
190
Розділ 2
Збуджений стан атомів і валентність ІV для Карбону та Силіцію є
найхарактернішими. В органічних сполуках ступінь окиснення Карбо-
ну може змінюватися від –4 до +4, наприклад:
С
–4
Н
4
, С
–3
2
Н
6
, С
–2
2
Н
4
, С
–1
2
Н
2
, С
0
Н
2
Cl
2
, С
+2
НCl
3
, С
+3
Cl
3
–CH
3
, С
+4
Cl
4
.
Унікальною особливістю Карбону є здатність його атомів сполучати-
ся один з одним й утворювати карбонові ланцюги різних типів: лінійні,
розгалужені, циклічні. Саме цією властивістю пояснюється виняткова
роль Карбону в існуванні життя на Землі.
Вищі оксиди Карбону і Силіцію типу ЕО
2
є кислотними, відповідні
їм гідроксиди Н
2
ЕО
3
— кислоти. Летка сполука Карбону з Гідрогеном —
метан СН
4
є стійкою органічною сполукою. Силан SiН
4
— малостійкий і
самозаймається на повітрі. Метан і силан, на відміну від подібних спо-
лук елементів VIIA — VA груп, не виявляють ані кислотних, ані основ-
них властивостей. Це пояснюється низькою полярністю зв’язків С—Н
і Si—Н унаслідок близьких за значенням електронегативностей атомів
Карбону, Силіцію і Гідрогену.
Отже, Карбон і Силіцій є неметалічними елементами, але порівняно
з неметалічними елементами VIIА — VА груп виявляють ознаки неме-
талічності меншою мірою.
Поширеність у природі. Карбон є поширеним у природі елементом і
трапляється у вигляді простих речовин (графіт, алмаз, вугілля) і неор-
ганічних та органічних сполук. Вуглець — головна складова кам’яного
і бурого вугілля, торфу.
В Україні є значні поклади бурого вугілля (Дніпропетровський ву-
гільний басейн), кам’яного вугілля й антрациту (Донецький і Криво-
різький вугільні басейни).
Основу мінералів становлять карбонати: кальцит СаСО
3
(вапняк,
мармур, крейда), магнезит MgCO
3
, доломіт MgCO
3
· СаСО
3
, поташ К
2
СО
3
,
малахіт (CuOH)
2
CO
3
(мал. 68). З карбонатів Кальцію і Магнію склада-
ються корали, перли й панцири найпростіших. У повітрі в невеликій
кількості є вуглекислий газ (0,03 % за об’ємом), у природній воді роз-
чинені кислі солі — гідрогенкарбонати Кальцію та Магнію.
Силіцій за поширенням у земній корі (атомна частка 28 %) посідає дру-
ге місце після Оксигену й трапляється лише в літосфері Землі у вигляді
силіцій(IV) оксиду SiO
2
і силікатів. На їх частку припадає понад 3/4 маси
планети. Кристалічний SiO
2
(кварц) є основною складовою гранітів, піско-
виків, морського піску, а також утворює різноманітні мінерали: гірський
кришталь, агат, аметист, онікс, халцедон, яшма, опал тощо (мал. 69, 1 — 7).
Силікати, переважно Калію, Натрію, Кальцію, Магнію, Алюмінію,
є основою гірських порід, що складаються з різноманітних мінералів:
польового шпату (К
2
О · Аl
2
О
3
· 6SiО
2
), глини (Аl
2
О
3
· 2SiО
2
· 2Н
2
О), слюди
(силікати Калію, Алюмінію, Магнію), тальку (3МgО · 4SiО
2
· Н
2
О), азбе-
сту («гірський льон», 3МgО · 2SiО
2
· 2Н
2
О) та ін. (мал. 69, 8 — 10).
Chemistry10kl_v17j.indd 190Chemistry10kl_v17j.indd 190 06.01.2011 15:05:5706.01.2011 15:05:57