Дідух Я.П. (ред.) Зелена книга України

Подождите немного. Документ загружается.

289

Зелена книга України

утворює едифікатор – кермек напівкущовий (Limonium suffruticosum) – з про-

ективним покриттям 25–35%, а також сосюрея гірка (Saussurea salsa) (до 1%).

Нижній густіший під’ярус формують басія шорстка (Bassia hirsuta) (20–25%),

галіміона бородавчаста (Halimione verrucifera) (15–20%), покісниця Фомі-

на (Puccinellia fominii) (15–20%), полин сантонійський (Artemisia santonica)

(5–10%), солонець простертий (Salicornia prostrata) (5–7%), покісниця сивась-

ка (Puccinellia syvaschica) (3–7%), кермек Мейєра (Limonium meyeri) (1–5%),

і к. каспійський (L. caspium) (1–3%), содник солончаковий (Suaeda salsa)

(1–3%), а також франкенія шорстка (Frankenia hirsuta), офайстон однотичин-

ковий (Ofaiston monandrum), прибережниця берегова (Aeluropus littoralis), сар-

сазан шишкуватий (Halocnemum strobilaceum) (усі до 1%). Переважають назва-

ні арало-каспійські та середземноморські види, наявні присиваські ендеми.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Азово-Сиваському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Розширення території Азово-

Сиваського НПП, пошуки нових місцезнаходжень та включення їх до складу

об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі. Моніторинг за станом угру-

повань.

Джерела інформації. Білик, 1963; Коломійчук, 2002; Дубина та ін., 2007.

Д.В. Дубина

290

Зелена книга України

133. Угруповання формації офайстону

однотичинкового (Ofaistoneta monandri)

Асоціації. Звичайносолонцево–однотичинковоофайстонова (Ofaistonetum

(monandri) salicorniosum (prostratae)), однотичинковоофайстонова чиста (Ofais-

tonetum monandri purum), солончаковосодниково–однотичинковоофайстонова

(Ofaistonetum (monandri) suaedosum (salsae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 10,8; ІІ; 3;

«рідкісні».

Поширення в Україні. Рідко в Присивашші (Херсонська обл.).

Фізико-географічні умови. Незаливні і короткозаливні рівнинні ділянки на

пухких солончаках.

Біотоп. Засолені перезволожені екосистеми, солончаки з домінуванням

однорічних галофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційо-

ваності домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор на північно-західній межі

ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (30-

45%), одноярусний, заввишки 15–25 см. Його утворюють едифікатор (офай-

стон однотичинковий (Ofaiston monandrum)) (15–35%), а також содник солон-

чаковий (Suaeda salsa) (10–15%), солонець простертий (Salicornia prostrata)

(15–25%), зростають покісниця Фоміна (Puccinellia fominii), п. сиваська

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

291

Зелена книга України

(P. syvaschica), кермек каспійський (Lіmonium caspium), к. Мейєра (Limonium

meyeri), прибережниця берегова (Aeluropus littoralis), полин сантонійський

(Artemisia santonica), франкенія шорстка (Frankenia hirsuta), галіміона бородав-

часта (Halimione verrucifera) (усі від 1 до 3%). Поодиноко трапляються сарса-

зан шишкуватий (Halocnemum strobilaceum), кермек напівкущовий (Limonium

suffruticosum) i к. каспійський та інші арало-каспійські види.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Азово-Сиваському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Розширення території Азово-

Сиваського НПП, пошук нових місцезнаходжень та включення їх до складу

об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Моніторинг за станом

угруповань.

Джерела інформації. Білик, 1963; Коломійчук, 2002; Дубина та ін., 2007.

Д.В. Дубина

292

Зелена книга України

134. Угруповання формації покісниці сиваської

(Puccinellieta syvaschicae)

Асоціації. Сиваськопокісницева чиста (Puccinellietum syvaschicae purum),

фомінопокісницево–сиваськопокісницева (Puccinellietum (syvaschicae)

puccinelliosum (fominii)), шишкуватосарсазаново–сиваськопокісницева

(Puccinellietum (syvaschicae) halocnemetosum (strobilaceae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 11,4–12,4;

І; 3; «рідкісні».

Поширення в Україні. Рідко в Присивашші та на солончаках острова Джа-

рилгач і Ягорлицького півострова (Херсонська обл.).

Фізико-географічні умови. Вогкі глинисті солончаки.

Біотоп. Засолені перезволожені екосистеми, солончаки з домінуванням

багаторічних галофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асо-

ційованості домінуючих видів. Домінант – покісниця сиваська (Puccinellia

syvaschica) – занесений до ЄЧС.

Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор – ендемічний вид, співеди-

фікатори – на північній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий

(60–80%), одноярусний, заввишки 15–20 (25) см. Його утворюють едифі-

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

293

Зелена книга України

катор – покісниця сиваська (25–30%), а також співедифікатори – покісниця

Фоміна (Puccinellia fominii) (15–20%) і сарсазан шишкуватий (Halocnemum

strobilaceum) (10–15%). З проективним покриттям від 1 до 5% або поодиноко

трапляються кермек Мейера (Limonium meyeri), к. каспійський (L. caspium),

подорожник солончаковий (Plantago salsa), полин сантонійський (Artemisia

santonica), солонець простертий (Salicornia prostrata), содник солончако-

вий (Suaeda salsa), ситник морський (Juncus maritimus), франкенія шорстка

(Frankenia hirsuta), галіміона бородавчаста (Halimione verrucifera), курай

модриновий (Salsola laricina) та інші арало-каспійські види.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Азово-Сиваському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Розширення території Азово-

Сиваського НПП, створення Джарилгацького НПП, пошук нових місцезна-

ходжень угруповань та включення їх до складу об’єктів природно-заповідного

фонду та екомережі.

Джерела інформації. Білик, 1963; Шеляг-Сосонко, Соломаха, 1987; Уманець,

2000; Коломійчук, 2002; Дубина та ін., 2007.

Д.В. Дубина

294

Зелена книга України

Водні угруповання

135. Угруповання формації альдрованди пухирчастої

(Aldrovandeta vesiculosae)

Асоціації. Альдровандова чиста (Aldrovandetum vesiculosae purum), занурено-

куширово–альдровандова (Aldrovandetum (vesiculosae) ceratophyllosum (demer-

si)), напівзануренокуширово–альдровандова (Aldrovandetum (vesiculosae)

cerato phyllosum (submersi)), спіроделево–альдровандова (Aldrovandetum

(vesiculosae) spirodelosum (polyrrhizae)), триборозенчасторясково–

альдровандова (Aldrovandetum (vesiculosae) lemnosum (trisulcae)).

Cинфітос озологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 11,1–12,0;

І; 2; «перебувають під загрозою зникнення».

Поширення в Україні. Широколистяно-лісова, лісостепова і степова зони – в

Шаць ких озерах, у водоймах верхньої і середньої течії Дніпра та його приток,

гирлових областей Дунаю, Дністра, Дніпра і Південного Бугу.

Фізико-географічні умови. У мезоевтрофних і евтрофних прісноводних з

нейтральною або слабокислою реакцією середовища, непроточних або слабо-

проточних водоймах з товщею води від 10 до 100 см, мулистими і мулисто-

торф’янистими донними відкладами, незначним поверхневим і протягом

вегетації коливанням рівня води. В заплавних озерах, старицях, затоках водо-

сховищ, ставках, каналах, кар’єрах торфорозробок, на новостворених ділян-

ках, що добре прогріваються. Зниження рівня води до 30–35 см стимулює роз-

виток угруповань.

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

295

Зелена книга України

Біотоп. Непроточні прісні водойми евтрофного, рідше мезотрофного типу,

зона вільноплаваючих водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асо-

ційованості домінантів. Домінант – альдрованда пухирчаста (Aldrovanda

vesiculosa) – занесений до ЧКУ, Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість. Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій складається із двох

під’ярусів, середньогустий (70–80%). Перший, наводний, під’ярус розрідже-

ний. Його утворюють (з проективним покриттям від 1 до 10%) спіродела

багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), ряска мала (Lemna minor), жабурник

звичайний (Hydrocharis morsus-ranae). Другий, підводний, під’ярус формує

едифікатор – альдрованда пухирчаста (50–70%), а також ряска триборозенчас-

та (Lemna trisulca) (1–40%), кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum)

(1–25%), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) (1–20%) тощо. Пере-

важають вищеназвані плюризональні види та види, що зростають у водоймах

широколистянолісової, лісостепової і степової зон, а саме: рдесник плаваючий

(Potamogeton natans), водяний різак алоевидний (Stratiotes aloides), плавуш-

ник болотний (Hottonia palustris), кушир напівзанурений.

Потенціал відновлюваності. Слабкий.

Режим збереження. Заказний та заповідний.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Дунайському БЗ, Шацькому

НПП, у ландшафтному заказнику занальнодержавного значення «Урочище

Мошне» (Волинська обл.), орнітологічному заказнику загальнодержавного

значення «Липівський» (Черкаська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Необхідний моніторинг, виявлен-

ня нових місцезнаходжень, включення водойм до екомережі.

Джерела інформації. Бачурина, Брадіс, 1958; Шеляг-Сосонко, Дубына, 1984;

Кучерявая, 1985; Дубина та ін., 2000; Чинкина, 2001; Зуб, Карпова, 2004; Ду-

бина, 2006.

Д.В. Дубина

296

Зелена книга України

136. Угруповання формації водопериці

черговоквіткової (Myriophylleta alterniflori)

Асоціації. Гребінчастордесниково–черговоквіткововодоперицева (Myrio-

phylletum (alterniflori) potamogetosum (pectinati)), зануренокуширово–

черговоквітко во водоперицева (Myriophylletum (alterniflori) ceratophyllosum

(demersi)), на пів зануренокуширово–черговоквіткововодоперицева (Myrio-

phylletum (alterniflori) ceratophyllosum (submersi)), пронизанолистордесниково–

черговоквіткововодопе рицева (Myriophylletum (alterniflori) potamogetosum

(perfoliati)), черговоквітково водоперицева чиста (Myriophylletum alterniflori

purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 11,1; І; 2;

«рідкісні».

Поширення в Україні. Широколистянолісова зона (у водоймах верхньої те-

чії Дніпра, а також річок Десни, Уборті, Горині, Случі, Стиру) (Рівненська,

Чернігівська області).

Фізико-географічні умови. У мезотрофних і евтрофних прісноводних проточ-

них, рідше непроточних водоймах, з нейтральною або слабокислою реакцією

середовища, незначним поверхневим і протягом року коливанням рівня води,

піщаними, мулисто-піщаними і мулисто-щебнистими донними відкладами, з

товщею води 50–100 (150) см. У заплавних водоймах, старицях, рукавах, затоках

річок, водосховищах. Зниження рівня води стимулює розвиток угруповань.

Біотоп. Непроточні і проточні прісноводні водойми мезотрофного і евтрофно-

го типу, зона занурених прикріплених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асоційова-

ності домінуючих видів.

Чорне море

Азовське

море

Чорне море

297

Зелена книга України

Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор на південній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий

(60–80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений

під’ярус (заввишки до 100 см) утворюють їжача голівка пряма (Sparganium

erectum) (5–10%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1-5%), сусак

зонтичний (Butomus umbellatus) (1–5%); він виражений не в усіх асоціаціях.

Другий, наводний, більш густий під’ярус утворюють (з проективним по-

криттям 1–5%) спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhіza), ряска мала

(Lemna minor) та жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae). Третій,

підводний, густий під’ярус формує едифікатор – водопериця черговоквіткова

(Myriophyllum alterniflorum) (30–50%) – і кушир занурений (Ceratophyllum

demersum) (5–30%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (1–20%), рдес-

ник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus) (1–30%), р. гребінчастий

(P. pectinatus) (1–25%), р. туполистий (P. obtusifolius) (1–15%), водопериця

колосиста (Myriophyllum spicatum), а також трапляються водяний жовтець

закручений (Batrachium circinatum), водяна сосонка ланцетолиста (Hippuris

lanceolata) (по 1–5%) та ін. Переважають вищеназвані плюризональні види, а

також види, що зростають у водоймах хвойнолісової, широколистяно-лісової

і лісостепової зон, такі як рдесник Фріса (Potamogeton friesii), р. злаколистий

(P. gramineus), р. довгий (P. praelongus), р. стиснутий (P. compressus), латаття

сніжно-біле (Nymphaea candida).

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Не охороняються.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Включення виявлених місцезнахо-

джень до природно-заповідного фонду та екомережі. Пошук нових місцезна-

ходжень. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації. Балашов та ін., 1980; Дубина, 2006.

Д.В. Дубина

298

Зелена книга України

137. Угруповання формації водяного горіху

плаваючого (Trapeta natantis)

Асоціації. Алоевидноводянорізаково–водяногоріхова (Trapetum (natantis)

stratiotosum (aloidis)), берхтольдордесниково–водяногоріхова (Trapetum (na-

tantis) potamogetosum (berchtoldii)), водяногоріхова чиста (Trapetum natantis pu-

rum), гребінчастордесниково–водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogeto-

sum (pectinati)), зануренокуширово–водяногоріхова (Trapetum (natantis)

ceratophyllosum (demersi)), звичайнопухирниково–водяногоріхова (Trapetum

(natantis) utriculariosum (vulgaris)), земноводногірчаково–водяногоріхова (Tra-

petum (natantis) polygonosum (amphibii)), каролінськоазолово–водяногоріхова

(Trapetum (natantis) azollosum (carolinianae)), папоротевидноазолово–

водяногоріхова (Trapetum (natantis) azollosum (filiculoidis)),

плаваючордесниково–водяногоріхова (Trapetum (natantis) potamogetosum (na-

tantis)), плаваючосальвінієво–водяногоріхова (Trapetum (natantis) salviniosum

(natantis)), плоскоостокуширово–водяногоріхова (Trapetum (natantis) cerato-

phyllosum (platyacanthi)), пронизанолистордесниково–водяногоріхова (Trape-

tum (natantis) potamogetosum (perfoliati)), спіроделево–водяногоріхова (Trape-

tum (natantis) spirodelosum (polyrrhizae)), щитолистоплавуново–водяногоріхова

(Trapetum (natantis) nymphoidosum (peltatae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 11,1–14,5;

І; 3; «типові».

Поширення в Україні. Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в за-

плавних водоймах і затоках рік Дніпра, Прип’яті, Тетерева, Десни, Уборті, Ужа,

Латориці, Боржави, Сіверського Дінця та Шацьких і придунайських озер).

Фізико-географічні умови. У прісноводних евтрофних непроточних

або слабопроточних водоймах, на територіях конусів виносу алювіаль-

них донних відкладів з нейтральною, слабокислою або слаболужною ре-

Чорне море

Азовське

море

Чорне море