91
няку великої рогатої худоби — 0,5 – 1, вівцям залежно від віку —
0,05 – 0,3, свиноматкам і кнурам — 0,3 – 0,8, поросятам — 0,03 – 0,2 кг.
Птиці до складу комбікорму вводять 3 – 5 % трав’яного борошна за
масою.
Солома — це стебла злакових і бобових культур після обмолоту.
Вона містить 32 – 37 % клітковини, 4 – 7 — протеїну, 1 – 2 — жиру,
30 – 40 — безазотистих екстрактивних речовин і 4 – 7 % золи. В ярій
соломі порівняно з озимою дещо менше клітковини й більше проте-
їну. Енергетична поживність 1 кг соломи озимих злаків — 0,20 –
0,22 к. од., а ярих — 0,25 – 0,30, у соломі бобових більше протеїну та
мінеральних речовин, ніж у злакових.
Полову одержують при обмолоті зерна. До її складу входять плі-
вки зерен, дрібні частинки стебел, биті колоски, домішки бур’янів
Вона має вищу поживність, ніж солома, — 0,30 – 0,40 к. од. Найцін-
ніша полова гречана, лляна, конюшинова. Її згодовують переважно
свиням. Полову злаків і бобових дають жуйним і коням. Перед зго-
довуванням полову остистих злаків запарюють, оскільки ості подраз-
нюють слизову оболонку ротової порожнини.
Внаслідок низької поживності солому використовують як баласт-
ний корм для надання раціонам потрібного об’єму та підтримання
нормальних процесів травлення у жуйних при згодовуванні водя-
нистих і гранульованих кормів.
Дорослій великій рогатій худобі на день дають 5 – 6 кг соломи,
робочим коням — до 5, вівцям 1 – 2 кг. Телятам до 9-місячного віку і
плідникам її згодовувати не слід.
Якщо солома в раціоні є основним грубим кормом, то її треба від-
повідно обробляти при підготовці до використання. Підготовлену
солому тварини краще поїдають. Так, непідготовленої корови по-
їдають 2 – 3 кг, а здобреної коренеплодами і концкормами — 5 – 6 кг.
Розроблено багато способів підготовки соломи до згодовування. Їх
можна поділити на три групи: фізико-механічні — подрібнення,
запарювання, заварювання, здобрювання, гранулювання, екструду-
вання, автоклавування; біологічні — самозігрівання, силосування,
дріжджування, обробка ферментними препаратами; хімічні — вап-
нування, кальцинування, обробка лугами, кислотами та ін.
Подрібнення соломи на січку — найпоширеніший спосіб підгото-
вки її до згодовування. Січку перед використанням зволожують під-
соленою водою, здобрюють подрібненими коренебульбоплодами,
концкормами, а також заварюють, запарюють, обробляють хімічни-
ми речовинами тощо. Для великої рогатої худоби солому подрібню-
ють на часточки завдовжки 4 – 5, овець і коней — 2 – 3 см.
Січку заварюють окропом, що підвищує її смакові якості та по-
їдання. На 100 кг січки витрачають до 100 л кип’яченої води. Вуг-
леводи соломи при температурі 80 – 90 °С карамелізуються, і січка
набуває приємного аромату.