післявоєнного миру. В центрі уваги стояло німецьке питання: демілітаризації
та денацифікація країни, покарання воєнних злочинців, репарації, кордони
Німеччини з сусідами та ін. Радянський Союз підтвердив, що вступить у
війну з Японією відповідно ялтинській угоді. В порядок денний були
включені питання про мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією,
Угорщиною та Фінляндією. Не дивлячись на протиріччя між учасниками
конференції (США намагались вплинути на хід конференції успішним
випробуванням ядерної бомби), вона дала позитивний імпульс в розвитку
міжнародних відносин в умовах післявоєнного миру. На жаль, цей
історичний шанс країни-переможниці не використали. Через рік почалася
«холодна війна», яка зайняла цілу історичну епоху.
Головним підсумком війни був розгром союзниками збройних сил
держав "осі" та їх сателітів, що загрожували існуванню світової цивілізації.
Радянський Союз зазнав найбільших втрат серед усіх країн, які брали участь
у Другій світовій війні. Загальні втрати СРСР у війні за даними генштабу
Радянської армії становлять 27 млн., а за даними незалежної експертизи - 46
млн. осіб.
Протягом шестирічної війни Німеччина втратила 3 млн. чоловік
убитими на фронтах, ще 3,8 млн. - серед цивільного населення. За іншими
підрахунками загальні втрати Німеччини у війні становили 8-11 млн. чол.
20% населення - 6 млн. чол. втратила Польща. Понад 1,3 млн. цивільних осіб
і 300 тис. вояків втратила Югославія. Великобританія втратила 452 тис.
солдатів і 60 тис. цивільного населення. Людські втрати США на фронтах і
на морі становили 295 тис. чол.
Злочином проти людства була атомні бомбардування японських міст
Хіросіми й Нагасакі, так само як і нищення японськими завойовниками
китайських, бірманських, філіппінських міст і сіл.
Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки.
До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення
спільними зусиллями вчених кількох країн атомної бомби, що позначилося
на всьому розвитку науки й техніки. Радарні установки, винайдені в Англії
для виявлення німецьких повітряних армад стимулювали подальший
розвиток радіоелектроніки. Загалом обидва ці напрямки у галузі фізики
сприяв форсованому розвитку кібернетики.
Німцям вдалося, хоча й на кінець війни, приступити до серій ного
виготовлення літаків з реактивними двигунами. До серйоз них відкриттів
періоду війни відносяться німецькі ракети Фау-1 та Фау-2, що в подальшому
зусиллями вчених США та СРСГ трансформувалися у ракети-носії ядерної
зброї та космічних кораблів.
До серйозних досягнень світової наукової й інженерної дум належить
один з кращих танків періоду війни - радянський танк «Т-34», а також
важкий KB, що на той час не мав аналогів у світі.
Величезний парадокс науки полягав у тому, що зусилля вчених
підпорядковувалися винайденню ефективніших засобів масового знищення
людей, а не засобів їхнього захисту.