
165
цесуальних документів є використання складних поширених
речень. Найчастіше це трапляється при складанні обвинуваль-
ного висновку.
Слід знати, що перевантаження тексту складними поширени-
ми реченнями — небажане.
“Віддавайте перевагу коротким реченням. Дотримуйтесь пра-
вила, що кожна нова думка вимагає нового речення... Довгі ви-
словлювання малопереконливі”, — пише відомий юрист-практик
П. Пороховщиков.
Текст процесуальних документів має відповідати загальним
правилам мови, якою ведеться судочинство. Це означає, що по-
трібно добре володіти державною мовою, знати її закони і прин-
ципи; уміти слугуватися професійною лексикою; дбати про сис-
темність і логічність викладу; оформляти папери відповідно до
передбаченого порядку.
При складанні процесуальних документів треба уникати лек-
сичних повторів, але терміни повторюються у тексті стільки, скі-
льки цього вимагає справа. Доречно знати, що терміни не замі-
няються синонімами. Не вживаються терміни, що мають декілька
значень. Особливої уваги потребують слова, що передають відо-
мості з фактичного боку злочинів.
Щоб процесуальні документи були бездоганні, дотримуймось
вимог щодо їх складання. Адже професійна достеменність і мов-
на норма — це два важливі взаємопов’язані компоненти. Бо лише
правдиве відображення і грамотне записання конкретних фак-
тів — створюють істинний документ.
Запам’ятаймо! Правова діяльність здійснюється на основі
психологічних, логічних і етичних засад. Це вимагає певних за-
кономірностей і психологічної організації; точних визначень; чі-
тких суджень і обґрунтування їх доказами; переконань та етич-
них принципів, що сформувалися у правничій сфері. А норма-
тивність літературної мови забезпечує правильне розуміння ви-
словлюваних думок; дотримання відповідних правил при доборі
лексики; утворенні граматичних форм, правописі; сполученні
слів, побудові речень та складанні тексту кримінально-процесу-
альних документів.
Ураховуючи, що правова етика містить комплекс заборон і до-
зволів, зумовлених специфікою розгляду і вирішення криміналь-
но-процесуальних справ, події, адреси, прізвища осіб, дії учасни-
ків кримінального процесу — умовні. І будь-який збіг —
випадковий.