55
8.10. Синхронізовані вимикачі
Ідея реалізації синхронізованих вимикачів базується на
використанні безструмової паузи електричної дуги змінного
струму. Якщо зробити розмикання контактів безпосередньо перед
проходженням струму через нуль і дуже швидко розвести їх на
відстань, що забезпечує достатню електричну міцність, то дуга
більше не загориться.
Створення синхронізованих вимикачів стримувалося двома
технічними труднощами. По-
перше, необхідний дуже точно
синхронізований пристрій, який подає керуючий імпульс на
вимкнення вимикача за 0,001...0,002
с до переходу струму через
нуль. По-друге, вимагається достатньо потужний швидкісний
привід, який може перемістити рухомий контакт масою в кілька
кілограмів на відстань кількох десятків сантиметрів за приблизно
такий же інтервал.
Запропонована велика кількість можливих способів та
конструктивних рішень синхронізованих вимикачів. Наприклад,
використання порохових зарядів, сполучення синхронізованого
пристрою з вакуумним
вимикачем та деякі інші рішення.
На рис. 8.15, а зображено функціональну схему
синхронізованого вимикача, розробленого в Японії, який
проходить випробування в експлуатації. Вимикач обладнано
індукційно – динамічним приводом, який складається з металевого
диска 6, жорстко з’єднаного з рухомим контактом 8, та нерухомої
котушки 7. Під час розряду конденсатора 10 на обмотку
котушки в
металевому диску індукується струм. Взаємодія струму,
індукованого в диску, зі струмом у котушці дозволяє одержати
короткочасно силу величиною до 10
4
...10
5
Н, що відштовхує диск.
Інформацію про величину струму в лінії пристрій синхронізації
одержує від трансформатора струму 1. Якщо поточне значення
струму перевищує задану величину, генератор, який входить у
пристрій синхронізації, починає виробляти синхроімпульси 11
(рис. 8.15, б), які випереджають на фіксовані інтервали моменти
переходу струму через нуль.
Після подачі на дозвільний
вхід пристрою синхронізації
команди РЗ ближчий наступний синхроімпульс проходить на
фотоімпульсне реле 3. Вироблений ним світловий імпульс