Однак у 1992 р. на президентських виборах Буш, маючи авторитет
переможця, зненацька потерпів поразку від молодого і маловідомого
демократа, губернатора штату Арканзас Білла Клінтона. Поразка Буша стала
завершенням «консервативної революції», яку протягом 12 років
здійснювали республіканці.
У 1994 р. республіканці взяли реванш на виборах в сенат і палату
депутатів. Проте це їм не допомогло, на президентських виборах 1996 р.
Б.Клінтон знову здобув перемогу.
За роки свого перебування в Білому домі Б.Клінтон не вдавався до
радикальних реформ, проводячи прагматичну політику. Проте ним
започатковано реформи в освіті і охороні здоров'я, соціальному забезпеченні.
Важливими здобутками його правління вважається створення додаткових 10
млн. робочих місць, скорочення вдвічі державного дефіциту, боротьба з
наркобізнесом.
У зовнішній політиці Б.Клінтон виступав за розширення НАТО, за
участь США в урегулюванні регіональних конфліктів і проведенні
миротворчих акцій. Взагалі США після розпаду СРСР, як єдина наддержава,
намагаються створити глобальну систему безпеки, залучивши до неї всі
впливові держави і структури світу. У проведенні свого
зовнішньополітичного курсу США вдаються до будь-яких засобів: від
мирних до воєнних (бомбардування, ракетні удари, введення військ).
Серйозними зовнішньополітичними акціями США в період президентства
Б.Клінтона стали збройні операції в Сомалі, Гаїті, Боснії, Іраці, Афганістані.
Після Другої світової війни Англія остаточно втратила «пальму
першості» у міжнародних відносинах. Починається розпад найбільшої
Британської колоніальної імперії. Після виснажливої війни Англія
залишилась серед великих держав, але не могла тягатись по силі з США та
СРСР.
Після шести років війни англійці найменше думали про претензії на
світове панування. Це особливо виявилось на перших післявоєнних
виборах 26 липня 1945 р. Англійці проголосували за лейбористів, які чітко
сформулювали свою головну мету – створити в Англії процвітаючу
державу. Лідер лейбористів Клемент Еттлі сформував уряд, який взявся
здійснити низку реформ.
В результаті реформ, проведених лейбористами, було
націоналізовано вугільну, газову, металургійну галузі промисловості,
електроенергетику, зв'язок, транспорт, Англійський банк. Власникам
підприємств сплачувалась компенсація - 2,5 млрд. фунтів стерлінгів.
Згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало ясно, що
держава неспроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено
курс на змішану економіку. Лейбористський кабінет став більше уваги
приділяти питанням програмування економіки, регулювання зайнятості,
експорту-імпорту та ін. За планом Маршалла Англія отримала близько 2,5
млрд. доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської
економіки, водночас посилило її залежність від США. Лейбористи