Дубасенюк О.А. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики

Подождите немного. Документ загружается.

281

Н. Є. Колесник

ТЕХНОЛОГІЯ ПОЕТАПНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОЇ

ТВОРЧОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Одним із завдань, які стоять перед сучасною освітою, є підготовка

людей високої освіченості й культури, кваліфікованих спеціалістів, зда-

тних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та

впровадженні сучасних технологій навчання. Реальна потреба українсь-

кого суспільства в інтенсивному розвитку творчого потенціалу кожної

людини зумовлює підвищення ролі у цьому процесі учителя. Особливе

місце у системі формування творчої особистості посідає початкова шко-

ла, де закладається фундамент усієї системи пізнання. Саме вчитель по-

чаткових класів має навчити кожного учня самостійно мислити, розкри-

вати можливості для розвитку творчого потенціалу, фантазії, інтуїції, ві-

дчуття, сприйняття мистецтва, художньо-технічної творчості.

Технологічний аспект проблеми підготовки майбутніх учителів ро-

зроблено у працях учених В. Беспалька, М. Жолдака, Ю. Майбіца,

Н. Ничкало, О. Пєхоти, Г. Селевка, Ю. Татур та інших [1; 2; 3]; обґрунту-

вання ефективних форм і методів розвитку творчих здібностей майбут-

ніх учителів приділяли увагу вчені Г. Костюк, О. Леонтьєв, Ю. Пелех,

І. Цимбалюк та інші [4; 5]. Значний внесок у розробку теоретичних і

практичних питань технології трудового навчання (художньої і техніч-

ної праці) зробили П. Блонський, М. Гончаров, О. Калашников,

О. Коберник, С. Шабалов, С. Ящук та інші [6]. Вивченню підходів до ви-

значення змісту художньо-технічної творчості присвячені роботи

П. Атутова, С. Батищева, О. Калігаєвої, В. Мадзігона, В. Сидоренка,

Д. Тхоржевського, та інші [7].

На основі аналізу наукового доробку вчених та інтегративного під-

ходу нами була розроблена особистісно зорієнтована технологія підго-

товки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-

технічної творчості учнів в умовах модульно-рейтингової системи на-

вчання.

Технологія підготовки майбутніх учителів початкових класів до ор-

ганізації художньо-технічної творчості учнів – це модель спільної робо-

ти вчителя і учнів з планування, організації та проведення реального

процесу навчання за умови забезпечення комфортності для всіх

суб‘єктів художньо-технічної діяльності.

Технологія включає такі компоненти як: ціле-мотиваційний, інфор-

маційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий,

282

емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-

результативний.

Запропонована технологія побудована на основі сучасних концеп-

цій полікультурного та естетичного виховання; включає як теоретич-

ний, так і практичний аспекти, що містять інваріантний і варіативний

рівні (рис. 1).

Рис. 1. Упровадження технології підготовки майбутніх учителів початкових

класів до організації художньо-технічної творчості молодших школярів

Авторський варіант технології

Функціонування технології підготовки майбутніх учителів

початкових класів до організації художньо-технічної твор-

чості учнів

Інваріантний нормативний

рівень

Варіативний виконавчий

рівень

Упорядкований перелік цільових, змістових,

дидактичних, організаційних вимог щодо

діяльності вчителя, дотримання яких забез-

печить реалізацію сутнісних ідей технології

підготовки майбутніх учителів початкових

класів до організації художньо-технічної

творчості учнів

Втілення нормативних вимог технології під-

готовки майбутніх учителів початкових класів

до організації художньо-технічної творчості

учнів у реальний навчальний процес у межах,

визначених готовністю, творчим потенціалом

учителя, індивідуальними можливостями учнів

та способами їх взаємодії

Адаптований варіант технології

Напрями і способи видозміни, перетворення та пристосування техно-

логії підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації

художньо-технічної творчості учнів до конкретних умов

Модифіковані моделі реалізації

Авторизовані моделі технології (технологічні системи), які

функціонують у процесі підготовки майбутніх учителів початкових

класів до організації художньо-технічної творчості учнів

Втілений варіант однієї з модифікованих моделей технології підготовки майбу-

тніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості

учнів, породжений особистісними процесами освоєння інваріантної складової та

урізноманітненням умов реалізації варіативної складової у процесі художньо-

технічної творчості

283

Результатом підготовки майбутніх учителів початкових класів до

організації художньо-технічної творчості молодших школярів у практи-

чному вияві є готовність, творчий потенціал учителя. Творчий потенці-

ал ми розглядаємо як творчий потенціал майбутніх учителів початко-

вих класів враховується нами при розробці технології підготовки майбу-

тніх учителів початкових класів, яка орієнтована на диференціацію та

індивідуалізацію навчання.

На нашу думку, основа другої складової визначається реальною дія-

льністю вчителя.

Інваріантна складова розкриває макроструктуру реалізації техноло-

гії підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації ху-

дожньо-технічної творчості учнів, варіативна – індивідуалізує мікро-

структуру. Системним технологічним утворенням, що пов‘язує макро-

структуру і мікроструктуру втіленої технології підготовки майбутніх

учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості

учнів, є художньо-технічна творчість.

У нашому дослідженні ціле-мотиваційним компонентом підготовки

майбутніх учителів початкових класів є: професійна готовність майбут-

ніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної твор-

чості учнів. Виходячи із педагогічного процесу формування готовності

майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної

творчості учнів. Нами було визначено компоненти структури технології

підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації худож-

ньо-технічної творчості учнів:

1. Концептуальна основа і зумовлені нею цілі підготовки майбутніх

учителів початкових класів представлена нами у рис. 2. Пріоритетні ці-

лі, на які орієнтується викладач вищого навчального закладу – підготов-

ка майбутніх учителів початкових класів здатних творчо здійснювати

власну теоретичну, практичну та науково-методичну діяльність, компе-

тентного в наукових психолого-педагогічних, методичних, художньо-

естетичних і технологічних знаннях.

2. Діагностичний апарат – параметри, критерії, інструментарій до-

слідження результатів діяльності, процедури контролю виконаних дій.

Моделі або способи модифікації моделей реалізації технології підготов-

ки майбутніх учителів початкових класів визначені напрямами допус-

тимих трансформацій нормативних компонентів.

3. Змістовна частина – зміст навчального матеріалу і його структу-

ризація, узгоджена з дидактичною метою. Зміст навчання регламенту-

ється державною програмою, але може бути розширений і поглиблений

для тих студентів, які проявляють інтерес і мають здатність до худож-

ньо-технічної творчості. Зміст навчання спрямовується на розкриття

284

особистості майбутнього вчителя початкових класів, його творчого та

технологічного потенціалу, формування його готовності до організації

художньо-технічної творчості учнів.

Особливості подання і вивчення матеріалу значною мірою розкри-

ваються у процесуальній частині.

Рис. 2. Концептуальна основа підготовки майбутніх учителів початкових

класів до організації художньо-технічної творчості учнів

4. Процесуальна частина. Формами організації процесу навчання у

майбутніх учителів початкових класів є лекційна, лабораторно-

практична, самостійна робота. Структуру такого підходу представлено

на рис. 3.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації ху-

дожньо-технічної творчості учнів включає взаємопов'язані аспекти під-

готовки: художньо-технічній, психолого-педагогічній, які лягли в основу

при визначенні власне поняття ,,підготовка майбутніх учителів почат-

кових класів до організації художньо-технічної творчості‖.

Концептуальна основа і зумовлені нею цілі підготовки ма

й-

бутніх учителів початкових класів

Шляхи реалізації:

раціональний розподіл і використання навчального часу;

забезпечення наступності між ступенями ЗОШ;

реалізація міжпредметних зв’язків, у тому числі зв’язків з виробничим навчанням;

створення оптимальних умов для самостійної діяльності учнів у процесі

художньо-технічної творчості;

розвиток здібностей, самостійності, ініціативи і творчості учнів при ви-

вченні предметів «Художня праця», «Трудове навчання», «Образотворче

мистецтво»;

розв’язання проблеми посильності навчання за рахунок диференційова-

ного підходу до молодших школярів

Смислова ідея:

виявлення і розвиток індивідуальних особливостей молодших школярів мо-

жуть відбуватися у процесі навчання шляхом організації різноманітної твор-

чої самостійної діяльності учнів

Цілі підготовки майбутніх учителів початкових класів до органі-

зації художньо-технічної творчості учнів:

формування пізнавальних інтересів, забезпечення творчого підходу май-

бутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної

творчості учнів;

забезпечення самостійної роботи й активності молодших школярів май-

бутніми учителями початкових класів;

розвиток художньо-технічного мислення, формування вмінь застосову-

вати психолого-педагогічні, методичні, художньо-естетичні, технологічні

знання на практиці;

формування у майбутніх учителів початкових класів умінь і навичок, необ-

хідних для самостійної організації художньо-технічної творчості учнів

285

Рис. 3. Структура організації процесу навчання майбутніх учителів початко-

вих класів

Отже, підготовка майбутніх учителів початкових класів до організа-

ції художньо-технічної творчості – це складний багатофункціональний

процес, що забезпечується інтегративним поєднанням вивчення циклу

психолого-педагогічних, художньо-естетичних дисциплін, організацією

систематичної самостійної навчальної та позанавчальної діяльності сту-

дентів, включенням їх у систему педагогічних практик та позааудитор-

ну творчу діяльність.

Художньо-технічна підготовка характеризується рівнем історико-

теоретичних знань у галузі мистецтва; рівнем умінь і навичок у худож-

ньому сприйманні; рівнем умінь і навичок технології.

Змістом психолого-педагогічної підготовки є оволодіння студента-

ми знаннями загальної педагогіки і психології, методикою та технологі-

єю здійснення художнього розвитку молодших школярів.

Психолого-педагогічна підготовка характеризується оволодінням

гностичними, конструктивними, комунікативними, організаторськими,

інтелектуальними, спеціальними вміннями.

Таким чином, змістом підготовки майбутніх учителів початкових

класів до організації художньо-технічної творчості учнів є формування

досвіду майбутніх фахівців шляхом передачі мистецтвознавчих знань та

художньо-технічних умінь учням початкових класів; здійснення худож-

нього розвитку та виховання молодших школярів; організації і самоор-

ганізації науково-дослідної роботи в галузі художнього та технічного ро-

звитку молодших школярів.

Педагогічні інновації функціонують на трьох рівнях: створення,

освоєння, втілення [8, с. 6]. Ми визначаємо структурне розшарування ко-

жного рівня, складовими якого є визначальна, смислова ідея (своєрідне

концептуальне ядро – концепт) і технічне забезпечення її реалізації, а

саме: сукупність правил, способів, прийомів, форм і засобів, що втілю-

ють концепт у практичний освітній процес (технологічна оболонка).

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до засвоєння

знань та вмінь

Засвоєння нових

знань і вмінь

Практичне застосування,

удосконалення і розвиток

знань, умінь і навичок

Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

Перевірка та облік системи знань, умінь і навичок

286

Вона проектує впровадження запланованого у дійсність і вносить необ-

хідні зміни, зумовлені практичними потребами.

На рівні створення нових підходів до підготовки майбутніх учителів

початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів ми

розмежовували концептуальні та технологічні вимоги, незмінні й варіа-

тивні компоненти технології. На рівні освоєння перевіряли дієвість тако-

го комплексу, а при втіленні – визначали умови, які сприятимуть його

ефективному привласненню вчителем і модернізації особистого творчо-

го та технологічного потенціалу.

На етапі формувального експерименту ми здійснювали підготовку

майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної

творчості, якій притаманні були такі складові: теоретична частина;

практична частина; науково-методична частина.

Спецкурс ,,Методика викладання художньої праці в початкових

класах‖ та факультатив ,,Організація художньо-технічної творчості уч-

нів початкових класів‖ є складниками предметного блоку багаторівневої

підготовки студентів.

Курс ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах‖

розрахований на 54 години (10 годин лекційних, 10 годин практичних, 8

годин лабораторних занять та 26 годин – самостійна робота), читається

протягом 7 семестру і завершується заліком.

Факультатив ,,Організація художньо-технічної творчості учнів по-

чаткових класів‖ розрахований на 54 години (10 годин лекційних, 10 го-

дин практичних, 8 годин лабораторних занять та 26 годин самостійна

робота), читається протягом 4 семестру.

У процесі вивчення спецкурсу ,,Методика викладання художньої

праці в початкових класах‖ та факультативу ,,Організація художньо-

технічної творчості учнів початкових класів‖ передбачається вирішення

завдань:

1. Формування у студентів навичок художнього аналізу творів жи-

вопису, графіки, скульптури, архітектури, народного декоративно-

прикладного мистецтва як засобу художньо-технічної творчості учнів

початкових класів.

2. Розкриття перед майбутніми вчителями початкових класів взає-

мозв'язку між виразними можливостями мистецтва і художньо-

технічною творчістю молодших школярів.

3. Визначення та аналіз психолого-педагогічних основ художньо-

технічної творчості дітей молодшого шкільного віку.

4. Вивчення студентами змісту й особливостей організації худож-

ньо-технічної творчості учнів початкових класів.

5. Опанування методикою та технологією художньо-технічної твор-

287

чості у різні вікові періоди молодших школярів.

6. Систематизація знань про вікові, психологічні і художні особли-

вості розвитку учнів початкових класів на всіх вікових етапах.

7. Ознайомлення з різноманітними технологіями художнього роз-

витку дітей молодшого шкільного віку.

8. Навчання практичних та методичних умінь створення художньо-

го образу в різних видах образотворчої та трудової діяльності.

9. Формування вмінь дослідницької діяльності в галузі художньо-

технічної творчості учнів початкових класів.

10. Розвиток аналітико-оцінювальної діяльності в аналізі різних

підходів і поглядів на проблему художньо-технічної творчості молод-

ших школярів.

11. Формування власної позиції ефективної організації худож-

ньо-технічної творчості кожного учня, з урахуванням його індивідуаль-

них і вікових особливостей розвитку.

Зміст структурується на основі блочно-модульного підходу. Систе-

моутворюючими складниками змісту є один із видів образотворчого ми-

стецтва, мистецтво архітектури та народне декоративно-прикладне ми-

стецтво і психологічні основи художньо-технічної творчості. Модульний

підхід дозволяє структурувати зміст спеціальної навчальної дисципліни

у напрямі безперервності, системності, згідно з професійною спрямова-

ністю. Кожний модуль має теоретичні основи певного виду мистецтва;

сприймання дітьми художнього образу визначеного виду мистецтва; ви-

користання учнями початкових класів виразних засобів мистецтва в ху-

дожньо-технічній творчості; методику в організації художньо-технічної

творчості молодших школярів у різні вікові періоди; діагностику худож-

нього сприймання певного виду мистецтва і художніх здібностей учнів у

відповідній творчій діяльності; розвиток творчості в художньо-технічній

діяльності молодших школярів.

Специфіка кожного модуля полягає в тому, що предметом розгляду

є інший вид мистецтва і відповідний йому вид художньо-технічної тво-

рчості, доступний сприйманню учнів початкових класів.

Крім того, визначаються основні види знань та поняття кожного

модуля: мистецтво, виразні засоби, художній образ, художній розвиток,

художнє виховання, образотворче мистецтво, здібності до образотворчої

діяльності, здібності до трудової діяльності, образотворчі вміння, трудо-

ві вміння, творчість, художньо-технічна творчість, дизайн, конструю-

вання, моделювання, обдарованість.

Кожний модуль вважається одиницею завершеного повідомлення з

виокремленням об'єкта вивчення цілеспрямовано і послідовно, структу-

288

руванням інформації з дотримуванням логіки вивчення навчальної ди-

сципліни.

Визначаються засоби навчання, форми та методи роботи зі студен-

тами, щоб кожен з них міг виявити особистісне ставлення до навчально-

го матеріалу, успішно його засвоїти.

Враховуючи особливість модульного навчання в забезпеченні мож-

ливості самостійного навчання студентів при організаційному та моти-

ваційному управлінні з боку викладача, структура кожного модуля

сприяє виділенню головного, визначає дозування навчального матеріа-

лу. Інформація вноситься в структуру модуля цілеспрямовано і послідо-

вно, зорієнтована на логіку вивчення навчальної дисципліни, яка скла-

дається з автономних блоків, що мають свої специфічні функції в зага-

льній структурі.

Кожний модуль передбачає послідовне оволодіння змістом спецку-

рсу ,,Методика викладання художньої праці‖, побудований з урахуван-

ням рівнів засвоєння знань, основою розробки яких є послідовність роз-

витку розумових процесів: перший рівень – сприймання та розуміння;

другий рівень – відтворення знань; третій рівень – практичне застосу-

вання знань; четвертий рівень – творче використання знань.

Зміст кожного модуля також структурується на основі послідовності

навчальних дій. У першому модулі подано інформацію на рівні уза-

гальнених визначень, про основне поняття певної теми, встановлено

зв'язок між його значущістю для практичної професійної діяльності.

Другий модуль передбачає відпрацювання, закріплення та узагальнен-

ня попереднього матеріалу, забезпечує безпосередній зв'язок теорії з

практикою. У третьому модулі відбувається використання теоретичних

та практичних знань у науково-дослідній діяльності.

Кожний модуль включає навчальні теми. Одночасно з визначенням

мети кожного з них визначається підготовленість студентів до роботи на

певному етапі пізнання. Показником такої підготовленості виступають

внутрішньо предметні знання, отримані на попередньому етапі вивчен-

ня модуля, або міжпредметні знання, які здобуті при вивченні інших

навчальних дисциплін. Визначається значення кожного навчального

складника, планується діяльність студентів по засвоєнню знань.

Теоретичні знання допоможуть диференційовано підійти до розро-

бки і вирішення різноманітних діагностичних і практичних завдань.

Оволодіння технікою створення художнього образу в аплікації

уможливить доцільне й адекватне застосовування її у створенні того чи

іншого образу та розробці методики і технології художньо-технічної

творчості учнів початкових класів.

289

Знання вікових і психологічних особливостей розвитку дітей моло-

дшого шкільного віку допоможе більш ефективно здійснювати розвиток

особистості дитини, виявляти її художні здібності, обдарованість, обра-

зотворчі й трудові уміння, художньо-технічну творчість, забезпечить

створення розвивального середовища.

Оволодіння попереднім матеріалом сприятиме успішній організації

власне художньо-технічної творчості молодших школярів.

Зміст кожного модуля передбачає вивчення питань методики і тех-

нології ознайомлення дітей з конкретним видом мистецтва та організа-

цією художньо-технічної творчості учнів початкових класів.

Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до

організації художньо-технічної творчості учнів здійснювалося на інфо-

рмаційно-теоретичному, лабораторно-практичному, процесуально-

діяльнісному, аналітико-корективному та самостійно-творчому етапах.

Відповідно до кожного етапу визначено цілі, зміст, форми та засоби пе-

дагогічної технології підготовки майбутніх фахівців педагогічного фа-

культету до організації художньо-технічної творчості молодших школя-

рів.

На інформаційно-теоретичному етапі ми здійснювали підготовку

майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної

творчості учнів у культурно-освітянському, соціально-педагогічному та

науково-дослідному аспектах. У процесі вивчення спецкурсу відбуваєть-

ся розвиток умінь до адаптування і конструювання найефективніших

технологій художньо-технічної творчості молодших школярів; активне

включення студента в процес оволодіння методикою та технологією

ознайомлення дітей з різноманітними видами мистецтва; організація

художньо-технічної творчості; здійснення діагностики художніх здібно-

стей дітей.

До змісту художньо-педагогічної підготовки ми включали сукуп-

ність мистецтвознавчих, практичних умінь у художньому сприйманні й

художньо-технічній діяльності, психолого-педагогічних знань про вікові

та індивідуальні особливості розвитку художньо-технічної творчості уч-

нів початкових класів, знань про зміст, принципи і форми організації

художньо-технічної творчості молодших школярів.

Слід відзначити, що зміст спецкурсу ,,Методика викладання худож-

ньої праці‖ та факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості

учнів початкових класів‖ змодельований нами на основі таких вимог до

предметних знань конкретної навчальної дисципліни та завдань техно-

логії моделювання, як:

1. Вивчалися, аналізувалися знання, які є змістом спеціальної на-

вчальної дисципліни.

290

2. Визначалися знання, які мають професійну педагогічну значу-

щість, логічну чіткість та несуперечливість. Виділялися структурні ком-

поненти певних загальних властивостей знань.

3. Знання структурувалися, тобто різноманітний матеріал був уве-

дений до меншої кількості узагальнених знань.

4. У моделюванні змісту навчальної дисципліни виокремлювалося

декілька напрямів: узагальнення об'єктів вивчення (види мистецтва);

класів узагальнених об'єктів (жанри, виразні засоби мистецтва); видів

знань згідно із рівнями: структурного, функціонального; взаємозв'язків

різних вікових періодів учнів початкових класів, видів образотворчої та

трудової діяльності, конкретної художньо-технічної творчості з адекват-

ним їй видом мистецтва.

5. Знання відбивалися різноманітними способами: схематичним,

образним, символічним.

6. Враховувалися властивості знань, критерії їхніх характеристик та

зв'язків.

7. Знання структурувалися з урахуванням виділених модулів, тем,

навчальних питань, навчальних складників у певній послідовності, з ви-

діленням модулів навчальної дисципліни, з виділенням класів предмет-

них знань. Кожний модуль поділявся на теми на основі видів знань кож-

ного класу; потім у модулі виділялися теми, в яких розглядалися основні

властивості кожного з видів знань.

8. Нами враховувалися принципи моделювання та блочно-

модульне структурування навчального матеріалу, що значно поліпшує

засвоєння змісту навчальної дисципліни. Схематизація навчального ма-

теріалу здійснювалася вертикально і горизонтально.

9. Використовувався принцип наступності з урахуванням засвоєних

раніше знань.

Ефективною формою методичного управління художньо-

педагогічною підготовкою студентів педагогічного факультету в процесі

вивчення спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початко-

вих класах‖, факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості

учнів початкових класів‖ виявилося читання лекцій за опорними конс-

пектами. Опорний конспект допомагає вирішити основне завдання, яке

ставить перед собою викладач – це привернути увагу студентів до на-

вчальної дисципліни, яку вони вивчають, сформувати вміння і навички

її самостійного вивчення. Застосування опорного конспекту і робота з

ним на різних етапах вивчення запропонованого спецкурсу активізує пі-

знавальну діяльність студентів, їх самостійну роботу, сприяє глибокому

засвоєнню матеріалу. Регулярне використання студентами опорного