Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

До переваг імітаційного моделювання належать такі:

• за допомогою цього методу можна розв’язувати складні за-

вдання;

• імітаційні моделі дають змогу враховувати випадкові дії та

інші фактори, що створюють утруднення при аналітичному

дослідженні.

Імітаційне моделювання має також недоліки:

• існує можливість хибної імітації процесів;

• дослідження за допомогою цього методу витратні.

Розглянемо причини витратності імітаційного моделювання

(рис. 3.6).

Рис. 3.6

3.2. Експертні системи в логістиці

До переваг застосування експертних систем належать такі:

• сприяють швидкому прийняттю ефективних рішень у сфері

управління матеріальними потоками;

• дають змогу готувати досвідчених фахівців за відносно ко-

роткий час;

• сприяють збереженню ноу-хау компанії, позаяк персонал,

який користується системою, не може винести за межі ком-

панії досвід і знання, що містяться в експертній системі;

Для побудови та

експериментування

моделі потрібно

залучати високо-

кваліфікованого фа-

хівця-програміста

Моделі розробля-

ються для конкрет-

них умов і зазвичай

не тиражуються

Причини витратності імітаційного моделювання

Потребується багато

машинного часу, ос-

кільки метод іміта-

ційного моделювання

базується на статистич-

них випробуваннях

і потребує численних

прогонів програм

Експертні системи в логістиці — це спеціальні комп’ютерні

програми, за допомогою яких спеціалісти приймають рішен-

ня, пов’язані з управлінням матеріальними потоками.

• надають можливість застосовувати використовувати досвід

і знання висококваліфікованих фахівців на непрестижних,

небезпечних робочих місцях.

Основний недолік експертної системи полягає в обмеженій

можливості застосування здорового глузду.

Питання для самоконтролю

1. Моделі системи.

2. Основні недоліки та переваги різних видів моделювання.

3. Визначення поняття експертних систем і сфери їх застосу-

вання.

4. Що таке ізоморфні моделі?

5. Етапи аналітичного моделювання.

6. Переваги імітаційного моделювання.

7. Призначення експертних систем.

Дискусійні питання

1. Порівняння методу системного аналізу з кібернетичним під-

ходом.

2. Переваги та недоліки експертних систем.

Тести

1. До основних методів розв’язання завдань логістики на-

лежать:

1) кібернетичний метод;

2) математичний метод;

3) прогнозування;

4) метод системного аналізу;

5) усі відповіді правильні.

2. Моделі системи логістики поділяються на такі:

1) гомоморфні;

2) ізоморфні;

3) абстрактні;

4) усі відповіді правильні.

3. До принципiв системного пiдходу належать такі:

1) принцип вiдсутностi конфлiктiв мiж цiлями окремих пiд-

систем і системи загалом;

2) принцип узгодження iнформацiйних, надiйних, ресурсних

та iнших проектованих систем;

3) принцип послiдовного просування етапами створення сис-

тем;

4) усі відповіді правильні.

4. До умов функцiонування системного пiдходу належать:

1) необхiднiсть враховування загальних цiлей функцiонуван-

ня логiстичної системи з метою запобігання помилок при

прийняттi рiшень;

2) наявнiсть складних стохастичних зв’язкiв у логiстичнiй

системi;

3) потреба розгляду об’єктiв як систем;

4) усі відповіді правильні.

Теми рефератів

1. Прогнозування в логістиці.

2. Застосування економіко-математичних методів моделюван-

ня в торговельній логістиці.

3. Вітчизняний та зарубіжний досвід моделювання вирішення

логістичних проблем і створення логістичних систем.

4. Кібернетичний підхід у логістиці.

Тема 4

ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ

4.1. Системний підхід у логістиці.

4.2. Поняття логістичних систем, їх види та елементи.

4.3. Умови створення і принципи побудови логістичних

систем.

4.4. Логістична проблема. Аналіз логістичних систем.

4.5. Ефективність і оптимізація логістичних систем

Методичні рекомендації

Мета вивчення теми — засвоїти поняття “системний під-

хід”, “логістична система”, “логістична проблема”, “системний

аналіз”; функції, властивості та класифікацію логістичних сис-

тем, структуризацію логістичної проблеми, основні завдання та

особливості системного аналізу і можливості оцінювання ефек-

тивності та оптимізації логістичних систем.

Розглядаючи перше питання, необхідно усвідомити, що ме-

тодологічні засади управління матеріальними потоками станов-

лять системний підхід, який допомагає розкрити досліджуваний

об’єкт як комплекс взаємопов’язаних підсистем; будь-яка логіс-

тична система створюється поетапно.

У другому питанні слід засвоїти поняття логістичної системи,

чотири рівні розвитку логістичних систем, які залежать від сту-

пеня повноти охоплення компонентів у виробничо-збутовому про-

цесі, класифікацію логістичних систем на макро- та мікрологічні.

У третьому питанні слід опанувати процес створення та функ-

ціонування, а також алгоритм побудови логістичних систем.

Окремо слід розглянути логістичні проблеми підприємств

сфери логістики, засвоїти поняття логістичного аналізу, призна-

ченого для усунення логістичної проблеми, проаналізувати його

принципи та етапи виконання.

При вивченні питання ефективності та оптимізації логістич-

них систем слід розкрити поняття “ефективність” та “оптиміза-

ція”, а також критерії їх оцінювання, зокрема вимірність, ефек-

тивність, надійність, оптимальність та стабільність.

4.1. Системний підхід у логістиці

Логістика є класичним прикладом системного підходу до ви-

рішення проблем бізнесу. Менеджер з логістики повинен зба-

лансувати кожну функціональну сферу і слідкувати, щоб жодна

з них не висувалася на перший план і не перешкоджала іншим.

Завдання логістики полягає в узгодженні фізичної дистрибуції з

управлінням матеріальними потоками для заощадження грошей

і вдосконалення обслуговування. Для досягнення цієї мети ме-

неджер з логістики використовує підхід загальних витрат. Цей

підхід базується на принципі, що всі функції, пов’язані з пере-

міщенням та сортуванням матеріалів і товарів, повинні розгля-

датись як одне ціле, а не індивідуально [123, с. 13].

Одним з основних методологічних принципів логістичної кон-

цепції є системний підхід [20, с. 92–95].

При формуванні логістичних систем необхідно враховувати

такі принципи системного підходу:

• послідовного просування етапами створення системи;

• узгодження інформаційних, ресурсних та інших характе-

ристик проектованої системи;

• відсутності неузгоджень між цілями окремих підсистем і

системи загалом.

Системний підхід передбачає послідовне переміщення від за-

гального до часткового. Послідовність формування системи при

системному підході наведена на рис. 4.1.

Системний підхід у логістиці — це:

• напрямок методології наукового пізнання, в основу якого покладено роз-

гляд об’єктів як систем, що дають змогу досліджувати якості та відносини

об’єкта, які важко вивчати;

• означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть у разі складання з

розрізнених підсистем;

• підхід, що надає можливість побачити досліджуваний об’єкт як комплекс

взаємопов’язаних загальною метою підсистем, розкрити його інтерактивні

властивості, внутрішні та зовнішні зв’язки;

• своєрідна сукупність пізнавальних принципів, додержання яких дає змогу

певним способом зорієнтувати конкретні дослідження.

Рис. 4.1

4.2. Поняття логістичних систем, їх види та елементи

Відповідно до теорії систем усі процеси, явища і відносини мо-

жуть розглядатись як системи з певною структурою.

Одне з найвичерпніших визначень логістичної системи таке.

Логістичною системою називається тільки такий комплекс або

функціонально-взаємопов’язаних елементів, у яких взаємодії і

взаємовідносини набирають характеру взаємодії компонентів на

одержання сфокусованого корисного результату.

Функції логістичних систем наведено на рис. 4.2 [53, с. 25–26].

Логістична система управління як і будь-яка може перебувати

на різних етапах розвитку і вирізнятися ступенем повноти охоп-

лення різних компонентів виробництва та збуту. Розрізняють чо-

тири ступені розвитку логістичних систем [149, с. 77–78].

1. Логістична система першого ступеня повноти охоплення

компонентів. Для неї характерні такі функції: організація скла-

дування готової для відправлення продукції та її транспортування

до споживача. Така система забезпечує своєчасне реагування на

щоденні піки та коливання в замовленнях споживачів і затримки

у процесі доставки продукції при виконанні цих замовлень.

І. Визначається і формується мета функціонування системи

II. Визначаються вимоги, яким повинна відповідати система

III. Орієнтовно формуються окремі системи

IV. Вибираються підсистеми і організовуються в єдину систему

Логістична система — це адаптивна система зі зворотним

зв’язком, що виконує певні логістичні функції, складається з

підсистем і має розвинені зв’язки із зовнішнім середовищем.

2. Логістична система другого ступеня. Така система виконує

функції систем першого ступеня з охопленням внутрішньозавод-

ських складів готової продукції, до яких належать опрацювання

замовлень, обслуговування споживачів, зберігання готової про-

дукції на підприємствах і управління внутрішньозаводськими

запасами готової продукції.

3. Для логістичних систем третього ступеня повноти охоплен-

ня компонентів характерно поширення їх компетенції додатково

(порівняно із системами другого ступеня) на вхідні склади, систе-

му доставки вихідних матеріалів, сферу закупівель і постачання,

а також на рух матеріалів при виробничому процесі. До функцій

першої та другої системи входять також управління замовлен-

нями і доставкою сировини та комплектуючих, а також рівнем

незавершеного виробництва.

4. Логістична система четвертого ступеня поширює компетен-

цію на всі елементи та етапи виробничо-збутового процесу, вклю-

чаючи планування та управління власним виробництвом.

Елемент логістичної системи — це функціонально відособле-

ний об’єкт, що не підлягає подальшій декомпозиції в межах пос-

тавленого завдання аналізу і синтезу логістичної системи і здійс-

нює локальну цільову функцію, пов’язану з виконанням певних

Маркетинг

Ціноутворення

Дослідження ринку

Обслуговування споживачів

Пакетування

Розміщення складів

Постачання обладнання

Виробництво

Агрегатне планування

Деталізоване планування

Контроль якості

Виробничий дизайн

Розміщення виробництва

Проектування складського

господарства

Логістика

Матеріальне управління

Складське господарство

Транспортування і зв’язок

Контроль і управління

Фінанси

Оперативний бюджет

Основний бюджет

Придбання обладнання

Рис. 4.2

логістичних процедур. До елементів логістичних систем належать

закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, кадри, збут.

Логістичні системи мають такі властивості:

• системність — підкреслює цілісність матеріальних, інфор-

маційних і фінансових потоків, що піддаються логістично-

му впливу в межах керованої системи;

• синергізм, що виражається в перевищенні ефективності

функціонування системи загалом порівняно із сумарною

ефективністю окремих її частин;

• оптимальність, тобто оптимальні рішення дають змогу збері-

гати стійкість управління і поліпшити можливість вибору

правильного рішення в майбутньому;

• еквіфінальність — характеризує стан системи, зумовлений

поступальністю руху.

Кожна логістична система складається із сукупності елемен-

тів — так званих ланок логістичних систем.

Логістична система має такі ознаки:

• наявність потокового процесу;

• певну системну єдність.

З позицій системного підходу логістична система формуєть-

ся на рівні будь-якої економічної системи починаючи з макро-

рівня (економіка окремої країни чи групи країн) та завершаючи

мікрорівнем (підприємства) [25, с. 35].

Логістичні системи класифікують на два види (рис. 4.3): мак-

ро- та мікрологістичну.

Рис. 4.3

макрологістична —

це система управління

матеріальними потоками,

до якої входять промислові

підприємства та організації,

посередницькі, торговельні,

транспортні організації різних

відомств, розташованих

в різних регіонах

Логістична система

мікрологістична —

це структурна складова

макрологістичної системи,

до якої належать різні виробничі

та торговельні підприємства, тери-

торіально-виробничі комплекси

Макрологістична система — це система управління потоками

за участю незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених

територіально. Ця система поділяється на кілька видів:

• регіональні;

• національні (міжрегіональні);

• міжнаціональні.

У макрологістичних системах можуть вирішуватися такі за-

вдання, як формування міжгалузевих матеріальних балансів,

вибір видів та форм постачання і збуту продукції, розміщення

на певній території складських, вантажних терміналів, диспет-

черських центрів, оптимізація адміністративно-територіальних

розподільчих систем для матеріальних потоків.

Розглянемо принципову схему макрологістичної системи

(рис. 4.4).

Рис. 4.4

На рівні макрологістики розрізняють три види логістичних

систем [25, с. 36]:

• з прямими зв’язками (матеріальний потік рухається безпо-

середньо від виробника продукції до її споживача, минаючи

посередників);

• ешелонові (на шляху матеріального потоку існує хоча б один

посередник);

• гнучкі (матеріальний потік може рухатись від виробника про-

дукції до її споживача як прямо, так і через посередника).

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу

логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств,

об’єднаних корпоративними засадами.

До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані

виробництва, тобто об’єднані інфраструктурою, які працюють на

спільний економічний результат.

Розглянемо принципову схему мікрологістичної системи

(рис. 4.5).

Рис. 4.5

Постачальник Транспорт Покупець

Закупівля

Управління

виробництвом

Збут

Мікрологістика має такі складові [25, с. 36]:

• комунальна логістика;

• військова логістика;

• підприємницька логістика (тобто логістика промислового

підприємства, торговельна (комерційна), послуг);

• логістика інших організацій.

4.3. Умови створення і принципи побудови

логістичних систем

Мета — це бажаний стан системи загалом. Цілі зумовлюють

формування критеріїв для оцінки результативності дій, вста-

новлюють стандарти, порівняно з якими оцінюється досягну-

та ефективність і визначається загальний орієнтир майбутньої

діяльності підприємства. Базуються цілі на гіпотезах розвитку

системи в майбутньому і їх обґрунтованість залежить від точ-

ності цих гіпотез. Якщо мету не визначено, проблему сформулю-

вати неможливо, а без неї відпадає потреба в пошуку розв’язку

проблеми (детальніше питання логістичних проблем та їх вирі-

шення розглянемо в п. 4.4).

Розглянемо умови створення і ефективності функціонування

логістичних систем.

1. Логістичні системи загалом не становлять сукупність взає-

модіючих елементів, а тільки виборчо задіяних, що сприй-

маються навколишнім середовищем як ціле.

2. Взаємодія і взаємовідносини елементів у логістичних систе-

мах набирають характеру особливої взаємодії. Окремі елемен-

ти системи повинні втрачати частину ступенів свободи і всту-

пати в конкретні взаємовідносини, створюючи цілісність.

3. Технологічні та економічні можливості всіх учасників ло-

гістичної системи повинні бути взаємопов’язані.

4. Елементи включаються в систему і відносини взаємодії за-

для досягнення сфокусованого (загального) результату.

5. Ефективне функціонування логістичних систем припускає

їх орієнтацію на ринкову стратегію загалом, а не на мінімі-

зацію витрат в окремих їх ланках.

6. Ефективність функціонування логістичних систем зумо-

влюється також чіткістю постановки цілей.