Контрольна робота - Боротьба скіфських племен проти перської навали

Подождите немного. Документ загружается.

Скіфській воїни

рельєфом та значними водними перешкодами. Звісно, що дальність денного

походу залежала від багатьох факторів: характеру місцевості, наявності

перешкод, лісів, доріг та їх стану, а також від пори року, способу пересування,

постачання військ, їх чисельності, обізнаності місцевості, протистояння

супротивника тощо. У даному випадку перси просувались у Скіфію улітку чи

на початку восени по степовій дуже перетнутій місцевості ярами та річковими

проймами, які були у великій кількості. Скіфські загони йдучи попереду

практично не залишали можливості для повноцінного харчування такої

величезної армії: знищували траву, отруювали воду, розполохували усю

живність для полювання.

Скіфи пересувались у кінному строю, їх не обтяжували обози. Добути

харчі для скіфського війська не складало великих перешкод – було вдосталь

трави, яку було потрібно знищувати, щоб вона не дісталась ворогу, була вода,

невелика кількість худоби для прожитку, допомагало також і мисливство. Їхня

військова мобільність була значно вища ніж у персів, це давало їм фору.

Скіфи заручилися підтримкою

союзників – народів, через землі яких

йшов торговий шлях скіфів на північний

схід і які, очевидно, мали загальні з

скіфами інтереси. Вони постійно

відступали перед персидським військом,

держачись на відстані денного походу – це

десь приблизно у 27 – 31 км. Персидські

війська ніби то перетинали вслід за ними

Дон і увійшли до землі савроматів. Дарій

нібито зробив там будівництво якихось

величезних стін проти скіфів. Але скіфи,

скориставшись цим, повернули назад і пішли в Скіфію. Нічні вилазки скіфів

завдавали чи мало клопоту для персів заморених денним переходом. Дарій знов

рушив в Скіфію, де наткнувся на основні сили, тоді як раніше він переслідував

тільки передові війська. Скіфи продовжували свою тактику і через землі сусідів

знов вивели Дарія до своїх західних меж. Дарій запропонував Іданфірсу або

вступити в битву, або дійти його з виявленням покірності. Іданфірс відповів,

що він веде свій звичний кочовий спосіб життя і битиметься тільки у випадку,

якщо Дарій знайде і поруйнує могили його предків. Проте скіфи постійно

турбували персів при фуражировках. Помітивши, нарешті, скрутне положення

персів, Іданфірс послав Дарію птаха, мишу, жабу і п'ять стріл. Значення дарів

полягало в загрозі: «Якщо ви, перси, не відлетите в небеса, перетворившись на

птахів, або не сховаєтеся в землю, подібно мишам, або не стрибнете в озеро,

перетворившись на жаб, то не повернетеся назад, будучи уражені цими

стрілами». З цього моменту ініціатива ведення дій переходить до рук Скіфів.

Скіфи в той же час спробували умовити іонійських греків, що охороняли міст

через Дунай для зворотної переправи персидських військ, піти на батьківщину

після 60-денного терміну, призначеного для очікування самим Дарієм. Скіфи

зібралися тим часом дати Дарію битву і вже вишикувалися для бою, але,

побачивши зайця, захопилися полюванням на нього. Дарій скористався цим і

відступив до моста на Дунай, віроломно залишивши слабких людей з війська в

Скіфії. Скіфи стали його переслідувати. Завдяки тому що греки зберегли

вірність умові, Дарій встиг врятуватися.

Ретельно розроблений план ведення бойових дій спрацював. Скіфи не

тільки вистояли, а й змусили ворога рятуватися втечею. Вдавшись до тактики

виснаження ворога, скіфам удалось перемогти величезну армію перського

володаря Дарія і заслужити славу непереможних воїнів.

Н Е ВД АЧ А П Е Р С І В

З самого початку брат Дарія не радив йти походом до Скіфії: «…на

людей, у которых вовсе нет городов. А он не послушался и в надежде покорить

скифов, которые всё-таки были кочевниками, и выступил в поход. Однако ему

пришлось возвращаться назад, потеряв много храбрых воинов из своего

войска». Окрім втрати воїнів персам було нанесено морального збитку.

Дарій І був впевнений у тому, що він великий та непереможний цар. По-

перш за все для перського війська були створені несприятливі умови:

обмеження в їжі (знищення рослинності та питної води), виснаження воїнів

денними переходами, набіги скіфів, які були скоєні зненацька. Також мало

значення те, що була незнайома місцевість, перетнута перешкодами. По-друге,

Дарій прийняв негласні умови ведення бою скіфами, йшов у них поводі. По-

третє, військо персів частково складалося з підвладних йому різноманітних

народів, котрим не була непотрібна війна. Крім того чисельне військо було

змішане: кіннота, піхота, обози – це значно перешкоджало мобільності та

маневреності.

Військо Дарію одержало багато перемог, але так і не змогло завоювати

скіфів. Не була досягнута основна мета походу. Північним кордонами держави

Дарія загрожували непереможні народи Скіфії та Савроматії.

Втім, ця невдача на завадила Дарію I включити причорноморських скіфів

до офіційного реєстру підвладних йому народів. [11]

Після вторгнення Дарія викликало у скіфів відповідний удар. Скіфські

війська вторгнулися у Фракію і дійшли до Херсонеса Фракійського

(Боспорській півострів), звідки від них біг тиран Мільтіад, майбутній

марафонський переможець. У прямий зв'язок з цим ставиться і спроба скіфів

зав'язати стосунки із спартанцями при царі Клеомені I. Ця подія відбулася в

дев'яностих роках V в. до н.е. і, звичайно, стояло в прямому зв'язку з

прагненням скіфів забезпечити себе від нових персидських посягань. Ці

стосунки — відгомін у той же час розвивалися міжнародних подій, що привели

до греко-персидських воєн. Як би там не було, союз цей не увінчався успіхом, а

між фракійськими племенами і скіфами почалися зіткнення.

Скіфія надійно укріпила своє положення. Було розроблено та

удосконалено абсолютно нову стратегію ведення бою з ворогом, який чисельно

значно перевищував.

В И С Н О В О К

Здесь был особой жизни опыт,

Особый дух, особый тон.

Здесь речь была как конский топот,

Как стук мечей, как копий звон.

Н. Заболоцкий

У розповідях на цю історичну істину нашарувалося, звичайно, немало

фантастичного. Але історичність факту в цілому безперечна.

Скіфо-перська війна стала одним з значущих та яскравих подій в історії

Скіфії. Слава о Скіфах як непереможному народу воїнів набагато довше

пережила їх самих.

Менш ніж за сто років, що пройшли від вторгнення Дарія до Геродота,

події обросли безліччю деталей і встигли спотворитися.

У цій контрольній роботі ми розглянули тему «Боротьба скіфських

племен проти перської навали». Було особливу увагу приділено протистоянню

варварських племен великій перській імперії. Були стисло розкрити причини

походу персів на Скіфію, склад та чисельність військ, хід та події самої війни

тощо.

У ході виконання роботи можна зробити висновок, що скіфи були дійсно

народом-воїном. Вони змогли перемогти таку чисельну армію, котра до походу

на них не знала поразки.

Література та джерела

1. Геродот. История в девяти книгах. – М., 1972, кн. IV

2. Граков Б.Н. «Скифы», научно-популярный очерк, издательство

Московского университета, 1971.

3. Дандамаев М.А., Луконин В.Г. культура и экономика древнего Ирана. –

М., 1977.

4. Дьяконов М.А. Иран при первых Ахменидах. – М., 1963

5. Е.В. Черненко. Скифо-Персидская война. К.: – Наукова думка, 1984.

6. История Древнего Востока. Под ред. В.И. Кузищина. – 2-е изд. – М.: Выс.

шк., 1988.

7. История Ирана. М., 1977

8. Источниковедение. История Древнего Востока. – М., 1984

9. Мазетти. Война Дария I со скифами. – ВДИ. 1982. № 3.

10. О.Д. Бойко, Історія України, Київ, 1999

11. О.П. Крижанівський, Історія Стародавнього Сходу, 2-е вид., К.: Либідь,

2002.

12. Разин Е.А. История военного искусства. – М, 1955. т 1

13. Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972