти цих древніх К.в. зберіãаються

під товщею осадових відêладів або виходять на деннó по-

верхню. Після своãо óтворення К.в. нерідêо зазнавали

повторних процесів обілення, êаолінізації, шамозитиза-

ції, піритизації, êарбонатизації, оãлеїння, засолення і т.д.

З древніми К.в. пов’язане óтворення рядó ê.ê. Бл. 1/3 всіх

хім. елементів досяãає в К.в. підвищених êонцентрацій,

що мають праêтичне значення. У К.в. óтворюються родов.

рóд алюмінію, заліза, марãанцю, ніêелю, êобальтó, óранó,

рідêісних елементів, барію, неметаліч. ê.ê., таêих, яê êаол-

іни, воãнетривêі ãлини, маãнезити та ін. З К.в. пов’язане óт-

ворення розсипів золота, платини, êаситеритó, титано-

маãнетитó, цирêонó, монацитó, дороãоцінних êаменів та ін.

В Уêраїні К.в. поширена ã. ч. ó межах Уêраїнсьêоãо щита.

КОРАЗІЯ, -ії, ж. * р. êорразия, а. corrasion, н. Korrasion,

Windabschleifung f, Ausnagung f — процес рóйнóвання

ãірсьêих порід óламêовим матеріалом, що йоãо переносить

вода, лід, вітер тощо. 2) Син. ерозії в анãл. літератóрі.

КОРАЛОВІ СПОРУДИ, КОРАЛОВІ РИФИ, -их, -д,

мн., -их, -ів, мн. * р. êоралловые соорóжения, êоралловые ри-

фы, а. coral structures, coral reefs, н. Korallenbauten m pl —

ãеол. óтворення, що формóються внаслідоê життєдіял-

ьності êолоніальних êоралових поліпів (ã.ч. мадрепорових

êоралів) і сóпóтніх їм орãанізмів, здатних вилóчати вапно з

мор. води. Розрізняють 4 типи К.с.: облямівêові, бар’єрні,

êільцеподібні (атоли) і внóтрішньолаãóнні. Виêопні К.с.

часто містять баãаті родов. нафти і ãазó. Вивчення фаціал-

ьних óмов сóчасних К.с., їх приóроченості до певних теê-

тоніч. зон має велиêе значення для нафтопошóêової ãео-

лоãії.

КОРДІЄРИТ, -ó, ч. * р. êордиерит, а. cordierite, н. Cordierit

m — мінерал êласó силіêатів. Метасиліêат маãнію та алюм-

інію êільцевої бóдови. Формóла: Mg

2Al3 [AlSi5O18]. Містить

(%): MgО — 13,68; Al3О3 — 34,96; SiО2 — 51,36. Домішêи:

FeO, CaO, Na

2O. Синãонія ромбічна. Гóстина 2,57-2,66. Тв.

7-7,5. Безбарвний, синій. Блисê сêляний. Злам раêовис-

тий. Крихêий. Породотвірний мінерал êордієритових ґней-

сів і сланців. Хараêтерний для порід з надлишêом алюмінію

і малим вмістом лóãів та êальцію. Іноді пов’язаний з пеã-

матитовими óтвореннями. Знаходиться таêож ó маãма-

тичних породах (андезитах). Прозорі відміни êордієритó

виêористовóють яê дороãоцінне êаміння.

Розрізняють: êордієрит бериліїстий (різновид êордієритó з

оêолиць Вежни (Моравія, Чехія), яêий містить до 1,94 % ВеО);

êордієрит водний (змінений êордієрит); êордієрит залізистий

(різновид êордієритó з родовища Сасаãо (Японія), яêий містить

до 15,5 % FeO); êордієрит-пініт (змінений êордієрит); α-êорді-

єрит (êордієрит); β-êордієрит (штóчна низьêотемператóрна пол-

іморфна модифіêація êордієритó, яêа синтезована за ãідроте-

рмальних óмов); γ-êордієрит (індіаліт — маãніїстий різновид êор-

дієритó, Mg

2Al3[AlSi5O18]).

КОРДИЛЬЄРА (КОРДІЛЬЄРА), -и, ж. * р. êордильера,

а. cordillera; н. Kordillere f — 1) В ãеоморфолоãії — заãаль-

ний термін, яêий виêористовóється для позначення про-

тяжної серії або велиêоãо сêóпчення паралельних хребтів,

ãірсьêих ланцюжêів (разом з прилеãлими долинами, річê-

ами, озерами, басейнами, рівнинами, плато). Оêремі час-

тини К. можóть мати різний напрямоê, але ãоловний на-

прямоê — єдиний (напр., паралельні ãірсьêі ланêи Анд ó

Півд. Америці). 2) Гірсьêий хребет ó Півд. Америці. 3) В

ãеолоãії — вóзьêе новоóтворене внóтрішньоãеосинêліна-

льне підняття, ланцюжоê сêелястих островів, яêі оточені

óламêовим матеріалом). Див. таêож Кордильєри, Анди,

Андсьêі Кордильєри, Кордильєра-Бланêа, Кордильєри Півн-

ічної Америêи, Кордильєра-Неãра, Кордильєра-Реаль, Код-

рильєра-де-Меріда.

КОРДИЛЬЄРА-БЛАНКА (Cordillera Blanca) — найвищий

хребет ó Західних Кордильєрах Анд Перó. Довжина 180 êм,

висоти до 6768 м (ã. Уасêаран), 35 вершин перевищóють

6000 м. Сêладений ã.ч. êварцовими діоритами і андезита-

КОР — КОР 572

ми. К.-Б. — найбільший льодовиêовий р-н ó тропічних

Андах (площа льодовиêів близьêо 1000 êм

), р-н аêтивної

селевої і лавинної діяльності. Лінія сніãів — на рівні

4800-5000 м. Входить до національноãо парêó Уасêаран.

КОРДИЛЬЄРА-ДЕ-МЕРІДА (Cordillera de Merida) —

хребет на заході Венесóели, північно-східна ãілêа Сх.

Кордильєри Анд. Довжина 460 êм, висоти до 5007 м (піê

Болівар). Сêладений ó осьовій зоні ґранітами, ґнейсами,

по периферії — пісêовиêами, ãлинистими сланцями. Хараê-

терна альпійсьêа форма рельєфó.

КОРДИЛЬЄРА-НЕГРА (Cordillera Negra) — частина За-

хідних Кордильєр Анд Перó. Довжина бл. 180 êм, висоти

до 4500 м. Гірсьêий масив сêладений переважно темними

інтрóзивними та ефóзивними породами. Район висоêої сей-

смічності.

КОРДИЛЬЄРА-РЕАЛЬ (Cordillera Real) — ãірсьêий хре-

бет в Андах Болівії та Перó. Розташований на схід від оз.

Тітіêаêа. Висоти до 6550 м (ã. Анêоóма). Сêладений заãа-

лом êристалічними сланцями. Сильно розчленований річ-

êами басейнó р. Бені. Хараêтерні альпійсьêі форми рельє-

фó. На півночі та півдні К.-Р. знаходяться льодовиêи.

КОРДИЛЬЄРИ (CORDILLERAS) — найбільша за про-

стяãанням ãірсьêа система на Землі. Простяãається

вздовж західних оêраїн Північної і Південної Америêи.

Довжина понад 18 тис. êм, ширина до 1600 êм ó Півн.

Америці і до 900 êм ó Південній. К. розташовані на тери-

торії Канади, США, Меêсиêи, держав Центральної Аме-

риêи, Венесóели, Колóмбії, Еêвадорó, Перó, Болівії,

Арґентини і Чилі. Майже по всій довжині є вододілом між

бас. Атлантичноãо та Тихоãо оêеанів, а таêож різêо вира-

женою êліматичною межею. За висотою постóпаються

лише Гімалаям і ãірсьêим системам Центр. Азії. Найвищі

вершини К.: ó Півн. Америці — ã. Маê-Кінлі (6193 м), ó

Півд. Америці — ã. Аêонêаãóа (6960 м). Площа заледені-

ння бл. 90 тис. êм

. К. містить понад 80 діючих вóлêанів.

Вся система К. поділяється на К. Північної Америêи та К.

Південної Америêи (Анди).

КОРДИЛЬЄРИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

—

частина

ãірсьêої системи Кордильєр, витяãнóта по західній оêолиці

Північної Америêи (вêлючаючи Центр. Америêó). Довжина

понад 9000 êм, ширина 800- 1600 êм. К.П.А. óтворені різно-

рідними та різновіêовими ãеолоãічними стрóêтóрами,

вêлючаючи жорстêі масиви доêембрію (плато Колорадо,

деяêі хребти Сêелястих ãір), сêладчасті товщі

осадових

ме-

таморфічних порід палеозою

(ãірсьêі масиви Юêон та Ма-

êензі), мезозойсьêі батоліти (Береãовий хребет, Сьєрра-Не-

вада), вóлêанічні і вóлêаноãенні товщі (хребти Західноãо по-

ясó). К.П.А. містять родовища рóд êольорових металів,

ртóті, золота, нафти, êам’яноãо вóãілля

. Маже по всій дов-

жині К.П.А. сêладаються з трьох повздовжніх ороãрафічних

поясів. Східний (пояс Сêелястих ãір) óтворюють хребти

Брóêса, Сх. Сьєрра-Мадре, ãори Маêензі, власне Сêелясті

ãори. Висота до 4399 м (ã. Елберт). Західний (Тихооêеансь-

êий) пояс представлений смóãою висоêих сêладчастих і

вóлêанічних хребтів; найбільші з них — Алясêинсьêий (з

найвищою точêою Півн. Америêи — ã. Маê-Кінлі, 6193 м),

Алеóтсьêий, Береãовий, Касêадні ãори, Сьєрра-Невада, За-

хідна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вóлêанічна Сьєрра, Півде-

нна Сьєрра-Мадре. На êрайньомó заході ãори роздроблені,

до ãірсьêоãо ланцюãа там входить ряд островів (архіпелаã

Алеêсандра, о. Ванêóвер та ін.). Внóтрішній пояс óтворю-

ють плато та плосêоãір’я — Юêон, Фрейзер, Колóмбійсьêе,

Велиêий Басейн, Колорадо, Меêсиêансьêе наãір’я, яêі роз-

ділені ãлибоêими теêтонічними

депресіями

. У К.

Центральної Аме-

риêи та Вест-Індії

виділяють êільêа

ãірсьêих дóã, яêі

розділені ãлибоêи-

ми

западинами

північна продов-

жóє системи Сêе-

лястих ãір і

Східних Сьєр-

ра-Мадре, слідóє

через о-ви Кай-

ман на Кóбó, Гаїті,

Пóерто-Ріêо і заêі-

нчóється на о.

Сент-Томас;

більш південна дó-

ãа — продовження

Півд. Сьєрра-Мад-

ре — переходить в

ãори Ямайêи, пі-

вденної частини

Гаїті і з’єднóється з

північною дóãою

на Пóетро-Ріêо;

третю дóãó óтво-

рює Вóлêанічна

Сьєрра. Вона по-

чинається побли-

зó меêсиêансь-

êо-ãватемальсьêо-

ãо êордонó і заêі-

нчóється на заході

Панами, ороãрафі-

чно і стрóêтóрно

переходячи ó Ан-

ди Півд. Америêи.

Площа заледені-

ння 67 тис. êм

, ã.ч.

на Алясці. У

К.П.А. берóть по-

чатоê баãато вели-

êих річоê —

Юêон, Маêензі,

Піс-Рівер, Міссó-

рі, Колóмбія, Колорадо, Ріо-Гранде.

КОРЕКТИВ КІЛЬКОСТІ РУХУ (КОЕФІЦІЄНТ БУССІН-

ЕСКА), -ó, -…, ч. (-а, -…, ч.) * р. êорреêтив êоличества

движения; а. momentum corrective; н. Korrektur f der Bewe-

gungsgrösse f (Bussinesk–Koeffizient m) — безрозмірна вели-

чина, що дорівнює відношенню êільêості рóхó маси рід-

ини, яêа протіêає за деяêий проміжоê часó через даний

плосêий живий переріз, до óмовної êільêості рóхó тієї са-

мої рідини, розрахованої в припóщенні, що ó всіх точêах

зазначеноãо живоãо перерізó значини швидêості однаêові

й дорівнюють середній швидêості :

де u — дійсна швидêість ó різних точêах живоãо перерізó

(яêа має різне значення в цих точêах); S — площа живоãо

перерізó.

∫

---------------

573 КОР — КОР

КОРЕКТИВ КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ (КОЕФІЦІЄНТ КО-

РІОЛІСА), -ó, -…, ч. (-а, -…, ч.) * р. êорреêтив êинетичес-

êой энерãии (êоэффициент Кориолиса); а. kinetic energy cor-

rective (Coriolis’s coefficient); н. Korrektur f der kinetischen En-

ergie f (Korioliss — Koeffizient m) — безрозмірна величина,

яêа дорівнює відношенню êінетичної енерãії маси рідини,

що протіêає за деяêий період часó через даний плосêий

живий переріз, до óмовної êінетичної енерãії тієї самої

маси рідини, розрахованої в припóщенні, що в óсіх точêах

названоãо живоãо перерізó значини швидêості однаêові і

дорівнюють середній швидêості :

де u — дійсна швидêість ó різних точêах живоãо перерізó

(яêа має різне значення в цих точêах); S — площа живоãо

перерізó. При ізотермічномó рóсі 1,05≤ α

′0 ≤ 2.

КОРЕЛОМЕТР, -а, ч. * р. êоррелометр, а. correlation

meter, сorrelator; н. Korrelationsmesser m — прилад для вим-

ірювання (обчислювання) êореляційних фóнêцій випад-

êових процесів. Інші назви - êолероãраф, êорелятор.

КОРЕЛЯТИВНИЙ, -оãо. * р. êоррелятивный, а. correla-

tive, н. korrelativ — співвідносний, взаємнозóмовлений.

КОРЕЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êорреляция, а. correlation, н. Kor-

relation f — 1) Співвідношення, відповідність, взає-

мозв’язоê предметів або понять. 2) Залежність між явища-

ми або величинами (параметрами), що не має чітêоãо

фóнêціональноãо хараêтерó.

КОРЕЛЯЦІЯ ПЛАСТІВ, -ії, -…, ж. * р. êорреляция плас-

тов, а. strata correlation; н. Flözkorrelierung f — зіставле-

ння, ототожнення, óв’язêа однойменних одновіêових

пластів (а таêож шарів, пачоê, ãоризонтів, циêлів) між

роз’єднаними розрізами ã.ч. осадових, осадово-вóлêано-

ãенних, осадово-метаморфіч. товщ, êір вивітрювання в

межах родовищ, площ, басейнів, більших територій. К.п.

має місце на всіх стадіях ãеол.-розвідóвальноãо процесó,

однаê ãол. значення вона має на стадіях розвідêи і еêсплó-

атації родовища. Об’єêтами êореляції є пласти вóãілля, ãо-

рючих сланців, нафти, залізних рóд, боêситів, вапняêів,

пісêовиêів, ãлинистих порід та ін. Найбільш повно опра-

цьовані питання К.п. для вóãленосних і нафтоãазоносних

товщ. Для вивчення К.п. застосовóється êомплеêс ме-

тодів: палеонтолоãічний, літолоãічний, ãеохімічний,

ãеофізичний; методи ãеометризації і математичні.

КОРЕЛЯЦІЯ СТРАТИГРАФІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. êорре-

ляция стратиãрафичесêая, а. stratigraphic correlation; н. stra-

tigraphische Korrelierung f — зіставлення просторово

роз’єднаних стратиãрафічних підрозділів та їх частин за

ãеол. віêом і (або) за положенням ó розрізі. К.с. — одна з

найважливіших стадій стратиãрафічних досліджень. Реêо-

мендóється виêористовóвати êомплеêс ознаê стратиã-

рафічних підрозділів, що êорелюють: залишêи орãанізмів,

літолоãічний сêлад, ізотопне датóвання, сліди вóлêанічної

і теêтонічної аêтивності, палеомаãнітні дані тощо. В ре-

зóльтаті К.с. сêладають êореляційні стратиãрафічні схеми,

яêі представляють сóêóпність місцевих і реãіональних

стратиãрафічних підрозділів повноãо або частêовоãо ãеол.

розрізó реãіонó або йоãо частини.

КОРЕНСИТ, -ó, ч. * р. êорренсит, а. corrensite, н. Correncit

m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат маãнію і заліза.

Близьêий до хлоритів, але набряêає ó ãліцерині. Зóстр-

ічається на півночі Європи в асоціації з хлоритом, а в

Монте-Чьяво (Італія) — з вермиêóлітом. Являє собою за-

êономірне змішаношарóвате óтворення, що сêладається з

верміêóлітових і хлоритових паêетів ó співвідношенні 1:1.

КОРЖ, -а, ч. * р. êорж, а. cake (of coal), н. Nachfall m —

невелиêа за розміром пластина поêрівлі або підошви плас-

та, що відшарóвалася.

КОРИСНА ДОВЖИНА ХОДУ ПЛУНЖЕРА,

-ої, -и, -…,

ж.

р.

полезная длина хода плóнжера;

а.

useful length of a

plunger stroke;

н.

Nutzlänge

des Plungerganges

— відстань,

на яêó переміщóється плóнжер штанãовоãо насоса під час

роботи штанãово-насосноãо óстатêóвання і яêа визначає

величинó дійсної подачі цьоãо насоса.

КОРИСНА ПОТУЖНІСТЬ, -ої, -і, ж. *р. полезная мощ-

ность; а. useful power; н. Nutzmächtigkeit f — потóжність,

що віддається пристроєм ó певній формі та з певною ме-

тою. ДСТУ 2815-94.

КОРИСНИЙ КОМПОНЕНТ, -оãо, -а, ч. * р. полезный

êомпонент, а. valuable component; н. Nutzkomponente f, Nutz-

bestandteil m — сêладова частина êорисної êопалини, вилó-

чення яêої з метою пром. виêористання технолоãічно

можливе і еêономічно доцільне. Розрізнюють осн. і сó-

пóтні (попóтні) К.ê. Основні К.ê. — сêладові частини ê.ê.,

самостійне вилóчення (добóвання) яêих еêономічно доц-

ільне. При наявності двох або деêільêох осн. К.ê. êорисна

êопалина хараêтеризóється яê êомплеêсна (напр., мі-

дно-молібденові, мідно-свинцево-цинêові рóди). По-

пóтні К.ê. — сêладові частини ê.ê., вилóчення яêих еêо-

номічно доцільне лише спільно з осн. К.ê.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ, -их, -лин, мн. * р. полезные исêо-

паемые, а. minerals, н. Nutzmineralien n pl, Bodenschätze m pl

— природні мінеральні óтворення, яêі за сóчасноãо рівня

розвитêó техніêи можóть виêористовóватись ó ãоспо-

дарстві безпосередньо або після попередньої обробêи. За

óмовами óтворення розрізняють ê.ê. ендоãенні (маãма-

тичні, пеãматитові, êарбонатитові, ãідротермальні та ін.),

еêзоãенні (розсипні, осадові) та метаморфоãенні. Бóвають

êорисні êопалини орãанічноãо і неорãанічноãо походжен-

ня, за фізичним станом — тверді, рідêі й ãазоподібні. За

óмовами заляãання — пластові, жильні та ін. За про-

мисловим виêористанням виділяють таêі ãрóпи êорисних

êопалин: металеві (рóдні), неметалеві (нерóдні), ãорючі

(паливні) й ãідромінеральні. Значні сêóпчення êорисних

êопалин óтворюють родовища. К.ê. за своїм значенням

поділяються на заãальнодержавноãо і місцевоãо значення.

В Уêраїні віднесення К.ê. до заãальнодержавноãо та місц-

евоãо значення здійснюється Кабінетом Міністрів Уêраї-

ни за поданням Державноãо êомітетó Уêраїни з ãеолоãії і

виêористання надр.

Ендоãенні К.ê. — речовини, яêі óтворилися в надрах Землі

внаслідоê êристалізації, затвердіння маãми та діяльності маãма-

тичних розчинів. До них належать:

- маãматичні — мінеральні асоціації, що óтворилися внаслідоê

êристалізації та (або) затвердіння маãми яê на ãлибині, всередині

земної êори, таê і на поверхні після виверження; ó залежності від

цьоãо виділяють два ãоловних êласи маãматичних êорисних êопа-

лин — інтрóзивні (ãлибинні) та ефóзивні (виливні);

- пеãматитові — êрóпноêристалічні мінеральні êомплеêси, що

óтворилися внаслідоê êристалізації залишêовоãо маãматичноãо

розплавó і яêі заляãають ó виãляді лінз, жил, штоêів та ãнізд;

- êарбонатитові — êарбонатні або силіêатно-êарбонатні

ãірсьêі породи; представлені жилами та масами неправильної фор-

ми з êальцитó, доломітó і ін. êарбонатів, що містять рóдні мінер-

али, просторово і ãенетично асоційовані з ãлибинними (інтрóзи-

вними) óтвореннями;

- ãідротермальні — речовини, яêі óтворюються з ãарячих вод-

них (ãідротермальних) розчинів, яêі цирêóлюють ó надрах Землі.

α'

∫

---------------

КОР — КОР 574

Еêзоãенні К.ê. — речовини, яêі óтворилися на поверхні Землі

або ó верхній частині земної êори під впливом процесів вивітр-

ювання — фізичноãо, хімічноãо, біоãенноãо рóйнóвання, напр.,

при дії потоêів води й живих орãанізмів. Утворюються, зоêрема,

на дні боліт, озер, ріê, морів і оêеанів. Вони формóються в резóль-

таті механічноãо і біохімічноãо перетворення та диференціації

мінеральних речовин ендоãенноãо походження. Розрізнюють чо-

тири ãенетичні ãрóпи цих êопалин: залишêові, інфільтраційні,

розсипні і осадові.

- Залишêові формóються внаслідоê винесення розчинних

мінеральних сполóê із зони вивітрювання і наêопичення важêо-

розчинноãо мінеральноãо залишêó, що óтворює рóди заліза, ніê-

елю, марãанцю, алюмінію.

- Інфільтраційні виниêають при осадженні з підземних вод по-

верхневоãо походження розчинених в них мінеральних речовин з

óтворенням поêладів рóд óранó, міді, срібла, золота, сірêи само-

родної.

- Розсипні óтворюються при наêопиченні в пóхêих відêладах

на дні ріê і морсьêоãо óзбережжя важêих цінних мінералів, до

числа яêих належать золото, платина, мінерали титанó, воль-

фрамó, олова.

- Осадові óтворюються в процесі осадонаêопичення на дні

морів і êонтинентальних водоймищ, що формóє поêлади вóãілля,

ãорючих сланців, нафти, ãорючоãо ãазó, солей, фосфоритів, рóд зал-

іза, марãанцю, боêситів, óранó, міді, а таêож бóдівельних мате-

ріалів (ãравій, пісоê, ãлина, вапняê, цементна сировина).

Метаморфоãенні К.ê. — еêзоãенні та (або) ендоãенні êорисні

êопалини, стрóêтóра і теêстóра яêих сóттєво змінена під дією

температóри, тисêó, ãлибинних розчинів та інших фаêторів ó над-

рах Землі. Метаморфізм звичайно відбóвається при зміні темпе-

ратóри в діапазоні 1100–300°С і тисêові в діапазоні 1–6000 атм.

Зміни вêлючають переêристалізацію, мінералоãічні і хімічні пе-

ретворення ãірсьêих порід.

До êорисних êопалин орãанічноãо походження належать речо-

вини всіх трьох аґреґатних станів: ãазоподібні (природний ãаз),

рідêі (нафта) і тверді (вóãілля êам’яне, сланці, торф). До неорãані-

чних належать тверді êопалини трьох видів: нерóдна мінеральна

сировина, що містить неметалічні породи (азбест, ãрафіт,

ґраніт, ґіпс, вапняê, êам’яна сіль, êварц, мармóр, сірêа, слюда то-

що); аãрономічні рóди (апатитові, фосфоритові); рóди чорних,

êольорових, блаãородних і рідêісних металів.

Рóди поділяються на металічні і неметалічні. До металічних

належать рóди, що є сировиною для одержання чорних, êольоро-

вих, рідêісних, дороãоцінних і інших металів (залізні, мідні, óра-

нові і ін.). До неметалічних належать рóди, що є сировиною для

хімічної, харчової та ін. промисловості (азбестові, ãрафітові, фос-

форитові і ін.).

Нерóдні êорисні êопалини — ті, яêі не містять металів і є си-

ровиною для виробництва бóдівельних матеріалів (ãлина, пісоê,

ãравій, вапняê і ін.).

Горючі êорисні êопалини представлені вóãіллям, торфом, ãорю-

чими сланцями, нафтою, природним ãазом, êристалоãідратами.

К.ê. сêладаються з мінералів — природних хімічних сполóê або

самородних елементів, приблизно однорідних за хімічним сêла-

дом і фізичними властивостями. В широêомó розóмінні до мін-

ералів зараховóють ãазоподібні речовини (природний ãаз), рідини

(нафтó, ртóть, мінеральнó водó) та тверді мінерали. Кільêісно пе-

реважають тверді мінерали. У природі мінерали поширені ó виã-

ляді êристалів або зерен, з яêих сêладаються моно- або полімі-

неральні аґреґати. Нараховóють від 2000 до 3000 основних різн-

овидів мінералів (К.Фрей), всьоãо — до 14000 (за Є.К.Лазаренêом

та О.М.Винар). У земній êорі найпоширеніші мінерали êласó сил-

іêатів та êласó оêсидів і ãідроêсидів.

Див. таêож басейн êорисної êопалини, запаси êорисних

êопалин, мінеральні ресóрси, мінерал. В.С.Білецьêий.

КОРІННА ЧАСТИНА ПІДЙОМНОЇ (ПІДІЙМАЛЬНОЇ)

МАШИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êоренная часть подъемной

машины, а. axle base of a winder, н. Grundteil m der Förderma-

schine f — основна частина підіймальної машини, являє со-

бою двоопірний вал з орãанами навивêи підйомноãо êа-

ната або ведóчим шêівом тертя.

КОРІННІ ПОРОДИ, -их, -рід, мн. * р. êоренные породы, а.

country rock, bed rock; н. Muttergesteine n pl — 1) В ãеолоãії —

породи, яêі заляãають на місці своãо постійноãо заляãання,

тобто ã.п. не переміщені процесами денóдації або не пере-

творені в елювії. За походженням їх поділяють на вивер-

жені (маãматичні), осадові й метаморфічні (видозмінені).

2) У ãеоморфолоãії більш древні по відношенню до рельєфó

породи (напр., неоãенові породи — К.п. по відношенню до

четвертинних форм рельєфó).

КОРІННІ РОДОВИЩА (КОРИСНИХ КОПАЛИН), -их,

-щ, мн. * р. êоренные месторождения, а. primary deposits; н.

primäre Lagerstätten f pl (der Bodenschätze m pl) — первинні

сêóпчення мінеральної речовини в надрах, що не зазнали

перетворення і рóйнóвання поблизó земної поверхні. Їм

протиставляються розсипні родовища, що представляють

продóêти дезинтеãрації К.р. і мінералізованих ã.п. К.р. óт-

ворюють пластові, жильні та ін. форми тіла мінеральної си-

ровини, що заляãають, яê правило, серед êорінних порід.

КОРІОГЕННИЙ, -оãо. * р. êориоãенный, а. coriogenic, н. ko-

riogen — óтворений шляхом êристалізації від периферії до

центра (про мінерал). Звичайно хараêтеризóє сфероліти.

КОРКІТ, -ó, ч. * р. êорêит, а. corkite, н. Corkit m — мін-

ерал, ãідроêсилсóльфат-фосфат свинцю і оêисноãо заліза

острівної бóдови з ãрóпи бьодантитó. Вперше знайдений ó

ãраф. Корê, Ірландія. Формóла: [PbFe

(PO4)(SO4)(OH)6].

Містить (%): PbО — 33,42; Fe2О3 — 35,86; P2O5 — 10,63;

SO3 — 11,99; H2О — 8,1. Синãонія триãональна.Тв. 3,5-4,5.

Гóстина 4,2-4,3. Блисê сêляний до смолистоãо. Колір тем-

но-зелений, жовто-зелений до блідо-жовтоãо. Спайність

довершена. Леãêо розчиняється ó HCl. Вторинний мінерал.

Утворюється при зміні свинцевих рóд. Зóстрічається з лімо-

нітом на êременистих êонêреціях в ãраф. Корê (Ірландія) і

з піроморфітом та лімонітом поблизó Монтабаóра (ФРН).

Рідêісний.

КОРНЕРУПІН, -ó, ч. * р. êорнерóпин, а. kornerupine, н.

Kornerupin n — мінерал, сêладний алюмосиліêат маãнію,

алюмінію і борó острівної бóдови. Формóла: 1. За К. Фреєм:

3Al6[Si2O7(Al,Si)2SiO10]О4(ОН). 2. За Є.К.Лазаренêом:

4Al6[(O,OH)2|BO4|(SiO4)4. Синãонія ромбічна. За стрóêтó-

рою схожий на силіманіт. Зóстрічається ó виãляді волоê-

нистих та стовпчастих аґреґатів. Спайність довершена.

Тв. 6,5-6,75. Гóстина 3,27. Блисê сêляний. Прозорий до

напівпрозороãо. Безбарвний або білий до êоричневоãо.

Залізистий різновид — виробний êамінь êольорó морсьêої

хвилі. Зóстрічається в ґнейсах і слюдяних сланцях. Знайде-

ний ó Ґренландії ó асоціації з сапфірином, слюдою, жедри-

том і êордієритом. В ФРН (р-н Вальдãеймó) зóстрічається

ó ґранóлах з альбітом. Крóпні êристали відомі на о. Мада-

ãасêар. Виêористовóється яê виробне êаміння.

КОРОЗІЇ ІНГІБІТОР, -…, -ó, ч. * р. инãибитор êоррозии; а.

corrosion inhibitor; н. Korrosionsinhibitor m — речовина, яêа

ãальмóє процес êорозії за рахóноê êонêóрóючої адсорбції з

частинêами аêтиваторів і óтворення на металевій повер-

хні захисних адсорбційних або фазових плівоê, іноді з

бар’єрними властивостями. Див. інãібітори êорозії.

КОРОЗІЯ, -ії, ж. * р. êоррозия, а. corrosion; н. Korrosion f

— 1) Самочинне рóйнóвання

металів

внаслідоê їх хімічної

або елеêтрохімічної взаємодії із зовнішнім (êорозійним)

середовищем. Розрізняють хімічнó, елеêтрохімічнó, атмос-

фернó, ґрóнтовó, морсьêó та інші види К. 2) Рóйнóвання

(розчинення) ã.п. ó

воді

з óтворенням

тріщин

êаналів

воро-

ноê (лійоê)

óлоãовин

êаверн

печер

та ін.

порожнин

; особли-

во наочно К. виявляється в місцях розвитêó леãêорозчин-

них

порід

(

êам’яної

солі

ґіпсó

вапняêів

та ін.). 3) Роз’їдання і

частêове розчинення маãматич. розплавом або

лавою

êрис-

талів-вêраплениêів, що виділилися на першомó етапі їх

575 КОР — КОР

êристалізації

, або óламêів

порід

(

êсенолітів

), захоплених

маãмою

при її розповсюдженні. Див.

елеêтроêорозія, êорозія

трóбопроводів, фретінґ-êорозія. Ю.Г.Світлий.

КОРОЗІЯ МІН-

ЕРАЛІВ, -ії, -…, ж.

* р. êоррозия минера-

лов, а. corrosion of

minerals, н. Korrosion

f der Mineralien n pl

— роз’їдання і част-

êове розчинення та

оплавлення мін-

ералів під впливом

пізніших ендоãенних

і еêзоãенних про-

цесів.

КОРОЗІЯ ТРУ-

БОПРОВОДІВ, ,

-ії, -…, ж. * р. êорро-

зия трóбопроводов; а. corrosion of pipelines; н. Rohrleitungs-

korrosion f — процес рóйнóвання трóбопроводів під дією

зовнішньоãо навêолишньоãо (породи — пісоê, ãлина, сóã-

линêи) і внóтрішньоãо (пластова вода, емóльсія, нафта, що

вміщає сірêоводень) середовища. За хараêтером взаємодії

металó трóб із середовищем розрізняють хімічнó і

елеê трохімічнó êорозію трóбопроводів. Існóє два спо-

соби захистó трóбопроводів і резервóарів від ґрóнтової êо-

розії: пасивний і аêтивний. До пасивноãо захистó нале-

жать ізоляційні поêриття з різних матеріалів (бітóмно-ãó-

мові, полімерні стрічêи тощо). До аêтивноãо способó на-

лежать êатодний і протеêторний захисти. Сóть êатодноãо

захистó зводиться до створення від’ємноãо потенціалó на

поверхні трóбопроводó, завдяêи чомó óсóваються витіêа-

ння елеêтричноãо стрóмó із трóби, яêі сóпроводжóються

êорозійним роз’їданням, тобто трóбопровід стає êатодом,

а спеціальний елеêтрод-заземлювач — анодом. Яêщо ві-

дсóтнє джерело елеêтропостачання, то застосовóють про-

теêторний захист. Він здійснюється за допомоãою елеêт-

родів (протеêторів), яêі заêопóють ó ґрóнт поряд із трó-

бопроводом (резервóаром). Протеêтор слóжить анодом.

Об’єêти, яêі виãотовлені із заліза, можóть бóти захищені

протеêторами, що мають ó своємó сêладі метали K, Ca,

Na, Mg, Al, Mn, Zn (зãідно з рядом напрóã). Найêраще за-

стосовóвати маãній і цинê (на поверхні алюмінію óтво-

рюється щільний оêсидний шар, яêий знижóє ефеê-

тивність захистó). Для захистó трóбопроводів від внóтрі-

шньої êорозії виêористовóють різні лаêи, епоêсидні смоли,

цинêо-силіêатні поêриття та інãібітори êорозії.

Ю.Г.Світлий.

КОРОСТЕНСЬКИЙ ПЛУТОН, -оãо, -ó, ч. — один з

найбільших масивів інтрóзивних порід на півн.-зах. Уê-

раїнсьêоãо щита. Розташований на тер. Житомирсьêої та

частêово Київсьêої областей. Заляãає серед давніх

ґранітів і міãматитів êіровоãрадсьêо-житомирсьêоãо

êомплеêсó та метаморфічних порід тетерівсьêої серії.

Площа майже 10000 êм

. Сêладений породами êислоãо та

основноãо сêладó. Для перших — ґранітів рапаêіві та рапа-

êівіподібних — хараêтерна висоêа залізистість темноêо-

льорових мінералів. Основні породи (бл. чверті площі) —

ãабро, ãабронорити, лабрадорити — сêладають два велиêі

та ряд менших масивів. З ãаброїдами пов’язані êорінні та

розсипні родов. ільменітó та апатитó. У межах К.п. відомі

óніêальні родовища êамерних пеãматитів, з яêих добóва-

ють польові шпати, êрóпні êристали êварцó та йоãо відмін і

ін. мінерали.

КОРОТКИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, -оãо, -оãо, -ю, ч. * р.

êоротêий очистной забой, а. short breakage face, н. kurzer Ab-

baustoss m, Kurzstreb m, Abbauort n — підземна очисна ви-

робêа з вибоєм, довжина яêоãо не перевищóє 10–15 м.

К.о.в. мають обмежене поширення на вóãільних шахтах

Уêраїни (широêо застосовóються ó вóãільній промисло-

вості США, Австралії). Див. очисні виробêи (вибої).

“КОРОТКИЙ ПОТІК”, -оãо, -тоêó, ч. * р. “êоротêий

тоê”, а. short current, н. kurzer Strom m — замиêання всьо-

ãо вентиляційноãо стрóменя або йоãо частини “на êорот-

êо”, минаючи основнó мережó ãірничих виробоê. Відб-

óвається, напр., при відêриванні вентиляційних дверей, яêі

з’єднóють приствольні двори повітроподаючоãо і вентиля-

ційноãо стволів. К.п. неãативно впливає на вентиляцію

шахти, таê яê різêо зменшóє êільêість повітря, яêе по-

дається ó ãоловнó вентиляційнó мережó.

КОРОТКИЙ УСТУП, -оãо, -ó, ч. * р. êоротêий óстóп, а.

short bench, н. kurze Strosse f — óстóп, довжина яêоãо дор-

івнює або мало відрізняється від йоãо висоти. Виймання

рóди К.ó. застосовóють ó слабêих, нестійêих рóдах при

системах з стелеóстóпним вибоєм.

КОРОТКИМИ СТОВПАМИ, -их, -ів, ч. * р. êоротêими

столбами, а. by short pillars, н. Kurzpfeiler(ab)bau m, Abbau m

mit kurzen Pfeilern m pl — система розробêи — поділ довãо-

ãо стовпа печами і прорóбами на êоротêі стовпи, що мають

прямоêóтнó або êвадратнó фор-мó. Розмір сторін 10-30 м.

Печі і прорóби проводять з таêим розрахóнêом, щоб новий

стовп бóв нарізний на момент заêінчення очисних робіт ó

попередньомó.

КОРПОГЕЛІНІТ,

-ó, ч. * р. êорпоãели-

нит, а. corpogelinite,

н. Korpogelinit m —

мацерал мацераль-

ної підãрóпи ãелові-

тринітó в маце-

ральній ãрóпі

вітринітó, що

сêладається з ãомо-

ãенних і розрізн-

ених тіл, яêі явля-

ють собою запов-

нення êлітин. Тер-

мін введений в 1994

р. Міжнародним

êомітетом з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини

(МКПВОР).

Часточêи êорпоãелінітó можна знайти в сêладі телові-

тринітó в місцях їх початêовоãо заляãання. Корпоãелініт

заляãає таêож ізольовано в аттритній материнсьêій породі

яê резóльтат деãрадації навêолишньої рослинної тêанини.

У зв’язêó з цим часточêи êорпоãелінітó можóть ãрóпóвати-

ся разом або розташовóватися оêремими тілами. У залеж-

ності від орієнтації форма поêладів може бóти сферичною,

овальною або продовãóвастою. Розмір варіює. Утворення

êорпоãелінітó можóть досяãати в довжинó 1-10 мм. Йоãо

ãраниці звичайно носять рівний хараêтер, іноді êóтасті.

Рідêо êорпоãелініт містить ваêóоли різноãо розмірó. Він

має більш висоêий, ніж інші попóтні вітринітові мацера-

ли, рівень відбивної здатності. Травлення може виявити

або зробити більш видимим êорпоãелініт в сêладі êолотел-

Резóльтат êорозії êристала мінералó

оêтаедричної форми.

Корпоãелініт (сірі овальні óтворення,

чорні елементи — ліптиніт). Вóãілля

марêи Г. Львівсьêо-Волинсьêий басейн.

Відбите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

КОР — КОС 576

інітó або êолодетринітó. Інтенсивність флóоресценції К.

слабша, ніж ó попóтних мацералів êолотелінітó і êоло-

детринітó, або ж відсóтня. У сêладі вóãілля і осадових порід

пізньоãо мезозою і êайнозою К. звичайно є похідним êор-

поãóмінітó (флобафінітó).

Корпоãелініт присóтній в невелиêих êільêостях ó всьомó па-

леозойсьêомó вóãіллі, звичайно в тих міêролітотипах, яêі містять

значóщі êільêості вітринітó. У вóãіллі мезозою, особливо êрейди, і

êайнозою êорпоãелініт зóстрічається частіше. Для більш молодоãо

вóãілля велиêі тіла не хараêтерні. У зв’язêó з хімічною і фізичною

стійêістю К. часто присóтній в осадових породах. Він є частиною

êероãенó типó III.

Походження слова: corpus (лат.) — тіло; gelu, us (лат.) —

мороз, твердіння (тіл з віêом). Синоніми: êорпоêолініт,

флобафініт (бóре вóãілля).

КОРПУС, -а, ч. * р. êорпóс, а. body, frame; н. Gehäuse n,

Mantel m, Gestell n, Rumpf m, Körper m, Korpus m — основна

частина машини, механізмó.

КОРПУСКУЛА, -и, ж. * р. êорпóсêóла, а. corpuscle, н. Kor-

puskel n — óзаãальнена назва дрібненьêих частиноê ма-

терії (елеêтронів, фотонів тощо).

КОРПУСКУЛЯРНИЙ, -оãо. * р. êорпóсêóлярный, а. cor-

puscular, н. korpuskular — пов’язаний з êорпóсêóлами. На-

пр., ê - на теорія світла — теорія, за яêою світло яв-

ляє собою потіê дрібних частиноê речовини. За сóчасними

óявленнями фотони виявляють яê êорпóсêóлярні, таê і

хвильові властивості, хоча є êвантами ел.-маãн. випромі-

нювання.

КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ПЛУТОН,

-…-оãо, -ó, ч.

— один з найбільших масивів

інтрóзивних

порід

на півн.

Уêраїнсьêоãо

щита

. Розташований на тер.

Черêасьêої та Кіровоãрадсьêої областей. Являє собою ін-

трóзивний êóпол овальної форми. Площа 5500 êм

. Витяã-

нóтий ó сóбмеридіальномó напрямêó. Сêладений верхнь-

опротерозойсьêими

породами

віêом 1690-1760 млн р., яêі

представлені порфіровими та рівномірнозернистими

ґранітами

рапаêіві

, ãенетично і просторово пов’язаними з

ними

сієнітами

, а таêож основними породами —

лабрадо-

ритами

норитами

ãабро

тощо. На êраях

плóтонó

трапля-

ються жильні

пеãматити

, пеãматоїдні аплітовидні

ґраніти

З К.-Н.п. пов’язані

родовища

бóд. і облицьовóвальноãо êа-

меню, прояви

виробноãо

êаміння

, зоêрема

моріонó

топазó

КОРУНД, -ó, ч. * р. êорóнд, а. corundum, corundite, ada-

mantine spar, diamond spar; н. Korund m — поширений мін-

ерал êласó оêсидів та ãідрооêсидів, оêсид алюмінію шарóва-

тої бóдови Al

2O3. Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09. Домі-

шêи: Cr, Fe, Ti, Mn, Si. Синãонія триãональна. Гóстина 4.

Тв. 9. Синювато- або жовтóвато-сіроãо êольорó. Прозорі

відміни забарвлені в червоний (рóбін), синій (сапфір),

жовтий (східний топаз) та інші êольори. Риси не дає.

Блисê сêляний. Дороãоцінний êамінь. Утворюється в

ґранітних пеãматитах ó зв’язêó з їх десиліфіêацією (десил-

іêацією), а таêож ó êонтаêтово метасоматич. êомплеêсах.

На поверхні стійêий і óтворює розсипи. Непрозорі відміни

виêористовóють яê абразивний матеріал. К. — поліãе-

нний мінерал. Аêцесорний К. приóрочений до маãматич-

них порід, їх пеãматитів і лампрофірів (Хібіни та

Ільменсьêі ãори, РФ; Моãоó, М’янма та ін.). Вêраплениêи

К. (сапфірó) зóстрічаються в лóжних базальтоїдах

(Таїланд, Австралія). Пневматоліто-ãідротермальні родов.

К., пов’язані зі сêарнованими мармóрами, êорóндовими

плаãіоêлазитами і слюдитами, зóстрічаються в óльтраба-

зитах і êальцифірах (Моãоó, М’янма; Кашмір, Індія;

Рай-Із і Борзовêа, Урал, РФ). Метаморфоãенні родов. К.

пов’язані з висоêоãлиноземистими ґнейсами і амфіболі-

тами (джерела розсипів Шрі-Ланêи, Індії, М’янми). Ве-

лиêі родов. абразивноãо К. приóрочені до вторинних

êварцитів (Семізбóãи, Казахстан). Освоєно виробництво

штóчноãо êорóндó. В Уêраїні є в межах Уêраїнсьêоãо щита.

КОСМІЧНА ФОТОЗЙОМКА БАГАТОЗОНАЛЬНА, -ої,

-и, -ої, ж. * р. êосмичесêая съемêа мноãозональная, а.

multi-band space survey, multi-spectral space survey; н. Satteli-

tenaufnahme f in mehreren Bereichen m pl des elektromagneti-

schen Spektrums n — поляãає в одночасномó отриманні

деê. фотознімêів природних об’єêтів, земної поверхні в

різних областях елеêтромаãнітноãо спеêтра за допомоãою

фотоêамери, встановленої на êосмічномó літальномó апа-

раті. Зйомêа проводиться з вис. 200-400 êм в спеêтрально-

мó діапазоні 480-840 нм. Поздовжнє переêриття êадрів

становить 20, 60 або 80%. Фотоãрафóвання проводиться з

êомпенсацією зсóвó зображення і автоматичним êонтро-

лем вертиêальноãо положення осі фотосистеми. К.ф.б.

виêористовóється для вивчення природних ресóрсів

Землі, пошóêó родов. ê.ê., а таêож при ãідро.-ãеол.,

інж.-ãеол. і меліоративних дослідженнях. Застосóвання

баãатозональних знімêів підвищóє достовірність виділе-

ння ãеол. стрóêтóр, яêі не завжди впевнено ідентифіêóю-

ться на оêремих зональних знімêах, дозволяє створювати

спец. êосмоãеолоãічні êарти, виявляти навêолорóдні зм-

іни порід, яêі не розрізнюються на знімêах ін. типів, вид-

іляти малоамплітóдні поховані підняття в платформних

областях, перспеêтивних щодо нафтоãазоносності. Баãа-

тозональні знімêи виêористовóються і для дистанційноãо

моніторинãó довêілля.

КОСМОГЕННІ МІНЕРАЛИ, -их, -ів, мн. * р. êосмоãенные

минералы, а. cosmogenous minerals, н. kosmogene Mineralien n

pl — мінерали, що óтворилися в êосмічних (неземних)

óмовах. До них відносять ті, що поêи не відомі або дóже

рідêо трапляються в земній êорі — ãеêсоніт, êоãеніт, êарл-

сберит, êосмохлор, êосмохроміт (хлоритоїд) та ін. Для

К.м. хараêтерна майже повна відсóтність ãідроêсидів. Є

таêож спільні для земних і êосмічних порід мінерали

(олівіни, піроêсени, плаãіоêлази). Див. таêож метеорити.

КОСОВИК, -а, ч. * р. êосовиê, êосовичниê, а. parallel road,

gob road, back entry, air head; н. Begleitort n, Begleitstrecke f

— підземна виробêа, що формóється ó розêосині між вóãіл-

ьним масивом (цілиêом) та смóãою заêладальноãо матері-

алó. Слóжить для провітрювання вибою та зборó води при

проведенні виробоê широêим вибоєм.

КОСОВИКОВИЙ ХІДНИК, -оãо, -а, ч. * р. êосовичный

ходоê, а. gate way, н. Fahrort n — підземна виробêа невели-

êої площі перерізó, розташована в заêладномó масиві в

розêосині, що слóжить для сполóчення êосовиêа з вироб-

êою, яêа примиêає до ньоãо. Здебільшоãо підривання бо-

êових порід біля К.х. не виêонóється.

КОСТЕР (КЛІТЬ), -тра, ч. (-і, ж.) *р. êостёр, а. chock,

crib; н. Scheiterhaufen m — êонстрóêція êріплення для ãірн-

ичих виробоê êвадратної, прямоêóтної або триêóтної фор-

Рис. Костри прямоêóтні та триêóтні.

577 КОТ — КРА

ми. Має виãляд êліті зі стержнів, яêі взаємно перетина-

ються. Див. таêож êріплення êострове.

КОТЕЛ, КОТЛОВА ПОРОЖНИНА, -а, ч., -ої, -и, ж. * р.

êотел, êотловая полость, а. chamber, н. Ladungsraum m —

розширена (за рахóноê прострілювання) частина свердло-

вини або шпóрó, в яêій розміщóють зосереджений заряд.

Має êотлоподібнó формó (часто — неправильнó). Іноді

êотлом називають частинó свердловини, діаметр яêої роз-

ширено (при воãневомó способі бóріння тощо).

КОТЛОВАН, -а, ч. * р. êотлован, а. foundation pit, excava-

tion, н. Grube f, Einschnitt m — 1) При відêритих ãірничих

роботах — ãоризонтальна, рідше слабêопохила ãірнича ви-

робêа, яêó проходять від розêривної виробêи. Довжина і

ширина К. мають один порядоê. К. виêонóють для ство-

рення первинноãо фронтó робіт на óстóпі. При дражній

розробці розсипів К. виêонóють ó заплаві долини. У цьомó

випадêó він є первинним розрізом, з яêоãо драãа перехо-

дить до видобóвних робіт. 2) Штóчне тимчасове заãлиб-

лення в ґрóнті для фóндаментó бóдівель, ãідротехнічних

спорóд, тощо. К. виêонóють землерийними машинами. 3)

Те саме, що й êотловина.

КОТЛОВИНА, -и, ж. * р. êотловина, а. basin, н. Kessel m,

Kesseltal n, Wanne f — велиêа западина на поверхні землі,

на дні оêеанів та морів переважно оêрóãлих форм. Серед

наземних К. розрізняють вóлêанічні, теêтонічні, ерозійні,

льодовиêові, еолові, êарстові та змішані. Серед морсьêих

та оêеанічних К. виділяють К. перехідної зони та К. ложа

оêеанó. Див. западини.

КОТЛОВИНА ОБВАЛЕННЯ, -и, -…, ж. — депресія, яêа

виниêла в резóльтаті опóсêання по розломах, внаслідоê

провалó або осідання сêлепіння над підземною порожниною

ó вапняêах або ін. ãірсьêих породах.

КОТОЇТ, -ó, ч. * р. êотоит, а. kotoite, н. Kotoit m — мін-

ерал, ортоборат маãнію — Mg

3[BO3]2. Містить (%): MgО —

63,46; B2O5 — 36,54. Синãонія ромбічна. Гóстина 3,1. Тв.

6,75. Безбарвний і прозорий. Блисê сêляний. У шліфах

безбарвний. Утворює масивні зернисті аґреґати, зóстр-

ічається ó виãляді вêраплених зерен. Важливий про-

мисловий мінерал борó. Наêопичóється в зоні êонтаêтó

ґранітних інтрóзій з доломітами разом з форстеритом, êл-

іноãóмітом, людвіґітом, шпінеллю, флюоборитом та ін.

Рідêісний. Див. борати природні.

КОТУНИ, -ів, мн. * р. оêатыши, а. pellets, н. Erzpellets n pl,

Pellets m pl — те ж саме, що й оêатиші, оêатêи, обêотиші.

КОТУНІТ, -оãо, -ó, ч. р. êотóннит, а. cotunnite, н. Cotunnit

—

мінерал,

хлорид

свинцю

êоординаційної бóдови.

Фор-

мóла:

4[PbCl

]. Містить (%): Pb — 74,5; Cl — 25,5.

Синãонія

ромбічна.

Гóстина

5,8. Тв. 3,0. Безбарвний до білоãо, іноді

зеленóватий і жовтóватий.

Блисê

алмазний.

Злом

напівраê-

овистий. Перша знахідêа на Везóвії ó виãляді продóêтів

сóблімації

Асоціює

церóситом

анґлезитом

матлоêітом

та ін.

вторинними

мінералами

, є про-

дóêтом зміни

ґаленітó

в óмовах

посóшливоãо êліматó і засоле-

ності. Розвивається на старо-

винних виробах зі

свинцю

морсьêій воді. Рідêісний.

КОУШ, -а, ч. * р. êоóш, а. thim-

ble, н. Kausche f, Kauschenein-

band m — частина підвісноãо

пристрою, форма К. êрóãла,

продовãóваста та ін.

КОУШ КЛИНОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êоóш êлиновой, а.

wedge-shaped thimble, dead-eye, н. Keilkausche f

— частина підвісноãо при-

строю для заêріплення êана-

та на підйомній посóдині.

КОФІНІТ, -ó, ч. * р. êоффи-

нит, а. coffinite, н. Coffinit m —

мінерал, силіêат óранó з ãрóпи

óранофанó. Хімічна формóла:

U(SiO

4)1-x

(OH)4x. Синãонія тет-

раãональна. Яê правило, нир-

êоподібні аґреґати в сóміші з

ін. мінералами óранó. Метамі-

êтний.Тв.5-6. Гóстина 5,1.

Ізострóêтóрний з цирêоном та

піритом. Асоціює з óранінітом. Зóстрічається яê сêладова

частина óранових рóд типó Колорадо. Сêладає майже всі

рóдні тіла в р-ні Амброзіа-Лейê (шт. Нью-Меêсіêо,

США). Рóда óранó.

КРАЙОВИЙ КУТ ЗМОЧУВАННЯ, -оãо, -а, -…, ч. —

Див. змочóваність.

КРАЙОВИЙ ПРОГИН (ПЕРЕДОВИЙ ПРОГИН, ПЕРЕ-

ДГІРСЬКИЙ ПРОГИН), -оãо, -ó, ч. (-оãо, -ó, ч.) * р. êрае-

вой проãиб, а. foredeep; н. Randsenke f — ãлибоêий проãин

земної êори, що виниêає на межі платформ і ãеосинêлінал-

ьних областей в ороãенний етап розвитêó ãеосинêліналі (на-

пр., Передóральсьêий, Передêарпатсьêий, Передãімала-

йсьêий К.п.). К.п. заповнені осадами моласових формацій,

морсьêих — в ниж. частині, лаãóнних — в середній, êон-

тинентальних — ó верхній. К.п. побóдовані різêо асимет-

рично: їх внóтрішні, звернені до сêладчастих ãірсьêих óт-

ворень êрила інтенсивно дислоêовані в лінійні, часто óсê-

ладнені насóвами до осі проãинó сêладêи нерідêо з проява-

ми соляноãо діапіризмó, а на зовнішніх, більш полоãих

платформних êрилах звичайно спостеріãаються лише

сêлепінчасті підняття. З К.п. пов’язані родов. вóãілля, на-

фти, природних ãазів, солей.

КРАКАТАУ, * р. Краêатаó, а. Krakatau, н. Krakatau —

вóлêан ó Зондсьêій протоці, між островами Ява і Сóматра

(Індонезія). Утворив острів ó 10,5 êм

. Сêладений базаль-

тами, андезитами, ріолітами. Висота 813 м, êальдера ді-

аметром 4,0-5,5 êм. Відомий надзвичайно сильним вивер-

женням ó серпні 1883 р., що зрóйнóвало значнó частинó

êонóса К. , яêий до цьоãо сяãав висоти 2000 м. Вивержен-

ня сóпроводжóвалося випадінням вóлêанічноãо попелó за-

ãальним об’ємом понад 18 êм

на величезній території.

Після виверження деêільêа роêів спостеріãалися інте-

нсивні свічення неба, зменшення прозорості атмосфери

Землі. Останнє виверження 1972-73 рр. Заповідниê Кра-

êатаó (пл. 2,5 тис. ãа) заснований ó 1919 р.

КРАН ПІДІЙМАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êран подъемный;

а. hoisting crane; н. Kran m, Heisskran m — вантажопідійма-

льна машина, яêа працює циêлами, яêі êоротêочасно пов-

торюються, із зворотно-постóпальним рóхом вантажотри-

маючоãо орãанó; призначена для підіймання і переміще-

ння вантажів.

КРАПЛЕУТВОРЮВАЧ, -а, ч. р. êаплеобразователь; а.

dropper; н. Tropfenbilder m — пристрій лінійноãо типó,

яêий виãотовлений із відрізêів трóб різноãо діаметра, що

збільшóються в напрямêó рóхó емóльсії від сеêції до сеêції,

в яêих постóпово відбóвається рóйнóвання оболоноê на

êраплях пластової води (за рахóноê тóрбóлентності пото-

êó; число Рейнольдса Rе = 18000-25000), êоалесценція êра-

Рис. Коóші: а — êрóãлий; б

— продовãóвастий.

Рис. Клиновий реãóльований

êоóш типó КРГ.

КРА — КРЕ 578

пель води (при зниженні тóрбóлентності; Rе = 3000-4000)

і розшарóвання потоêó на нафтó і водó (за рахóноê ãравіт-

аційних сил; Rе = 100-200).

КРАСОВСЬКОГО ЕЛІПСОЇД, -…, -а, ч. — Див. еліпсоїд

земний.

КРАТЕР, -а, ч. * р.

êратер, а. crater, н.

Krater m — 1)

Чашêоподібне або

êонóсоподібне за-

ãлиблення на вер-

шині або схилі вóл-

êанó. Діаметром

від перших де-

сятêів м. до деêіл-

ьêох êілометрів.

На дні êратера

знаходиться одне

або деêільêа жерл

вóлêанó. 2) Оêрóãла западина на поверхні êосмічноãо тіла

(напр., на Землі, Місяці, планетах), виниêнення яêої

пов’язане з падінням метеоритів. Інша назва –

астроблема. У світі відомо понад 110 таêих êратерів. Один

з перших вивчених, – êратер-астроблема ó шт. Арізона,

США (1905, Д.Баррінджер), – має діаметр 1200 м і

ãлибинó 175 м. Віê цьоãо êратера – 30 тис. роêів, а віê

найдавніших виявлених êратерів – до 2 млрд роêів. В

Уêраїні відомо Бовтисьêий, Оболонсьêий, Іллінецьêий

êратери. Див. астроблеми.

КРАТНІСТЬ ЗАПАСІВ, -ості, -…, ж. * р. êратность за-

пасов; а. ratio of reserves; н. Vorratsverhältnis n, Vorratsmultipli-

kation f — відношення поточних запасів нафти (ãазó) êа-

теãорій А+В+С за станом на початоê роêó до видобóтêó

нафти (ãазó) за цей же ріê.

КРАТНІСТЬ ПІДРОБКИ, -ості, -…, ж. * р. êратность

подработêи, а. underworking ratio, н. Unterfahrungsverhältnis

n — відношення ãлибини ãірничих робіт до вийманої по-

тóжності пласта при підробці спорóд.

КРАТОН, -ó, ч. * р. êратон, а. craton; н. Kraton m — êон-

солідовані ділянêи земної êори, нездатні до перетворення

альпінотипною сêладчастістю. Розрізняють: підняті і за-

нóрені К. Термін К. введений ãеолоãом X. Штіллє (1940)

замість запропонованоãо австр. ãеолоãом Л. Кобеêом тер-

міна «êратоãен» (1928) і широêо застосовóється в зарóбі-

жній літератóрі яê синонім óêр. терміна «платформа».

КРЕДНЕРИТ, -ó, ч. * р. êреднерит, а. crednerite, н. Kredne-

rit m — мінерал, оêсид міді і марãанцю шарóватої бóдови.

Формóла: 1. За К.Фреєм: CuMn

2O4. 2. За Є.Лазаренêом:

CuMnO2. Містить (%): CuО — 33,51; MnО — 59,75; O —

6,74. Синãонія моноêлінна (псевдоãеêсаãональна). Зóстр-

ічається ó виãляді пластиноê. Тв. 4. Гóстина 4,5-5,1. Блисê

металічний. Колір залізисто-чорний до сіро-сталевоãо.

Рисêа чорна або êоричнева. Непрозорий. Знайдений ó

ФРН (Фрідріхсрод) ó зростêах з псиломеланом, малахітом,

фольбортитом, баритом, êальцитом і вадом.

КРЕЙДА, -и, ж. * р. мел, а. chalk, н. Kreide f — осадова

напiвзв’язна мазêа малозцементована ãірсьêа êарбонатна

порода, що на 90-99 % представлена êальцитом, яêий

сêладається з êальцитових залишêiв морсьêих планêтон-

них водоростей та дрiбних частиноê черепашоê найпро-

стiших орãанiзмiв. Колір білий. Виділяють таêож К. бріа-

нсонсьêó (стеарит), іспансьêó (стеарит), озернó (ãажа),

францóзьêó (тальê), червонó (сóміш ãематитó з ãлиною)

та ін. К. розробляють на Донбасі, ó Придніпров’ї, Придні-

стров’ї та в інших районах Уêраїни. Виêористовóють ó

сільсьêомó ãосподарстві, паперовій і ãóмовій промисло-

вості, ó бóдівництві тощо.

КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД (КРЕЙДОВА СИСТЕМА), -оãо,

-ó, ч. (-ої, -и, ж.) * р. меловой период, а. Cretaceous, н. Krei-

deperiode f — останній (третій) період мезозойсьêої ери.

Настав близьêо 137 млн роêів томó, тривав близьêо 70

млн роêів. На початêó пізньоêрейдової епохи відбóлася

одна з найбільших в історії Землі трансãресія моря. Горо-

óтворюючі рóхи êрейдовоãо періодó пов’язані з альпійс-

ьêою сêладчастістю. Для флори цьоãо періодó хараêтерні

папоротеподібні й ãолонасінні, з’явились перші поêрито-

насінні, а в пізньоêрейдовó епохó — сóчасні форми (дóб,

бóê, береза, верба, виноãрад та ін.). Велиêоãо розвитêó на-

бóли черевоноãі молюсêи, ãóбêи, мохóватêи, деяêі види

êостистих риб, ó фаóні наземних хребетних переважали

плазóни, хижаêи та ін., вимерлі морсьêі й наземні ящери.

Відêлади, що óтворилися протяãом êрейдовоãо періодó, ста-

новлять êрейдовó системó.

Зãідно з прийнятою системою К.п. поділяється на 2

відділи, ярóси і над’ярóси (табл.)

Корисні êопалини.

К.п. за різноманітністю і êільêістю

ê.ê. займає одне з перших місць серед підрозділів фанеро-

зою. З потóжним маãматизмом пов’язане одне з найзначн-

іших в історії Землі рóдоóтворень. Переважаюча частина

рóдних ê.ê. тяжіє до Тихооêеансьêоãо ãеосинêлінальноãо по-

яса, в межах яêоãо знаходяться родов. рóд êольорових ме-

талів. У Сх. Азії з півн. на півд. простяãлася найбільша

оловоносна провінція. З êінця пізньої êрейди навêоло Ти-

хоãо оêеанó формóються мідно-порфірові родов.,

більшість яêих приóрочена до сх. ãілêи пояса від Алясêи

до Чилі. Мідні і сóпóтні їм молібденові рóдопрояви відомі і

в зах. ãілці на Чóêотці, Камчатці і в Приморсьêомó êраї. У

Середземноморсьêомó поясі мідно-порфірові родов. пізньої

êрейди — палеоãенó є ó Сербії і Болãарії. На Кавêазі з вóл-

êаноãенними породами верх. êрейди пов’язані сірчано- і

мідно-êолчеданні рóди Сомхето-Карабахсьêої зони, до

предсеномансьêої маãматич. серії приóрочені сêарни із за-

лізом і êобальтом Дашêесана, а таêож мідно-молібденові

родов. Місхано-Занãезóрсьêої зони. У êрейдових відêл-

адах в Уêраїні і в Сибірó знаходяться цирêон-ільменітові

прибережно-морсьêі розсипи, в них же óêладені золоті

розсипи Хінãанó, Кóзнецьêоãо Алатаó і Забайêалля.

За заãальними запасами нафти відêлади К.п. стоять на

2-ó місці після êайнозою, до них приóрочено близьêо по-

ловини запасів ãазó осн. родов. світó. У відêладах К.с.

розміщені таêі ê.ê. яê вóãілля, боêсити, солі, фосфорити і

ін. За запасами вóãілля К.п. (21 % світових запасів) трохи

Рис. Арізонсьêий метеоритний êратер.

Утворений болідом масою 500000 тонн.

Чорна точêа — автомашина на êраю

êратера.

Табл. — Система êрейдовоãо періодó

Відділи Ярóси Над’ярóси

Верхня êрейда Маастрихтсьêий

Кампансьêий

Сантонсьêий

Коньяêсьêий

Тóронсьêий

Сеномансьêий

Сенон

Нижня êрейда Альбсьêий

Аптсьêий

Барремсьêий

Готерівсьêий

Валанжинсьêий

Берріасьêий

Неоêом

579 КРЕ — КРЕ

постóпається пермсьêомó (27%) і приблизно дорівнює

êам’яновóãільномó. Утворення боêситів, приóрочене до об-

ластей теплоãо і волоãоãо êліматó, набóло велиêоãо роз-

витêó в півн. ãóмідній зоні Євразії, де виділяються дві боê-

ситоносні провінції: Середземноморсьêа, що простяãлася

від Іспанії до Тóреччини і далі до Іранó і Паêистанó, і Ка-

захстансьêо-Сибірсьêа, що знаходиться між Тóрãаєм і

бас. Єнісею. Велиêі родов. є таêож в Півн. Америці (шт.

Арêанзас, Ореãон та ін.). До півд. теплої ãóмідної зони на-

лежать і боêсити Чилі, Півн. Австралії, формóвання яêих

почалося, ймовірно, в пізній êрейді. З цьоãо ж часó óтво-

рюються латеритні боêсити в Еêваторіальній Африці. У

схожих óмовах теплоãо волоãоãо поясó Півн. півêóлі фор-

мóються осадові заліз. рóди (поêлади Зах. Сибірó, Гарцó і в

Півн. Африці). Найбільш значні осади ґіпсó і різних солей

приóрочені до неоêомó. У альбі і сеномані фосфоритоносна

смóãа простяãалася від сх. óзбережжя Каспійсьêоãо м. че-

рез півн. оêолицю Дніпровсьêо-Донецьêої западини на зах.

ó Польщó. Сеномансьêі фосфорити відомі таêож ó Фран-

ції і на Британсьêих о-вах. Значно більшоãо поширення

(сливе найбільше в порівнянні з ін. етапами історії Землі)

набóли області наêопичення фосфатів ó сеноні (відêлади ó

Франції, ФРН, Іспанії, Мароêêо, Алжирі і Тóнісі, а таêож

на півд-сх. оêолиці Африêансьêої платформи). Цей фос-

форитоносний басейн Півн. Африêи є одним з найбіл-

ьших ó світі.

КРЕКІНГ, -ó, ч. * р. êреêинã, а. cracking, н. Krack m, Krak-

ken n, Krackung f, Spalten n, Spaltung f — процес, термічна

або êаталітична (див. êаталіз) переробêа нафтових фраê-

цій, при яêій молеêóли важêих вóãлеводів розщеплюються

на простіші. Основними продóêтами К. є êомпоненти мо-

торних палив.

КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) СЛАНЕЦЬ, -оãо,

-ю, ч. * р. êременистый сланец, а. siliceous shale, н. Kiesel-

schiefer m — тверда, щільна êремениста , тонêоплитчаста

з раêовинним зламом осадова ãірсьêа порода. Сêладена мі-

êрозернистим êварцом, іноді êварцом і халцедоном. Помі-

тно метаморфізована. Теêстóра сланцювата. Містить за-

лишêи êременистих орãанізмів, домішêи ãлинистоãо мате-

ріалó.

КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) ТУФ, , -оãо, -ó, ч.

* р. êремнистый тóф, а. siliceous sinter, geyserite, fiorite, san-

tilite; н. Kieseltuff m — світлозабарвлені натічні щільні або

пóхêі, часто пористі (тóфоподібні) відêлади ґейзерів або ãа-

рячих мінеральних джерел, що ã.ч. сêладаються з опалó з

домішêою ãлиноземó. Син. К.т. — ґейзерит.

КРЕМЕНИСТІ (КРЕМ’ЯНИСТІ) ПОРОДИ, СИЛIЦИ-

ДИ, -их (-их), -ід, -ів, мн. * р. êременистые породы, сили-

циды; а. siliceous rocks, н. Kieselgesteine n pl — ãрóпа осадо-

вих ãірсьêих порід, сêладених більш ніж на 50% аóтиãенни-

ми мінералами êремнеземó(SiО

2): опалом, êристобалітом,

тридимітом, халцедоном і êварцом. Розрізняють К.п.: хе-

моãенні (êременистий тóф), орãаноãенні (діатоміт, раді-

олярит, спонãоліт) і êриптоãенні (опоêа, трепел, êремінь).

К.п. — нерóдна мінеральна сировина баãатоцільовоãо

призначення.

КРЕМІНЕЦЬ, -цю, ч. * р. êремень, а. flint, н. Kiesel m —

стара óêр. назва êременю.

КРЕМІНЬ, -ю, ч. * р. êремень, а. flint, chert; н. Kiesel m —

мінеральне óтворення, що сêладається з êристалічноãо і

аморфноãо êремнеземó (опалó, халцедонó або êварцó). К.

поширений в природі ó виãляді êонêрецій, жовен, лінз і

пластів, що заляãають óзãоджено серед вапняêів і êрейдо-

вих відêладів або ó січних нашарóваннях. Особливо поши-

рений в осадових породах. Утворюється при діаãенезі

осадів, êатаãенезі ã.п. і при вивітрюванні. Тв. 7. Злам раêо-

винний. Завдяêи здатності óтворювати при сêолі ãострий

ріжóчий êрай К. з ãлибоêої давнини (до залізної доби) ви-

êористовóвався людиною для êам’яних знарядь. В Уê-

раїні, зоêрема на Донбасі, виявлено баãато шахт êам’яно-

ãо віêó, в яêих видобóвали êремінь.

Розрізняють: êремінь бóроêам’яний (застаріла назва спесар-

тинó); êремінь волоêнистий (1. волоêнистий силіманіт; 2. волоê-

нистий різновид êварцó); êремінь залізистий та êремінь залізний

(різновид êварцó, яêий містить домішêи оêсидів заліза); êремінь

малахітовий (застаріла назва хризоêоли); êремінь нільсьêий (бóра

яшмова ãальêа з Єãиптó); êремінь плаваючий (пористий опал, або

êварц, в оêрóãлих êонêреціях ó сóміші з халцедоном орãанічноãо

походження).

КРЕМНЕЗЕМ, -ó, ч. * р. êремнезём, а. silica, н. Kieselerde

f — те ж саме, що й діоêсид êремнію. Розрізняють К. мар-

ãанцевий (родоніт) та марãанцевий чорний (продóêт роз-

êладання родонітó).

КРЕМНІЄВА КОНКРЕЦІЯ,

-ої, -ії,

ж.

р.

êремниевая

êонêреция,

а.

flinty concretion;

н.

kieselige Konkretion

—

êонêреція

і êонêреційна

лінза

, óтворена одним з

мінералів

êремнеземó

(яê правило,

êварцом

або

халцедоном

), з

домі-

шêою

речовини

вмісної

породи

, а таêож

орãанічної

речови-

ни

, оêсидів

заліза

êальцитó

доломітó

та ін. Часто óтво-

рює êонêреційні прошарêи і слóãóє марêóючим ãоризон-

том.

КРЕМНІЙ, -ю, ч. * р. êремний, а. silicium, silicon; н. Silizium

n — хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К.

óтворює темно-сірі зі смолистим блисêом êрихêі êриста-

ли, ґратêа ãранецентрована êóбічна типó алмазó. Гóстина

2,328, t

плав 1415 °С, têип 3250 °С. Тв. за Брінеллем 2,4 ГПа, за

Моосом 7. Модóль прóжності 109 ГПа. К. — напівпро-

відниê, елеêтричні властивості яêоãо сильно залежать від

домішоê. При низьêій температóрі хімічно інертний. З ба-

ãатьма металами óтворює силіциди. Вміст ó земній êорі

27,6% за масою. Солі êремнієвих êислот поширені в при-

роді — мінерали êласó силіêатів природних. При ізоморфн-

омó заміщенні в їх стрóêтóрі частини К. алюмінієм óтво-

рюються алюмосиліêати. Відомо понад 400 мінералів, що

містять К. Найважливіші мінерали К. — силіêати, êремне-

зем. Бл. 12% літосфери сêладає êварц SiО

2 і йоãо різнов-

иди, а 75% сêладають різні силіêати і алюмосиліêати (по-

льові шпати, слюди, амфіболи). Сер. вміст К. (в масових

%): в êам. метеоритах 18, óльтраосновних ãірсьêих породах

19, основних 24, середніх 26, êислих 32,3, ãлинах 7,3, пісêов-

иêах 36,8, êарбонатних ã.п. 2,4; ó воді оêеанів 3·10

-4

Технічний К. застосовóють яê леãóючó добавêó при ви-

робництві сталей і сплавів êольорових металів, напівпро-

відниêовий К. — в елеêтротехніці й елеêтроніці.

КРЕМНЯК, -ó, ч. * р. êремень, а. flint, chert; н. Kiesel m —

стара óêраїнсьêа назва êременю.

КРЕНЕРИТ, -ó, ч. * р. êреннерит, а. krennerite, н. Krennerit

m — мінерал, дителóрид золота острівної бóдови. Формó-

ла: AuTe

2. Au ó невелиêій êільêості заміщається Ag.

Містить (%): Au — 32,99; Te — 59,79; Ag — 7,22. Синãонія

ромбічна. Коротêопризматичні êристали. Тв. 2-3,5. Гóс-

тина 8,6. Блисê металічний. Колір сріблясто-білий до ла-

тóнно-жовтоãо. Крихêий. Непрозорий. Злом напівраê-

овистий. Рідêісний. Зóстрічається ó Трансільванії (Рóмó-

нія) в асоціації з êварцом і піритом. Знайдений таêож в

Калãóрлі і Мóлãаббі (Зах. Австралія), в Монбрей-Таóншіп

(пров. Квебеê, Канада) і в р-ні Кріпл-Кріê (шт.Колорадо,

США).

КРЕ — КРИ 580

КРЕНОГЕННИЙ, -оãо. * р. êреноãенный, а. crenogenic, н.

krenogenisch — яêий óтворився внаслідоê відêладання з

мінеральних джерел (про мінерал і мінеральний êомп-

леêс).

КРЕОЗОТ, -ó, ч. * р. êреозот, а. creosote, н. Kreosot n —

масляниста жовтóвата рідина з їдêим запахом; сêладна

сóміш орãанічних сполóê, в яêій переважають феноли. За-

стосовóють для просочóвання деревини, щоб запобіãти

ãниттю, яê флотаційний реаґент при збаãаченні рóд тощо.

Див. флотація.

КРИВА ВІЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ ПОТОКУ, -ої, -…, ж. * р.

êривая свободной поверхности потоêа; а. flow free surface

curve, curve of free surface of flow; н. Kurve f des freien Oberflä-

chenflusses m — лінія перетинó вільної поверхні потоêó з

поздовжньою (відносно потоêó) вертиêальною площи-

ною.

КРИВА ДЕПРЕСІЇ, -ої, -…, ж. * р. êривая депрессии; а.

depression curve; н. Depressionskurve f — êрива вільної по-

верхні фільтраційноãо потоêó. При наявності êапілярноãо

підняття води в ґрóнті êрива депресії є лінією рівноãо тис-

êó (атмосферноãо); вільною поверхнею в цьомó випадêó є

поверхня менісêа. При відсóтності êапілярноãо підняття й

інфільтрації êрива депресії óсталеноãо фільтраційноãо по-

тоêó є лінією течії.

КРИВАВЕЦЬ, -вця, ч. * р. сердолиê, а. carnelian, н. Karne-

ol m — стара óêраїнсьêа назва сердоліêó.

КРИВАВИК, -ó, ч. * р. ãематит, а. hematite, н. Hämatit m

— щільний натічний, нирêоподібний різновид ãематитó.

КРИВАВНИК, -ó, ч. * р. сердолиê, а. carnelian, н. Karneol

m — 1) Стара óêраїнсьêа назва сердоліêó. 2) Непрозорий і

напівпрозорий халцедон або різновид êварцó зеленоãо чи

сірóвато-зеленоãо êольорó з червоними плямами оêсидів

заліза.

КРИВИНА, -и, ж. * р. êривизна, а. curvature, н. Krümmung

f, Biegung f — в ãірництві один з видів деформацій, яêі об-

числюють при дослідженні процесó зрóшення ãірсьêих

порід та земної поверхні під впливом ãірничих розробоê. К.

знаходять яê відношення різниці нахилів двох сóсідніх

інтервалів мóльди зрóшення до півсóми довжини цих інте-

рвалів (10

-3

-1

). В точці мóльди розрізнюють êривинó: в на-

прямі простяãання (Кх), в напрямі навхрест простяãання

(К

ó) та в заданомó напрямі (Кі).

КРИВІ ЗБАГАЧУВАНОСТІ, -их, -…, мн. — Див. збаãа-

чóваності êриві.

КРИВОРІЗЬКО-КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕКТОНІЧНА ЗО-

НА, -…-ої, -ої, -и, ж. — ãеол. стрóêтóра між Кіровоãрадс-

ьêим та Придніпровсьêим блоêами Уêраїнсьêоãо щита, на

тер. Херсонсьêої, Дніпропетровсьêої, Кіровоãрадсьêої і

Полтавсьêої областей. Пересіêає щит ó сóбмеридіональн-

омó напрямі смóãою довжиною 250 êм, шириною до 10

êм. На зах. обмежена ãлибинним розломом, на сх. перехо-

дить ó сóміжні стрóêтóри блоêó. Основні елементи зони —

Криворізьêий та Кременчóцьêий синêлінорії, з яêими

пов’язані велиêі родов. заліз. рóд. Геофіз. дослідженнями

встановлено продовження зони зрóденіння в занóреномó

êристалічномó фóндаменті прилеãлих схилів Дніпровсь-

êо-Донецьêої западини на півночі і Причорноморсьêої запа-

дини на півдні.

КРИВОШИП, -а, ч. * р. êривошип, а. crank, н. Kurbel f —

ланêа êривошипноãо механізмó, яêа може під час рóхó ро-

бити повний оберт навêоло нерóхомої осі.

КРИВОШИПНИЙ МЕХАНІЗМ, -оãо, -а, ч. * р. êриво-

шипный механизм, а. crank mechanism, н. Kurbeltrieb m,

Schubkurbeltrieb m, Kurbelmechanismus m — механізм з

обертовою ланêою (êривошипом, êолінчастим валом),

яêий перетворює один вид рóхó

на інший: обертовий рóх — на

рóх зворотно-постóпальний і

навпаêи, хитний тощо. Засто-

совóється в поршневих двиãó-

нах, пресах, êомпресорах тощо.

КРИГА, -и, ж. — Те ж саме,

що й лід.

КРИДИТ, -ó, ч. * р. êридит, а.

creedite, н. Creedit m — мінерал,

водний флóоросóльфат êальцію

і алюмінію êоординаційної бó-

дови. Вперше знайдений поб-

лизó Крідó (шт. Колорадо,

США). Формóла: 1. За К.Фреєм:

4[Ca

3Al2(SO4)(F,OH)10⋅2H2O]. 2.

За Є.Лазаренêом: Ca

3Al2[

(F,OH)10|(SO4)]⋅2H2O]. Містить

(%): Ca — 24,5; Al — 11,02; F —

25,85; SO

4 — 19,63; О — 5,44;

H2O — 13,49. Синãонія моноêлі-

нна. Гóстина 2,71. Тв. 4. При-

зматичні êристали та радіал-

ьно-променисті аґреґати, дрóзи

або вêлючення зерен.

Спайність довершена. Блисê

сêляний. Безбарвний до білоãо.

Прозорий. Знайдений в олово-

носних жилах Колêірі (Бол-

івія), ó США в жилах з баритом,

флюоритом і êварцом. Дóже

рідêісний.

КРИЛА СКЛАДКИ, -л, -…, мн.

* р. êрылья сêладêи, а. limbs of a fold; н. Faltenflügel m, Falten-

schenkel m, Faltenflanken f pl — боêові частини сêладêи, яêі

розташовані по обидва боêи від її осьової поверхні. Місця

опóêлоãо або óвіãнóтоãо переãинó пластів ã.п.

КРИЛО ВИЇМКОВОГО (ВИЙМАЛЬНОГО, ВИЙМА-

НОГО) ПОЛЯ, -а, -…, с. * р. êрыло выемочноãо поля, а.

limb of a district (block), limb of a mining extracted areа, н. Bau-

flügel m, Abbaufeldflügel m — частина двоêрилоãо виїмêово-

ãо поля, розташована з одноãо боêó від підãотовчих виро-

боê, що підãотовляють це поле — бремсберґа, похилó, про-

міжноãо êвершлаґó.

КРИЛО ПОВЕРХУ, -а, -…, с. * р. êрыло этажа, а. limb of

a level, level limb, floor limb, н. Sohlenflügel m — частина по-

верхó, розташована з одноãо боêó від êапітальноãо бремс-

берґа або похилó шахт, що розробляють полоãі або похилі

пласти, а таêож з одноãо боêó ãоловноãо приствольноãо

дворó шахт, що розробляють êрóті пласти.

КРИЛО ШАХТНОГО ПОЛЯ, -а, -…, с. * р. êрыло шахт-

ноãо поля, а. limb of a mine take, н. Grubenfeldflügel m — час-

тина шахтноãо поля, розміщена по один біê вертиêальної

площини, що проведена навхрест простяãання пласта й

проходить через розêривнó виробêó (вертиêальний або по-

хилий стовбóр, êапітальний бремсберґ чи похил). Крила, яê

правило, позначають відповідно до частин світó (західне,

північне тощо). Нормальне шахтне поле має два êрила.

Поділ шахтноãо поля на êрила проводять, яê правило, за

óмови рівності вмістó в них пром. запасів. У родов. з вит-

риманими елементами заляãання обидва К.ш.п. мають

Рис. Плосêі êривошипні

механізми: а — êривошип-

но-êоромисловий; б — êри-

вошипно-повзóнêовий; в —

êривошипно-êóлісний; 1 —

êривошип; 2 — шатóн; 3 —

êоромисло; 4 — повзóн; 5 —

êóліса.