Касьянов М.А., Ревенко Ю.П. та ін. Безпека життєдіяльності

Подождите немного. Документ загружается.

113

вибір найбільш доцільних варіантів дій, за яких виключаються радіаційні

втрати.

Радіаційна обстановка може бути виявлена за даними розвідки і за

даними прогнозу.

Оскільки процес формування радіоактивного сліду триває кілька го-

дин, попередньо роблять оцінку радіаційної обстановки методом прогно-

зування, що дозволяє провести заходи щодо захисту населення, робітників

і особового складу формувань, перейти на режим роботи в умовах радіоа-

ктивного зараження, підготувати захисні спорудження і засоби індивідуа-

льного захисту до підходу радіоактивної хмари.

Для прогнозування рівнів радіоактивного зараження необхідно знати:

час, місце, вид і потужність ядерного вибуху (викиду), напрямок і швид-

кість середнього вітру.

Дані розвідки про радіаційну обстановку є найбільш достовірними.

Формування розвідки вимірюють рівень радіації за встановленими штабом

маршрутами через кожні 2 – 3 км шляху. Обмірювані рівні радіації приво-

дять до 1 години після вибуху (викиду) і наносять на карту, за ними про-

водяться границі зон радіоактивного зараження.

2.Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на АЕС

При аваріях на АЕС, як правило, необхідно визначити дозу опромі-

нення (Д, рад) особового складу формування, яку він одержить у ході ро-

боти в зараженій місцевості.

Для цього необхідно знать такі вихідні дані:

1. Час роботи на радіоактивно зараженій місцевості (

, год).

2. Час, що минув з моменту аварії до входу формування в заражену

зону (

, год).

3. Рівень радіації на момент початку роботи формування в зараженій

зоні (

, рад/год).

Доза опромінення, яку одержить особовий склад формування за час

роботи в зоні зараження, визначається за формулою:

ОСЛ

HНКК

tРtР

)-(7,1

(рад), (1)

де

– рівень радіації на початку перебування в зоні зараження в

рад/год (див. вихідні дані);

– рівень радіації наприкінці перебування в зоні зараження в

рад/год;

114

– тривалість зараження місцевості радіоактивними речовинами в

годину;

– час, що пройшов з моменту аварії (викиду радіоактивних речо-

вин) до початку проведення робіт у зараженій зоні в годину (див. ви-

хідні дані);

ОСЛ

– коефіцієнт послаблення рівня радіації, що показує, в скільки

разів доза радіації -випромінювання, отримана людиною в якому-

небудь спорудженні, менше дози, яку вона одержала б за той же час

на відкритій місцевості.

Чисельні значення членів, що входять у формулу (1), визначаються в

такий спосіб:

КН

КР

, (рад/год), (2)

де

– коефіцієнт для перерахування рівня радіації на різний час після

вибуху;

– коефіцієнт для перерахування рівня радіації для часу t

;

Коефіцієнти

визначаються за довідковими таблицями.

Тtt

нК

(год), (3)

де

– час роботи на радіоактивно зараженій місцевості (див. вихідні дані).

ЗД

ОТКР

ОСЛ

, (4)

де

ОТКР

– рівень радіації на відкритій місцевості в рад/год;

ЗД

– рівень радіації в будинку (спорудженні) у рад/год.

Якщо у вихідних даних відсутні значення

ОТКР

ЗД

, то

ОСЛ

приймають рівним:

для відкритої місцевості

ОСЛ

= 1;

для транспорту

ОСЛ

= 2;

для виробничих будинків

ОСЛ

= 6 – 7;

для житлових кам'яних будинків

ОСЛ

= 10 – 30;

для підвалів кам'яних будинків

ОСЛ

= 100 – 500;

для сховищ

ОСЛ

= 1000 – 2000.

3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні

ядерної зброї

При оцінці радіаційної обстановки, викликаної застосуванням ядер-

ної зброї, найбільш важливим є визначення таких параметрів: рівня радіа-

115

ції на об'єкті через 1 годину після ядерного вибуху, можливої дози опро-

мінення за 12 годин, радіаційних втрат на відкритій місцевості, припусти-

мого часу перебування на відкритій місцевості й у виробничих будинках,

режиму захисту робітників та службовців у джерелі ядерного ураження.

Для цього необхідно знать такі вихідні дані:

час, коли був завданий ядерний удар;

рівень радіації на об'єкті через 1 годину після вибуху або на біль-

ший час (

ВХ

, рад/год);

коефіцієнт ослаблення виробничого будинку і сховища (

ПЗОСЛ

СХ.ОСЛ

);

час роботи (робочої зміни) (

роб

, год);

установлена доза опромінення для особового складу формування

(робітників) (

уст

, рад).

Рівень радіації на об'єкті через 1 годину після вибуху визначається за

формулою:

КРР

ВХ1

, (1)

де

ВХ

– обмірюваний рівень радіації, рад/год (див. вихідні дані);

– коефіцієнт перерахування рівня радіації на різний час після ви-

буху (визначається за довідковими таблицями).

Можлива доза опромінення за 12 годин:

На відкритій місцевості (

ОМ

) визначається за довідковими табли-

цями для отриманого

, якщо в таблиці немає значення

, отриманого

розрахунком за формулою (1), то необхідно провести інтерполяцію, для

більш точного визначення

ОМ

або вибрати значення приблизне для най-

ближчого більшого значення

Можлива доза опромінення за 12 годин у будь-якому спорудженні:

СПОР.ОСЛ

ОМ

СПОР

, (2)

де

СПОР

– можлива доза опромінення в спорудженні;

СПОР.ОСЛ

– коефіцієнт ослаблення будь-якого спорудження.

Радіаційні втрати людей у % на відкритій місцевості визначаються за

довідковими таблицями.

116

Припустимий час перебування на зараженій місцевості визначається

за допомогою довідкових таблиць за отриманим розрахунком значення

коефіцієнта Т:

ВХ

СПОР.ОСЛУСТ

КД

. (3)

Режим захисту робітників визначається за довідковими таблицями

для найближчого більшого значення

, що підвищує надійність захисту.

ВИСНОВКИ

Своєчасне виявлення радіоактивного зараження і швидка оцінка сфо-

рмованої обстановки дозволить негайно сповістити робітників та службо-

вців про загрозу зараження, оперативно вжити необхідних заходів для за-

хисту, виробити найбільш правильне рішення для проведення рятувальних

і інших невідкладних робіт в умовах радіоактивного зараження.

Задача. У результаті аварії на АЕС з руйнуванням реактора

ВВЕР-440 відбулося РЗМ. На промисловому реакторі рівень радіації, об-

мірюваний через 2,5 години після аварії, становив 3 Гр/год,

= 2/5 год,

= 0,7 (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Характеристика зон опромінення при аваріях на АЕС

Тип аварій

Зони

РЗМ

Параметри зовнішніх границь зон

, Гр/год

Д - зовнішн.,

Гр/год

Д - внутр.,

Гр/год

З руйнуванням реактора

0,0012

0,4

0,01

4,0

0,03

12,0

0,1

40,0

Д’

0,3

2,5

Без руйнування реактора

0,01

0,4

Д'

0,3

2,5

Визначити місце розташування об'єкта на РЗМ.

Розв’язок

kPP /

= 3/0,7=4,3 Гр/год.

Висновок: промисловий об'єкт виявився в зоні В (небезпечного) зов-

нішнього опромінення (табл. 3.1).

117

Оцінка радіаційної обстановки за даними розвідки містить у собі ви-

значення (розрахунок):

1. Доз опромінення (за визначений час) на найближчу і далеку перс-

пективу: у статиці (на об'єкті, у населеному пункті); у динаміці (при русі

по РЗМ).

2. Часу початку або тривалості робіт на РЗМ при встановленій дозі

опромінення.

Для визначення доз опромінення і часу перебування людей на РЗМ

використовують розрахункові формули, номограми, таблиці.

Дози опромінення на найближчу перспективу в статиці визначаються

за формулою:

осл

ннkk

tPtP17

Дст

, (1)

де

- рівні радіації на початок і кінець перебування людей на

РЗМ, Гр/год;

- відносний (після аварії) час початку і кінця перебування лю-

дей на РЗМ, год, хв.

При входженні людей на РЗМ

ВХн

, при підході хмари з РР до

об'єкта (населеному пункті):

..ВП

подхн

(2)

де R - відстань від АЕС до населеного пункту, м;

..ВП

- швидкість вітру в приземному шарі, м/с;

- коефіцієнт, що враховує потужність реактора (для ВВЕР-440=1,

для ВВЕР-1000 = 1,5);

осл

- коефіцієнт ослаблення радіації будинками, спорудженнями,

транспортними засобами і т.п.

Дст

на найближчий час може бути розраховане і за спрощеною фо-

рмулою:

ПР

осл

кн

РР

Дст

, (3)

де

- рівні радіації на початок і кінець перебування людей на

РЗМ, Р/год;

ПР

- тривалість перебування людей на РЗМ, год, хв;

осл

- коефіцієнт ослаблення радіації.

118

Дози опромінення на найближчу перспективу в динаміці визначають-

ся за формулою:

КV

осл

)t(СР

ДН

(4)

де

)(tСР

- середнє значення рівнів радіації на шляху проходження людей

на час (t) перетинання осі сліду хмари. Р (рад);

- довжина шляху проходження по РЗМ, км;

- швидкість руху людей по РЗМ, км/год;

осл

- коефіцієнт ослаблення радіації транспортними засобами.

Таблиця 3.2

Коефіцієнт K

для перерахування рівнів радіації на будь-який час

(після аварії на АЕС)

t, год

0,5

1,32

4,5

0,545

8,5

0,427

0,33

0,525

0,417

0,303

1,5

0,85

5,5

0,508

9,5

0,408

0,282

0,76

0,49

0,4

0,213

2,5

0,7

6,5

0,474

10,5

0,39

0,182

0,645

0,465

0.385

0.162

3,5

0,61

7,5

0,447

11,5

0,377

120

0,146

0,575

0.434

0,37

144

0,137

119

Запитання для самоконтролю засвоєння знань

1. Назвіть дату (число, місяць, рік) аварії на ЧАЕС?

2. Дайте визначення радіаційній обстановці?

3. Що містить у собі виявлення радіаційної обстановки?

4. Написати формулу для визначення дози випромінювання, яку одержує осо-

бовий склад формування в період роботи в зоні зараження.

5. Як визначити коефіцієнт для перерахування рівня радіації на різний час після

вибуху?

6. Що розуміється під оцінкою радіаційної обстановки у випадку аварії на АЕС

або застосування ядерної зброї?

7. Написати формулу для визначення рівня радіації на об'єкті через 1 годину пі-

сля ядерного вибуху.

8. Указати формулу для визначення припустимого часу перебування на зараже-

ній місцевості.

Рекомендована література

[7, с. 129-154; 16, с. 161-168; 34].

120

4. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ АВАРІЇ НА ХНО З

ВИЛИВОМ СДОР

План

1. Поняття про хімічну обстановку і методи її виявлення.

2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних

об'єктах з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

1. Поняття про хімічну обстановку і методи її виявлення

Небезпечна хімічна обстановка може створитися в результаті аварій з

викидом (розливом) отруйних і сильнодіючих отруйних речовин або при

застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і осере-

дків хімічної поразки.

Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження

території отруйними або сильнодіючими отруйними речовинами, що нега-

тивно впливають на населення, формування ЦО і діяльність об'єктів на-

родного господарства.

Для визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних

хімічних речовин на людей, тварин, рослини, воду, а також розробки доці-

льних дій формувань ЦО і населення під час ліквідації хімічного заражен-

ня і ведення робіт на об'єкті проводять оцінку хімічної обстановки мето-

дом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

район і час застосування хімічної зброї або потрапляння в навколи-

шнє середовище ОР;

тип і кількість ОР або СДОР;

ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;

умови збереження і характер потрапляння в навколишнє середови-

ще небезпечних хімічних речовин;

топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісо-

вих насаджень на шляху поширення зараженого повітря;

метеоумови: швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, темпе-

ратура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Є три види вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і кон-

векція.

Інверсія виникає при ясній погоді, малій швидкості вітру (до 4 м/с), у

вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця і припиняється за годину

після сходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніше верхніх, що

перешкоджає розсіюванню СДОР по висоті і створює найбільше сприят-

ливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.

121

Конвекція виникає при ясній погоді, малих швидкостях вітру (до

4 м/с), приблизно через 2 год після сходу сонця і припиняється приблизно

за 2 – 2,5 год. до заходу сонця. При конвекції нижні шари повітря нагрі-

ваються сильніше ніж верхні і це сприяє швидкому розсіюванню зараже-

ної хімічною речовиною хмари і зменшенню її вражаючої дії.

Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабі-

льною рівновагою повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні. Ізотермія

так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР і СДОР на міс-

цевості, у лісі, населених пунктах.

Вид вертикального стану повітря можна визначити за графіками

(рис. 4.1).

Швидкість

вітру, м/с

Ніч

День

ясно

напівясно

хмарно

ясно

напівясно

хмарно

0,5

інверсія

ізотермія

конвекція

ізотермія

0,6 – 2

2,1 – 4

понад 4

Рис. 4.1. Графік для оцінки ступеня вертикальності стійкості повітря

за даними метеопрогнозу

Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, що мають СДОР, включає

визначення:

розмірів і площі зони хімічного зараження;

часу підходу зараженого повітря до зазначеного об'єкта;

часу вражаючої дії СДОР;

границь можливих осередків хімічної поразки;

можливих втрат людей в осередках хімічної поразки.

Можливі втрати населення внаслідок дії отруйних і сильнодіючих

отруйних речовин залежать від:

щільності населення (кількість людей, що проживають на 1 км

те-

риторії);

токсичності ОР, БОР або СДОР;

глибини поширення хімічних речовин і площі осередку;

ступеня захищеності населення;

метеоумов (швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості повітря

тощо).

Втрати серед населення залежать від часу, протягом якого зберіга-

ються вражаючі концентрації отруйних хімічних речовин, а також термі-

нів ліквідації аварії.

122

Під час перебування людей в осередку хімічної поразки на відкритій

місцевості без протигазів поразку одержує практично 100% населення. У

випадку повного забезпечення населення способами індивідуального за-

хисту втрати не перевищують 10 – 12%. Зазначені втрати можуть бути

пов'язані з несвоєчасним застосуванням засобів захисту, закінченням тер-

міну придатності засобів захисту, значним за часом перебуванням у зара-

женій зоні, коли захисні (поглинаючі) властивості засобів захисту дихання

вичерпуються.

Для розрахунку можливих розмірів осередку хімічної поразки і втрат

людей проводиться оцінка хімічної обстановки.

2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на

хімічно небезпечних об'єктах з викидом СДОР

За рівнем хімічної небезпеки об'єкти класифікуються в залежності від

чисельності населення, що потрапило в зону можливого хімічного зара-

ження, на 4 класи:

Об'єкти:

1-го класу – якщо в зону можливого хімічного зараження потрапляє

понад 75 тис. людей.

2-го класу – якщо в зону можливого хімічного зараження потрапляє

від 40 тис. до 75 тис. людей.

3-го класу – якщо в зону можливого хімічного зараження потрапляє

менш 40 тис. людей.

4-го класу – якщо зона можливого хімічного зараження не виходить

за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, що мають СДОР, включає:

1. Визначення розмірів і площі зон хімічного зараження.

2. Визначення часу підходу зараженого повітря до визначеного об'єк-

та (рубежу).

3. Визначення часу вражаючої дії СДОР.

4. Визначення границь (можливого) можливих осередків хімічного

ураження.

5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.

Задача. На хімічно небезпечному об'єкті сталася аварія, у результаті

чого зруйнувалася 20-тонна обвалована ємність зі зрідженим хлором. Єм-

ність розташована на межі території об'єкта. Висота обвалування

Н = 0,5 м. Метеоумови: день, мінлива хмарність, температура повітря

+20°С, вітер у напрямку об'єкта 3 м/с. Розміри об'єкта - 2,5х2 км (довжина

і ширина). Чисельність виробничого персоналу 2000 осіб. Забезпеченість

промисловими протигазами - 90%.

Провести прогноз обстановки через 1 годину після аварії і показати

стан об'єкта в зоні хімічного зараження.