Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування

Подождите немного. Документ загружается.

Розё[л

€умаргге

п1д!ймання

зовн!гшн1х

генераторних

протя)кок

розрахову}оть

огляду

на найв!ддален|гш!

в|д

протя)кки м!сця

обробленот

поверхн|

(поверхг:|

а6 на

рис.3.13,

в)

| найблия<н!

до

не| м1сця

заготовки

(тонка

е).

Фтх<е, користу}очись

позначеннями

на

рис.

3.13, в мо)1{на

залистти:

!А11

}0**

0'.,^

(0'65

0'75) 16 +

€.

(3.2)

Беруни

до

уваги'

що

пергш1

зубц! протя)кки

працю}оть

зон| запоб!>кного

пром|:кку

€

1 в

пол|

допуск|в

на заготовку

16, тобто не

зав)кди

беруть

участь у

р!занн|,

!]одачу

на

зубець ! п1д|ймання

в!дпов1дно|

к1лькост[ пер1|]их

зубц|в мо){(на

приймати

на 20

оА

61льтлими,

н!я< прийнято

заг,шом

для

вс|с| протях(ки.

3. 2 ;

!{онсгпрукц![

зубц!в

Ёа

в!дм1ну в!д

внутр1гпн|х протяжок

пергший

зубець зовн|гшн!х

протя)коц

що

оброблятоть норнов|

поверхн1,

роблять

п!дсилено|

форми

(рис.

3.14)

буферний

зубець, оск!льки

зубець звичайно[

форми

часто викришусться

або ламасться п!д час

дотику

твердим

11]аром

скоринко!о'

що

покривас

ц!

поверхн1.

[|!дсилений

зубець

н;шива1оть

буферним,

в!н мас крок

1,5

рази

б!льгпий, н!х< крок

рет|]ти р!заль-

них зубц!в. !-{ер!дко

буферний

зубець споряд)1(а}оть

твердосплавною

пластиною.

.{ля

протягування попередньо

оброблених поверхонь

буферний

зубець не потр|бний

|1ергпий

остру)кковий

р1вець

зовн!гппт1х протя)коц

що

не маготь передньо}

напрямно|

або

взагал1

гладко|

частини,

роблять

в!дкрито|

форми

(рис.

3.14). Р1заль-

не

лезо пер1цих

зубц|в почина€ться

з самого торця

протя>кки або

на в!дстан! в!д

нього,

що

дор1внюс

половин!

рал!уса

дна

р[вшя.

Рцс. 3.!4.

Буфэерншй зубець

120

1ропаяэюкн

! випадку

д|лення

протяжки

на багато

посл!довно

розта1]1ованих

секц|й,

зубц| не

повинн1 перер|затися

м1сцями стик;в

секц!й,

як| проходять

по

дну

оструж-

кових

р!вц|в

через точку переходу

спинки зубця

заокруглення

дна

Р{а

к|нц| протяжки чи секц|[

не мо)кна

за]1и11]ати

ослаблен|

та неповн! зубц!,

оск|льки

вони

в!дколю}оться в процес|

термообробл}овання.

1ому

!х потр|бно

зр!зати

п1д час виготовлення

протя}(ки.

3убц!

протяжки з

прямол!н|йними

р|зальн|.{ми

лезами,

тобто протя)кки

для

оброблтовання

площин, виступ|в

р!вц1в

роблять

нахиленими. |1ротяя<ки

фасон-

ними лезами

р1дко

мають нахилен1 зубц|,

шо

диктусться

складн!стю

виготовлення'

корицванням

проф!лю шл!фувального

круга

Ёапрямок нахилу зубц!в

правий

чи л!вий

необх|дп-ло

вибирати таким,

щоб

бокова

складова сили

р!зання

була

скерована

на м1цн!шу частину

протягувано|

детал1'

якщо

це

немас значення,

то боковий

в|дтиск

повинен скеровуватись

на

)корстку частину

корпусу протя}(ки'

а не

на елементи закр!плення.

,{ля

зр!внова)кення

бокових

зусиль

на широких

протяжкац

що

|]рацюють

на

ун|версально-протя)кних

верстатах,

рекоменду}оть

застосовувати

блок

!з

двох

протя)кок з

двояко

нахиленими

суш|льними

чи вставними

зубцями.

! наб1рних

секц!йних

г1ротя)кках

необх|дно

дотримуватись

в|льного виходу

остружк!в

!з

р1вц!в

м!>к зубцями'

щоб

йому не зава)кш1и

сус1дн|

секц1];

регулюеться

це

вибором

правого

чтт л!вого нахилу зубця.

3убц!

зовн!гшн1х

протяжок

виконують

як суш!льними'

так 1

вставними.

,{ля

сул.{|льних зубц|в

рекомендують

застосовувати

основну

форму

остру)ккових

р|вц|в

Бставн| зубц| застосову}оть

для

великих

протя)кок з

великим

кроком

({

25 мм).

3акр!плення зубц!в

корпус!

може бути

таким,

як

для

!шпо!{кових протя)кок.

1-{1кавого

€ конструкц|я

закр1плення

вставних зубц1в

для

протя)коц

що

оброблятоть

блоки автомоб|льних

двигун|в

(рис.

3.15,

а). 3убц1

що

матоть

форму

пластинок,

закр!пляють

за

допомогою

плоских

клин[в

2, вставлених

разом

1з зубцями

трапец|йн! пази

корпусу й закр|плених

запоб!:кними

гвинтами3. Фск!льки

корпус

протя}кки виконаний

з чаву}{у'

то гвинти 3 закрунен!

в ста_лтев| гайки4.

3убц|

матоть однакову

висоту'

а |х потр!бне

п1д!ймання

А}: зд!йснютоть

розта1шуванням

опорних

г{лощин западин

на

р1зн1й

в1дстан!

в!д п!дотшви

протя)кк}1

1ака конструкц!я

спрощу€ загострення

протя)кки,

оск|льки

увесь

комплект зубц!в

загост!.)}о!оть

одночасно

та окремо

в1д корпусу.

[1!сля багатьох

перезагострень

по

задн!х

поверхнях

площини

перевертають.

.{ля

в|дновлення

вильоту зубц|в

!з корпу-

су застосовують

чотири

комплекти

п!дкладок

п!д пластини;

висота п!дкладок зб!ль-

шусться

!з

зменшенням

зубц1в.

121

Розё!п 3

а)

б)

Рттс.

] .5' Бспаавн1

убц!

!ля

тонного

регу]|}овання

висоти остан|{ього

зубця

'!ротя)!(ка

споряд)кена

спе1]|[шьним пристро€м (рис.3.15,

б).3убешь

1, виконаний

!з тверАого

сплаву' за-

кр1ллений

до

пла1-{ки

3 затискачем |".! гвинтаму|'

яка

мох(е пересуватись

корпус|

протяжки

4 клиг:оьп 5,

що

пересувасться

гвинтом

3овн|ллн| т1ро'гя'кки

забсзпе.[у!о1'ь

'гакож

5_ма кал[брувальгтими

зубт1ямтт,

як|

розтагшовують

гда

о/];:|[;| секг{1[

р|зальнимгт'

або

(в

наб1р*тих

г:ротя>кках)

вико[!ують

окремо!о секц!с:о'

[(роки,

розм1ри

р!вц1в

1 велг.:.лттна передн|х

кут|в на

кал!брувапьних

зубцях

так!

саш:1, як | на

р[затьнл.тх.

Белргчгтгта

з:]дг!ього кута кал|брува_]{ьних

зубц!в

т:ягас

|"з0'-2".

3.2.5. [[опсеренн1

перер!з,0 1па

0овакшгаш

Форма

поперечного перер!зу т!.гта

протя>кок

! секлд!й являс

собою пря[1с|

кутн]!к

(рис.3.16.

г) або трапец!ю (рис'

3.16'

д),

хоч в

окрем}{х в!1|тадках

застосовують

| складн1тш1

форми.

[[|ирина

г1ог1еречного

перер!зу

протяжски або

секц|[ 3'

дор|вн*ос

:ширин! 1э

обробл+овано| поверхн|

детат|

або

дещо

б!.пьша

[1ергша

умова'

тоб:'о

Б'':5

(рис.

3.16,

а),

дотриму€ться

тих випадках'

коли !1опе-

ренний

перер!з

протя)кки

(секц!|)

задовольня€

умов!'

пп|цност|'

або коли

зб1льгшен-

ню зава)кають

сус!дн! сек:{!|. Б

ус!х

|дттли.ч

випадках потр[блло

старатись

зб|льш-лити

в'. оск!льки

воно спр||яс::!дв:;щенню

>корсткост!

та покра|цанн:о

ст|йкост!

протя)кки

(або

секц!}) в

робот!.

Бансано'

щоб

тлирг.:на

поперечного

г:ерер!зу 8,, не

бу.лта

пленш;ото,

н!;к 12

15 ь,:м.

Бптсота по|!еречного

перер!зу зовн1:шн!х

протя)кок 1

секц1р"г }{, не

пови!1}{а

бути ме;-ггшою,

н!>к 20-25

мм

(рис.3.16).

[1рит:т}-|ята

вис0та, вира)кена

в числах'

]22

[/роптяэккн

Ра:с. 3. ]6. €хе-цсс;

по]1ере|!н1.!х

пс'рер!з!в пРоп1яэюок

кратних

2 зи 5, стосуеться

останн!х

(кал|брувальних)

зубт1!в.

8исота пертших зуб-

ц1в,

оневидно'

буле

менша в!д

висотт: останн|х

на величину

сумарного

п|д|ймання.

протяжц| з

пар€ш!ельним

розта|]]уван1-1я]\,|

дек1лькох

секц!й

найвиш{а з

них

повинна мати заокруглений

розм!р.

|[оперенний

перер1з

протяжки

(секц|1)

перев1ряготь

на

м|цн!сть,

при

цьому

мо)кна використати

т!

умови,

як1 встановлен!

для

внутр|гшн!х протяжок.

(р|м

того,

необх!дно забезпечити

мохслив|сть

розм!щення

протяжки

р!шом

з корпусом

на

полозках

зовн!гпньо-протяж|{ого

верстата

або гарантований

]1 прох|д кр!зь отв1р

стол!

горизонтально-протя)кного

верста'га.

1!ло протя>кки

(секц|!)

боку опорно|

площини мас

поздовя(н|

фаски

мм п1д кутом

45".

Б|дстань

)1 в|д

пер11]ого

до

останнього

зубця

як

суш!льниь

так !

зб|рних

зовн|гпн1х

протя)кках,

що

прац}о!оть

на зовн|шньо-протяжних

верстатах'

повинна

задовольняти

таку

умову

{рис'

3.11):

'1<!с

-(у_!/+20мм),

Ае

найб|льтший

х!д

;-толозк1в 1

протя>кного

верстата; !

в!дстагть

в!д стола

до

пер11-!ого зубця

протяхски;

${'

в[дстаъ:ь

в!д стола

до

нижнього

кра}о протягувано}

поверхн

(визнанасться

ко нструкц!сго

протяжного

ристрого).

)/мова

(3.3)

перелбачас

вих!д оста!{нього

зубця

протя}кки

3а ме>к! оброблго

вано| поверхн!

щонайптенше

на 20 мм.

Б!дстань !

вгтбирають

тако}о'

щоб

пертший зубець

протя)кки

розта11]овувався

вище

вх1дного торця

детал1

(шонаймен:ле

на

20 мм).

1од!

!>[+\[+20мм,

де

дов}(ина

протягувано[

поверхн!,

мм.

3агальна

дов}кина

протя)кк1'1

[-,, не

повинна бути б|льгшого,

н|>к

дов>кина

полозк!в 1;

разом

тим протяжка

не пов||нна

виходи'г|1 за

|х верхн|й

край,

що

визначасться

умовою

<Ё.

-!+тм1,

12з

Розё!.т

Ае

Ёс

найвище

положення

верхнього

краю

полозк|в

над

столом

(рис.3.|7);

\[1

в1дстань

в!д перед-

нього

кра!о

протяжки

(корпусу)

до

пер|шого

зубця; !1

вибирають конструк-

тивно.

3.шежно

в!д способу

закр!пленгш

секц!й

на корпус!.

3агальна

довж||на

зовн1гшн!х

протяжок,

як!

працю1оть на

гори-

зонтш1ьно-протя}(них

верстатах'

повин-

на

задовольняти

умови'

встановлен|

для

дов}кини

внутр|шн!х

протяжок

(табл.3.9).

Рцс. 3. !7.

[с;вл<з:л:а

зовт.у!т:сту!х 11роп1я:.цсок

|а(;'псаця 1.9

6. 3акр1пле!|ня

секц'й

3акр1т'тляють секп{![

до

корпус|в наклад1{их

| наб1рнттх

протя)кок гвинтами'

клинам

и' накладкам1{ тощо.

[

ранг:н*п|

довж|!ни

протя)!{ок'

мп{

[!роз'яжки.

оброблюван1 в

шентрах

в|д \2

15ло

г1онад

|5до20

понад

до25

понад

до30

понад

до

пог:ад 50

1 б1льтше

|,,

-""

700 800 1000

1200 1 300 1 500

[]лоск| та п;понков! протяжки

йентпий

розм!р

поперечного

перер|зу

протяжки

в!д

5до8

понад

8до 12

понад

до

п0над

ло22

понад

!,.'* 500 150 1000

1200 | 300

1500

\24

1ропаяэккш

Ёайкомпактн11].|а

конструкц|я

корпусу

забезпечусться

гвинтами'

як!

щодо

протя}(ки

можна

розта1шовувати

зверху'

знизу

боку

п!дошви

(рис.

1 8).

закр1пленням

секц|и

тобто з

боку зубц|в,

нА/нА

'шмш

Р ат с' 3'

] 8. 3 акр

!п'п ен

ня с екц

!й ?в1!!1п1

а,|'!

Розм|щення

гвинт|в

зверху

в к!нцях

секц|й

або накладних

протя)кок

(рис.

3.18,

а)

використову}оть

для

широких

масивних

в!дносно

недовгих

протя)кок

@ Ф

Ф [||||

-6-

125

Роз0!.п

Анатлог|чнил7

спос[б

закр|п']ен!'{я,

а.'|е

розта11-|уванням

гвинт;в

вздовж

пр'..

тя)кки

(рис.3-|8,

б) викорис'говуютьд.,1я

протя)кок

!секц!й,

коли

гви!.!ти

невдасться

розм!ст:ати

знизу.

|?ого

мо>кна

застосуват],!

для

зубц!в

велик1{м

кроком'

де

можна

розм!стлати

головки

гвинт|в

пт!ж

зубцям

и, або

в крайтньому

випадку'

перер!зати

гн|здом

п!д

головк,м

не

б|льпше

одного

зубця

на

ко>книг:!

гв!{[{т.

Розташування

гвин.:-!в

знизу

у'опленим!т

корпус!

головками

(р;:с.

3.18,

г)

с найпрост|ш:им

| тшироко

використовуваг!и1\4

зовн!гпн1х

протя)ккац

забезпенугони

високу

м!цн!сть

закр!плення.

Розм!щення

гвинт|в

одночасно

двох

бок!в

(рис.3'18,

д,

с' >к)

використо-

вують

для

одно-

двостороттн!х протяжок

секц!й,

що

встановлюк)ть

зовн1шн!

або

внутр!шлн!

кути

корптс|в.

!_винти

для

закр!плен|{я

ма[оть

перев&кно

цил!нд_

ринн!

головк;т

з внутр!гпн|м

шестигра[[н!{ко]\{.

!ля

глро''яжок

! секл{!й

зав|!!ирш]к1{

до

птм

д(-)статньо одного

ряду

р|зевих

отвор|:*.

3!дсгань

в!д

кра:о

пготяжки

секц!1

до

пер|шого

р|зевого

отвору

1":

20 ьпм,

а в!71стагть

м|>к

рс-:што:о

отвор|в

]50

мм

(пропорц!г-тно

до дов-

жини

протят<к:':).

Розм!р|!'

ш(о

в!|зна1|а1оть

поло)кен}]я

отвор!в,

потр!бно

простав-

ляти

в!д

одн!с|

ба,тзи.

зс.>к1-тсма

в!/1

за]1тлього

торця

протяжк',1

чрт

секц!1.

3акр!п.пення

секц!|

до

к<)рпус!гз

за

д()|!()\4огс:г:о

к'';т':гт|в

викор|1стову}оть

тих

в!,1падках,

!.:0л!1

застосуван}ля

гвгтнт|в

}{смо)к'|1!вс,

[|!}|1ри!(.,|[ц'

тонких

|!ротя)кок (рис.

3.19,

а)

або

коли

за виробнингтх

умов

ггаб|рг!у

г1ро.г'!жку

регулю}оть

безпосередньо

на

протя)к_

ному

верстат1

(рт;с.

з. !9,

б).

а)

б)

Рпс'

3' /9.

.3а:;р!:т.тс';ст:я

ссь.'а1!й

к.71!]!а.|!!!

3акр|плегтптя

цгп;т!ндри.:нгтх

! нап!вцил1н.црттнних

секц|г!.

часто

використо-

вуваних

зовн!гшн!х

протяжках

для

оброблення

кривол|н!йних

поверхонь

на

головках

| критлках

гшатун|в

! :тод|бних

до

н]{х

дет:ше|-1,

пок.шаь!о

на

рис.

3.20.

2о' г{,

\26

[/роптяэюкн

7у//%/;

Рцс. 3.20' [7рнсёнання а/сал!н0ршнншт секц}й ёо корпусу

!з

цього

рисунка

видно,

що цил!ндричн|

секц!] закр!плятоть

до

корпус|в

протяжок

за

допомогото

ст|йок,

що

ма}оть нап1вкругл| с!дла.

€екц|| опира:оться

гладкими

цапфами

на г(! с|дла та притиска}оться

до

них гви!-!тами.

9 коэкн1й

цапф|

передбанено по

два

отвори п1д головки гвинт!в

для

закр|пленнщ

щоб

п!сля

зногцен-

ня

одн!с| сторони секц!ю

можна було перевернути

та

прац|овати

другою

стороно}о.

,(ля

сприйняття поздов>кньо|

сили протягування застосову}оть

упорщ

як!

встановл!оють

в к!нц! корпусу'

ззаду останньо|

секц!] ч{{ групи

секц|й. 1(|нцев!

упори

перев')кно мають

фор'у

призматичних бруск|в- шпонок' як|

розтатпову}оть

прямокут[!их

пазах, прор|заних впоперек

усього

корпусу. 1ак|

упори

назива}оть

довг}1ми

вр!зними |

присднують

до

корпусу

двома

гвинтами.

(оротк|

вр|зн!

упори

розта11]ову1оть

з одного боку

корпуоу та

застосову}оть

випацках'

коли

форма

детал|

не

дас

змоги використати

довг|.

Розм|ри поперечного

перер!зу вр1зних

упор|в

(гширина

20 мм | висота 25 мм) перев|ряють

розрахун-

ком на м|цн!сть.

Рееулуоватуг;я

секц!й. €екц[| глаб|рнттх протя)к0к

регул}о!оть

для

отримання

необх1дних

розм|р!в

складного проф1лю,

оброблгованого

окремих

д!лянках.

Регу_

лю!оть секц||

таких

випадках:

п|д час

сш1адання на корпус! нового комплекту секц!й,

в|дносн!

розм!ри

яких

п!д час виготовлення в€т>кко

дотримати

внасл|док

ма1их

допуск|в

на

оброблпо

ваний

проф|ль

детал1;

процес|

експлуатац1| протя>кок' коли пору1пене

сп!вв]дногпення

м!ж

розм!рашти

окремих

секц!й або зментпена висота зубц!в.

3.2.7. Бшб!р

мапер!шлу 0ля

торопоя}кок

[1ротя>кки виготовляють

лерева)кно

!нструментальних

ста_ллей

легованих

та

швидкор|зальних.

Биб1р т|с| чи 1ншо| марки !нструментально|

стал! визначае

!21

Розё!л

найв0клив!|ш|

властивост|

протяжок

процес|

експлуатац|!,

зокрема:

ст!йк!сть'

здатн1сть

збер1гати

необх!дну

точн!сть

розм!р1в

обробл+ованих

поверхонь

протягом

досить

довгого

насу;

м!:1н!сть

умовах

складного

навант;т>кення;

продуктивн|сть

оброблтовання

тощо.

{нколр:

протях(ками

оброблятоть

матер!али

з тверА|стго

ло

нкс.

!се

це

висувас

до

мат'ер!а.лту

цих

|нструмент!в

врпсок]

вимоги.

-9кнайпов-

н!гше

в1дпов!дас

цим

вимогам

швидкор|зальна

ст€ш!ь.

|!роте

деяких

випадках

для

виготовлення

протя)кок

для

лр!бносер!йного

та

одиничного

виробництва

застосовують

легован1

!нструментальн!

стал!

марок

9хвг'

хвг,

хг, як!

задовольняють

б1льгшу частину

вимоц

пов'язаних

з експлуата-

ц[его

протях<ок

цих

умовах.9

табл.3.10

наведен1

загапьн|

рекомендац||

щодо

вибору

марок

стал!

для

протя)кок

з.ше)кно в!д

оброблюваного

матер1алу

та

склад-

ност|

протягуваних

поверхонь.

7аблшця

1.10

йарки

сталей

д'г|я

виготовлення

протя)кок

Фбробллован

и и"т матер1ал

|[ротяжки

для

простих

поверхонь

(шил|нлрин-

них,

плоских'

шлпонкових

тощо)

|[ротяжки

для

склад-

них

поверхонь

(тшл!цьов|,

квадратн|,

фасонн!

тошо)

8углецев1

та легован|

конструк_

ц!йн|

стал1

тверлост|

Ё8

240

-25о,

переважно

в гаряче-

вальцьованому,

в1Апаленому

та

нормал|зованому

стан!: кольоров!

мет;ши;

чавун

твердостп

ЁБ

220

Р9

9хвг

хвг

хг

Р9

9хвг

хвг

-|]егован1

консрукц!

й пт! стал!

в термообробленому

стан!

(переважно

п|сля

гартування

й високого

в!дпуску)

тверАост!

нв

240

302; легован|

та

швилкор!зал

ьн| !нструментальн!

стал! п!сля

в!дпалу;

тверАий

навун

Ё8

220

Р|8

хвг

Р18

Р9

-[|егован

| 1нструментальн1

стал!

термообробленому

стан1

(гарту-

вання

й в|лпуск)

тверл!стю

Ё!Б

>300;

нержав!йн!

стал!

Р18

Р9

Р18

)(аром!шн1

стал|

та ст1лав1.1;

титанов!

сплави

х12м

Р9Ф5

\28

1ропая:эюксс

Бтасоколегован1 ш:арки

|нструменталь!-1[.[х ст:шей' зокрема п.:видкор|зш|ьниь

доц!льно

застосовувати

для

протят{ок,

до

яких

ставляться п!двищен1 вимоги

щодо

ст!йкост!

та

точност!

розм!р!в

за

умов

великих поверхонь тертя

(др!бногпл!цьов!

протях<ки). зовн!шнього ||ротяг),вання.

де

!::струме|!т працюс

в|дносно в||сокими

!;видкостями

р!зання

| подачело

по чорно!]||*

'',-р*й'к

п|д час оброблювання

,лавун!в,

як! гцвидко випрацьовують

протя)кки.

метою економ!| гшвидкор!зально|

стал1 внутр|шн| протях<ки

виготовля|оть

приварен|.'ь,1и

хвос1овиками |з

конструк-

ц1йно|

стац|

40{.

,{о

великих

протя)к()к

хвостов!.|к г|р|!сдну}оть за

допомогото

р|з!.

?верА!сть вс!х зубш!в

протя)кок, вигот'овлен!]х з легованих !нструментаг|ьних

сталей' повинна

сягати

64 ЁР€, а зубц|в'

вг1кона}{их !з ш-:видкор!зальнт:х

сталей,

62_ 65 нкс. {востов!

част!1ни протя}(ок

оброб.г:яготь

до

твердост!

50 |[&(, оск!льки

вон],!

т'г!ддаються

вел}!ким м!сцевим напруженням. 1верд!сть

гтередньо}

напрямно|

та гшийки повинн! мати пром|>кну величину'

що

пост]упово

змен|1;усться

в1д зубця

до

хвостовика Бс! прот'я)кки'

виготовлен!

з легованих

|нструп,тетттальних стацей' .хромулоть,

що

сг!р|.тяс

п!двищенню ]х

ст!йкост|

г-та

100

0%.

1овщина

хромованого !]]ару

досягас

5 шдкшт' Реобх|дно

уникат|1

над-

м|рного в|дкладання хрому на

р|за;тьгт::х

лезак як::й може в!дшаровуватись |

р|зко

пог|ршувати

роботу

протя)кки.

[}ротя>кки 1з

гпвидкор!запь{{их сталей з.;!егка п1ддатоть

ц!ануваннц що

забез-

гте.тус п|двгтщення :! ст|йкост| в

дек!лька

раз|в,

особл1,|во

виладку

робо'ги

з тонки-

м|{

остру)кками.

1-верл1 сплави

р!зко

п1двищують ст|йк|сть протяжок. проте внасл!док

складност!

в|!г0товлсння склад}|их

р|заль:::лх

.,[ез

'}11с

!ос()ву!оться в!д:тостпо

р!лкц

перев:ркно

для

|шпонкових протя)кок' а 1'акож

д.,!я

пл0ск!!\ | :;ро''л'я>кок

для

оброблло_

вання

навун!в.

Буглецев1 |нструмент'альн! стал! у10А ! 912А заст'осовують

для

протя)кок

р!д:<о.

них в::робляють нескладпл! та коротк!

р!зальн|

пРотя)(ки

та про!1]ивки.

п 1ддаго,т и |х хромуваннто.

(орпусг:

та плити складен1{х протя)|(ок в|!готовляють !з вуглецевих ко}{ст-

рукш|Ё':них

сталей 15

(з

цементац|сю

та

гартуванням). 45

! 50

вони можуть

бути вилит:ами 1з с!рих та модиф|кова!.|1,1х

!!авун!в.

|[!понки та

упори

виготовляють

|з стал! 15 п|сля

цештента:{!|

та гартування

(Ё&€

50).

!ля

гштифт1в'

регул!вних

клр:нц1в, хвостовик|в ! гвгг:дт|в

для

закр1г:л}овання застосовують стал1

40'

45 | 40х,

термооброблеп-т|

до

тверАос'г135

40 г|кс.

\29