Кукурудза С.І. Біогеографія. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

С. І. Кукурудза

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2000

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

СІ. Кукурудза

БІОГЕОГРАФІЯ

Лабораторний практикум

для студентів географічниих факультетів університетів

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2000

УДК 574

Кукурудза СІ.

Біогеографія. Лабораторний практикум: 2-ге вид., перероблене і

доповнене. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000.-

118 с.

У практикумі наведено лабораторні роботи біогеографічного та

екскурсійно-пізнавального змісту. Виконання цих робіт дасть змогу

студентам правильно зрозуміти взаємозв'язок між живими організмами і

середовищем їхнього існування, закономірності поширення та

приуроченість до певних біотопів, трофічну залежність між організмами

та особливості формування біоценозів. Лабораторні роботи

проілюстровані оригінальними й запозиченими рисунками та

картосхемами. Це сприятиме не тільки засвоєнню назв і територіальної

приуроченості рослин і тварин, а й пізнанню їхнього зовнішнього вигляду

та систематичної належності.

Для студентів географічних факультетів університетів; може бути

корисним для студентів біологічних та екологічних спеціальностей,

учителів середніх шкіл, гімназій і коледжів. •

Рецензенти: д-р біол. наук, проф. С.М.Стойко /І-т екології Карпат/

, канд. географ, наук, проф. С.В.Трохимчук (ЛНУ імені Івана Франка).

Редактор М.М. Мартиняк

О Кукурудза С.І., 2000

ПЕРЕДМОВА

Після опублікування лабораторного практикуму з курсу " Біо-

географія з основами екології" минуло десять років. За цей час вийшли

цікаві праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені біогеографії

суходолу та Світового океану, а також окремим регіонам, зокрема, біо-

географічному районуванню України. Ми вважали за потрібне ознайо-

мити з цими працями студентів.

Актуально, що невід'ємною складовою частиною підготовки спе-

ціалістів-географів є формування в них правильного уявлення про живі

організми,- важливі компоненті природних ландшафтів. Знання законо-

мірностей виникненння, еволюції та поширення як окремих видів (родів,

родин тощо) організмів, так і їхніх угруповань (біоценозів) дає "Біо-

географія".

Цей курс на географічному факультеті читають 64 год. З них 32 год.

відведено для лабораторних занять. Завдання лабораторних робіт -

закріплення лекційного матеріалу, а також опрацювання спеціальних тем.

З огляду на те, що студенти-географи повинні знати біологічні поняття, а

так як в їхніх навчальних планах інших біологічних дисциплін нема, та ми

вважали за потрібне ввести в лабораторний практикум такі теми, як

"Будова, функції та розмноження клітин.Типи тканин", "Морфологічна

будова рослин та їхніх органів", "Методика визначення рослин", за-

своєння яких особливо необхідне для ведення самостійних польових еко-

лого-географічних досліджень. З цієї ж причини введена тема "Вивчення

латинських назв рослин і тварин", що з ними географу доводиться стикатися

майже в усіх курсах фізико-географічного циклу.

Лабораторний практикум розділено на три частини: біологічну-

з наведеними вище темами, географічну, у якій розглянуто теми про

ареали рослин і тварин, флористичне, фауністичне та біогеографічне

районування суходолу загалом і території України зокрема, біоми Землі,

біогеографічне районування й екологічне зонування вод Світового океану,

та екскурсійну, присвячену вивченню фауни і флори на музейних

експонатах і живих рослинах Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка.

Структура лабораторних робіт передбачає назву і короткий вступ

до теми, завдання та його пояснення, список рекомендованої літератури і

контрольні запитання для самоперевірки. Такий методичний підхід дає

змогу студентам пригадати теоретичний матеріал, раціонально вико-

ристати аудиторні заняття і час, призначений для самостійної роботи.

У процесі підготовки практикуму автор з вдячністю врахував

зауваження докторів біологічних наук, професорів С.О.Волгіна і Й.В.Ца-

рика, рецензентів професорів С.М.Стойка та С.В.Трохимчука та колег з

кафедри раціонального використання природних ресурсів І охорони

природи Львівського національного університету імені Івана Франка.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема: Вивчення латинських назв рослин і тварин

Усі відомі науці види живих організмів мають назви латинською

мовою. Це потрібно для їхнього однозначного розуміння дослідниками з

різних країн. Латинська назва переважно складається з двох слів, перше з

яких означає рід, до якого належить організм, А друге - вид. Назви деяких

організмів (головному тварин) складаються з трьох слів, останнє з яких

найчастіше відображає регіональну приуроченість виду (підвид). Прізвище

у латинській назві або його початкова літера означають, що саме цей учений

першим увів даний вид у наукову номенклатуру.

Завдання перше: вивчити основні правила вимови латинських літер,

складів І слів.

Пояснення. Вимова голосних. Літери А, е, і, о в усіх випадках

вимовляють як українські а, Е, і, о. Ваіікз Гга§і1І5 (салікс фрагіліс) - верба

ламка; ВеШІа репйиіа (бетула пендула) - береза звисла; Ріса ріса (піка

піка) - сорока; Ьохзосіоп аГгісапиз (локсодон афріканус) - слон

африканський.

Літеру '} на початку слова перед голосними і в середині слова між

двома голосними вимовляють як Й: Іипірегиз заЬіпа (юніперус сабіна) -

яловець козачий; Рагш тщот (парус майор) - синиця велика.

Літеру и в більшості випадків вимовляють як у: ІЛтіса игеш (уртіка

уренс) - кропива жалка; однак після § і в поєднанні п§и, перед голосною -

як в: Е§ИІ5ЕГИТ ргаїепзе (еквізетум пратензе) - хвощ лучний; Оепіагіа

§№Іп§ШЕІО1ІА (дентарія квінквефоліа) - зубниця п'ятилиста.

Літеру у завжди вимовляють як і: Нурегісит регГогаШт (гіперікум

перфоратум) - звіробій звичайний.

Монофтонги (поєднання голосних букв латинського алфавіту, які

вимовлять як один звук), наприклад, ае читаються як Е; ое - як е. Якщо в

сполученнях ае, ое, над Е стоїть двокрапка (ае, ое), то ці голосні читають

окремо: аег (аер) - повітря.

Дифтонги (поєднання голосних букв латинського алфавіту, що

означають два звуки, з яких другий є коротким і не утворює окремого

складу) аи читають як ау, еи - як еу.

Вимова приголосних. Більшість приголосних у латинській

мові вимовляють так само, як і в українській. Пояснення потребують лише

такі літери:

Літеру

с перед е, і, у, ае, ое вимовляють як ц:

СЄГУШ

еіарпиз (цервус

елафус) - олень благородний; перед приголосними, у кінці слова та в решті

випадків - як к: Сісопіа сісопіа (ціконіа ціконіа) - лелека білий; 8ііра

исгаіпіса (стіпа україніка) - ковила українська.

Літеру Ь у більшості випадків вимовляють як українське г:

Ніегасіит ргосегит (гіраціум процерум) - нечуйвітер високий. В

сполученнях гп і іЬ Ь не вимовляють і читають, відповідно, як р і т: НеІіапіЬиз

аппищ (геліантус аннуус) - соняшник звичайний; сЬ вимовляють як х: Апаз

рІаіугЬупсЬоз (анас платірінхос) - крижень; рЬ у більшості випадків - як ф:

РЬоса уішііпа (фока вітуліна) - тюлень звичайний; зсЬ читають як ш: Мііуиз

когзсЬип (мільвус коршун) - шуліка чорний.

Літеру 1 вимовляють як л, іноді м'яко - як ль, однак така вимова не

відповідає античній.

Літеру з найчастіше вимовляють як с: Резіиса гиЬга (фестука руб-

ра) - костриця червона; а якщо вона є між двома голосними, або голосною

і приголосною т, п, х, - то як з: Візоп Ьопазиз (бізон боназус) - зубр.

Літеру ц завжди пишуть з літерою и, тобто ци, і вимовляють як кв:

Оиегсиз гоЬиг (кверкус робур) - дуб звичайний.

Літеру х у всіх випадках читають як кс: 8ахіГга§а саграііса

(саксіфрага карпатіка) - ломикамінь карпатський.

Наголос у латинських словах. Наголос у ла-

тинській мові падає на другий або третій склад від кінця слова і ніколи не

падає на останній. Якщо слово двоскладове, то наголос буде на першому

складі. У словах, що мають три і більше складів, наголос падає на склад

другий від кінця слова, якщо він довгий, тобто закінчується голосною, і на

третій від кінця, - якщо склад короткий, тобто закінчується приголосною.

Завдання друге:_вивчити напам'ять такий мінімум латинських назв рослин

і тварин.

Пояснення. На лабораторному занятті студенти вивчають правила вимови

літер, складів і слів та вчаться читати назви латинською мовою. Напам'ять

назви вчать вдома і називають викладачеві по 25 слів на черговому занятті.

РОСЛИНИ

Номер

Українська назва

Латинська назва

за пор.

Анемона дібровна

Апетопа петогоза

Бавовник травистий

Ооззуріит ЬегЬасеит

Барвінок великий Уіпса та_]ог

Біла акація

КоЬіша рзеисіоасасіа

Біловус стиснутий Кагаиз зїгісіа

Білотка альпійська (едельвейс) Ьеоторосііит аїрілшп

Бруслина бородавчата

Еиопутиз уеггисоза

Брусниця

Уассіпіит уШз-ісіаеа '

Бук звичайний

Ра§из зііуаііса

Буркун лікарський МеШоШз оШсіпаІіз

Васильки справжні

Осітит Ьазіїісит

Ведмеже вухо

УегЬазсит тарзиз .

Верес звичайний

Саііипа уи1§агіз

Виноград справжній

Уійз уіпіґега

Вишня степова

Сегазиз ігшісоза

Вільха клейка, або чорна Аіпиз §1шіпоза

Волошка синя

Сепіаигеа суапиз

Вороняче око звичайне

Рагіз яиаагііоііа

Гвоздика дельтовидна Оіашпиз (іеііоідез

Горіх волоський Іи§1апз ге§іа

Горох польовий

Різит заїіуит

Граб звичайний Сагріпиз Ьеіиіиз

23 Гречка звичайна

Ра§орігит за§і1атт

24 Грицики звичайні Сарзеїіа Ьигза-разгогіз

25 Груша звичайна Ругиз соттипіз

Грястиця збірна БасТуНз §1отегаІа

Дзвоники високі

Сатрапиіа еіаііог

Дріоптеріс (щитник) чоловічий

Огуоріегіз ШНх-таз

29 Жито посівне

Зесаіе сегеаіе

ЗО

Жовтець їдкий

Катшсиїиз асег

Кавун звичайний

Сіггишз уи1§агіз

Калина звичайна

УіЬитит ориіиз

Картопля

Зоїапит шЬегозит

34 Квасениця звичайна

Охаїіз асеїозеїа

35 Клен гостролистий

Асег рІаіапоШез

Конвалія звичайна

Сопуаіагіа таіаііз

Копитняк європейський Азагат еигореит

Кукурудза звичайна

/еа тауз

Купина лікарська

Ро1у§опашт оШсіаІе

Лавр благородний Ьаигиз поЬШз

42 Лепеха звичайна

Асогиз саіатиз

43 Липа серцелиста

Тіїіа согсіаїа

Ліщина звичайна

Согуїш ауеііапа

Лядвенець рогатий

Ьоіиз согпісиїашз

46 Льон жовтий

ЬІПШГІ Йауит

Мак польовий

Рарауег аг§етопа

48 Малина

Клтиз ісіаеиз

Медунка лікарська

Риїтопагіа оШсіпаІіз

Мітлиця біла

Ацгозііз аІЬа

Модрина європейська

Ьагіх аесісіиа

52 Молочай лозяний

ЕирпогЬіа уігцаїа

М'ята польова .

Мепіпа агуепзіз

Незабудка болотна

Муозоїіз раїизігіз

Овес посівний

Ауепа заїїуа

56 Осока струнка

Сагех §гасі1із

Осика

Рориіиз ігетиіа

Осот польовий

Сігзіит агуепзе

Пирій повзучий

А^горугит герепз

Підмаренник запашний

Саііит осІогаШт

Подорожник великий

Р1ата§о та]ог

Полин гіркий

Агіетізіа аЬзіпІпіит

Проліска дволиста

8сі11а Ьіґоііа

Просо посівне

Рапісит тіїіасеит

Пшениця тверда

Тгійсит сіигат

Ромашка лікарська

Маиїсагіа спатотШа

Ситник жаб'ячий

Ішісиз Ьи&тіиз

Смерека європейська

Рісеа аЬіез

Сосна звичайна

Ріпиз зуіуезїгіз

70 Суниці лісові

Рга§агіа уезса

Терен звичайний

Ргипиз зріпоза

Тимофіївка лучна

РЬІеит ргаіепзе

73 Тис ягідний

Тахиз Ьассаіа

Тополя пірамідальна

Рориіиз рутатіааііз

75 Троянда біла

Коза аІЬа

. 76

Тютюн справжній

Кісоїіапа ІаЬасит.

Фіалка запашна

Уіоіа осіогаїа

Цибуля городня

АНіит сера

Чебрець подільський

ТЬутиз росЗоПсиз

Чорнобривці розлогі

Та§е1ез райііа

81 Шавлія лучна

8аМа ргаїепзіз

82 Шипшина польова

Коза а§гез1із

83 Щавель кислий

Китех асеїоза

Яблуня садова

Маїиз дотезііса

85 Ялиця біла

АЬіез аІЬа

86 Ячмінь звичайний

Ногаеит уи1§аге

87 Ясен звичайний Ргахіпиз ехсеїзіог

ТВАРИНИ

А. С с а в ц і

Баран архар

ОУІЗ аттоп

Білка звичайна

8сіишз уи1§агіз

Бобер річковий Сазіог ЯЬег

4 Ведмідь білий

№зиз тагітгшз

Ведмідь бурий Цгзиз агсгоз

Вечірниця руда Мусїаіиз посшіа

7 Вовк

Сапіз Іириз

8 Горила

Оогіїїа §огі11а

9 Дельфін афаліна

Тигзіорз Ігипсаіиз

10 Жирафа

Оігаіїа ^ігайа

11 Заєць русак

Ьериз еигораеиз

їжак звичайний Егіпасеиз еигораеиз

13 Кабан дикий

8из зсгоґа

Кінь домашній

Е^ииз саЬаІиз

Кіт лісовий

Реііз ЗІІУЄЗІГІЗ

Кит голубий

Веіаепоріега тизсиїиз

Коза домашня

Сарга пігсиз

Козуля

Саргеоіиз саргеоіиз

Кріт звичайний Таїра еигораеа

20 Лев

Рапіега Іео

21 Лисиця

Уиірез уиірез

22 Лось

Аісез аісез

23 Миша домашня

Миз тизсиїиз >

24 Носоріг дворогий

КЬіпосешз Ьісогпіз

25 Ондатра

Опсіаїга сіЬетісиз

26 Тигр

Раїгіега 1і§гіз

Ховрах крапчастий Сіїеііиз зизіісиз

28 Шимпанзе

Апйігорорітесиз їго§1о(іуІез

ЩУР

Кайиз гатдз

Б. П т а х и

|Беркут

1 А^ш1а спгузаетз

31 Ворона сіра

СОГУШ

согпіх

Глухар

Теґхао иго§а11из

33 Голуб сизий

СоІшпЬа Ііуіа

Горобець хатній

Раззег сіотезіісиз

35 Гуска сіра

Ашег апзег

Дятел середній

ОгуоЬаіез тесішз

Жайворонок польовий

Аіаіша агуепзіз

Журавель сірий

Оте §гиз

Зозуля звичайна

Сисиїиз сапогиз

Крук

Соруиз согах

41 Ластівка сільська

Нігшкіо гизііса

Лебідь кликун

Су§пиз су§пиз

Павич звичайний

Рауо сгізіаіиз

44 Папуга какаду

Сасаїиа §а1егі1а

Пугач

ВиЬо ЬиЬо

Славка рябогруда

Зуіуіа пізогіа

47 Сова сіра

Зігіх аіисо

Сойка

Саггаїиз §1апаагіиз

Соловейко східний

Ьизсіпіа Іизсіпіа

Фазан

РЬазіапиз соїспісиз

Шпак

Зшгпиз уи1§агіз

Яструб малий

Ассіріїег пізиз

В. Плазуни

Вуж звичайний

№піх паітіх

Гадюка звичайна

Уірега Ьегиз

Крокодил нільський

Сгосоаііиз шіоіісиз

Черепаха болотна

Етуз огЬісиїагіз

Ящірка живородяча

Ьасегіа уіуірага

Г. Земноводні

Жаба ставкова

Капа езсиїепіа

Тритон звичайний

Тгпігиз уи1§агіз

Д. Риби

Короп-сазан

Сургіпиз сагріо

Лин

Тіпса Йпса

Оселедець атлантичний

Оіиреа пагеп§из

Тріска атлантична

Оасіиз тогиа

Форель струмкова

8а1то пяійа-кігіо

Щука звичайна

Езох Іисіиз

Е. М о л ю с к и

ІСлимак виноградний

Неііх азрега

Є. К о м а х и

] Бджола домашня

1 Аріз теїіГега