родного потенціалу геосистема); компенсаційні (заміна природних
елементів більш продуктивними, наприклад, природного дерево-
стану більш продуктивним штучним); редуційні (обмеження до
мінімуму ролі окремих компонентів геосистеми, наприклад, при
урбанізації); деструктивні (повне руйнування структури геосис-
теми, наприклад, при гідробудівництві, гірничовидобувному ви-
робництві).
За тривалістю дії антропогенного фактора Ф. М. Мільков
(1978) виділяє довготривалі, багаторічні та короткочасні впливи.
Крім тривалості дії фактора, важливо враховувати і його інші
часові характеристики — періодичність та частоту дії (постійні
неперіодичні, епізодичні, періодичні з їх більш детальним поділом
на коротко-, середньо- та довгоперіодичні).
Типологія антропогенних факторів за ступенем суттєвості їх
впливу на геосистеми за інформативністю поступається кількісній
Рис. 44. Модель реакції геосистем на зрошення:
Цифри в квадратах — процеси в геосистемах: 1— надходження води на листову поверхню
фітоценозу; 2 — надходження води на поверхню грунту; 3 — інфільтрація води в грунті; 4 —
інфільтрація води в породах зони аерації; 5 — підняття рівня ґрунтових вод і його стабілі-
зація на новій глибині; 6— інфільтрація води в породах зони аерації; 7 — утворення верхо-
водки; 8 —збільшення сумарного випаровування; 9 — збільшення вологості повітря призем-
ного шару; 10 — збільшення температури повітря приземного шару; 11— збільшення воло-
гості грунту; 12 — зменшення температури грунту; 13 — зменшення температури поверхні
грунту; 14 — площинний стік; 15 — площинний змив грунту; 16 — намив грунту; 17 — стру-
меневий розмив грунтів; 18 — утворення промоїн; 19 — карст; 20 — зміна фізико-агрегатного
стану грунту; 21 — якісна і кількісна зміна органічної речовини в грунті; 22 — зміна родю-
чості грунту; 23 — формування непромивного водного режиму грунту; 24 — розсолення
грунтів; 25 — відкладення солей у «мертвому горизонті» грунту; 26 — формування промив-
ного водного режиму грунту; 27 — розсолення грунтів зони аерації; 28 — збільшення кон-
центрації солей у грунтових водах; 29 — опріснення ґрунтових вод; З0 — слабка зміна хімізму
ґрунтових вод (переважно за рахунок СІ—); 31 — формування випітного водного режиму
грунту; 32 — засолення грунтів; 33 — мочаристість та олуговіння грунтів; 34 — формування
промивного водного режиму грунтів; 35 — розселення грунтів; 36 — заболочення «гало-
морфне»; 37 — заболочення «негаломорфне»; 38 — зміна екологічних умов росту рослин;
39 —заміна структури сівозміни; 40 — зміна продуктивності агроценозів; 41 — розорення та
залучення до сівозміни; 42 — регресивна сукцесія; 43 — зменшення продуктивності; 44 —
заміна структури сівозміни; 45 — збільшення врожайності; 46 — зменшення врожайності:
47 — заміна структури сівозміни; 48 — непридатність угідь до вирощування сільськогоспо-
дарських культур.
Цифри в кружечках — альтернативні ситуації: 1—спосіб зрошення: а — дощуванням, б —
напуском, затопленням, β — поливом по борознах; 2 — чи є нахил рельєфу в межах мікро-
геохори; 3 — наявність умов для відтоку ґрунтових вод за межі мікрогеохори; 4 — участь
ґрунтових вод у ґрунтоутворенні; 5 —водний баланс грунту: а — негативний (опади+поливні
води<випаровування), б — позитивний (опади+поливні води>випаровування); 6 — наявність
в межах мікрогеохори ефективного горизонтального дренажу; 7 —чи мінералізовані грунтові
води; 8—наявність у літогенній основі мікрогеохори відносного водотриву; 9—наявність у грунтах
над водотривом легкорозчинних солей; /О—водний баланс грунту: а—негативний; б—позитивний;
11 —засоленість грунтів; 12 — засоленість грунтоутворюючих порід; 13 — мінералізованість
ґрунтових вод-, 14 — рослинний покрив у межах мікрогеохори: а — природна рослинність,
б — культурна рослинність (поля, сади, виноградники, тутові насадження, культурні пасо-
вища); 15 — характер змін екологічних умов рослинності: а — сприятливі для зростання
рослин, б — несприятливі для зростання рослин; 16 — наявність виположеної частини схилу
в межах мікрогеохори; 17 — зменшення крутизни схилу в сусідній мікрогеохорі.
Цифри в трикутниках — зовнішні зв'язки геосистеми: /—зрошення; 2 — опади; 3 — бокове
надходження вод поверхневого стоку; 4 — бокове надходження ґрунтових вод: 5 — зволо-
ження сусідніх геосистем; 6 — інтенсифікація площинного змиву грунтів у сусідніх гео-
системах; 7 — намив грунтів у сусідніх геосистемах; 8 — розвиток лінійної ерозії; 9 — відтік
ґрунтових вод; 10 — підвищення рівня ґрунтових вод у сусідніх геосистемах; //—заболочу-
вання сусідніх геосистем; 12 — зміна популяційної структури угруповань у сусідніх геосисте-
мах; 13 — зміна видового складу фітоценозів; 14 — поширення бур'янів у сусідніх
геосистемах
187