клімату є той, коли офіційний керівник освітньої організації водночас є
неформальним його лідером. Такі випадки досить часті у школах нового типу,
що зазвичай виникають з ініціативи творчої групи педагогічних працівників, а її
керівник (неформальний лідер) після офіційної реєстрації навчального закладу
стає призначеним керівником навчального закладу. Але така ситуація можлива
здебільшого у невеликих педагогічних колективах.
Реальнішим і цілком прийнятним є варіант, коли формальний («діловий»)
і неформальний («емоційний») лідер взаємодоповнюють один одного. Але таке
органічне поєднання можна спостерігати тільки тоді, коли обидва лідери
адекватно розуміють і сприймають цілі офіційного колективу, коли між ними
встановлюються нормальні ділові, а іноді й дружні стосунки і коли вони
свідомо (чи несвідомо) розподіляють сфери свого впливу, не «блокують» один
одного. Якщо неформальний та формальний лідери постійно змагаються «за
владу», це може стати причиною виникнення суттєвих незгод у
міжособистісних стосунках у колективі, що, зрозуміло, негативно буде
позначатися і на психологічному кліматі.
Ще одним фактором мікросередовища, який відіграє важливу, а може, і
вирішальну роль у формуванні психологічного клімату в колективі, є стиль
керівництва. Сприятливий психологічний клімат спостерігається там, де
керівник налаштований на демократичний стиль керівництва, де панує
атмосфера партнерства та взаємодопомоги і забезпечується чітка організація
праці.
Важливим чинником, що впливає на психологічний клімат, є також рівень
психологічної сумісності членів колективу, зокрема, таких їхніх психологічних
характеристик, як соціально-професійні потреби та інтереси, особливості
темпераменту та характеру, рівень професійно-педагогічної підготовки та
майстерності, а також вікових і статевих показників. Оптимальне поєднання
таких характеристик забезпечує найбільшу ефективність діяльності колективу.
Так, зокрема, зміст і спрямованість психологічного клімату багато в чому
залежить від статевого складу колективу. На жаль, нині переважна кількість
педагогічних колективів часто бувають суто жіночими, тобто незбалансованими
за статевим складом. Внаслідок цього властиві жінкам вразливість, підвищена
емоційність, нестабільність посилюються, досягаючи часто «критичної маси».
Тому у суто жіночих педагогічних колективах можуть частіше створюватися
конфліктні, напружені ситуації. Крім того, природне бажання жінки подобатись
представникам іншої статі, самостверджуючи себе при цьому, в таких
колективах теж не реалізується.
Помітний вплив на психологічний клімат справляє і такий фактор, як
збалансованість колективу за віковими показниками та рівнем професійної
підготовки. З одного боку, колектив, у складі якого працюють досвідчені
педагоги, сприяє підвищенню професійної майстерності молодих працівників; а
з іншого — більша «чутливість» молоді до різних реформ та нововведень