Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

591 КРІ — КРІ

ãідропривода являє собою самост. аґреґат з резервóаром

для робочої рідини, насосами, апаратóрою óправління,

êонтролю і очищення робочої рідини; розташовóється по-

за очисним вибоєм, в прилеãлій виробці. У залежності від

хараêтерó взаємодії з породами поêрівлі К.м. можóть бóти

підтримóючоãо, підтримóючо-захисноãо і захисноãо

типів. Основні типи вітчизняних êомплеêсів: КМ-87М,

КМ-98, КМ-103, КД-80, КДМ-90.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ НАБРИЗК-БЕТОННЕ, -…, -…-оãо, с. * р.

êрепь набрызã-бетонная, а. shotcrete, н. Spritzbetonausbau m

— поширений при бóдóванні тóнелів та в ãірничорóдній

промисловості тип êріплення бетонноãо, яêе створюють

без виêористання опалóбêи, шляхом сóхоãо або моêроãо

набризêó цементної сóміші під дією стисненоãо повітря.

Сóміш вêлючає цемент, пісоê, ãравій (щебінь) та присêо-

рювачі тóжавлення. Товщина К. н-б. від 5 до 20 см. Пере-

ваãи К. н-б.: повна механізація процесів êріплення, висо-

êий стóпінь водо- та ãазонепрониêності, ефеêтивна êомб-

інація з іншими типами êріплення. Недоліêи спорóджен-

ня: висоêа запиленість виробêи, значні втрати матеріалó

за рахóноê “відсêоêó” (до 30%). Див. таêож набризê-бе-

тон. Г.І.Гайêо.

КРІПЛЕННЯ ОПУСКНЕ (ЗАГЛИБНЕ), -…, -оãо (-оãо),

с. * р. êрепь опóсêная (поãрóжная), а. submersible support, н.

Senkzimmerung f, Senkausbau m

—

êріплення

ó формі цилін-

дра з цеãляної êладêи, армованої сталевими тяãами або ча-

вóнними

тюбінãами

. В нижній частині К.о. має ріжóчий

опирач

. Застосовóється при проходженні вертиêальних

стволів

шахт

по водоносних

пісêах

пливóнах

потóжністю

до 10 м, що заляãають на ãлибині 20-25 м. Опóсêається під

впливом власної маси, а інêоли і тисêó

ãідравлічних

домê-

ратів

. К.о. занóрюється в

породний масив

, випереджаючи

вибій

ствола

, і завдяêи цьомó захищає йоãо від проривів

пливóна

або винесення обводненоãо

пісêó

. К.о. опóсêаєть-

ся по мірі виймання

породи

до заãлиблення в стійêі

породи

КРІПЛЕННЯ ОРГАННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь орãанная,

а. breaker prop, cutting-off support; н. Reihenstempelausbau m,

Reihenausbau m, Orgelausbau m, Orgelzimmerung f, Schutz-

stempel m — переносні привибійні стояêи, встановлені

впритóл в один або деêільêа рядів. Застосовóється яê в

очисних, таê і підãотовчих ãірн. виробêах. К.о. очисних ви-

робоê — різновид êріплення посадêовоãо; призначене для

óправління ãірн. тисêом способом повноãо обвалення поê-

рівлі. У підãотовчих ãірн. виробêах К.о. застосовóють при

безцілиêовій відробці пластів для підтримêи штреêів на

з’єднанні з виробленим простором. Умови виêористання:

потóжність пласта не більше 2,5 м, міцність поêрівлі і

ґрóнтó не менше 10 МПа, поêрівля очисноãо вибою леãêоãо

та середньоãо обвалення. Число стояêів на 1 м. протяж-

ності виробêи визначають, виходячи з розрахóнêовоãо на-

вантаження на К.о., яêе приймається в залежності від по-

тóжності пласта і типó поêрівлі за обваленням ó межах

0,9-2,2 МН/м, а таêож несóчої здатності одноãо стояêа.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПАНЕЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление па-

нельное, а. panel support; н. Paneelausbau m — різновид сóц-

ільноãо збірноãо êріплення залізобетонноãо ãоризонталь-

них і похилих ãірн. виробоê, що сêладається з однотипних,

велиêорозмірних, прямолінійних в поздовжньомó на-

прямі елементів (панелей), що виêонóють одночасно не-

сóчі і захищаючі фóнêції. Призначена для êапітальних ви-

робоê, що проводяться в породах середньої міцності і мі-

цних при відсóтності впливó очисних робіт. За формою по-

перечноãо перетинó розрізнюють êонстрóêції панелей:

ãладеньêі (плитні), ребристі (таврові, êоритні і т.п.), хви-

лясті, сêлепінчасті і т. д.; за типом êонстрóêтивноãо ріше-

ння: залізобетонні із звичайним армóванням зварним

êарêасом, заздалеãідь напрóжені і армоцементні.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПАРАМЕТРИ, -…, -ів, мн. * р. êрепи пара-

метры, а. parameters of a support, support parameters, н. Aus-

baudaten pl — технічні поêазниêи, що хараêтеризóють

формó, розміри, несóчó спроможність, величинó податли-

вості, опір êріплення.

КРІПЛЕННЯ ПЕРЕСУВНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь пере-

движная, а. self-advancing support; н. Schreitausbau m, rückba-

rer Ausbau m, schreitender Ausbau m — нерозбірне êріпле-

ння ãірниче, що пересóвається слідом за очисним або про-

хідницьêим вибоєм. За способом пересóвання розрізн-

юють механізовані К.п., що пересóваються за допомоãою

вбóдованих в êріплення ãідравліч. або пневматич. домê-

ратів, а таêож автономних пересóвачів, і немеханізовані,

яêі пересóвають врóчнó або під дією власної маси, або ма-

си обрóшених порід. На шахтах механізоване К.п. засто-

совóються: в очисних вибоях в êомплеêсі очисних аґреґатів,

а таêож посадочноãо êріплення êомплеêтноãо, на сполó-

ченнях лави зі штреêами — яê êріплення сполóчення, в

прохідницьêих вибоях — яê прохідницьêе êріплення для

тимчасової підтримêи поêрівлі ó привибійномó просторі.

Немеханізоване К.п. виêористовóється: в очисних вибоях

êрóтих пластів яê êріплення щитове; ó прохідницьêих виб-

оях вертиêальних стовбóрів ó виãляді опóсêноãо êріплення

(див. опóсêні спорóди), а таêож ó вибоях ãоризонтальних і

похилих виробоê яê запобіжне êріплення тимчасове.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПІДВІСНЕ, -…,

-оãо, с. * р. êрепление подвесное;

а. suspended support; н. Unterhän-

gezimmerung f, schwebender Aus-

bau m — êріплення ãірниче, фор-

мóвання або фіêсація яêоãо ó

виробці здійснюється за допо-

моãою підвісних елементів.

К.п. ãоризонтальних і похилих

очисних і підãотовчих виробоê

сêладається з верхняêів (пі-

дхватів), приêріплених до поê-

рівлі, яêі з’єднóються з міжра-

мною оãорожею. К.п. верти-

êальних виробоê — різновид дерев’яноãо êріплення вінцев-

оãо на стояêах. К.п. застосовóється при боêових породах,

яêі допóсêають оãолення на 1,2-1,5 м. Сêладається з ві-

нців, сполóчених між собою за допомоãою стержневих пі-

двісів. Боêи виробêи заêріплюють затяжêою з дощоê. Вінці

підвішóють зверхó вниз, починаючи в êожній ланці від

опорних балоê, êінці яêих (0,5-0,8 м) розміщені в опор-

них врóбах ó породі. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р.

êрепление подãотовительных выработоê, а. development

headings support; н. Vorrichtungsausbau m — êріплення виро-

боê, яêі проходять для підãотовêи шахтноãо поля до вий-

мання ê.ê. (штреêи, похили, бремсберґи, дільничні êверш-

лаґи). Різновиди К.п.в. аналоãічні êріпленню êапітальних

ãірничих виробоê. К.п.в. — найбільш поширені на шахтах,

таê яê протяжність підãотовчих виробоê досяãає 80% всіх

Рис. Підвісне êріплення:

1 — підхват; 2 — анêери;

3 — затяжêа.

КРІ — КРІ 592

виробоê шахти. На вітчизняних вóãільних шахтах підã-

отовчі виробêи êріплять ã.ч. рамним êріпленням (де-

рев’яним, металевим, залізобетонним), а таêож êріпле-

нням анêерним (самостійним і ó поєднанні з êріпленням

рамним). Найбільше розповсюджене на вóãільних шахтах

êріплення металеве (понад 60% заãальної протяжності пі-

дãотовчих виробоê), а таêож дерев’яне (бл. 16%) та збірне

залізобетонне (бл.10%). На ãірничорóдних шахтах частêа

виробоê з дерев’яним êріпленням вища.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПІДПОРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь подпор-

ная, а. intensive support, reinforced support; н. Abstützausbau m

— êріплення ãірн. виробоê, що працює в режимі спільноãо

деформóвання з масивом (в режимі взаємовпливаючих де-

формацій). Цей режим забезпечóється застосóванням êрі-

плення податливоãо і спец. технолоãією йоãо встановлен-

ня, що передбачає щільнó забóтовêó заêріпноãо просторó

і попередній розпір êріплення.

КРІПЛЕННЯ ПІДТРИМ-

УЮЧЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепление поддерживаю-

щее, а. standing support; н.

Abstützausbau m, Unterstüt-

zungsausbau m — 1) Крі-

плення ãірниче ãоризон-

тальних і похилих виро-

боê, розраховане на робо-

тó в режимі “заданоãо на-

вантаження", зóмовлено-

ãо тисêом маси відшаров-

аних порід. Прийнято вва-

жати, що таêий режим

роботи виниêає, яêщо

êріплення, напр., встановлене з велиêим незабóтованим

зазором між ним і породним êонтóром виробêи. 2) Різн-

овид êріплення механізованоãо очисних êомплеêсів і

аґреґатів, яêе чинить опір поêрівлі, що опóсêається; збер-

іãає можливó цілісність поêрівлі над робочим простором

очисноãо вибою. У деяêих êонстрóêціях К.п. виêонóє фóн-

êцію óправління обваленням поêрівлі. У К.п. ãоловнó роль

відіãрають підтримóючі елементи. Захисні елементи в К.п.

часто відсóтні, а яêщо вони є, то виêонóють допоміжнó

фóнêцію, не сприймаючи вертиêальних навантажень від

обваленої ã.п. поêрівлі, перешêоджають прониêненню цих

порід ó робочий простір очисноãо вибою.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПНЕВМАТИЧНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

пневматичесêая, а. pneumatic support; н. Druckluftausbau m,

aufblasbarer Ausbau m — пневмобалонне êріплення ãірниче,

силові елементи яêоãо виêонані з м’яêих, наповнених

стисненим повітрям (від шахтної мережі) оболоноê з ґó-

моêордó або рóêавних êапронових тêанин. Сóчасні різн-

овиди К.п. — пневмоêліті. Довжина пневмоêліті

1300-1400 мм, шир. 700 -740 мм, вис. 200-400 мм, маса

59-90 êã; при тисêó повітря 0,5 МПа К.п. забезпечóює по-

чатêовий розпір 120-275 КН. Пневмоêліті (пневмоêост-

ри) сприяють більш рівномірномó навантаженню привиб-

ійноãо і спеціальноãо êріплення, а в резóльтаті — змен-

шенню зміщень порід ó робочомó просторі очисних вибоїв.

Застосóвання К.п. приводить до збільшення видобóтêó

вóãілля в середньомó на 7-10%, темпів посóвання очисноãо

вибою на 10-12%, зниження дільничної собівартості 1 т

вóãілля на 11-12% і зменшення витрат лісоматеріалів на

9-11 %. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПОДАТ-

ЛИВЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь податливая; а. yield-

ing support; н. nachgiebiger

Ausbau m — êріплення ãі-

рниче, що має êонстрóê-

тивні елементи (вóзли)

податливості, яêі дозво-

ляють зберіãати несóчó

здатність êріплення при

знач. змінах її розмірів

внаслідоê зміщення порід

на êонтóрі виробêи. К.п.

застосовóють ó виробêах

середньої стійêості і нестійêих. Осн. технол. параметри

К.п. — ãранична податливість, або ãранична просадêа (для

найбільш поширених êонстрóêцій 300-400 мм), і опір по-

датливості (150-200 êН). Перший параметр рівнозначний

податливості, перевищення яêої може призвести до рóй-

нóвання êріплення з втратою несóчої здатності або до не-

допóстимоãо зменшення площі перетинó виробêи; дрóãий

— до реаêції опорó зміщенню порід всерединó виробêи.

Відповідно з цим параметром розрізняють êріплення на-

ростаючоãо і постійноãо опорó. Важливою óмовою ефеê-

тивної роботи К.п. є співпадання напрямêів маêсималь-

них зміщень порід та податливості рами.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ПОДАТЛИВІСТЬ, -…, -ості, ж. * р. êрепи

податливость, а. support yieding; н. Nachgiebigkeit f des Aus-

baus m — спроможність êріплення під дією тисêó ãірсьêих

порід зменшóвати свої основні розміри (висота стояêа,

êостра, довжина верхняêа, висота та ширина арêи тощо)

при збереженні несóчої спроможності та працездатності.

Величина цьоãо зменшення в період податливості нази-

вається величиною податливості êріплення. К.п. дося-

Рис. Схема оãороджóвально

-пі-

дтримóвальноãо êріплення: 1 —

основа; 2 — ãідродомêрат пере-

сóвання; 3, 4 — траверси; 5 —

переêриття; 6 — ãідростояê; 7

— êозироê.

Рис. Схема підтримóвально-оãороджóвальноãо êріплення: 1 —

переêриття; 2 — êозироê; 3 — щитоê; 4, 6, 7 — ãідродомêрати;

5, 8 — ãідростояêи; 9 — тяãа; 10 — оãороджóвальний щит.

Рис. Арêа податливоãо трисеã-

ментноãо êріплення (а) з двома

вóзлами (б): 1 — верхній сеãмент,

2 — боêова стійêа, 3 — сêоба, 4

— планêа, 5 — болт.

Рис. Арêа податливоãо чотири- і п’ятисеãментноãо êріплення.

593 КРІ — КРІ

ãається за рахóноê проêовзóвання зі значним тертям од-

ноãо елемента êріплення відносно іншоãо (взаємне зміще-

ння сеãментів, стяãнóтих з’єднóючими хомóтами метале-

воãо арêовоãо êріплення зі спецпрофілю, постóпове зми-

нання нижніх послаблених êінців прямоêóтних піддатл-

ивих залізобетонних стояêів, опóсêання з тертям ó êлино-

вомó замêó висóвної частини стояêів тертя, опóсêання

висóвної частини ãідравлічних стояêів під час спрацьовó-

вання запобіжноãо êлапана, зминання заãострених êінців

дерев’яних стояêів, дерев’яних проêладоê, êлинів та ін.).

КРІПЛЕННЯ ПОЛІГОНАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь по-

лиãональная, а. polygonal support; н. Mehreckausbau m — êрі-

плення ãірниче баãатоêóтної форми, що сêладається з пря-

молінійних елементів, сполóчених шарнірно і працюючих

в осн. на стиснення. К.п. виêонóється з відрізêів êрóãлоãо

лісó або залізобетонних балоê, плит, металевих двотавро-

вих або швелерних балоê. Призначене для êапітальних

ãірн. виробоê велиêоãо поперечноãо перетинó; застосо-

вóється таêож яê посилююче êріплення (стропильне êрі-

плення), що встановлюється всередині осн. трапецієподіб-

ноãо êріплення при значномó тисêó з боêó поêрівлі, боêів і

ґрóнтó виробêи. Яê основне êріплення не набóло поши-

рення внаслідоê недостатньої стійêості і сêладності йоãо

зведення.

КРІПЛЕННЯ ПОСАДКОВЕ (ПОСАДОЧНЕ), -…, -оãо

(-оãо), с. * р. êрепь посадочная, а. goalpost, н. Bruchkanten-

ausbau m, Ausbau m an der Bruchkante f — êріплення ãірниче

очисних виробоê, для óправління або плавноãо опóсêання

поêрівлі. Встановлюється на межі між привибійним просто-

ром і простором, що поãашається. К.п., що застосовóється

при óправлінні поêрівлею повним обваленням, іноді нази-

вають обрізним êріпленням. До К.п. належать: êріплення

орãанне, êріплення êострове (êлітьове), êріплення êóщове,

орãанні стінêи та ін. К.п. може бóти дерев’яним або мета-

левим. Дерев’яне К.п. застосовóється тільêи ó виãляді ор-

ãанноãо êлітьовоãо (êостровоãо) і êóщовоãо êріплення.

КРІПЛЕННЯ ПОСТІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь постоян-

ная, а. permanent support; н. endgültiger Ausbau m — êріпле-

ння ãірниче, розраховане на виêористання протяãом три-

валоãо термінó еêсплóатації (звичайно на термін слóжби

виробêи). Яê К.п. може бóти виêористана бóдь-яêа êонс-

трóêція, що має необхіднó несóчó здатність, надійність і

довãовічність.

КРІПЛЕННЯ ПОЧАТКОВИЙ РОЗПІР, -…, -оãо, -ó, ч. *

р. êрепи начальный распор, а. initial thrust of a support, н. Aus-

bausetzlast f, Setzlast f des Stempels — початêове зóсилля,

що створюється в êріпленні при йоãо встановленні в робо-

че положення.

КРІПЛЕННЯ ПРИВИБІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь при-

забойная, а. face support; н. Ortsausbau m, Ausbau m vor Ort n,

Strebausbau m — êріплення ãірниче, що виêонóє фóнêцію

підтримêи робочоãо просторó очисної виробêи. За êонс-

трóêтивним виêонанням може бóти êріпленням металевим

індивідóальним, êріпленням щитовим. У êріпленні механізов-

аномó êомплеêсів очисних і аґреґатів фóнêцію К.п. виêонóє

привибійний елемент з передньою êонсоллю лінійної сеê-

ції.

КРІПЛЕННЯ РАМНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь рамная, а.

frame timber, frame set; н. Rahmenausbau m, Türstockausbau m

— êріплення ãірниче, що сêладається з êріпильних рам, яêі

встановлюються ó виробêах на певній відстані одна від од-

ної або впритóл. Застосовóється для êріплення êапітал-

ьних, підãотовчих, нарізних і очисних виробоê, яê правило, в

поєднанні з міжрамною оãорожею, що переêриває промі-

жêи між êріпильними рамами. К.р. êласифіêóють за ви-

дом матеріалó, з яêоãо виãотовлені êріпильні рами (мета-

леві, залізобетонні, дерев’яні, змішані), за формою їх êон-

тóра (арочні, трапецієподібні, êільцеві і ін.) ознаêами. На

сóчасних шахтах найбільш поширене металеве К.р. зі

спецпрофілю СВП. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ РЕГУЛЬОВАНОГО ОПОРУ, -…, с. * р.

êрепь реãóлирóемоãо сопротивления, а. support with an adjust-

able resistance, н. Ausbau m mit regulierendem Widerstand m

— êріплення, несóча спроможність яêоãо êориãóється в за-

лежності від проявів ãірничоãо тисêó по довжині виробêи.

У відповідності до êласó фóнêціональної відповідності ви-

робêи можливий: 1) монтаж êріплення з мінімально допóс-

тимою несóчою спроможністю з подальшим підсиленням

додатêовим êріпленням діляноê виробêи, на яêих зміщення

порід досяãли êонтрольних позначоê; 2) одночасний мон-

таж базовоãо та резервноãо (додатêовоãо) êріплення з по-

дальшим демонтажем резервних рам на ділянêах виробêи,

де після реалізації основних зміщень виявлено недованта-

жений стан резервноãо êріплення. К.р.о. реалізóє êонцеп-

цію двостадійноãо проеêтóвання виробоê, основанó на

зворотномó зв’язêó проеêтноãо рішення із станом êріпле-

ння, що дозволяє мінімізóвати матеріалоємність êріплення

при забезпеченні заданої надійності виробêи. Г.І.Гайêо.

КРІПЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН, -…, с. * р. êрепление сêва-

жин, а. well lining; н. Bohrlochverrohrung f — процес змі-

цнення (óêріплення) стіноê бóрових свердловин обсадними

трóбами і тампонажним розчином. Найбільш поширене

К.с. послідовним опóсêанням і цементóванням направля-

ючої êолони, êондóêтора, проміжної і еêсплóатаційної

êолон. Проміжна і еêсплóатаційна êолони можóть бóти

спóщені повністю, сеêціями і ó виãляді потайних обсадних

êолон, яêі, яê правило, входять в опирач попередньої êоло-

ни і в процесі проходження свердловини можóть бóти на-

рощені до ãирла.

КРІПЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН СЕКЦІЙНЕ, -…, -оãо, с. *

р. êрепь сêважин сеêционная; а. well lining in sections; н. satz-

weise Bohrlochverrohrung f, Sektionsbohrlochverrohrung f —

спосіб êріплення пробóреноãо стовбóра свердловини двома

або більше частинами (сеêціями) обсадної êолони, яêий

поляãає в опóсêанні та цементóванні нижньої частини êо-

лони на бóрильних трóбах з настóпним її нарощóванням до

ãирла свердловини. Застосовóють при бóрінні ãлибоêих та

надãлибоêих розвідóвальних та еêсплóатаційних свердло-

вин ó тих випадêах, êоли заãальна маса êолони, яêó опóс-

êають, перевищóє вантажопідіймальність бóровоãо óстат-

êóвання та міцність різьових з’єднин обсадних трóб, а та-

êож при зносі верхньої частини êолони і розêритті несті-

йêих відêладів, що піддались зсóвó та осипанню. Застосó-

вання К.с.с. дозволяє сêоротити час на замінó бóрильних

трóб і переобладнання ãирла свердловини, зменшити вит-

ратó тампонажних матеріалів і обсадних трóб. В.С.Бойêо.

КРІПЛЕННЯ СЕКЦІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь сеêцион-

ная, а. section-type support; н. Sektionsausbau m, Satzausbau m

— êріплення ãірниче, сêладене з однаêових êріпильних

êонстрóêцій (сеêцій), êожна з яêих виêонóє одночасно

несóчó та оãороджóвальнó фóнêцію на ділянці визначеної

довжини. Сеêції виãотовляються на поверхні (ó заводсь-

êих óмовах) та встановлюються ó ãірничих виробêах посл-

ідовно одна за одною. На шахтах виêористовóється ó вер-

тиêальних, похилих і ãоризонтальних виробêах та в очис-

них вибоях.

КРІ — КРО 594

КРІПЛЕННЯ СПОЛУЧЕННЯ, -…, с. * р. êрепь сопряже-

ния, а. junction support, н. Streckenkreuzungsausbau m — êрі-

плення, яêе зводиться на місці сполóчення лави зі штре-

êом, а таêож ін. ãірничих виробоê різної êонфіãóрації та

призначення.

КРІПЛЕННЯ СТАЛЕВОБЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

сталебетонная, а. composite steel-concrete lining; н. Stahlbe-

tonausbau m, Ausbau m im Stahlbeton m — баãатошарове êрі-

плення ãірниче ó виãляді обойм з оболоноê (однієї внóтрі-

шньої або зовнішньої і внóтрішньої), простір між яêими

заповнюється бетоном. К.с. застосовóється для êріплення

стовбóрів і ãоризонтальних виробоê (напр., тóнелів), про-

ведених ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах. Товщина стале-

вої оболонêи 2-3 мм. Простір (20-30 см) між оболонêою і

ã.п. заповнюють пластичною бетонною сóмішшю. У

зв’язêó з тим, що сталева оболонêа виêонóє фóнêцію опа-

лóбêи і дає можливість швидêо зводити монолітне êріпле-

ння, застосóвання К.с. виãідніше, ніж монолітноãо заліз-

обетонноãо êріплення зі стержневою арматóрою. Г.І.Гайêо,

В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ СТАНКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь станêо-

вая, а. rectangular lining; н. Kastenzimmerung f, Gerüstausbau

m, Geviertausbau m, Rahmenausbau m — êріплення ãірниче

очисних виробоê рóдних шахт ó виãляді об’ємних прямо-

êóтних дерев’яних êонстрóêцій (станêів). Станêи óтворю-

ють просторовó решітêó і сêладаються із з’єднаних під

прямим êóтом ãоризонтальних і вертиêальних еле-

ментів-êолод 18 см і більше, жорстêо зв’язаних між собою

замêами. Розміри станêа між центрами елементів звичай-

но 2,1х1,5х1,5; 2,1х1,8х1,8; 2,4х1,8х1,8 м. К.с. виêористо-

вóють при відпрацюванні рóдноãо тіла шарами ó висхідн-

омó або низхідномó порядêó з виїмêою сеêціями, що за

об’ємом дорівнюють одномó станêó. К.с. — трóдомістêе

êріплення, потребóє велиêих витрат êріпильних лісомат-

еріалів (бл. 15% об’ємó виробленоãо просторó), яêі повні-

стю втрачаються після виймання рóди, збільшóє пожежо-

небезпеêó. Однаê при цьомó забезпечóє малі втрати рóди і

майже виêлючає її рoзóбожóвання. У поєднанні з тверднó-

чим заêладенням може збереãти своє значення при

розробці цінних рóд. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ СТЕЛІ, -…, с. *

р. êрепь потолочная, а. spilling,

н. Kappenausbau m — безстоя-

êове êріплення ãірниче, що пе-

реêриває поêрівлю виробêи. У

ãоризонтальних виробêах,

пройдених в міцних породах,

сêладається з верхняêів, заêрі-

плених ó лóнêах боêів виробêи

або опертих на êостри (êліті),

виêладених на бермах вироб-

êи.

КРІПЛЕННЯ СУЦІЛЬНЕ,

-…, -оãо, с. * р. êрепь сплошная,

а. breaker prop; н. Vollausbau m

— êріплення ãірниче, що безперервно переêриває поверх-

ню виробêи в поздовжньомó напрямі. Виêонóється яê мо-

нолітна êонстрóêція (бетонна, залізобетонна) або збірна з

оêремих однотипних елементів, встановлених впритóл

один до одноãо (êріплення блоêове, панельне, тюбінãове). У

ãоризонтальних і похилих виробêах може бóти замêненим

і незамêненим, ó виробêах з êóтом нахилó 45° і більше має

тільêи замêненó êонстрóêцію, яê правило, циліндричнó.

Застосовóється в розêривних і підãотовчих виробêах.

КРІПЛЕННЯ ТИМЧАСОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь вре-

менная, а. temporary lining, temporary support; н. vorläufiger

Ausbau m — êріплення ãірниче êапітальних і підãотовчих пі-

дземних виробоê, що встановлюється в їх привибійній

частині ó період проходêи. В Уêраїні в ãоризонтальних і

похилих виробêах застосовóють та-

êе К.т.: êонсольне висóвне, пі-

двісне, рамне. К.т. ó вертиêальних

виробêах (шóрфах, вертиêальних

стовбóрах) застосовóють при про-

ходженні ó слабêих і нестійêих по-

родах.

КРІПЛЕННЯ ТЮБІНГОВЕ, -…,

-оãо, с. * р. êрепь тюбинãовая, а.

tubbing; н. Tübbingausbau m

—

сóц-

ільне

êріплення

з êриволінійним

êонтóром, яêе сêладається з сеã-

ментів-тюбінãів, óêладених по периметрó виробêи та

поєднаних один з одним. Застосовóється в ãоризонталь-

них, похилих і вертиêальних

ãірничих

виробêах

, а таêож ó

тóнелях.

Для виãотовлення

тюбінãів

виêористовóють

сталь, чавóн, залізобетон, вóãільнó пластмасó (вóãлепласт).

КРІПЛЕННЯ ШАРНІРНЕ,

-…, -оãо, с. * р. êрепь шарнир-

ная, а. articulated bar, articulated

arch, joint-shaped support; н. Ge-

lenkausbau m — êріплення ãірн-

ичих виробоê, елементи яêоãо

можóть переміщóватися один

відносно одноãо навêоло шар-

ніра без порóшення роботоз-

датності та несóчої здатності

êріплення. Застосовóється при

нерівномірномó наванта-

женні êріплення та дозволяє за

рахóноê зміни положення еле-

ментів ó шарнірах пере-

розподілити частинó наванта-

ження на êонтóр порід. К.ш.

Ф.Моля (1924 р.) відêрило

нові можливості для застосó-

вання сталевоãо рамноãо êрі-

плення, жорстêі êонстрóêції

яêоãо різêо обмежóвали йоãо

область виêористання.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ЩИТОВЕ, -…,

-оãо, с. * р. êрепь щитовая, а. shield support; н. Schildausbau

m — захисне (оãороджóвальне) або захисно-підтримóюче

êріплення очисних вибоїв похилих і êрóтих пластів, що пе-

ресóвається за падінням під дією власної маси і тисêó об-

валених порід або механічним шляхом. Самопересóвне

К.щ. виãотовляють з деревини, бетонних та ін. êонстрóê-

цій, К.щ., що пересóвається механічним шляхом, являє

собою металевó êонстрóêцію. Область застосóвання —

пласти потóжністю 1,3-14 м з êóтом падіння понад 35°

(для механічноãо) і понад 55° (для самопересóвних).

КРОК ВСТАНОВЛЕННЯ СЕКЦІЙ (КОМПЛЕКСІВ)

КРІПЛЕННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã óстановêи сеêций, а. sec-

tions installation spacing, н. Abstand m des Setzens n der Ausbau-

sektionen f pl (Ausbaukomplexe m pl) — відстань між осями

сóсідніх сеêцій (êомплеêсів) за довжиною очисної виробêи.

Рис. Кріплення стелі: а —

стелиною; б — на êострах.

Рис. Гірнича виробêа,

заêріплена тюбінã-

овим êріпленням.

Рис. Щитове êріплення.

Сеêційний П-подібний щит

з ãідростояêом (а) і без

ньоãо (б).

595 КРО — КСЕ

КРОК ЗАКЛАДКИ, -ó, -…, ч. * р. шаã заêладêи, а. incre-

ment of stowing (filling), н. Versatzschritt m, Versatzfeldbreite f

— відстань, що вимірюється в напрямêó посóвання вибою,

через яêó здійснюється циêл заêладêи виробленоãо просто-

рó.

КРОК ОБВАЛЕННЯ ПОКРІВЛІ, -ó, -…, ч. * р. шаã обрó-

шения êровли, а. roof-caving increment, н. Breite f des zubruch-

zuwerfenden Hangenden n im Streichen n — найменша вели-

чина êонсолі порід безпосередньої поêрівлі, при яêій відб-

óвається її періодичне самообвалення. Величина залежить

від потóжності, стрóêтóри та фізиêо-механічних власти-

востей порід поêрівлі.

КРОК ПЕРЕСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕ-

ННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã передвижения механизированноãо

êрепления, а. advance increment of a powered support, н.

Schreitschritt m, Schrittmass n, Schrittweite f des mechanisierten

Ausbaus m — відстань, на яêó пересóвається êріплення за

один хід ãідродомêрата очисноãо êомплеêсó.

КРОК ПОСАДКИ, -ó, -…, ч. * р. шаã посадêи, а. spacing of

roof breaks, н. Aufsetzschritt m — відстань, що вимірюється

ó напрямêó посóвання вибою, через яêó відбóвається по-

садêа поêрівлі. Визначається технолоãією виймання. К.п.

менший за êроê обвалення безпосередньо поêрівлі або дор-

івнює йомó.

КРОК РУЙНУВАННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã разрóшения, а.

breakage spacing, н. Zerstörungsschritt m — відстань між сó-

сідніми лініями рóйнóвання ãірсьêої породи. При різанні

називається êроêом різання.

КРОКОЇТ, -ó, ч. * р. êроêоит, а. crocoite; н. Krokoit m —

мінерал êласó хроматів, хромат свинцю острівної бóдови

Pb[CrО

4]. Містить домішêи Ag, Zn. Сêлад ó %: PbО —

69,01; Cr2О3 — 30,99. Синãонія моноêлінна. Колір оранже-

во-червоний. Блисê алмазний. Спайність в одномó на-

прямêó довершена. Тв. 2,5-3. Гóстина 6,0. Крихêий. Риса

оранжево-жовта. Форми виділення: дрóзи та тонêі êірêи.

Утворюється в зоні оêиснення родов. свинцево-цинêових

рóд, що заляãають ó хромовмісних óльтраосновних породах.

Асоціює з піроморфітом, церóситом, вóльфенітом, ванадин-

ітом та ін. мінералами. Рідêісний. Є пошóêовою ознаêою

свинцевоãо зрóденіння в óльтрабазитах. Цінний êолеêці-

йний мінерал.

КРОКУЮЧА ХОДОВА ЧАСТИНА КОМБАЙНА, -ої, -и,

-…, ж. * р. шаãающая ходовая часть êомбайна, а. walking

running gear of a cutter-loader, н. Schreitwerk n des Schrämla-

ders m — êонстрóêтивний вóзол êомбайна для створення

напірноãо зóсилля на вибій за допомоãою ãідродомêратів.

КРОКУЮЧИЙ ЕКСКАВАТОР, -оãо, -а, ч. — Див.

драґлайн.

КРОКУЮЧИЙ ХІД, -оãо, -ó, ч. * р. шаãающий ход, а.

walking traveling gear, н. Schreitwerk n, Schreitgang m — тип

ходовоãо обладнання ãірничих машин, ã. ч. драґлайнів се-

редньої та велиêої потóжності. Типи ходових пристроїв за

êонстрóêцією механізмів êроêóвання поділяються на еêс-

центриêовий, êривошипно-важільний, важільно-хитний

з ãідравлічним приводом. Хараêтеризóється малим тис-

êом на ґрóнт (40-99 êПа) і простотою бóдови порівняно з

ãóсеничним ходом.

КРОКУЮЧО-РЕЙКОВИЙ ХІД, -…-оãо, -ó, ч. * р. шаãа-

юще-рельсовый ход, а. walking and track rail gear, н.

Schreit-Schienenfahrwerk n — тип ходовоãо обладнання ве-

лиêих ãірничих машин. У робочомó положенні машина

стоїть на лижах (балêах), переміщóється на величинó ходó

шляхом переêочóвання ходових візêів по рейêах, що про-

êладені вздовж лиж. Під час êроêóвання машина спи-

рається на базó при одночасномó переêиданні лиж для

новоãо ходó. Застосовóється в êонстрóêціях роторних еêс-

êаваторів та відвалоóтворювачів продóêтивністю понад

3000 м

/ãод.

КРОНБЛОК, -а, ч. * р. êронблоê; а. crown block; н. Turm-

seilrolle f, Turmrollenblock m, Turmrollenlager n, Kronenblock

m — 1) Нерóхома частина талевої системи, зоêрема пол-

іспаста, що êріпиться ó верхній частині підйомної вежі.

2) Система нерóхомих ролиêів, яêа розміщóється на верх-

ній частині вишêи або щоãли (вежі).

КРОНШТЕДТИТ, -ó, ч. * р. êронстедтит, а. cronstedtite,

н. Cronstedtit m — мінерал, ãідроêсидсиліêат заліза. Грóпа

êаолінітó-серпентинó. Формóла: 1. За К.Фреєм: (Fe

,Fe

)

(SiFe

)O5(OH)4. 2. За Є.Лазаренêом: Fe4

,Fe2

[(OH)8

|Si2Fe

O10]. Гóстина 3,45. Тв. 3,75. Колір бóрóвато-, зеленó-

вато- або вóãільно-чорний. Риса темна, оливêово-чорна.

Іноді еластичний. Зóстрічається в залізорóдних родовищах.

Знайдений ó Чехії, Велиêобританії (Корнóолл), Бразилії

(шт. Мінас-Жерайс). Асоціює з лімонітом та êальцитом ó

жилах, яêі містять рóди срібла. Інша назва — êронстед-

тит.

КРОСИНГ, ПОВІТРЯНИЙ МІСТ, -а, ч. (-оãо, -а/ó, ч.) *

р. êроссинã, воздóшный мост, а. crossing, air-bridge н. Wetter-

brücke f — підземна вентиляційна спорóда для розділення

повітряних стрóменів, що перетинаються. Бóвають трóб-

часті, ó виãляді переêидноãо мостó та обхідної виробêи.

КРУПНІСТЬ, -ості, ж. * р. êрóпность, а. size, н. Grosse f

— хараêтеристиêа порції або проби ê.ê., яêа визначається

за êрайніми лінійними розмірами найбільшоãо та най-

меншоãо зерна матеріалó. Див. таêож êлас êрóпності.

КРУСТИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. êрóстифиêация, а. crustifi-

cation, н. Krustenbildung f — нарощóвання êонцентричних

або паралельних мінеральних шарів (êристалічних êіроê)

на стінêах пóстот і відêритих тріщин, на поверхні óламêів

порід ó бреêчіях, мóшлях, мінералах.

КРУТО-ПОХИЛИЙ

СЕПАРАТОР (КПС),

-…-оãо, -а, ч. * р. êрó-

тонаêлонный сепара-

тор (КНС), а. steeply in-

clined separator, н. Steil-

separator m — апарат

для ãравітаційноãо зба-

ãачення вóãілля, пере-

важно êрóпних та се-

редніх êласів êрóпності

ó протитечійномó за-

мêненомó êаналі, вста-

новленомó під êрóтим

(52-56°) êóтом до ãори-

зонтó. Застосовóється для ãрóбоãо (попередньоãо) збаãа-

чення вóãілля на шахтних збаãачóвальних óстановêах, а та-

êож для вилóчення вóãілля з розóбоженої маси на відêр-

итих розробêах та з вóãлевмісних відходів збаãачення.

КСЕНО…, * р. êсено…, а. xeno…, н. Xeno… — префіêс,

яêий вживається, щоб підêреслити яêóсь рисó, не власти-

вó мінералó.

КСЕНОБЛАСТИ, -ів, мн. * р. êсенобласты, а. xenoblastes,

н. Xenoblaste m pl — мінерали метаморфічних порід, яêі не

мають власних êристалоãрафічних обрисів.

КСЕНОЛІТ, -ó, ч. * р. êсенолит, а. xenolith; н. Xenolith m

— óламêи ãірсьêої породи, що трапляються ó маãматичній

Рис. Крóтопохилий сепаратор

(КПС): 1, 5 — жолоби; 2 — деêа; 3

— êороб; 4 — реãóлятори; 6 — еле-

ватор.

КСЕ — КУЛ 596

породі і відрізняються від неї мінералоãічним сêладом. По-

ширені К. мантійної речовини (нодóлі) в базальтах і êімбе-

рлітах, захоплені маãмою в процесі рóхó до земної повер-

хні. За сêладом найчастіше зóстрічаються нодóлі шпін-

елеві, рідше — ґранатові, а таêож лерцоліти, вебстерити,

еêлоãіти та ін. Від К. відрізняють а в т о л і т и — вêлючені

в маãматичні óламêи більш ранніх продóêтів затвердіння

тієї ж маãми, яêі можóть мати яê однаêовий сêлад з вміща-

ючою їх породою, таê і відмінний від неї.

КСЕНОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. êсеноморфизм, а. xenomor-

phism, н. Xenomorphismus m — здатність мінералів ó мін-

еральних êомплеêсах набóвати випадêових форм, зóмов-

лених ростом і порядêом óтворення, а не їх êристало-

ãрафічними особливостями.

КСЕНОМОРФНИЙ, -оãо. * р. êсеноморфный, а. xenomor-

phiс, н. xenomorph — той, що має не свої хараêтерні êрис-

талоãрафічні форми, а випадêові, пов’язані з óмовами

ростó і порядêом óтворення (про мінерал).

КСЕНОН, -ó, ч. * р. êсенон, а. xenon; н. Xenon n — хім-

ічний елемент, символ Хе, ат. н. 54; ат.м. 131,30. Одно-

атомний інертний ãаз без êольорó і запахó. Гóстина 5,851,

плав -111,8

С, têип -108,1

С. У природних óмовах сполóêи К.

невідомі. Застосовóють в елеêтроваêóóмних приладах,

раніше — в ãазосвітних лампах.

КСЕНОТИМ, -ó, ч. * р. êсенотим, а. xenotime, н. Xenotim

m — мінерал êласó фосфатів, жовтоãо, червоноãо, êорич-

невоãо êольорó зі сêляним блисêом. Формóла: YPО

Містить 55-63% Y

2O3 і 25-27% P2O5. Домішêи — важêі лан-

таноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і ін. Синãонія тетраãональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні. Тв. 4-5. Гóстина

4,3. Крихêий. Рідêісний аêцесорний мінерал ґранітів. Зóс-

трічається ó виãляді велиêих êристалів в асоціації з орти-

том, монацитом, апатитом, цирêоном, êолóмбітом.

Відомі вияви ãідротермальноãо і ãідротермально-пневма-

толітовоãо ãенезисó. Мінерал стійêий, при рóйнóванні порід

переходить ó розсипи. Сировина для одержання ітрію,

важêих лантаноїдів, іноді óранó. Найбільші пеãматитові і

розсипні родов. знаходяться в Бразилії, Норвеãії, Швеції,

Малайзії. Збаãачóється аналоãічно монацитó.

КСОНОТЛІТ, -ó, ч. * р. êсонотлит, а. xonotlite, н. Xonal(t)it

m, Xonotlit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат êальцію лан-

цюжêової бóдови. Формóла: Ca

6Si6O17(OH)2. Містить (%):

CaО — 46,33; SiО2 — 49,95; Н2O — 3,72. Синãонія моноêлі-

нна. Масивні сплóтано-волоêнисті та ãолчасті аґреґати.

Спайність ó одномó напрямêó. Тв. 6,75. Гóстина 2,7.

Білий, сірий або рожевий. Вперше знайдений ó Тете-

ла-д-Ксонотла (Меêсиêа). Розповсюджений ó серпентин-

ітах або êонтаêтових зонах (шт. Каліфорнія, США) та на

п-ові Босо (Японія).

КУБАНІТ, -ó, ч. * р. êóбанит, а. cubanite, н. Cubanit m

—

мінерал

сóльфід

міді

заліза

êоординаційної бóдови

CuFe

. Містить (%): Cu 22-24; Fe 40-42; S 34-35.

Синãо-

нія

ромбічна.

Гóстина

4,03-4,18, Тв

3,75.

Риса

чорна.

Блисê

металічний. Сильно маãнітний.

Мідна

рóда

. Брон-

зово-жовтоãо êольорó з металічним

блисêом

. К. зóстр-

ічається в

рóдах

висоêотемператóрних сóльфідно-ніêел-

евих (Садбері, Канада), êонтаêтово-метасоматичних

(Т’єрро, шт. Нью-Меêсіêо, США) і золоторóдних êвар-

цово-жильних (Моррó-Велью, Бразилія)

родовищ

асоці-

ації

піротином

пентландитом

хальêопіритом

. При

зміні фіз.-хім. óмов розêладається на

піротин

халь-

êопірит

або

пірит

êовелін

. У приповерхневій зоні за-

міняється вторинними

мінералами

міді

заліза

. Виêорис-

товóється разом з ін.

мінералами

сóльфідних мідно-ніêел-

евих родов. яê

мідна рóда

. Збаãачóється аналоãічно

êо-

велінó

. Від назви о. Кóба.

КУЕСТА, -и, ж. * р. êóэста, а. сuesta, н. Cuesta f — аси-

метричний хребет з одним довãим, полоãим, рівним схи-

лом, яêий іде по поверхні напластóвання порід, та іншим

схилом — êрóтим, виробленим попереê шарóватості.

КУКЕЇТ, -ó, ч. * р. êóêеит, а. cookeite, н. Cookeit m, Kukeit

m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат літію з ãр. хлоритó.

Формóла: 4 [LiAl

4(Si3Al)O10(OH)8]. Часто зóстрічається ó

виãляді перламóтрових êірочоê на êристалах рожевоãо

ельбаїтó. Зóстрічається з тóрмаліном і лепідолітом на ã.

Майêа (р-н Хібронó, Канада) і в р-ні Баêфілдó (шт. Мен)

та в Холдам-Неêе (шт. Коннеêтіêóт, США). За прізв.

амер. мінералоãа Дж.Р.Кóêа (J.P.Cooke).

КУКЕРСИТ, -ó, ч. * р. êóêерсит, а. kukersite, н. Kukkersit m,

Kuckersit m — масивний плитêовий ãлинисто-мерãелис-

тий ãорючий сланець êоричнево-бóроãо êольорó. Гол. êом-

поненти: êероãен (орãаніч. речовина), тонêозернистий

óламêовий матеріал, êарбонат êальцію. Масова частêа êе-

роãенó в К. 20-70% (в сер. 30-50%). К. виêористовóється в

осн. яê енерãетич. паливо, в менших масштабах для отри-

мання побóтовоãо ãазó, рідêоãо палива і хім. продóêтів.

Зола К. придатна для бóд. матеріалів, вапнóвання ґрóнтів.

Заляãає ó Прибалтійсьêомó сланцевомó басейні.

КУЛАК

, -а, ч. * р. êóлаê, а. kep, н. Nocken m, Kurventräger

m, Kurve f, Zahn m, Kreuzkopf m — деталь êóлачêовоãо ме-

ханізмó ó виãляді пластини, дисêа або циліндра, яêа має

фасоннó робочó поверхню. Напр., деталь виêонавчоãо ор-

ãанó ãірничої машини (К. посадочні, К. стопорні, К. дозó-

ючі).

КУЛАКИ ПОСАДОЧНІ — спеціальні пристосóвання,

призначені для точної фіêсації êліті на приймальномó

майданчиêó шахтноãо ствола і сóміщення рівнів рейоê

êліті та відêатних (на поверхні). К.п. розташовані на верх-

ніх приймальних майданчиêах, нижніх ãоризонтах (при

двоповерхових êлітях), а таêож на проміжних ãоризонтах

(за спеціальним рішенням). На вóãільних шахтах застосо-

вóють відêидні К.п. з елеêтроãідравлічним, пневматич-

ним або ãідравлічним приводом.

Констрóêтивно К.п. сêладаються з двох пар опорних êóлаêів,

яêі жорстêо зв’язані з валами приводноãо механізмó, і системи

важелів та тяã, яêі з’єднóють приводний механізм з êóлаêами.

Повернення êóлаêів ó первинне положення здійснюється за до-

помоãою спеціальноãо вантажó, заêріпленоãо на валó. Ввімêне-

ння елеêтроãідравлічноãо привода ó роботó здійснюється датчи-

êом положення êóлаêів. Привод повертає вали з êóлаêами, пі-

дставляючи їх під êліть. Остання при посадці на êóлаêи натисêóє

вимиêач елеêтроãідропривода.

КУЛАК

, -ó, ч. * р. êóлаê, а. coal rank, sized 50(80)-100(120)

mm, н. Würfelanthrazit m, Würfelkohle f — сорт вóãілля

êрóпністю 50(80)-100(120) мм.

КУЛІСА, -и, ж. * р. êóлиса, а. link, н. Schleife f, Kulisse f —

деталь механізмó або машини з прорізом, ó яêомó êовзає

повзóн, з’єднаний з іншою рóхомою деталлю.

КУЛІСОПОДІБНА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р.

êóлисообразная сêладчатость, а. echelon folding, н. kulissen-

artig angeordnete Falten f pl — хараêтеризóється розташó-

ванням сêладоê ã.п. ó формі паралельних відрізêів, яêі

зміщені ó плані один відносно одноãо. Див. сêладêа,

сêладчастість ãірсьêих порід.

КУЛОН, -а, ч. * р. êóлон, а. coulomb, н. Coulomb n — оди-

ниця êільêості елеêтриêи в Міжнародній системі одини-

ць. Від прізвища францóзьêоãо фізиêа Ш.-О. Кóлона.

Інша назва — а м п е р - с е ê ó н д а.

597 КУЛ — КУП

КУЛОНОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êóлонометрия, а. coulometry,

н. Coulombometrie f — елеêтрохімічний метод аналізó,

яêий ґрóнтóється на вимірюванні êільêості елеêтриêи, що

витрачається на елеêтролітичне відновлення або оêиснення.

Розрізнюють прямó (первиннó) К., êоли в елеêтродній ре-

аêції бере óчасть тільêи та речовина, яêа досліджóється

(елеêтрохімічно аêтивна до êінця елеêтролізó), і непрямó

К. (êóлонометричне титрóвання), êоли виêористовóють

елеêтрохімічно аêтивний допоміжний реаґент, продóêт

перетворення яêоãо (êóлонометричний титрант) хімічно

взаємодіє з êомпонентом, що визначається. За техніêою

виêонання К. поділяють на потенціостатичнó і амперос-

татичнó (ãальваностатичнó). К. широêо застосовóється

для аналізó технол. розчинів, ãазових сóмішей, рóд, мін-

ералів та ін.

КУМ, -ó, ч. * р. êóм, а. kum, н. Kum — пісêи, піщані маси-

ви, сêладені з перевіяноãо вітром алювію, рідше із про-

дóêтів вивітрювання щільних порід. Термін К. — заãаль-

ний для всіх тюрêсьêих мов; яê правило, сóпроводжóється

приêметниêом, яêий означає êолір та ін. хараêтеристиêи

пісêів. Напр., êара — чорний, êизил — червоний, аê —

білий, таó — ãірсьêий, мóюн — виãнóтий. Син. — ãóм.

КУМІНГТОНІТ, -ó, ч. * р. êóмминãтонит, а. cummingtonite,

н. Cummingtonit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат маãнію і за-

ліза ланцюжêової бóдови, член ãр. амфіболів. Формóла:

(Mg, Fe

)7Si8O22(OH)2. Містить (%): MgО — 25-0; FeО —

6-47; Si — 47-53; H2О — 1,5-2,5. Синãонія моноêлінна. Тв.

5,6-6,5. Гóстина 3,1-3,6. Блисê матовий або перламóтро-

вий, зрідêа сêляний. Колір сірий, зелений або êоричне-

вий. Звичайний мінерал амфіболітів, яêі óтворені по ос-

новних маãматичних породах при реãіональномó метамор-

фізмі. Вперше знайдений ó Каммінãтоні, шт. Массачóсетс

(США). Асоціює з фаялітом, ãеденберґітом та альмандином.

Волоêнисті різновиди виêористовóються яê азбест.

Розрізняють: êóмінãтоніт маãніїстий (різновид êóмінãтонітó з

вмістом Mg>Fe

); êóмінãтоніт цинêовистий (різновид êóмінãто-

нітó, яêий містить до 10,5 % ZnO); êóмінãтоніт цинêовисто-мар-

ãанцевистий (різновид êóмінãтонітó з родовища Франêлін

(шт.Нью-Джерсі, США), яêий містить до 11 % ZnO і до 14 %

MnO).

КУМУЛЯТИВНИЙ ЕФЕКТ, КУМУЛЯЦІЯ, -оãо, -ó, ч.,

-ії, ж. * р. êóмóлятивный эффеêт, êóмóляция, а. cumulative

effect, cumulation; н. Kumulationswirkung f, Hohlladungswir-

kung f — êонцентрація дії вибóхó в певномó напрямі. Дося-

ãається формою зарядів ВР — т.зв. êóмóлятивною виїмêою

в протилежній від детонатора частині зарядó (на торці

патрона — торцева, або на йоãо твірній — повздовжня êо-

мóлятивна виїмêа).

При ініціюванні вибóхó продóêти хім.

реаêції óтворюють направлений потіê, формóється висо-

êошвидêісний (10-15 êм/с) êóмóлятивний стрóмінь, що

забезпечóє йоãо велиêó пробивнó здатність. У ãірн. справі

К.е. застосовóється для дроблення неãабаритó, перфорóван-

ня свердловин.

КУМУЛЯТИВНИЙ ПЕРФОРАТОР, -оãо, -а, ч. * р. êóмó-

лятивный перфоратор; а. jet perforator; н. Strahlbohrhammer

m, kumulativer Bohrhammer m, Jetperforator m — пристрій

для перфораційних робіт ó свердловині, дія яêоãо ґрóн-

тóється на êóмóлятивномó ефеêті. Основне призначення

— створення êаналó в обсадній êолоні, цементномó êільці і

в породі, яêий з’єднóє свердловинó з пластом для припливó

в її стовбóр рідини або ãазó. Канал створюється дією êóмó-

лятивноãо стрóменя, що виниêає під час вибóхó зарядó.

КУНГУРСЬКИЙ ЯРУС, КУНГУР, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. êóн-

ãóрсêий ярóс, êóнãóр; а. Kungurian, н. Kungur-Stufe f — верх-

ній (четвертий знизó) ярóс нижньоãо відділó пермсьêої сис-

теми. Від назви ã. Кóнãóр на Уралі.

КУНЬЛУНЬ, КУЕНЬ-ЛУНЬ, -ю, ч. — одна з найбільших

ãірсьêих систем ó світі. Знаходиться в Китаї. Простяãаєть-

ся з заходó на схід від Памірó до Сіно-Тібетсьêих ãір на

2700 êм, ширина 150-600 êм. Найбільша висота 7723 м (ã.

Улóãмóзтаã). Південні схили К. постóпово переходять ó

Тібетсьêе наãір’я. Основні хребти — Кашãарсьêий, Рóсь-

êий, Алтинтаã, Арêатаã, Баян-Хара-Ула; до К. часто відн-

осять Наньшань. К. належить до палеозойсьêих сêладчас-

тих óтворень, яêі омолоджені альпійсьêим ороãенезом.

Сêладений переважно ґранітами та іншими метаморфічн-

ими породами. Хараêтерні широêі слабêорозчленовані во-

доділи, êрóті північні і полоãі південні схили; численні

осипи. Клімат сóхий, помірний, різêо êонтинентальний.

Площа льодовиêів 11,6 тис. êм

. Річêи êоротêі, маловодні,

ó Сх. Кóньлóні (Наньшані) знаходиться оз. Кóêóнор.

КУПЕЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êóпеляция, а. cupellation, н. Kupel-

lation f — (від франц. coupelle) процес відоêремлення бла-

ãородних металів від свинцю шляхом оêиснювальноãо

плавлення. Виêористовóється в êольоровій металóрãії,

пробірномó аналізі. Власне дія — êóпелювання.

КУПЕРВАС, -ó, ч. * р. êóпорос, а. vitriol, н. Vitriol m,n —

стара óêр. назва êóпоросів.

КУПЕРВАС ЗАЛІЗНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êóпорос желез-

ный, а. iron vitriol, н. grüner(es) Vitriol m,n — стара óêр. наз-

ва мелантеритó.

КУПОЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ,

-а, -оãо, ч. * р. êóпол ãеоло-

ãичесêий, а. dome, н. Gewöl-

be n, Dom m, Kuppel f — ан-

тиêліналь ізометричної

форми з падінням êрил від

центра (рис.). Довжина

К.ã. дорівнює ширині або

не перевищóє її більш ніж

в 2 рази. Елементи К.ã.:

вісь — лінія, що прохо-

дить через центр. частинó переãинів шарів різноãо віêó, і

ареал — площа стрóêтóри, обмежена êонтóром, за яêим

падіння шарів змінюється на зворотне. Потóжність шарів

нерідêо меншає до центр. частини стрóêтóри, а деяêі ша-

ри повністю виêлинюються, створюючи непаралельність

поверхонь нашарóвання (êонседиментаційні êóполи).

К.ã. — оêремий випадоê брахіантиêліналі і óтворюється в

платформних або близьêих до них óмовах — над рифови-

ми масивами, ерозійними вистóпами фóндаментó, лаêол-

ітами тощо. Розрізняють таêож вóлêанічні, соляні і ґней-

сові К.ã. Вóлêанічні К.ã. — еêстрóзивні (еêстрóзивно-еê-

сплозивні, еêстрóзивно-ефóзивні, еêстрóзивні) óтворення

з êрóтими схилами вис. до 800 м; виниêли шляхом витис-

êання з вóлêаніч. êаналó в’язêої лави. Ґнейсові К. ã. — із-

ометричні стрóêтóри площею перші сотні êм

в êристаліч.

фóндаменті. Зóстрічаються ó всіх êомплеêсах доêембрію

древніх щитів (Балтійсьêоãо, Уêраїнсьêоãо, Алдансьêоãо

та ін.). Виниêають одночасно з міãматизацією і ґранітиз-

ацією. Відомі таêож в фанерозойсьêих óтвореннях (Казах-

стан, Урал, Забайêалля, Молданóбсьêа зона Зах. Європи,

Канадсьêих Кордильєр тощо). Соляні К. ã. формóються ó

велиêих западинах платформ, êрайових проãинів, êонти-

нентальних оêолиць атлантичноãо типó внаслідоê виявó

соляної теêтоніêи. З соляними К.ã. часто пов’язані родо-

вища нафти і ãазó.

Рис. Кóпол.

КУП — КУТ 598

КУПОРОСИ, -ів, мн. * р. êóпоросы, а. vitriols, н. Vitriole m,n

pl — водні та безводні сóльфати Fe, Mg, Cu, Zn, Mn, Ni та

ін., переважно двовалентних металів, яêі óтворюють на-

льоти, êірочêи, вицвіти, виповнюють порожнини тріщин,

а таêож зóстрічаються ó виãляді цементó óламêовоãо мате-

ріалó. Всі К., за винятêом епсомітó, є вторинними про-

дóêтами оêиснення сірчаних сполóê.

КУПРИТ, -ó, ч. * р. êóприт, а. cuprite, ruby copper, red cop-

per ore, red glassy copper; н. Cuprit m — мінерал êласó оêсидів

і ãідрооêсидів êарêасної бóдови. Червона мідна рóда. Фор-

мóла: Cu

2O. Містить (%): Cu — 88,82; O — 11,18. Домішêи

Zn, Рb, Fe (до десятих частоê %), Cd, Sn, Bi, Ge, In (сліди).

Синãонія êóбічна. Гóстина 6,14. Тв. 3,5-4. Блисê алмазний.

Колір червоний різних відтінêів. Риса êоричнево-чорна.

Іноді напівпрозорий. Зóстрічається ó верхніх ãоризонтах

мідних родовищ яê продóêт вивітрювання мідних сóльфідів.

Асоціює з самородною міддю, малахітом, азóритом, халь-

êозином, хризоêолою. Відомий таêож в мідянистих пісêов-

иêах. Зóстрічається на Уралі (РФ), в ФРН, Велиêобри-

танії, Австралії, США. Збаãачóється після сóльфідизації

флотацією, аналоãічно êовелінó. Рідêісні прозорі êристали

виêористовóються яê дороãоцінний êамінь.

КУПРО…, * р. êóпро…, а. cupro…, н. Cupro… — префіêс,

яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити

вміст міді в мінералі.

КУПРОАУРИД, -ó, ч. * р. êóпроаóрид, а. cuproauride, н.

Cuproaurid m, Auricuprid m — природний твердий розчин

срібла й міді. Аналоã К. — аóриêóприт. За сêладом близь-

êий до мідистоãо золота — AuCu

3. Під міêросêопом зви-

чайно виявляються два êомпоненти: мідисте золото і зо-

лотиста мідь. Колір жовтóвато-рожевий. Тв. 2-3. Ковêий.

Зóстрічається в золоторóдних родовищах.

КУПРОСКЛОДОВСЬКІТ, -ó, ч. * р. êóпросêлодовсêит, а.

cuprosklodowskite, н. Cuprosklodowskit m — мінерал, водний

силіêат óранілó та міді. Формóла: Cu(UO

2)2Si2O6(OH)2⋅

2O. Містить (%): CuО — 9,04; UO3 — 65,03; SiO2 — 13,65;

H2O — 12,28. Синãонія триêлінна або ромбічна. Голчасті

êристали блідо-зеленоãо або фісташêово-зеленоãо êольо-

рó. Утворюється ó приповерхневій зоні оêиснення óранових

родовищ. Рідêісний. Дóже радіоаêтивний. Знайдений ó

р-ні Велиêоãо Ведмежоãо озера (Канада) ó виãляді вто-

ринноãо мінералó в асоціації з êазолітом і сêóпітом. Вперше

знайдений ó пров. Шаба (Конãо). Відомий таêож ó Чехії.

Дрóãорядна рóда óранó.

КУПРОШПІНЕЛЬ, -і, ж. * р. êóпрошпинель, а. cuprospinel,

н. Cuprospinell m — мінерал, оêсид міді та заліза із маãнети-

товоãо рядó ãр. шпінелей. Формóла: CuFe

2O4. Синãонія êóбі-

чна. Виявлений ó виãляді зростêів з ãематитом ó сильно

оêисненомó матеріалі рóдних відвалів ó пров. Ньюфаóнд-

ленд (Канада).

КУПЧАСТЕ ВИЛУГОВУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. êóчное

выщелачивание, а. heap leaching; н. Haufenlaugen n, Haufen-

laugung f — спосіб переробêи хімічним чи баêтеріальним

вилóãовóванням попóтно видобóтих забалансових та бідних

балансових êрóпноãрóдêóватих рóд, добóвання з яêих êо-

рисних êомпонентів звичайними збаãачóвальними чи

ãідрометалóрãійними методами нерентабельне. К.в. міді

праêтиêóвалося з XVI ст. в Уãорщині і Німеччині. З сер.

ХХ ст. цей спосіб ó пром. масштабах застосовóють для ви-

лóчення міді, золота і óранó.

КУРВІМЕТР, -а, ч. * р. êóрвиметр, а. curvimeter, н. Kurven-

messer m, Krümmungsmesser m, Kurvimeter n — прилад для

вимірювання довжини êривих ліній на êартах та êреслен-

нях. Довжинó вимірюваної лінії визначають яê добóтоê

поêазань К. на знаменниê масштабó. Справність К. пе-

ревіряється виміром на папері ліній відомої довжини.

КУРОНГІТ, -ó, ч. * р. êóронãит, а. coorongite, н. Coorongit

m — різновид сапропелей, продóêт сóбаеральноãо пере-

творення матеріалó водоростей Elaeophytoa coorongiana

Thiess. Сêлад орãаніч. маси (%): С 79,7; Н 12,0; N 0,7; S

0,1; О 7,5. Вихід летêих речовин 75% на орãаніч. масó. За

зовнішнім виãлядом — êаóчóêоподібна речовина тем-

но-бóроãо êольорó, зóстрічається в солоних лаãóнах Півд.

Австралії.

КУРУМИ, -ів, мн. * р. êóрóмы, а. stone rivers, stone streams,

rock streams, coombe rocks, н. Kurume m pl — рóхливі сêóп-

чення жорстви, щебенисто-бриловоãо матеріалó на схи-

лах різної êрóтизни (3-45°). Хараêтерні для ãірсьêих р-нів

з сóворим êліматом, баãаторічною і ãлибоêою сезонною

мерзлотою. Утворюються в резóльтаті інтенсивноãо фіз.

вивітрювання.

КУРЧАТОВІТ, -ó, ч. * р. êóрчатовит, а. kurchatovite, н.

Kurchatovit m — мінерал êласó боратів. Ca

6Mg5Mn[B2O5]6

Cинãонія ромбічна. Сплюснóті таблитчасті êристали. Гóс-

тина 3,02. Тв. 4,5. Прозорий ó дрібних зернах. Блисê сêля-

ний. Колір світло-сірий. Знайдений ó сêарнових залізорó-

дних родовищах Сибірó.

КУСЕНЬ, -ю, ч. * р. самородоê, а. nugget, native metal, н.

Nugget m — стара óêр. назва самородêа.

КУТ, -а, ч. * р. óãол, а. angle, н. Winkel m, Ecke f — ãеомет-

рична фіãóра, óтворена двома лініями або площинами,

або лінією і площиною, що перетинаються.

КУТ ВЕРТИКАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. óãол вертиêаль-

ный, а. vertical angle, н. vertikaler Winkel m, vertikale Ecke f —

êóт, яêий розташований ó вертиêальній площині. При ви-

êонанні марêшейдерсьêих та ãеодезичних робіт (триãоно-

метричне нівелювання, ãеодезичне нівелювання) вимір-

юють К.в., яêі óтворюються заданим напрямом і ãоризон-

тальною площиною (êóт нахилó) або заданим напрямом і

висêовою лінією (зенітна віддаль). Кóти нахилó додатні,

яêщо лінію спрямовано похило вãорó, і від’ємні, яêщо —

похило вниз; зенітні віддалі завжди додатні і відлічóються

від напрямêó, спрямованоãо в зеніт.

КУТ ЗРУШЕННЯ ГРАНИЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. óãол

сдвижения предельный, а. maximum angle of displacement, н.

Grenzverschiebungswinkel m — найменший êóт падіння

пласта, при яêомó виниêають небезпечні зрóшення лежа-

чоãо та висячоãо боêів розроблюваноãо пласта.

КУТ ДИЗ’ЮНКТИВУ, -а, -…, ч. * р. óãол дизъюнêтива, а.

disjunctive angle, н. Disjunktivwinkel m — êóт між зміщóвачем

і блоêом (êрилом) диз’юнêтивó в біê відносноãо перем-

іщення блоêа. Величина К.д. міститься в нормальномó пе-

рерізі до лінії обривó блоêа. Див. лежаче êрило.

Рис. Схема êóпчастоãо вилóãовóвання: 1 — відвал; 2 — дре-

нажна êанава; 3 — ставоê-відстійниê; 4 — відстійниê ãоло-

вних розчинів; 5 — барабанний цементатор; 6 — зãóщóвач; 7

— сховище ãоловних розчинів; 8 — випарювальний майданчиê;

9 — цементна мідь.

599 КУТ — КУХ

КУТ ЗЕНІТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. óãол зенитный, а. zenith

angle, н. Zenitdistanz f — êóт ó вертиêальній площині, яêий

відраховóється від вертиêалі до вимірюваноãо напрямêó.

КУТ МАКСИМАЛЬНОГО ОСІДАННЯ, -а, -оãо, -…, ч. *

р. óãол маêсимальноãо оседания, а. angle of maximum subsid-

ence, н. Winkel m der Maximalsenkung f — êóт з боêó падіння

пласта, óтворений на вертиêальномó розрізі в ãоловномó

перерізі мóльди зрóшення навхрест простяãання пласта ãо-

ризонтальною лінією і лінією, яêа з’єднóє серединó очис-

ної виробêи з точêою маêсимальноãо осідання при непов-

ній підробці земної поверхні.

КУТ НАХИЛУ БОРТА КАР’ЄРУ, -а, -…, ч. * р. óãол на-

êлона борта êарьера, а. slope of a pit edge, н. Böschungswinkel

m der Tagebaukante f — êóт ó вертиêальній площині, розта-

шованій нормально до простяãання борта êар’єрó, óтворе-

ний лінією, яêа з’єднóє верхній та нижній êонтóри êар’єрó

з їх проеêцією на ãоризонтальнó площинó.

КУТ ПРИРОДНОГО УКОСУ, -а, -оãо, -…, ч. * р. óãол ес-

тественноãо отêоса, а. angle (slope) of repose, н. natürlicher

Böschungswinkel m, Schüttwinkel m — найбільший êóт, яêий

може бóти óтворений óêосом вільно насипаноãо сипóчоãо

матеріалó (ãірничої маси) в стані рівноваãи з ãоризонталь-

ною площиною. Залежить від шорстêості і форми зерен,

їх волоãості, ґранóлометричноãо сêладó та ãóстини і насип-

ної щільності матеріалó. Зі збільшенням волоãості ã.п. до

певноãо значення (для вóãілля, напр., до 14%) К.п.ó. росте,

а потім зменшóється. Із збільшенням розмірів зерен та їх

êóтастості К.п.ó. теж зростає. За К.п.ó. розраховóють маê-

симальні êóти óêосів, óстóпів і бортів êар’єрів, відвалів,

штабелів та насипів.

При стрóшóванні

опорної поверхні з на-

сипним вантажем, яê це

має місце при транс-

портóванні матеріалó на

стрічці êонвеєра, що рó-

хається по ролиêових

опорах, К.п.ó. змен-

шóється. Томó розрізн-

яють êóти природноãо

óêосó ó споêої ϕ та в рóсі

ϕ`. В залежності від

óмов рóхó

ϕ`=(0,35-0,7)ϕ. При ви-

сипанні матеріалó через

випóсêний отвір, розта-

шований під штабелем,

К.п.ó. стає більш êрó-

тим і називається êóтом

обвалення ϕ

о.

В.М.Маценêо.

КУТ СКЛАДКИ, -а, -…, ч. * р. óãол сêладêи, а. angle of a

fold, н. Faltenwinkel m — двоãранний êóт між êрилами

сêладêи.

КУТ СПАДУ ПЛАСТА (КУТ ПАДІННЯ ПЛАСТА), -а,

-…, ч. * р. óãол падения пласта, а. angle of dip, angle of incli-

nation, pitch angle, н. Neigungswinkel m des Flözes n — êóт

між пластом і ãоризонтальною площиною. Відповідно до

Правил технічної еêсплóатації вóãільні пласти за êóтом

спадó поділяються на положисті (0-18°), похилі (19-35°),

êрóтопохилі (36-55°) і êрóті (56-90°).

КУТ УКОСУ УСТУПУ, -а, -…, ч. * р. óãол отêоса óстóпа,

а. angle of bench slope, н. Böschungswinkel m der Strosse f —

êóт ó вертиêальній площині, нормальній до простяãання

óстóпó між лінією, яêа з’єднóє верхню і нижню бровêи óс-

тóпó та її проеêцією на ãоризонтальнó площинó. Зãідно з

Правилами безпеêи, ê. ó. неробочих óстóпів формóють ó

межах величини êóта природноãо óêосó. Для цьоãо при

постановці óстóпів до неробочоãо станó їх óêоси завідêош-

óють. К.ó. робочоãо óстóпó не повинен перевищóвати 80°.

КУТ УКОСУ ЯРУСУ ВІДВАЛУ, -а, -…, ч. * р. óãол отêоса

ярóса отвала, а. angle of slope of a dump layer, н. Böschungs-

winkel m der Kippenstrosse f — êóт ó вертиêальній площині,

нормальній до площини óêосó відвалó, між лінією, яêа

з’єднóє верхню і нижню бровêи відвалó, та її проеêцією на

ãоризонтальнó площинó. Здебільшоãо це êóт природноãо

óêосó ãірсьêих порід.

КУТИ ГРАНИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. óãлы ãраничные, а. limit

angles, н. Grenzwinkel m pl — ó ãірничій справі — зовнішні

відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на вер-

тиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрóшення

при повній підробці ãоризонтальною лінією і лініями, що

з’єднóють межі виробоê з межами мóльди зрóшення.

КУТИ ДЕВІАЦІЇ ПІДЙОМНИХ КАНАТІВ, -ів, -…, мн. *

р. óãлы девиации подъемных êанатов, а. fleet(ing) angles of

hoist ropes, н. Förderseilablenkungswinkel m pl — êóти, яêі óт-

ворені стрóною êаната з вертиêальною площиною, пер-

пендиêóлярною до осі вала підіймальної машини або до

осьової площини шêіва; визначаються в похилій площині,

дотичній до барабана і шêіва.

КУТИ ПОВНИХ ЗРУШЕНЬ, -ів, -…, мн. * р. óãлы полных

сдвижений, а. angles of total displacements, н. Winkel m pl der

vollständigen Bewegungen f pl — ó ãірничій справі — внóт-

рішні відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на

вертиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрó-

шення площиною пласта і лініями, яêі з’єднóють межі ви-

робленоãо просторó з межами плосêоãо дна мóльди зрóшен-

ня.

КУТИ РОЗРИВІВ, -ів, -…, мн. * р. óãлы разрывов, а. angles

of rupture, н. Bruchwinkel m pl — ó ãірничій справі — зовн-

ішні відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на

вертиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрó-

шення ãоризонтальними лініями і лініями, яêі з’єднóють

межі виробоê з найближчими до межі мóльди зрóшення тр-

іщинами.

КУТНАГОРИТ, -ó, ч. * р. êóтнаãорит, а. kutnahorite, н.

Kuttenbergit m, Kutnahorit m — мінерал, êарбонат êальцію і

маãнію. Формóла: 2[Ca(Mn, Mg, Ca, Fe)(CO

3)2]. Синãонія

триãональна. Гóстина 3-3,1. Зóстрічається ó виãляді зер-

нистих або масивних аґреґатів. Колір білий до блідо-ро-

жевоãо. Знайдений ó êарбонатних жилах. Відомий ó Чехії

і в р-ні Франêліна (шт. Нью-Джерсі, США).

КУТОК, -тêа, ч. * р. êóтоê, а. stable-hole, heel; н. vorsprin-

gende Ecke f — 1) Кінцева ділянêа очисноãо вибою (лави)

при сóцільній системі розробêи. 2) Кінцева ділянêа óстó-

пó при óстóпній формі очисноãо вибою.

КУТОМІР, -а, ч. * р. óãломер, а. protractor, goniometer; н.

Winkelmesser m, Winkelmeßinstrument n — прилад для вимір-

ювання êонтаêтним методом êóтів між бóдь-яêими двома

площинами. К. поділяють на ноніóсні та оптичні. Марê-

шейдерсьêий êóтомірний чи êóтомірно-далеêомірний

прилад, призначений для зйомоê нарізних і очисних ãірн-

ичих виробоê.

КУХОЛЬ МІРНИЙ, -хля, -оãо, ч. * р. êрóжêа мерная, а.

cupful, measuring vessel, н. Messkrug m, Messkanne f — посó-

дина для відборó проби рідини, зоêрема сóспензії, шламо-

Рис. Кóт природноãо óêосó при рі-

зних óмовах óтворення штабеля на-

сипноãо вантажó: а — ó споêої; б —

в процесі рóхó; в — êóт обвалення.

КУЩ — КЮС 600

воãо потоêó заданоãо об’ємó для дослідження сêладó та

яêості твердоãо êомпонента, а таêож для присêореноãо

визначення вмістó твердоãо ó пóльпі. Для чітêоãо обме-

ження об’ємó відібраної проби êóхоль має проріз ó боêовій

стінці для зливó зайвої рідини.

КУЩ, -а, ч. — Див. êріплення êóщове.

КУЩОВЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріплення

êóщове.

КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. êóяльницêий

ярóс, а. Kujalnician, н. Kuyalnicien n — верхній ярóс серед-

ньоãо (нижній ярóс верхньоãо) пліоценó Чорноморсьêоãо

басейнó. Від назви Кóяльницьêоãо лиманó, що поблизó м.

Одеси, Уêраїна.

КЮІЗЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. — те ж саме, що й іп-

рсьêий ярóс. Від назви м. Кюіз (Cuise) ó Франції.

КЮРИТ, -ó, ч. * р. êюрит, а. curite, н. Curit m — мінерал,

водний оêсид свинцю та óранó. Формóла: 1. За К. Фреєм:

2PbO·5UO

3·4H2O. 2. За Є.Лазаренêом: 3PbO⋅8UO3·4H2O.

Містить (%): PbO — 21,32; UO

3 — 74,22; H2O — 4. Синãонія

ромбічна. Тв. 4-5. Гóстина 7,2. Блисê алмазний. Сильно

радіоаêтивний. Колір оранжево-червоний. Рисêа оранже-

ва. Рідêісний. Зóстрічається ó виãляді псевдоморфоз за

óранінітом, ó виãляді продóêтó оêиснення óранінітó. Асо-

ціює з торбернітом, содіїтом, фóрмар’єритом, сêло-

довсьêітом та ін. вторинними мінералами óранó в Казоло

(пров. Шаба, Конãо).

КЮРІ, не відм. с. * р. êюри, а. curie, н. Curie-Einheit f, Curie

n — одиниця радіоаêтивності, що дорівнює радіоаêти-

вності речовини, в яêій протяãом 1 сеê відбóвається 3,7·10

радіоаêтивних розпадів. Від прізвища фізиêів подрóжжя

П.Кюрі і М.Сêлодовсьêої-Кюрі.

КЮСТЕЛІТ, -ó, ч. * р. êюстелит, а. küstelite; н. Küstelit m

— мінерал, самородне срібло, що вміщає до 10 % золота.

Утворює дрібні бобоподібні зерна.