138
їни, впровадження нових форм організації туризму, формування
кваліфікованого кадрового та наукового потенціалу галузі, ство-
рення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі-
кації туристичних кадрів, проведення гнучкої державної податкової
політики, встановлення пільгового фінансування та кредитування,
активної інформаційно-рекламної діяльності на міжнародному рів-
ні, організації маркетингової та екскурсійно-методичної служб;
передбачено активне залучення іноземних туристів шляхом
створення якісних туристичних продуктів, здатних максимально
задовольнити їх потреби, впровадження системи стандартів обслу-
говування, гарантій безпеки, поліпшення „іміджу” країни, регіонів
на міжнародному рівні, зростання міжнародного авторитету Украї-
ни як туристичної держави;
передбачено залучення іноземних інвестицій, спорудження
туристичних об'єктів іноземними фірмами (протягом 1-2 років з
швидкою окупністю в 5-6 років) з метою створення сучасної конку-
рентоспроможної інфраструктури туризму;
передбачено збільшення валютних надходжень від туризму
до державного бюджету.
Згідно затверджених програм, прогнозується, що через 10 ро-
ків туристичний потік до України зросте у 6 разів
Фінансове забезпечення програм передбачено за рахунок кош-
тів державного, обласних, районних та міських бюджетів, суб’єктів
підприємництва всіх форм власності, громадських організацій, ці-
льових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвести-
ційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством
Аналогічні програми визначають пріоритети розвитку галузі й
в інших країнах. Так, наприклад, туристична політика Польщі ґрун-
тувалася на „Стратегії розвитку туризму у 2001-2006 роках”, яка
була спрямована на удосконалення системи міжнародного туризму
шляхом створення туристично привабливого іміджу країни в світі,
активної участі у європейських виставкових заходах, розвитку су-
часної туристичної інфраструктури, але за умови збереження куль-
турної спадщини країни, розвитку регіонів [92, с.373].
Для визначення основних напрямів макроекономічної страте-
гії виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг необхід-
но окреслити коло найістотніших проблем зовнішньоекономічної
діяльності у сфері туризму.
Аналіз та узагальнення публікацій з даної проблематики у фа-
ховій літературі, власний аналіз конкурентоспроможності вітчизня-
них туристичних підприємств на зовнішніх ринках дозволяють ви-
значити такі основні проблеми: