8 
споживачів,  види  ринків,  сегментування  ринку  збуту,  пози-
ціонування  товару  на  ринку,  маркетингові  дослідження, 
управління маркетингом, ємність ринку, частка та ніша рин-
ку,  співвідношення  попиту  та  пропозиції,  товар,  життєвий 
цикл  товару  на  ринку,  ціноутворення,  методи  розрахунку 
цін,  підходи  до  формування  цінової  політиці  підприємства, 
функціонально-вартісний  аналіз,  система  розподілу  товарів, 
методи та 
канали просування товару на ринок, система фор-
мування попиту та стимулювання збуту, стратегія та тактика 
функціонування підприємства у ринкових умовах, конкурен-
тоспроможність  товару,  конкурентоспроможність  підприєм-
ства, якість, імідж виробника та інші. 
Маркетинг як ринкова теорія керування бере початок у 1902 
р.,  коли  ряд  провідних  університетів  США  в  розклад  своїх  за-
нять  включили
  курс  лекцій  з  проблем  раціональної  організації 
товарообігу. 
У 1908 р. одна з комерційних  фірм почала  дослідження  ро-
боти, пов’язаної з маркетинговою діяльністю. 
В 1911 р. у великій компанії США склалося враження зміни 
в  організаційній  структурі  управління,  почали  функціонувати 
служби  маркетингу,  з’явилися  спроби  тлумачення  маркетингу 
як наукової дисципліни. 
У 1926 р. створена 
наукова організація викладачів маркети-
нгу і реклами, на базі якої в 1937 р. була заснована Американсь-
ка асоціація маркетингу. 
Однак  офіційне  становлення  маркетингу,  як  науки,  дату-
ється  початком 50-х  р.  ХХ  ст.,  коли  головною  особливістю 
існуючих  ринків  було  пріоритетне  становище  виробника  у 
відношенні  до  споживача.  Цей  тип  ринку  має  назву  ринку 
продавця
,  тобто  ситуація,  коли  продавець  або  виробник  має 
більш влади, ніж споживач або покупець і при цьому останній 
є більш активним діячем, що супроводжується перевищенням 
попиту  над  пропозицію.  Головна  мета  підприємства  при 
цьому — виробництво продукції, а потім вже здійснюється її 
реалізація,  тобто  має  місце  диктат  виробника,  і  ринок  стає 
дефіцитним. Таким 
чином, крупним  виробникам  немає сенсу 
займатися  інноваційною  діяльністю,  оновленням  виробницт-
ва, підвищенням якості продукції, що випускається, та розви-