Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

• надзвичайно висока концентрація продуктивних сил у

високоіндустріальних районах — Донбас і Придніпров’я, част'

ково Прикарпаття та окремі агломерації. На 6 високорозвину'

тих областей України — Донецьку, Дніпропетровську, За'

порізьку, Луганську, Харківську та Київську припадає більш

45% вартості основних виробничих фондів;

• невідповідність між природно'ресурсним та працере'

сурсним потенціалом і рівнем розвитку господарської діяль'

ності та просторової його організації в межах економічних

районів, областей, міських поселень. Це, перш за все, відно'

ситься до Подільського, Поліського, Південного районів і їх

областей;

• недостатній розвиток і збалансованість складових

транспортної системи, її нераціональна просторова дифе'

ренціація, що зумовлює неповне включення окремих регіонів і

великих промислових центрів в загальнодержавний та міжна'

родний поділ праці (центральні обласні республіки);

• iгнорування на практиці принципу регіонального гос'

подарювання, в основі використання якого доцільним є ство'

рення Фонду регіонального розвитку для реалізації держав'

них регіональних програм і ін. заходів, зокрема, розвитку но'

вих форм розміщення продуктивних сил;

• децентралізація процесу державного регулювання еко'

номіки і зосередження певної частини функцій, повноважень і

ресурсів в регіонах, хоча це потребує виваженого обгрунтуван'

ня переваг;

• складність формування ринкового середовища з при'

чин надмірної залежності від регіональних влад конкретних

рішень з приватизації;

• неузгодженість і складність процесу нормативного і ре'

ального розмежування власності між державними і регіональ'

ними рівнями з причин відсутності законодавчої чіткої систе'

ми критеріїв і процедур розподілу державної власності на

рівнях державної влади і місцевого самоврядування;

• відсутність ефективного поєднання галузевого і тери'

торіального управління, нескоординованість чого призвела до

161

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

обмеження можливостей врахування регіональних і галузевих

інтересів, а також їх узгодження;

• недостатня дієвість регіональної економічної політики,

яка повинна забезпечити розбудову соціально спрямованої

економіки і якісне піднесення на цій основі рівня життя і доб'

робуту населення країни;

Щодо окремих районів, де склалася вкрай несприятлива

соціально'економічна і екологічна ситуація, що вимагає

термінового вирішення, то особливої уваги на сучасний мо'

мент потребують: Донецький, Придніпровський, Поліський,

Подільський, Південний та Карпатський.

Так, в Донецькому районі (Донецька і Луганська області)

найбільш актуальною серед економічних проблем є ефективна

реструктуризація економіки за рахунок вдосконалення вироб'

ничої спеціалізації базових галузей — вугільної, хімічної, кок'

сохімічної, чорної і кольорової металургії, важкого машинобу'

дування та електроенергетики. Саме ці галузі є найбільш при'

родомісткими і створюють найбільше техногенне навантажен'

ня на природне середовище. Щорічно тверді відходи промис'

ловості в регіоні досягають понад 55% викидів шкідливих ре'

човин в атмосферне повітря, які фіксуються в Україні. Майже

75% від 1200 териконів горять і є небезпекою для жителів. Те'

риторіальні можливості складування відходів майже вичер'

пані. В стічні канави перетворилися усі ріки Донбасу, які ста'

ли непридатними для господарського використання. Рівень

забруднення природного середовища перевищує допустимі

норми в 25'30 разів. За окремими показниками забруднення

Донбас займає одне з перших місць у світі. Зношеність основ'

них фондів в промисловості сягає 60'80%. Застаріле обладнан'

ня та недосконалі технології, некомплексне використання си'

ровини, надмірна кількість відходів вкрай загострюють еко'

номічну і екологічну ситуацію. Надто загострилась на цьому

фоні і соціальна ситуація. Вона проявляється як за рахунок

перевищення (у 2 з лишнім рази) смертності над народжу'

ваністю, так і від’ємним сальдо міграції. В цих областях

найбільше вивільнення працівників із сфери економічної

162

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

діяльності (16% від загального по Україні), в структурі яких

переважно жінки і молодь. Це загострює проблему зайнятості

працездатного населення, особливо шахтарів, жінок та молоді.

Аналогічна ситуація склалась у Придніпровському рай1

оні, де техногенне навантаження на територію одне з

найбільших в Україні. Основні галузі промисловості — чорна

і кольорова металургія, гірничодобувна, коксохімічна галузі та

важке машинобудування створили надмірне навантаження на

природне середовище. Це доповнюється загостренням

соціальних проблем, серед яких майже двократне перевищен'

ня смертності над народжуваністю, високий рівень безробіття,

одна з найвищих заборгованостей заробітної плати в розра'

хунку на одного зайнятого.

Економіка регіону потребує якісних структурних перетво'

рень в напрямку посилення соціальної і екологічної

орієнтацій, розширення виробництва прогресивних видів про'

дукції металургійного комплексу, подальшого спорудження

очисних споруд і комплексів, введення системи екологічного

моніторингу, зростання масштабів виробництва продукції аг'

ропромислового комплексу, раціоналізація системи розселен'

ня за рахунок активізації розвитку малих населених пунктів.

Гострою проблемою Поліського району є реабілітація

радіаційно забруднених територій та залучення ресурсного

потенціалу в народногосподарський обіг. Особливо це сто'

сується найбільш постраждалих від Чорнобильської катастро'

фи Житомирської та Київської областей. Це вимагає спеціаль'

ного відбору підприємств і технологій, в яких враховувалась

би взаємодія працюючих з радіаційно забрудненими природ'

ними компонентами — мінеральною сировиною, земель, лісом,

водою.

В подальшому зміцнення і підвищення господарської ак'

тивності територіально'виробничого комплексу повинно

здійснюватись за рахунок посилення галузей спеціалізації —

харчової і легкої промисловості, сільського і лісового госпо'

дарства, а також сільськогосподарського машинобудування.

Важливим є розширення видобутку і переробки мінеральної

163

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

сировини. Потребує подальшого розвитку на території на'

укоємне виробництво, зокрема, приладобудування та розши'

рення і зміцнення сфер як соціальної, так і виробничої інфра'

структури, зокрема, інфраструктури АПК Полісся.

У Південному районі найбільш гострими є соціальні і еко'

логічні проблеми. За останні десятиріччя відбулося підвищен'

ня рівня Азовського і Чорного морів, збільшилось забруднен'

ня поверхневого шару Чорного моря, що призвело до знижен'

ня випаровуваності води і таким чином зріс наступ моря на су'

ходіл. Це може мати катастрофічні наслідки, оскільки підви'

щення рівня моря при штормі може знищити відділені від мо'

ря пересипами лимани і порушити гідрохімічний і

гідробіологічний режим вод лиманів. У зв’язку з цим можуть

загинути цінні породи риб, будуть підтоплені землі, міста і се'

ла, зруйновані господарські споруди. Підняття рівня грунто'

вих вод стимулюватиме підтоплення всього низинного півдня

України, докорінно змінить економічну і соціальну ситуацію в

регіоні. Серед невідкладних соціальних проблем є розвиток

сфери зайнятості депортованих народів, їх соціального облаш'

тування.

Враховуючи особливості демографічної ситуації в Кар1

патському районі (Закарпатська, Львівська, Івано'

Франківська, Чернівецька області) і перш за все найвищий

рівень безробіття, актуальним є розвиток сфери зайнятості, ак'

тивізація демографічної політики і збалансування її з еко'

номічним розвитком. Нагальним є вирішення екологічних про'

блем і, перш за все, запобігання та упередження природних ка'

тастроф з тяжкими економічними і соціальними наслідками.

Структурну перебудову територіально'виробничого ком'

плексу регіону доцільно здійснювати шляхом підвищення

рівня розвитку машинобудування, зокрема, сільськогоспо'

дарського, транспортного, електротехнічного, реконструкції

хімічної промисловості за рахунок розширення нововведень

технічного характеру, зміцнення рекреаційно'туристського

комплексу, і доведення його до міжнародних стандартів. На'

явний мінерально'ресурсний потенціал, враховуючи рівень

164

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

його використання, потребує розширення пошуково'розвіду'

вальних робіт і підвищенні комплексної переробки сировини.

Традиційно залишається вагомим лісогосподарський ком'

плекс, доцільна активізація господарської діяльності у всіх йо'

го сферах, а найбільше в інфраструктурній. Важливим є по'

дальший розвиток народних промислів, підвищенні дієвості

прикордонного співробітництва.

Територіально'виробничий комплекс Центрального рай1

ону (Київська, Черкаська області) потребує вирішення еколо'

го'економічних і соціальних проблем, пов’язаних з пом’як'

шенням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Структурні

зрушення повинні забезпечити результативність, яка виявить'

ся в посиленні соціальної спрямованості в розвитку господар'

ства, в пріоритетності харчової і легкої промисловості. Це по'

винно супроводжуватись повсемісним технічним переозб'

роєнням. Реструктуризацією діючих промислових

підприємств, в першу чергу потужностей по переробці

сільськогосподарської сировини. Доцільним є активізація

транспортної складової для включення регіону у міжнародний

зв’язок “Схід'Захід”, подальший розвиток наукоємних вироб'

ництв на базі науково'технічного потенціалу м.Києва.

Важливою проблемою територіально'виробничого ком'

плексу Східного району (Полтавська, Сумська, Харківська

області) є структурна перебудова і, перш за все, в машинобу'

дуванні, в напрямі зростання виробництва товарів народного

споживання, подальше технічне переоснащення галузей се'

реднього машинобудування, зміцнення виробництва міжгалу'

зевого характеру для потреб машинобудування. Крім цього

комплексу, в регіоні необхідно забезпечити стабільний видо'

буток газу і нафти, розвиток будівельної індустрії. Потребує

особливої уваги подальший розвиток АПК України, зокрема,

його базової ланки — сільськогосподарського виробництва,

поглиблення його спеціалізації, а також переробної та інфрас'

труктурної ланки комплексу.

Пріоритетним напрямом розвитку господарського ком'

плексу Подільського району (Вінницька, Тернопільська,

165

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Хмельницька області) залишається агропромисловий — по'

дальший розвиток АПК, поглиблення його спеціалізації при

активізації і сфери комплексу — виробництва засобів вироб'

ництва для основних галузей і сфер АПК з врахуванням еко'

логічної безпеки. Важливою проблемою залишається заванта'

ження наявних та нарощування нових потужностей в легкій

промисловості і промисловості будівельних матеріалів, роз'

ширення асортименту виробів скляної і фаянсової галузі на

базі більш повного використання місцевих сировинних ре'

сурсів. В цілому в регіоні доцільно розвивати малометалоємкі

виробництва і розширювання впровадження маловідходних

технологій.

Реалізація вказаних заходів буде сприяти активізації гос'

подарської діяльності економічних районів і забезпечити їх

сталий розвиток та підвищення економічної ефективності ви'

робництва.

166

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ðîçä³ë 7. ÍÀÓÊÎÂÎ-ÒÅÕÍ²×ÍÈÉ ÏÐÎÃÐÅÑ —

ÐÓØ²ÉÍÀ ÑÈËÀ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ

ÑÈË ÊÐÀ¯ÍÈ É ÐÅÃ²ÎÍ²Â

7.1. Роль НТП в комплексному розвитку територіальних

соціально1економічних систем

7.2. Соціально1економічні наслідки НТП для регіональ1

ної економіки

7.3. НТП і перспективи розвитку світового господарства,

України та її регіонів

7.1. Ðîëü ÍÒÏ â êîìïëåêñíîìó ðîçâèòêó

òåðèòîð³àëüíèõ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ñèñòåì

Продуктивні сили суспільства, як система суб’єктивних

(людина), речових та інформаційних елементів, за допомогою

яких у складному, взаємопроникаючому процесі взаємодії лю'

дини й природи забезпечується суспільне виробництво, існу'

ють у часі та просторі. Таким чином, основними, глобальними

ознаками продуктивних сил є динамізм існування та просто'

рове розміщення. Розвиток і розміщення продуктивних сил в

цьому аспекті можна розглядати як безперервний процес ак'

тивної взаємодії людства та природного середовища, довкілля,

(або, точніше — середовища функціонування продуктивних

сил) за допомогою інформаційних та через посередництво ре'

чових елементів продуктивних сил, якими є засоби вироб'

ництва та засоби споживання.

Характерною рисою цього процесу є безперервне вдоско'

налення всіх трьох складових продуктивних сил, яке можна

розглядати, як прогрес (від латинського “progressus” — рух

уперед, успіх). У загальноприйнятому розумінні прогресом є

такий тип розвитку, ознакою якого є перехід від нижчого до

167

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

вищого, від менш досконалого до більш досконалого. Отож,

стосовно продуктивних сил можна говорити про прогрес кож'

ної з трьох основних складових продуктивних сил — як

суб’єктивної (людини — людський або соціальний прогрес),

так і речової та інформаційної (науково'технічний прогрес).

Звідси можна визначити науково'технічний прогрес як процес

вдосконалення речової форми існування продуктивних сил

через накопичення та розвиток форми інформаційної.

В останньому випадку необхідно підкреслити постійно зро'

стаючу роль науки як особливої складової людської діяльності,

що на основі інформації об’єктивно відображає, пояснює та

пізнає дійсність з метою її освоєння. Наука, таким чином, висту'

пає рушійною силою вдосконалення інших елементів продук'

тивних сил загалом, у тому числі — самої людини як головного

виробника та споживача матеріальних й духовних благ. Вдоско'

налення речових елементів продуктивних сил також дося'

гається через втілення наукових досягнень у створення нових

та покращання існуючих видів техніки та зростання техно'

логічного рівня виробництв. При цьому особливу роль відіграє

технологія як “втілена” або “уречевлена” інформація, базою для

якої є наукові знання, а конкретним результатом впровадження

— вдосконалені засоби виробництва та споживання. До речі, ха'

рактерна для останніх часів функціонування господарського

комплексу країни недооцінка ролі виробничих технологій, як

важливішої ланки системи “наука — виробництво”, призводила

до того, що гідні світового рівня наукові розробки у кінцевому

впровадженні не давали бажаного ефекту.

Таким чином, науково'технічний прогрес характери'

зується комплексним, взаємообумовленим, поступовим роз'

витком науки, технології та техніки, метою якого є все більше

задоволення зростаючих потреб людини в матеріальних та ду'

ховних благах і забезпечення суспільного відтворення. При

цьому саме науково'технічний прогрес (НТП) є базовою осно'

вою для прогресу соціального, для людського розвитку. Тобто,

соціальним змістом НТП є матеріалізація наукових знань в

окремих елементах продуктивних сил.

168

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

НТП як економічна категорія має певний економічний

зміст. Загалом, процес НТП можна описати математичними

(економетричними) методами, зокрема — через метод виробни'

чих функцій. Згідно з ним, результат НТП оцінюється через

вимірювання за певні проміжки часу результатів виробництва і

співвідношення між частками ресурсів живої праці та виробни'

чих фондів (між постійним та змінним капіталом). При цьому

фактором, що безпосередньо відображає НТП, є фактор часу. В

сучасному суспільстві, враховуючи обмежені можливості

людського організму щодо підвищення продуктивності праці,

високий рівень розвитку ергономіки та порівняну захищеність

прав робітників стійке та помітне зростання за короткий

проміжок часу частки основного капіталу при відповідному

зменшенні частки живої праці за високих темпів зростання су'

спільного виробництва свідчить про інтенсивне впровадження

у виробничий процес досягнень науково'технічного прогресу.

Спрощено, в загальному вигляді результат НТП можна

охарактеризувати як певне заміщення живої праці виробничи'

ми фондами, а економічний зміст НТП відображається змен'

шенням частки змінного капіталу. Так, класичним прикладом

економії живої праці як досягнення НТП є те, що 2% населен'

ня США, зайняті в сільському господарстві, не тільки годують

всю країну, але й створюють помітний експортний потенціал.

Граничними випадками у співвідношенні ресурсів живої

праці та вартості виробничих фондів є два: перший, коли

вартість виробничих фондів наближується до нуля, а практич'

но весь продукт створюється живою працею. Таке становище

було характерним для початкової стадії розвитку продуктив'

них сил — первісного ладу до виникнення скотарства та земле'

робства. Інший, також ідеальний випадок — це повне заміщен'

ня живої праці виробничими фондами. В такому випадку люд'

ство мало б перетворитись на суспільство “тотального спожи'

вання”, що у глибині протирічить самій активній, створюючій

природі людини — працівника.

Як видно з поняття науково'технічного прогресу, воно не'

розривно пов’язано з поняттям комплексного розвитку, а сам

169

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

науково'технічний прогрес — з комплексним розвитком про'

дуктивних сил, який являє собою найбільш повний, всеохоп'

люючий, пропорційний, економічно та екологічно виправда'

ний розвиток всіх компонентів продуктивних сил згідно

соціально'економічних та природно'економічних його пере'

думов. В сучасному суспільстві саме НТП є засобом ком'

плексного розвитку продуктивних сил. Звідси можна визна'

чити щодо цього основні завдання (цільові функції) НТП:

1. Головна цільова функція — задоволення потреб людини

в матеріальних та духовних благах, покращання умов її існу'

вання.

2. Заміщення живої праці, особливо важкої фізичної, ма'

лопродуктивної “рутинної” розумової, в небезпечних умовах й

т.п., підвищення продуктивності людської праці, скорочення

суспільно необхідного робочого часу, робочого дня тощо.

3. Забезпечення всеохоплюючого та гармонійного й про'

порційного розвитку всіх елементів територіальних соціаль'

но'економічних систем: природно'ресурсної, виробничої та

соціальної підсистем тощо.

4. Забезпечення комплексного, пропорційного соціально'

економічного розвитку територій з різними природно'геогра'

фічними, природно'економічними та соціально'економічни'

ми передумовами господарювання.

5. Створення можливостей для гармонізації відносин

“природа” “суспільство” шляхом подальшого екологоорієнто'

ваного освоєння природного середовища на основі ресурсоз'

береження та підвищення екологічного рівня виробництв.

Виходячи з багатогранного характеру вказаних цільових

функцій НТП, треба зазначити, що з точки зору сучасної на'

уки саме поняття “науково'технічний прогрес”, яке сформува'

лося як економічна категорія на межі ХІХ'ХХ сторіч, не

зовсім точно відображає, особливо на останньому етапі, про'

цес розвитку речової та інформаційної складових продуктив'

них сил. Так, воно по'перше, не включає в себе важливий ас'

пект технологічного удосконалення виробництва (наприклад

— біотехнології в сільському господарстві), по'друге, не відоб'

170

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà