Дідух Я.П. (ред.) Зелена книга України

Подождите немного. Документ загружается.

169

Зелена книга України

76. Угруповання формації дріади восьмипелюсткової

(Dryadetа octopetalae)

Асоціації. Баумгартеновероніково–восьмипелюстководріадова (Dryadetum

(octopetalae) veronicosum (baumgartenii)), восьмипелюстководріадова чиста

(Dryadetum octopetalae purum), мохово–восьмипелюстководріадова (Dryade-

tum (octopetalae) muscosum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 14,9; І; 2;

«рідкісні».

Поширення в Україні. Субальпійський та альпійський пояси Українських

Карпат (Чорногірський та Свидовецький масиви) (Закарпатська обл.).

Фізико-географічні умови. Круті (40–70

) північні кам’янисті схили, скель-

ні уступи і карнизи у межах висот 1750–2000 м н. р. м. із слаборозвинутими

торф’яними помірнокислими і помірновологими ґрунтами на вапнякових та

вапняково-силікатних породах холодної евгумідної кліматичної зони. Сніго-

вий покрив середньотривалого залягання.

Біотоп. Чагарнички на карбонатних породах.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асоці-

йованості домінантів, із домінуванням дріади восьмипелюсткової (Dryas

octopetala), занесеної до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість. Реліктові угруповання в диз’юнктивній

частині ареалу.

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

170

Зелена книга України

Ценотична структура та флористичне ядро. Для угруповань характерний

невисокий (10–15 см) флористично багатий та густий (80–100%) трав’яно-

чагарничковий ярус. Його формує дріада восьмипелюсткова (60–90%) з

участю костриці лежачої (Festuca airoides), к. карпатської (F. carpatica),

дзвоників альпійських (Campanula alpina), осоки вічнозеленої (Carex

sempervirens), чорниці (Vaccinium myrtillus), лохини (V. uliginosum), брусниці

(Rhodococcum vitis-idaea), сеслерії голубyватої (Sesleria coerulans), вероніки

Баумгартена (Veronica baumgartenii). У складі угруповань зростає низка

рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, а саме: астрагал

Крайни (Astragalus krajinae), анемона нарцисоцвіта (Anemone narcissiflora),

бартсія альпійська (Bartsia alpina), ломикамінь волотистий (Saxifraga

paniculata). Добре виражений мохово-лишайниковий ярус формують ди-

кран мітловидний (Dicranum scoparium), плеуроцій Шребера (Pleurozium

schreberi), гілокомій блискучий (Hylocomium splendens), тортела скручена

(Tortella tortuosa), ритидіадельф трикутний (Rhytiadiadelphus triquetrus),

цетрарія ісландська (Cetraria islandica) та ін.

Потенціал відновлюваності. Слабкий.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Карпатському БЗ, ботанічній

пам’ятці природи загальнодержавного значення «Скелі Близниці» (Закар-

патська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Організація моніторингу за станом

угруповань, убезпечення від дії антропогенних факторів (випасання, витопту-

вання, пожежі).

Джерела інформації. Брадіс, Зап’ятова, 1954; Козій, Стойко, 1958; Мали-

новський, 1980; Зеленая книга..., 1987; Стойко та ін., 1998.

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич

171

Зелена книга України

77. Угруповання формації наскельниці лежачої

(Loiseleurietа procumbentis)

Асоціації. Зігнутоосоково–лежачонаскельницева (Loiseleurietum (procum-

bentis) caricosum (curvulae)), ісландськоцетрарієво–лежачонаскельницева

(Loiseleurietum (procumbentis) cetrariosum (islandicae)), лежачонаскельницева

чиста (Loiseleurietum procumbentis purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 14,5; І; 2;

«рідкісні».

Поширення в Україні. Альпійський пояс Українських Карпат (Чорногірський

масив) (Закарпатська та Івано-Франківська області).

Фізико-географічні умови. Плоскі й опуклі вітроударні вершини з

оліготрофними, фізіологічно сухими і холодними екотопами (у межах висот

1750–2000 м н. р. м) з незначним сніговим покривом і кам’янистими сла-

борозвинутими торф’янистими кислими ґрунтами на виходах пісковиків у

холодній кліматичній зоні.

Біотоп. Чагарнички на кислих силікатних породах.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційо-

ваності домінантів.

Ботаніко-географічна значущість. Реліктові угруповання на північно-

східній межі гірської частини ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Для угруповань характерний од-

ноярусний невисокий (10–15 см) та густий (100 %) трав’яно-чагарничковий

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

172

Зелена книга України

ярус, сформований наскельницею лежачою (Loiseuleria procumbens) (50–80%).

Флористичне ядро складають психрофільні та оліготермні види, серед яких

більшість аркто-альпійських, альпійських й аркто-бореально-монтанних, а

саме: осока зігнута (Carex curvula), ситник трироздільний (Juncus trifidus), ло-

хина (Vaccinium uliginosum), водянка гермафродитна (Empetrum hermafroditum

subsp. gaultherioides), дзвоники альпійські (Campanula alpina), сугайник

Клузія (Doronicum clusii), сольданела угорська (Soldanella hungarica), підбілик

альпійський (Homogyne alpina), сон білий (Pulsatilla alba), рододендрон

східнокарпатський (Rhododendron kotschyi), нечуйвітер альпійський (Hieracium

alpinum) та ін. У мохово-лишайниковому ярусі зростають рунянка волосконос-

на (Polytrichum piliferum), дикран мітловидний (Dicranum scoparium), кладонія

оленяча (Cladonia rangiferina), цетрарія ісландська (Cetraria islandica).

Потенціал відновлюваності. Задовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються в Карпатському БЗ, Карпатсько-

му НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Організація моніторингу за ста-

ном угруповань, убезпечення від дії антропогенних факторів (випасання,

рекреація, пожежі).

Джерела інформації. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Стойко,

Тасєнкевич, Мілкіна, 1982; Зеленая книга ..., 1987; Шеляг-Сосонко, Попович,

Устименко, 1997; Стойко та ін., 1998.

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич

173

Зелена книга України

78. Угруповання формації рододендрона

східнокарпатського (Rhododendretа kotschyi)

Асоціації. Волохатокуничниково–східнокарпатськорододендронова

(Rhodo dendre tum (kotschyi) calamagrostidosum (villosae)), зігнутоосоково–

східнокарпатськородо дендронова (Rhododendretum (kotschyi) caricosum

(curvulae)), ісландськоцетрарієво–східнокарпатськорододендронова (Rho-

dodendretum (kotschyi) cetrariosum (islandicae)), мальованокострицево–

східнокарпатськорододендронова (Rhododendretum (kotschyi) festucosum (pic-

tae)), сфагново–східнокарпатськорододендронова (Rhododendretum (kotschyi)

sphagnosum), східнокарпатськорододендронова чиста (Rhododendretum

kotschyi purum), трироздільноситниково–східнокарпатськорододендронова

(Rhododendretum (kotschyi) juncosum (trifidi)), хейфлеровосеслерієво–східно-

карпатськорододендронова (Rhododendretum (kotschyi) sesleriosum (heufle-

rianae)), чорницево–східнокарпатськорододендронова (Rhododendretum

(kotschyi) vacciniosum (myrtilli)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 14,2; І; 2;

«рідкісні».

Поширення в Україні. Субальпійський і альпійський пояси Українських

Карпат (Чорногірський, Мармароський, Свидовецький масиви) (Закар-

патська та Івано-Франківська області).

Фізико-географічні умови. Північні та прилеглі до них схили в межах висот

1400–2000 м н. р. м. з щебенистими, торф’яними кислими ґрунтами на силі-

катних породах, в холодній кліматичній зоні. Приурочені до місць з акумуля-

цією потужного шару снігу.

Біотоп. Чагарнички на кислих силікатних породах.

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

174

Зелена книга України

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асоці-

йованості домінантів, із домінуванням рододендрона східнокарпатського

(Rhododendron kotschyi), занесеного до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість. Рідкісні угруповання на північно-східній

ме жі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Двох’-, триярусні угруповання з

проективним покриттям 70–100%. Перший основний ярус формує рододен-

дрон східнокарпатський (40–90%) з участю чорниці (Vaccinium myrtillus), лохи-

ни (V. uliginosum), брусниці (Rhodococcum vitis-idaea), ситника трироздільного

(Juncus trifidus), сеслерії голубуватої (Sesleria coerulans), куничника волохато-

го (Calamagrostis villosa), к. очеретяного (C. arundinacea), костриці мальованої

(Festuca picta), осоки зігнутої (Carex curvula), о. вічнозеленої (C. sempervirens).

У другому ярусі зростають низькі трави, а саме підбілик альпійський

(Homogуne alpina), лігустик мутеліновий (Ligusticum mutellina), сольданела

угорська (Soldanella hungarica), нечуйвітер альпійський (Hieracium alpinus) та

інші. У третьому ярусі трапляються мохи і лишайники – дикран мітловидний

(Dicranum scoparium), плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi), ритидіадельф

трикутний (Rhytidiadelphus triquetrus), цетрарія ісландська (Cetraria islandica),

кладонія оленяча (Cladonia rangiferina), види роду сфагн (Sphagnum).

Потенціал відновлюваності. Слабкий.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються в Карпатському БЗ, ПЗ

«Ґорґани».

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Організація моніторингу за станом

популяцій рододендрона східнокарпатського. Включення ділянок до абсолют-

но заповідної зони Карпатського БЗ. Включення місцезростань рослинних

угруповань, що не охороняються, до природно-заповідного фонду.

Джерела інформації. Брадіс, Зап’ятова, 1954; Комендар, 1954; Малиновсь-

кий, Бережний, 1956; Малиновський, 1980; Милкина, Стойко, 1980; Стойко,

Тасєнкевич, Мілкіна, 1982; Зеленая книга..., 1987; Шеляг-Сосонко, Попович,

Устименко, 1997; Стойко та ін., 1998.

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич

175

Зелена книга України

79. Угруповання формації сосни гірської

(Pinetа mugi)

Асоціації. Карпатськощавелево–гірськососнова (Pinetum (mugi) rumiceto-

sum (carpaticae)), східнокарпатськорододендроново–гірськососнова (Pinetum

(mugi) rhododendrosum (kotschyi)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 14,4–14,8;

І; 2; «рідкісні».

Поширення в Україні. Українські Карпати: Чорногірський (г. Данчер) і

Чивчинський (г. Хітанка, г. Штевіора, г. Команова, г. Гнетєса та ін.) масиви

(Івано-Франківська обл.).

Фізико-географічні умови. Помірно-холодна і холодна кліматичні зони, ниж-

ня і середня частини поясу сланких чагарників – до висоти 1705 м н. р. м.,

у западинах з намитими відносно родючими гірсько-лучними буроземними

ґрунтами.

Біотоп. Криволісся сосни гірської (Pinus mugo).

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асоційо-

ваності домінуючих видів. Домінант чагарникового ярусу – рододендрон

східнокарпатський (Rhododendron kotschyi) – занесений до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість. Рідкісні угруповання на північно-східній

ме жі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Угруповання триярусні. Перший

ярус (0,7–0,9) формує сосна гірська (заввишки 2–2,5 м), яка розмножується

вегетативно і насінням. У цьому ярусі зрідка трапляються горобина звичайна

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

176

Зелена книга України

(Sorbus aucuparia ssp. glabrata), верба силезька (Salix silesiaca), порічки блискучі

(Ribes lucidum). У другому ярусі домінують рододендрон східнокарпатський та

щавель карпатський (Rumex carpaticus), поодиноко зростають безщитник роз-

ставленолистий (Athyrium distentifolium), куничник волохатий (Calamagrostis

villosa), щитник австрійський (Dryopteris austriaca), чорниця (Vaccinium

myrtillus), підбілик альпійський (Homogyne alpinа). У моховому ярусі зро-

стають гілокомій блискучий (Hylocomium splendens), дикран мітловидний

(Dicranum scoparium), плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi). Угруповання

ценотично стабільне.

Потенціал відновлюваності. Задовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються в Карпатському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Включення місцезростань рос-

линних угруповань у Чивчинських горах, що не охороняються, до природно-

заповідного фонду. Організація моніторингу.

Джерела інформації. Комендар, 1960, 1966а; Малиновський, 1980; Стойко

та ін., 1998.

П.М. Устименко, Л.О. Тасєнкевич

177

Зелена книга України

80. Угруповання формації чиста кримського

(Cisteta taurici)

Асоціації. Білуватодроково–кримськочистова (Cistetum (taurici) genistosum

(albidae)), вузлуватопирійно–кримськочистова (Cistetum (taurici) elytri-

giosum (nodosae)), гайовосамосилово–кримськочистова (Cistetum (taurici)

teucriosum (chamaedryis)), стоколосовидночиєво–кримськочистова (Cistetum

(taurici) achnatherosum (bromoides)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 13,9; І; 2;

«перебувають під загрозою зникнення».

Поширення в Україні. Гірський Крим, південне узбережжя Криму від миса

Айя на схід до с. Малоріченське.

Фізико-географічні умови. Трапляються спорадично (до висоти 300–400 м

н. р. м.), на сухих та дуже сухих коричневих щебенисто-кам’янистих ґрунтах,

часто на відслоненнях сланців та вапняків.

Біотоп. Чагарниково-трав’яні угруповання на карбонатах у Гірському Криму.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційо-

ваності домінантів. Домінант – чист кримський (Cistus tauricus) – занесений

до ЧКУ.

Ботаніко-географічна значущість. Середземноморські угруповання вічно-

зелених видів на північній межі поширення.

Ценотична структура та флористичне ядро. Чагарникові угрупован-

ня, заввишки 50–150 см і зімкнутістю 0,8. Едифікатор – чист кримський.

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

178

Зелена книга України

Інколи значну домішку складають жасмин кущовий (Jasminum fruticans)

та в’язіль емероїдний (Coronilla emeroides). Трав’яно-чагарничковий по-

крив розріджений, залежно від умов середовища домінують пирій вузлува-

тий (Elytrigia nodosa), дрік білуватий (Genista albida), чий стоколосовидний

(Achnatherum bromoides), самосил гайовий (Teucrium chamaedrуs). Асектатора-

ми є ксерофітні та петрофітні субсередземноморські види, такі як сонцецвіт

Стевена (Helianthemum stevenii), чебрець Кальє (Thymus callieri), осока заго-

стрена (Carex cuspidata), гвоздика Маршаллова (Dianthus marschallii) та багато

інших, серед яких чимало рідкісних видів.

Потенціал відновлюваності. Задовільний.

Режим збереження. Заповідний або заказний.

Забезпеченість охороною. Охороняються в ПЗ «Мис Мартьян» та Ялтин-

ському гірсько-лісовому ПЗ, ландшафтних заказниках загальнодержавного

значення «Аюдаг», «Мис Айя» (АР Крим).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Моніторинг стану угруповань,

включення місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до

природно-заповідного фонду та до структурних елементів екомережі.

Джерела інформації. Шеляг-Сосонко, Дидух; 1980; Зеленая книга …, 1987;

Дидух, 1992.

Л.П. Вакаренко, Я.П. Дідух