Горб О.О., Писаренко П.В., Калініченко В.М. Аграрна екологія

Подождите немного. Документ загружается.

можуть знищити 50Z– 60 % основних фітофагів. Теленомини-ентомофаги

клопа-черепашки нерідко знижують чисельність у фазі яйця на 60 – 80Z%.

Афідофаги на зернових і зернобобових культурах при співвідношенні

хижак-жертва 1: 20 – 1 :40 здатні цілком знищити популяції попелиць.

Із біологічно-активних речовин усе більше застосовують феромони

комах. Це летючі речовини, які виділяються комахами та іншими

тваринами в атмосферу і які керують поведінкою та багатьма іншими

формами життєдіяльності організму. Нині в нас синтезують понад 30

феромонів, головним чином лускокрилих комах. Феромонні пастки

щорічно застосовують на сотнях тисяч гектарів у сільському та лісовому

господарстві.

Використовують пастки з феромонами, що оброблені

хемостерилянтами. Комахи, принаджені в пастку, стають нездатними до

відтворення, що знижує чисельність популяції. Крім того, принаджені

феромонами самці можуть бути знищені при стрічкових обробках

інсектицидами з домішками феромонів.

Великі потенційні можливості має мікробіологічний напрям, який

передбачає використання різних груп мікроорганізмів та продуктів їхньої

життєдіяльності для масового появлення збудників хвороб і регуляції

чисельності шкідників. Тепер налагоджено виробництво інсектицидних

препаратів. Це ентобактерин, дендробацилін, бітоксибацилін, бактоспеїн,

БІП, дипел, лепідорцид, гомелін, турінгін 2. Синтезовані вірусні

препарати: Вирин-ГЯП, Вирин-ЕКС, Вирин-ЕНШ, Вирин-КШ.

Для боротьби з мишовидними гризунами у виробництво надходить

зерновий бактероденцид і амінокислотний бактероденцид.

Нині для боротьби з хворобами у виробництво надходять препарати на

основі антибіотиків. Це трихотецин – антибіотичний препарат на основі

антибіотика трихоцетину; фітобактеріоміцин, фітофлавін-100. Перший

препарат рекомендується для боротьби з борошнистою росою огірків

151

закритого ґрунту, а два інших – проти кореневих гнилей пшениці та

бактеріозів сої.

Вірусні, грибкові й інші мікробіологічні препарати виробляють у

невеликій кількості, що зумовлено технологічними труднощами.

Певних успіхів досягнуто при використанні паразитичних і хижих

членистоногих проти шкідників. Наприклад, вирішені проблеми масового

виробництва трихограми, яку щорічно застосовують на площі близько

15Zмлн. га проти совок, кукурудзяного та лучного метеликів, горохової і

яблуневої плодожерки, листокруток.

Особливе значення має вдосконалення технічних засобів для

розселення трихограми. Створено апаратуру для авіаційного її розселення.

Вона забезпечує продуктивність 250Zга/год польоту та ефективність

паразита в боротьбі з кукурудзяним метеликом на рівні 65 %.

Особливе значення має біологічний метод захисту рослин у теплицях,

де створюються оптимальні умови для розвитку багатьох видів шкідників і

хвороб. Уже є багато прикладів ефективної колонізації спеціалізованих

паразитичних і хижих організмів. Усі основні шкідники та хвороби

овочевих і зеленних культур закритого ґрунту вже можуть ефективно

стримуватися біологічними засобами. Це енкарзія – ентомофаг тепличної

білокрилки; ашерсонія і вертицилліум – ентомопатогенні гриби

білокрилки; афідоміза і золотоочка – ентомофаги баштанної попелиці;

фітоселіус – ентомофаг павутинного кліща; ізотобактерин – проти хвороб

помідорів (фузаріозне в'янення, борошниста роса).

Основна невирішена задача – створення комплекту обладнання, яке

дало б можливість організувати рентабельне виробництво біологічних

засобів захисту рослин в умовах виробничих біолабораторій.

Подальший успіх біологічної боротьби з хворобами може бути

забезпечений насамперед на шляху виявлення фактора індукованого

імунітету рослин до основних груп фітопатогенів.

152

Біометод у боротьбі з бур'янами розвивається по напрямах інтродукції

спеціалізованих фітофагів, створення епіфітотії у популяції бур'янів,

пошуку природних сполук з високою вибірковістю гербіцидної дії.

Підвищення екологічної стабільності агробіоценозів ми, як і багато інших,

бачимо також у ботанічній різноманітності культур. Однак в умовах

інтенсивного землеробства цей фактор практично зведено до нуля. На наш

погляд, у недалекому майбутньому він може мати значення, головним

чином, у ґрунтозахисному землеробстві, при смуговому розміщенні

культур впоперек схилу. За спостереженнями, при розміщенні

багаторічних трав (люцерни), озимої пшениці й кукурудзи смугами,

чисельність деяких шкідників значно відрізняється від їх кількості на тих

же культурах у польовій сівозміні. Так, за трирічними даними, на смугах

озимої пшениці чисельність личинок клопа-черепашки становила 0,5, а в

польовій сівозміні – 2,4 особини на 1 м

. Пошкодженість яєць паразитами

була, навпаки, більш високою (42,8 %) у смугових посівах, а в польовій

сівозміні – 12,4 %. Чисельність злакових попелиць на 100 рослинах у

польовій сівозміні становила 2830, в ґрунтозахисній – 640 особин,

афідофагів – відповідно 3,2 і 18, авідіїдів – 31 і 76,9 %. Ураженість

личинок стеблових пильщиків становила 12 і 21,6 %.

На кукурудзі при смуговому вирощуванні пошкодженість рослин

кукурудзяним метеликом становила 9, а в польовій сівозміні – 24,8Z%.

Ураженість яєць, навпаки, становила відповідно 39,4 і 17,6, а гусениць –

32,4 і 14,6 %.

Навіть такі фрагментарні дані свідчать про наявні можливості

підвищення екологічної стабільності посівів у польових агробіоценозах.

7.2.3. Раціональне застосування хімічного методу

153

Хімічний метод боротьби передбачає використання різних хімічних

речовин – пестицидів, отруйних для шкідливих організмів. Перевага його

полягає у можливості швидкого й ефективного застосування. Однак

хімічний метод боротьби має недоліки, які пов'язані з прямою й побічною

дією пестицидів.

Пестициди підрозділяються на інсектициди (для боротьби з

шкідниками), фунгіциди (для боротьби з хворобами), гербіциди (для

боротьби з бур'янами), акарициди (для боротьби з кліщами), нематоциди

(для боротьби з нематодами) тощо.

Для боротьби з шкідниками поряд із отрутохімікатами починають

застосовувати хімічні засоби іншого характеру дії. Репеленти мають

відлякуючу дію і використовуються для запобігання нападу шкідників на

рослини. Аттрактанти, навпаки, приваблюють шкідників, часто з дуже

великих відстаней, чим полегшують наступне знищення їх на обмеженій

площі.

Нині ряд репелентів використовують для обмазування стовбурів

плодових дерев, щоб захистити їх від пошкоджень гризунами. З

атрактантів переважно вивчають статеві (природного походження або

синтетичні), які приваблюють шкідників певної статі, і кормові

аттрактанти, що діють як кормові принади.

Проводять випробування хемостерилянтів – хімічних сполук, які,

потрапляючи в організм шкідників, викликають безплідність, що сприяє

скороченню їх чисельності й шкідливості.

Досліджується можливість застосування ювенільного гормону комах

або його штучних аналогів (ювеноїдів), які гальмують метаморфоз і таким

чином призводять до загибелі популяції.

Хімічні препарати, які використовують для захисту рослин,

випускають у вигляді концентрацій емульсій (к. е.), змочуваних і

розчинених порошків (з. п. і р. п.), водних і масляних розчинів (в. р. і м. р.),

154

мінерально-масляних емульсій (м. м. е.), дуетів, паст, гранул тощо.

Способи їх застосування різні: обприскування, обпилювання,

фумігація, аерозольні обробки (МО і УМО), передпосівна обробка насіння,

отруєні принади, розсівання або внесення у ґрунт гранульованих

пестицидів.

Рослини пестицидами можна обробляти наземним способом і за

допомогою авіації. При наземній обробці використовують машини: ПОМ-

630, ОПШ-15, ОП-2000-01, ОП-2000-2-01, ОВТ-1200 та. ін.

Обприскування за допомогою авіаційної апаратури проводять

літаками Ан-2, Ан-2М, вертольотами МШ-1, МІ-2, К-26 з висоти 5 м над

рослинністю. Норма витрати робочої рідини – 25 – 50Zл/га. Авіаобробку

необхідно проводити в ранкові й вечірні години при температурі повітря

не вище 25Z°С і швидкості вітру не більше як 4 м/с.

В останні роки хімічний метод захисту рослин постійно

вдосконалюється, поліпшується асортимент і препаративні форми

пестицидів. Синтезовані нові препарати, досить ефективні проти

шкідливих організмів і менш токсичні для корисної фауни.

Розроблені основні біоценотичні принципи застосування інсектицидів.

Вони ґрунтуються на необхідності врахування економічних порогів

шкідливості шкідників, широкому застосуванні передпосівної обробки

насіння, особливо разом з антистресовими речовинами і

плівкоутворюючими полімерами, використанні пестицидів у найменш

небезпечні строки для корисної ентомофауни в чистому вигляді і у вигляді

бакових сумішей, зниженні норм витрат препаратів, локальних обробках

посівів, проведенні обробок з урахуванням співвідношення в посівах

шкідливих і корисних комах, використанні гранульованих інсектицидів.

Практично безпечні для корисних комах фунгіциди – їх летальні

концентрації знаходяться у значно більш високих межах, ніж ті, що

застосовують у практиці захисту рослин.

155

Більш високу рівномірність розподілу препаратів по оброблюваній

площі і менше їх знесення забезпечують штангові обприскувачі.

При виборі препаратів перевагу слід віддавати пестицидам, які

швидко розпадаються з утворенням нетоксичних залишків. Крім того, вони

повинні бути високовибіркової дії і не порушувати екологічної рівноваги.

Пестициди першого покоління (хлорорганічні) цим вимогам не

відповідали.

Під час вдосконалення асортименту препаратів одержані пестициди

другого (фосфорорганічні) і третього поколінь (перетроїди). Найбільшого

успіху досягнуто в синтезі й використанні аналогів.

Безпека використання хімічних засобів досягається при виконанні

двох вимог: необхідно, щоб продукти харчування і корми для тварин не

містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні норми;

не допускати нагромадження залишків пестицидів в об'єктах

навколишнього середовища. При цьому в усіх випадках доцільно

використовувати в першу чергу пестициди, які мають більш короткий

період розпаду; для того, щоб запобігти наявності шкідливих залишків

токсичних речовин у рослинних продуктах (а через корми – і в продуктах

тваринництва), необхідно враховувати час від строку обробки до

запланованого строку збирання врожаю та застосовувати препарати, строк

детоксикації яких у рослинних тканинах коротший цього часу (гігієнічний

регламент „строк очікування”); слід уникати багаторазових обробок за

сезон одним і тим самим препаратом, навіть, при використанні

малостійких речовин, пестициди з персистентністю 1 – 6 місяців можна

застосовувати до двох разів за вегетаційний період, а більш стійкі можна

використовувати тільки у сівозміні з повторною обробкою одного і того

самого поля через 3 – 4 роки. При необхідності проведення декількох

обробок за сезон слід застосовувати різні за хімічним складом препарати.

Не рекомендується використовувати суміші інсектицидних препаратів, бо

156

це сприяє відбору популяцій з комплексною стійкістю проти різних груп

токсичних речовин.

7.2.4. Механічний метод

Механічний метод трудоємкий, тому його застосовують переважно в

найбільш інтенсивних галузях рослинництва (плодівництво) або тоді, коли

немає можливості застосовувати інші,більш досконалі методи.

Існують такі різновидності механічного методу:

1) влаштування перешкод. При захисті буряків від бурякового

довгоносика копають канавки, в саду на стовбури дерев накладають

клейові кільця тощо;

2) збирання і знищення шкідників. Застосовують головним чином для

боротьби із плодовими довгоносиками і хрущами, збирання і знищення

павутинних гнізд білана жилкуватого і золотогузки;

3) принада. Використовують шумуючу мелясу як принаду для

метеликів озимої совки та інших шкідників. Ловильні пояси застосовують

проти яблуневої плодожерки.

7.2.5. Фізичний метод

Фізичний метод застосовують головним чином для боротьби із

шкідниками в період зберігання врожаю і продуктів його переробки. Так,

при охолодженні до мінус 10 – 11Z°С протягом 6 діб гине горохова

зернівка, а при температурі мінус 10 °С через 12 год – квасолевий зерноїд.

Проводять також дезинсекцію насіння іонізуючим опроміненням за

допомогою токів високої частоти. Останнє широко використовують і для

променестерилізацїї шкідників. До цих методів слід віднести сушіння

насіння та зернопродуктів, яке застосовують як профілактичний і

157

знищувальний заходи проти комірних кліщів, комірного та рисового

довгоносиків тощо.

Світопастки і жовті клейові пастки також є різновидностями

фізичного методу боротьби.

Карантин рослин передбачає систему заходів, спрямованих на

запобігання ввезення в країну нових видів шкідників і хвороб, а також на

виявлення, обмеження і ліквідацію вогнищ розмноження вже прониклих на

нашу територію іноземних видів, які у нас мають локальний характер

поширення. У зв'язку з цим розрізняють зовнішній і внутріщній карантин

рослин.

На закінчення зазначимо, що, на думку ряду провідних вчених

(Поляков І.Я., Васильєв В.П., Павлов І.Ф., Шапіро І.Д., Сусідко П.І,

НовожиловZК.В. та інші), у системах захисту рослин повинні бути

представлені: методи агротехнічної профілактики, включаючи

використання спеціальних агротехнічних прийомів по профілактиці або

пригніченню розвитку шкідливих об'єктів; стійкі проти шкідливих

організмів сорти сільськогосподарських рослин; прийоми, які зберігають і

активізують діяльність корисних організмів, що регулюють динаміку

популяцій шкідників, фітопатогенів і бур'янів; активні заходи пригнічення

шкідливості шкідливих організмів (біологічні, хімічні й використання

речовин, які керують розвитком і поведінкою шкідливих видів) на основі

детального аналізу агробіоценозів і суворої об'єктивної уцінки очікуваного

розвитку шкідників та рівнів економічного збитку.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 7

1. Які причини забруднення біосфери пестицидами?

2. Як впливають пестициди на організми людей і тварин?

3. Що розуміють під екологізацією захисту рослин?

158

4. Які методи боротьби з шкідниками включають інтегровані системи

захисту рослин?

5. Охарактеризуйте агротехнічний метод захисту рослин.

6. Дати характеристику біологічному методу захисту рослин.

7. Як можна раціонально використовувати хімічний метод захисту

рослин?

8. Охарактеризуйте механічний метод боротьби з шкідниками.

9. Що таке карантин рослин і для чого він проводиться?

159

ТЕМА 8. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ЯК

ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР У СФЕРІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

8.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього

середовища і сільськогосподарського виробництва

Наслідком використання атомної енергії стало розсівання штучних

радіонуклідів у біосфері, в тому числі й у сфері агропромислового

виробництва, і прискорення темпів пересування природних радіонуклідів з

наступним включенням їх у ланцюг міграції в системі радіоактивні

випадання – ґрунт – сільськогосподарські рослини – сільськогосподарські

тварини. У біосфері з'явився могутній екологічний фактор – іонізуюче

випромінювання, дослідженнями впливу якого на сільськогосподарські

рослини і тварин, а також агроценози займається сільськогосподарська

радіоекологія.

У прикладному плані сільськогосподарська радіоекологія розробляє

способи обмеження втягнення радіонуклідів у біологічний кругообіг та

зниження вмісту радіоактивних речовин в рослинах і тваринах, продукції

рослинництва й тваринництва та обґрунтовує систему ведення

агропромислового виробництва, що забезпечує мінімальний радіаційний

вплив на людину, рослини і тварин.

Із всього різноманіття проблем, якими займається

сільськогосподарська радіоекологія, на основі монографії У.М.ZАлексахіна,

А.В. Васильєва та ін. (1992), ми коротко розглянемо шляхи потрапляння

радіонуклідів у рослини і продукцію тваринництва, дію іонізуючих

випромінювань на сільськогосподарських рослин і тварин, а також заходи

по зменшенню вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва й

тваринництва.

Постійно на живі організми в навколишньому середовищі можуть

160