Конспект лекцій - Історія України.Соціально-політичні аспекти.Частина 1

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України “КПІ”

Факультет соціології. Кафедра історії

Історія України

(Соціально-політичні аспекти)

Навчальний посібник

Загальна редакція Б.П. Ковальського

Частина І

Київ – 2003

Історія України. Соціально-політичні аспекти.

Навчальний посібник для вищих закладів освіти

ІІІ- ІV рівнів акредитації. 2003 рік.

Загальна редакція Б.П. Ковальського

Колектив авторів. Професори: Б.П. Ковальський, Ю.А. Горбань,

О.Д. Зубалій; доценти: О.С. Білявська, С.Ю. Боєва, Т.Ю. Горбань,

В.В. Кукса, Ш.Ш. Рамазанов, Шевчук Т.Ю. підготовчі матеріали к.і.н.

А.Г. Ліпкан.

У посібнику розглядаються проблеми етнополітичного контексту історії

України. Пропонуються аспекти формування та розвитку історично-

етнографічних регіонів України, особливості етнополітитки в різних періодах

життя українського народу, історичні процеси міграційних та еміграційних

явищ українців, аспекти етнополітичного життя новітнього періоду в історії

України.

Курс подається за модульною схемою.

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету соціології НТУУ

“КПІ”. Розроблено на основі програми курсу затвердженою МОНУ.

ISBN  Кафедра історії НТУУ “КПІ”

НАЦІОНАЛЬНО ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ

Програма затверджена кафедрою історії

Протокол № 7 від 6 березня 2002 н.р.

Зав. кафедрою Ковальський Б.П.

ПРОГРАМА КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.”

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ.

Для студентів бакалаврського циклу «НТУУ «КПІ»

на 2003-2004 н.р.

Програма розроблена

у відповідності з наказом

МОН України від 18.02.1994р.

№ 1/9-18 «Про розробку

освітньо-професійних

програм вищої освіти за

відповідним професійним

спрямуванням», наказом

по НТУУ «КПІ» від

01.02.2002р. № 1-15

«Про планування навчального

процесу та підготовку підрозділів

Затверджено університету до нового

Радою факультету 2002-2003 навчального року»,

соціології протокол № 3 методичних рекомендацій

від 11.04.2003р. Методичної ради

Голова ради проф. Новиков Б.В. університету від 21.12.2000р.

Київ, НТУУ «КПІ», 2003р.

Вступ.

Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації

діяльності людини. Історіософські концепції щодо формування

та розвитку українського етносу.

Предмет, завдання, методологічні принципи, джерела вивчення історії

України як науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та

розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну

незалежність, діяльність в соціально-політичній, інших сферах з давніх часів

до сьогодення. Еволюція концепцій та історіографії основних проблем

курсу, його наукова періодизація. Значення вивчення історії України для

підготовки майбутніх спеціалістів, її місце і роль в гуманізації діяльності

людини. Оволодіння курсом дозволить молодому професіоналу спиратись на

загальнолюдські цінності, творчо опрацювати і критично переосмислити

багатство світового історичного досвіду та засвоїти його уроки, виробити на

цій основі власні переконання, громадську позицію, здобути навички і

вміння, необхідні для практичної діяльності.

Історіографія проблеми генезису українського народу. Становлення

української нації. Початок людської цивілізації на території України.

Пращури сучасних українців. Поняття народність, народ, нація, етногенез.

Наша передісторія: трипільська доба, післятрипільська доба, скіфо-

сарматська доба, слов’янська доба.

Теорія походження слов’ян та історіографія проблеми генезису

українського народу. Проблема “прабатьківщини” слов’ян в історичній науці.

Український народ – автохтон на своїй землі. Основні концепції, підходи

щодо формування та розвитку українського етносу.

Фази розвитку українського народу, становлення української нації.

Давньоруська народність – ідеологічний міф. Основні періоди формування

українського народу. Перша згадка назви “Україна”. Нація – вища форма

розвитку етносу. Співвідношення народу і нації. Труднощі “відродження” і

становлення української нації.

Модуль І. Етнополітичний контекст української історії.

Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів України.

Етнополітика як наука і навчальний предмет, її взаємозв’язок з історією

та їх взаємовплив. Основні поняття та категорії етнополітики. Суб’єкти і

об’єкти етнополітики. Політична правосуб’єктність як визначальний

критерій в етнополітичних відносинах в історичній ретроспективі.

Регіони як об’єкт вивчення: Буковина, Волинь, Галичина, Закарпаття,

Слобожанщина. Особливості формування етнонаціональної структури

Південноукраїнського регіону. Поняття “історико-етнографічний регіон” в

історичному контексті. Критерії етнічної приналежності. Причини

дезінтегративних процесів в українському суспільстві та формування

історико-етнографічних регіонів.

Обумовленість та форми проявів етнокультурних особливостей

українців в етнорегіональному вимірі. Етнокультурні регіони як об’єкти

етнополітики держав, у складі яких вони знаходились.

Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського

народу. Історичні аспекти, найбільш характерні риси спілкування між

собою, в рамках держави чисельних етносів в Україні.

Природно-географічні та історичні умови формування етнічної території

української народності в період феодалізму. Проблеми етнічного походження

Київської Русі. Етнічна структура Давньоруської держави. Концепції полі- та

моноетнічності давньоруської народності. Міжетнічна толерантність в

Київській Русі. Причини та суть етнополітичного конфлікту з єврейською

общиною. Етнічний фактор в суспільно-політичному житті Галицько-

Волинської держави. Етапи історії формування української народності. Назви

етнічної території та населення України.

Особливості литовської експансії на українські землі: етнополітичні

виміри. Міжетнічні процеси в контексті польсько-литовських уній.

Етнополітика Речі Посполитої. Проблеми польських та українсько-

єврейських стосунків. Полонізація української еліти. Релігійна унія:

взаємовплив релігійних та етнічних процесів.

Етнополітика козацько-гетьманської держави. Посилення “російського

фактору”. Обмеження та остаточна ліквідація автономії України:

етнополітичний аспект. Етнополітичні процеси на Правобережжі.

Етнополітичний фактор в умовах інкорпорації українських земель до

складу Російської імперії. Український національне піднесення кінця XVIII –

початку ХХст. Етнополітичні засади Австрійської імперії. Українсько-

польська конфронтація. Національні процеси в середовищі українців Східної

Галичини. Міжетнічні стосунки на Буковині та Закарпатті.

Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців.

Еміграція як соціально-економічне і політичне явище. Причини

еміграції. Початок іміграційних явищ в Україні. Перші українські імігранти.

Східна іміграція. Початок, розвиток. Розселення українців на території

Російської імперії.

Еміграція українців до країн західної Європи. Перша хвиля: еміграція

українців до 1914 року. Друга хвиля: у міжвоєнний період. Третя хвиля:

друга світова війна та “переміщення особи”. Четверта хвиля: Україна в

період незалежності. Розселення українців в сучасному світі. Масова

українська еміграція.

Східна українська діаспора. Західна українська діаспора. Необхідність

активізації українства для розбудови власної держави.

Внесок українців у політику, науку, культуру, мистецтво, господарське

життя, церкву, в державах, де вони проживають.

Українська діаспора сьогодні та Україна. Національна програма

“Закордонне українство” на період до 2005 року.

Всесвітній форум українців 2003 року – вагомий консолідуючий

чинник різних гілок українського етносу.

Етнополітичні аспекти української історії новітнього періоду.

Національна революція 1917-1918рр. Створення Центральної ради,

етнополітичний фактор її діяльності. (І, ІІ, ІІІ та IV універсали).

Етнополітичні аспекти політики у часи Гетьманату, Директорії.

Міжетнічні конфлікти у національно-визвольному русі на

Західноукраїнських землях у період 1918-1920рр. Етнічний фактор у політиці

Радянської влади на Україні 1917-1920рр.

Національно-державне будівництво. Входження України до СРСР.

Проблеми вирішення взаємних стосунків між різними етнічними спільнотами

у часи українізації та коренізації. Обмеження національних прав у період 30-х

років української республіки в процесі створення адміністративно-

бюрократичної системи в СРСР. Західноукраїнські землі в 20-30-х роках.

Режим соціального і національного гноблення в Галичині, Буковині,

Закарпатті. Розвиток національно-визвольного руху.

Етнополітичні проблеми в Україні періоду Другої світової та Великої

Вітчизняної воєн. Боротьба українського народу за своє виживання та

звільнення.

Посилення русифікації за часів тоталітарного режиму, роль

дисидентства у національно-визвольному русі в період кризи Радянської

системи.

Етнополітичний фактор в умовах розбудови української незалежної

держави. Задоволення національно-мовних і культурних потреб усіх етносів

в Україні. Роль засобів масової інформації, повернення незаконно

депортованих народів та проблеми відродження їх культури. Нелегальна

міграція. Проблеми біженців.

Модуль ІІ. Історичний поступ української держави.

Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів

державотворення. Слов’янська держава Київська Русь. Козацько-

гетьманська держава.

Концепції державності в українській історико-політичній науці.

Історико психологічні особливості формування української державності і

права. Становлення і розвиток суспільних зв’язків в Україні в додержавний

період: родини, роду, племені, полісів, союзів полісів і племен. Полісна

організація суспільства представників Трипільської, Середньостогівської та

інших культур. Виникнення першопочатків держави в Україні в ІV-І

тисячоліттях до н.е. характерні закономірності і особливості. Військова

демократія як особлива форма організації суспільства.

Скіфо-сарматська держави: суспільний і державний лад, політико-

адміністративний устрій. Характерні риси і особливості для народів

скіфської держави. Грецькі і римські впливи на розвиток української

державності в скіфський період. Міграційні процеси народів на території

України в першій половині І тисячоліття н. е.

Слов’янський період розвитку української державності. Держава антів,

готів, дулібів та ін. Особливості їх суспільного і державного ладу.

Відродження військової демократії як переддержавного типу організації

суспільства. Утворення держави Русів і етапи її розвитку. Суспільна і

державна організація Київської Русі. Становлення феодальних відносин.

Феодальна і політична роздробленість держави Русів. Утворення нових

держав: Галицько-Волинського, Київського, Переяславського,

Чернігівського та інших князівств. Завоювання українських земель татаро-

монголами та їх вплив на державний лад українських князівств у другій

половині XIIIст.

Литовсько-польський період в українській історії державотворення.

Спільна боротьба українського і литовського народів проти татаро-монголів.

Включення земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства

Литовського і Речі Посполитої Польської. Соціально-політична організація

українського суспільства в XIV-XVIст. Політико-адміністративна залежність

історично українських територій від ряду інших європейських держав.

Боротьба українського народу проти поневолювачів. Виникнення

козацтва. Запорозька Січ: суспільно-політичний лад. Утворення української

держави – Війська Запорозького під проводом Б.Хмельницького, її

державно-політична і соціально-економічна організація. Занепад і ліквідація

козацько-гетьманської держави в другій половині XVIIIст. Причини і

наслідки.

Історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва

незалежної України. Еволюція українського державотворення в 1917-

1920рр.

Українці в період демократичної 1917р. революції в Російській

імперії.

Лютнева революція в Україні. Розгортання національно-визвольного

руху. Створення і діяльність української Центральної Ради. Всеукраїнський

Національний Конгрес. Селянські, військові та робітничі рухи. Прийняття

Центральною Радою І та ІІ універсалів.

Українська народна республіка. Жовтневі події в Україні. Проголошення

УНР (листопад 1917-квітень 1918рр.). Політика Центральної Ради М.

Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов. Війни Радянської Росії проти

УНР. Встановлення Радянської влади в Україні. Проголошення незалежності

України. Брестська угода. Перебування німецько-австрійських військ в

Україні. Ліквідація УНР.

Українська держава на чолі з Павлом Скоропадським (квітень-грудень

1918р.) Державний переворот 29 квітня 1918 року. Методи і стратегія

державного будівництва, внутрішня та зовнішня політика Павла

Скоропадського. Боротьба проти гетьманського режиму.

Боротьба за владу в Україні в 1919 році. Директорія. Встановлення

УНР, її державна система. Політика Директорії. Акт соборності України.

Друга війна РСФРР проти УНР. УСРР і політика воєнного комунізму.

Боротьба проти армії генерала Денікіна.

Заключний етап громадянської війни в Україні (кінець 1919-1921рр.)

Встановлення Радянської влади в Україні. Зміни в політиці

більшовиків. Становище УНР. Україна в радянсько-польській війні. Розгром

військ Врангеля. Останні спроби збройної боротьби проти більшовицької

влади, їх поразка.

Західноукраїнські землі в 1917-1918рр. Розвал Австро-Угорської імперії.

Становище східної Галичини. Західноукраїнська Народна Республіка. ЗУНР

після Акту Злуки з УНР. Буковина, Закарпаття. Окупація Західноукраїнських

земель Польщею, ліквідація державотворчих здобутків українців.

Основні наслідки боротьби українського народу за національно-

державне відродження в період 1917-1920рр.

Державотворчі процеси в Україні в радянський період, їх історичне

місце.

Процес формування та становлення радянської держави в Україні 1917-

1920рр. Прийняття ІІІ Всеукраїнським з’їздом Рад першої Конституції УСРР.

Національно-державне будівництво в 20-ті роки. Утворення союзу РСР та

входження до нього України. Союзний договір від 30 грудня 1922р., його

політична оцінка. Х. Раковський, Г. Петровський, М. Скрипник. Конституція

СРСР від 31 січня 1924р., права і реальний стан національних республік.

Утворення в жовтні 1924р. в складі УСРР Молдавської автономії.

Реформування адміністративно-територіального устрою УСРР в другій

половині 20-х – першій половині 30-х років. Перенесення столиці з Харкова

до Києва в січні 1934р. Прийняття нової Конституції УРСР в 1937р. Вступ