Курсова робота - Навчально-методичний комплекс до уроку історії Розвиток української мови, освіти та науки у І пол. ХУІІ ст

Подождите немного. Документ загружается.

- визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

- характеризує та оцінює діяльність П.fКонашевича-Сагайдачного,

П.fМогили;

- порівнює становище православної та греко-католицької церков;

- визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення

національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та

політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.;

- характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші

пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

- висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про

доленосні події доби.

Прививченні цієї теми потрібно звернути увагу на дати:

1556 – 1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о.Мала Хортиця першої

відомої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;

1596 р.- Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

1621 р.- Хотинська війна;

1637-1638 рр. – повстання під проводом П.Павлюка, Я.Острянина, Д.Гуні;

1632 р. – утворення Києво- Могилянської академії.

Персоналії:

Герасим Смотрицький, Іван Федоров, Петро Конашевич-Сагайдачний,

Петро Могила

Поняття та терміни:

«реєстрове козацтво», «Запорозька Січ», «козацькі клейноди», «козацька

старшина», «греко-католицька церква», «покозачення»

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій цього періоду

співвідносити історичні події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок

Люблінської унії, українські воєводства та їхні центри, Запорізьку Січ, напрямки

козацьких походів.

Називати імена значних козацьких ватажків, діячів культурно-церковного

життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, мистецтва даного

періоду.

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства,

становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст. та риси

економічного життя, суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських

землях внаслідок Люблінської унії, ознаки козацтва як історичного явища, риси

військово-політичної організації козацтва; становище православної церкви, вплив

реформаційних та контрреформаційних рухів на культурно-громадське життя

цього періоду, діяльність князя В. Острозького, єзуїтів, православних братств,

вплив діячів Острозької академії на розвиток культури.

Визначати причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших

козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви,

значення братського руху.

Пяснювати і застосовувати названі поняття та терміни.

2.2. Навчально - методичний матеріал до уроку історії «Розвиток української

мови, освіти та науки у І пол. ХУІІ ст»

При вивченні даної теми учням треба нагадати, що розвиток української

культури на початку XIV — першій половині XVII ст. відбувався у складних

суспільно-політичних та історичних обставинах. Розпад Київської Русі та

монголо-татарська навала в середині XIII ст. призвели до занепаду економічного,

політичного і культурного життя України. Від численних міст і поселень

залишились руїни. Всі руські князівства опинились у повній залежності від

татарського хана.

В середині XIV ст. українські землі (Київщина, Чернігівщина,

Переяславщина, Поділля і значна частина Волині) були приєднані до Великого

князівства Литовського, яке стало найбільшим державним утворенням у Європі.

Цей період виявився сприятливішим для розвитку української культури,

ніж роки татарської навали. Багато литовських магнатів із династії Гедимінасів

прийняли православ'я, споріднюючись з українськими та білоруськими князями.

Староукраїнська (руська) мова переважної більшості населення князівства стала

офіційною мовою уряду. Вона використовувалась при складанні грамот і законів.

Литовські правителі розглядали свої завоювання як місію "збирання земель Русі".

На думку М. Грушевського, Велике князівство Литовське зберегло традиції

Київської Русі більшою мірою, ніж Московське князівство.

У другій половині XIV ст. розпочалася експансія Польщі на українські

землі. Протягом двох десятиліть поляки в союзі з угорцями воювали з литовцями

за Галичину і Волинь. Війна закінчилась у 1366 р. польською окупацією всієї

Галичини й невеликої частини Волині.

Фатальним для українців були наслідки Люблінської унії 1569 р., згідно з

якою більша частина українських земель (Галичина, Холмщина, Волинь, Поділля,

Брацлавщина, Київщина) перейшла до Польщі, а друга — значно менша — до

Москви. В цей час українська культура і православна церква зазнали тяжких

утисків.

Після проголошення Люблінської унії єзуїти рушили в Україну, засновуючи

свої колегії у Ярославі, Львові, Кам'янці, Луцьку, Вінниці, Києві та інших містах.

Полемісти з табору єзуїтів у своїх проповідях і диспутах викривали "облудність"

та "культурну відсталість" православ'я. Зокрема, П. Скарга у своєму знаменитому

трактаті "Про єдність церкви Божої" доводив, що православ'я перебуває у

настільки безнадійному становищі, що єдиним виходом для його прибічників є

поєднання з Римом.

Отже, процес формування культури українського народу в XIV — першій

половині XVII ст. був одночасно відображенням складного процесу остаточного

оформлення українського етносу, що завершився в основному в XVI ст.

Причиною повільного культурного розвитку України цього періоду стали

руйнівні наслідки ординської навали, загарбання українських земель литовськими

та польськими феодалами, агресія Кримського ханства та Османської Порти.

Однак, незважаючи на це, культура української народності жила і розвивалася.

В процесі вивчення даної теми треба зробити акцент на найвидатніших

діячів цієї доби, а саме: Івана Федорова (Федорович), Петра Мстиславеця, Василя

Суразького, Дем'яна Наливайка, Михайла Сльозка, Тимофія Вербицького, Памво

Беринда, Тараса Земка, Єлисея Плетенецького, Лазаря Барановича. Учням можна

запропанувати написати реферати, які вони презентують на уроці. Після

презентації рефератів вчитель може запропанувати гру: «Вгадай хто це?» (гра

додана в додатках).

На основі різних джерел інформації учень:

- визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

- характеризує та оцінює діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили;

- порівнює становище православної та греко-католицької церков;

- визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-

визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного

становища українців у першій половині ХVІІ ст.;

- характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки

архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

- висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні

події доби.

Будь-який урок необхідно розробляти як особливий, прагнучи розкрити

яскраві, барвисті, образні живі сторінки історії, щоб у учнів виникло прагнення

дізнатися щось нове, а йдучи з уроку, вони захотіли б знайти продовження

почутого в додатковій літературі і на наступний урок прийшли також з бажанням

та інтересом слухати продовження.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні

заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато

педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку

демократизації школи. З іншого боку - перетворювати нестандартні уроки в

головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність

серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

Урок характеристика: Видатні дiячi української освiти XVI – XVII ст.

Урок-екскурсія: "Спадщина Києво-Могилянської академії".

Урок-дослідження: Розвиток української мови.

Урок- дискусія: Розвиток освіти в І пол. ХУІІ ст.

Для перевірки знань учнів на репродуктивному рівні, вчителя

використовують кросворди, чайнворди, головоломки.

Наприклад, кросворд для даної теми буде поданий таким чином:

Питання:

1. Архімандрит Києво-Печерського монастиря - Могила.

2. Поширенню книгодрукування в Україні сприяла діяльність… - Федоров

3. 1574 р. Іван Федорович надрукував …. - Апостол

4. Учений і письменник-полеміст - Смотрицький

5. Найуславленіше видання того часу - Требник

6. Іраматика – підручник для вивчення мови - Адельфотес

7. Перший український друкований підручник для навчання грамоти - Буквар

8. Однією з перших книг, у тексті яких відчувається вплив живої української мови, є

Пересопницьке - Євангелія

9. Історикополемічний памфлет - Пересторога

10. Cклав «Вірші на жалосний погреб... Петра КонашевичаСагайдачного»- Сакович

Гра "Сліпа карта"

Для проведення гри заздалегідь виготовляється так звана

"сліпа карта", тобто карта (або план), на якій відсутні назви

зображених об'єктів. За цим принципом можна виготовити карту

України, карту області, план міста та плани окремих районів

міста. Для використання на кожному занятті для поступового

засвоєння інформації пропонується виготовити "сліпий" план

історичного центру міста (якщо історичний центр міста не

співпадає з сучасним центром, окремо виготовляється план

сучасного центру) та план мікрорайону, в якому мешкає

більшість вихованців гуртка. З плану - шаблону виготовляється

необхідна кількість ксерокопій для безпосереднього

використання їх дітьми.

Завдання з використанням „сліпого плану міста”

Команди отримують ксерокопії "сліпого" плану тієї чи іншої

частини міста.

Завдання полягає в тому, щоб написати на плані якомога

більше назв зображених на ньому вулиць, площ, провулків тощо.

Перемагає команда, яка зуміє пригадати і написати найбільшу

кількість назв. Для ускладнення завдання можна обмежити час

його виконання. Карти України ХУІІ ст. додані в додатках. Зміни в

назвах карт змінюють учні кожної групи. Групи формуються

заздалегідь.

Підведення підсумків роботи на станції .

Сучасним школярам дуже важко розібратися, правильно оцінити ряд подій

виходячи з того потоку інформації (часом досить суперечливої), яка

виплескується на нас з боку преси, радіо і телебачення. У зв’язку з цим виникає

необхідність вирішення ряду проблем. Однією з таких проблем, яка потребує

негайного вирішення є проблема формування в процесі навчання активного,

самостійного, творчого мислення школярів. Учням потрібно допомогти позбутися

шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в

їхні голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярів

здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань.

Самостійна робота на уроках історії має велике навчальне й виховне

значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, копи вчитель застосовує її у

певній системі та послідовності; правильно керує нею; працює в тісному контакті

з учителями інших предметів, особливо гуманітарного циклу.

Напрклад, для самостійного вивчення історичної постаті Петра

Могили, учням пропонується переглянути додаткову літературу:

1. Видатні постаті в історії України (ІХ-ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси.

Історичні та художні портрети/ В.І. Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев та

ін.. -К.: Вища шк., 2002. -358,[1] с.: портр.

2. Київський митрополит Петро Могила/ Микола Костомаров // Хроніка 2000. -

2004. -Вип.60. - С. 10-49

3. Петро Могила в духовній історії України/ Валерія Нічик,. -К.: Український

Центр духовної культури, 1997. -321,[5] с.: іл., 8 арк. іл.. -Бібліогр.: с.

4. Петро Могила та історія архітектурної реставрації церкви Спаса на Берестові

в Києві.../ Є. Кабанець // Хроніка 2000. -2004. -Вип. 60. - С. 466-479.

В ході опрацювання текстів учні заповнюють схему-характеристику

«Петро Могила»:

Народився - ________________;

Походження - _______________;

Освіта - ____________________;

Участь у військових діях - __________________;

Релігійна кар’єра:

архімандрит - _________________;

митрополит - __________________;

Був учнем і сподвижником - ______________;

Ставлення до братств - _________________;

Дав згоду на об’єднання - _________________.

Формулювання власних суджень щодо значення діяльності Петра

Могили методом «Коло ідей»

Підсумовуючи все почуте під час вивчення матеріалу, учитель пропонує

учням висловити свої думки щодо значення діяльності митрополита, час якого

історики називають Могилянською добою, в ході спільного обговорення

вибираючи і занотовуючи на дошці основне.

Висновок

Урок є основною формою організації навчального заняття. Вимоги до

уроку досить багатогранні. Існує ряд підходів до сутності уроку. У педагогіці

існує багато різних визначень уроку. На думку А.А. Вагіна, урок - це така

форма організації педагогічного процесу, при якій педагог протягом точно

встановленого часу керує колективною, пізнавальною й іншою діяльністю

постійної групи учнів (класів) з урахуванням особливостей кожного з них,

використовуючи види, засоби, методи роботи, що створюють сприятливі

умови для того, щоб всі учні опановували основами досліджуваного

предмета безпосередньо в процесі навчання, а також для виховання й

розвитку пізнавальних здатностей й духовних сил школярів.

І.П. Підласий уважає, що урок - це закінчений у значеннєвому,

тимчасовому, організаційному відношенні відрізок (етап, ланка, елемент)

навчального процесу, основна форма навчання із триєдиною метою: навчити,

виховати, розвити.

Проблема уроку цікавила багатьох методистів, психологів, педагогів.

Такі автори як - Я.А. Коменський, И.Ф. Гербард, И.Г. Песталоцці, К.Д.

Ушинский, Я.В. Давид пропонували різні форми уроку. Найбільше

поширення одержала класно-визначена система навчання Я.А. Коменського.

Надалі вона вдосконалилася.

Актуальність теми даного дослідження полягає в тім, що сучасний урок

історії є складовою ланкою в загальношкільній освіті. Саме урок історії

дозволяє привити дітям такі людські якості, як любов до батьківщини,

патріотизм.

Розробляючи конспект, учитель з'ясовує, чи потрібна на цьому уроці

перевірка знань, умінь і навичок, вивчення нового, закріплення й повторення,

завдання додому; яка послідовність розташування цих ланок навчання;

скільки часу варто відвести на кожен етап роботи. Він відбирає оптимальне з

методів, прийомів, засобів й організаційних форм навчання. Це можуть бути

словесні, друковані, наочні або практичні методи, проблемно-пошукові або

репродуктивні, самостійні види діяльності або під керівництвом учителя.

Треба чітко собі представляти слабкі й сильні сторони методів й їхніх

сполучень. Рішення про методи й прийоми роботи вчитель приймає після

відбору змісту й планування завдань із урахуванням специфіки класу й свого

стилю роботи. Враховуються також стан учнів, їхній можливий настрій

(наприклад, у святкові дні) і працездатність (який по рахунку урок), наявний

час (для всіх етапів уроку з обліком виконуваних учнями завдань).

Освоївши викладання, учитель замість конспекту користується на

уроці розгорнутим планом. У ньому прописані структурні елементи уроку, по

пунктах зазначено, що входить у кожну ланку уроку і яка діяльність учителі

й учнів. У робочому плані викладається порядок пояснення нового матеріалу,

вказується обсяг головного й неголовного матеріалу, виділяються ключові

положення, поняття, персоналії. Тут же позначки, як співвіднести усний

виклад нового з підручником.

Висновки

У ході проробленої роботи вдалося:

1) розглянути проблему, пов'язану з поняттям "сутність уроку", а саме

те, що поняття урок не повною мірою відображає той процес, що

відбувається в ході вивчення історії. Вірніше було б замінити поняття урок

терміном "навчальне заняття", що більш правильно відображає той процес,

що проходить у ході вивчення в школі історії.

2) розглянути питання структури уроку і його класифікації. Найбільш

загальноприйнятою структурою уроку, є наступна структура уроку:.

3) простежити особливість основних типів уроку історії. У сучасній

науці, до основних типів уроку відносять:

- урок нових знань

- уроки аналізу й синтезу знань

- уроки формування навичок й умінь

- уроки діагностики знань, навичок й умінь

4) піддати аналізу основні типи уроків історії в сполученні з його

структурою. Залежно від типу уроку відповідною є і його структура.

Наприклад, урок вивчення нового матеріалу, має більше послідовну

структуру. Повторювально-узагальнюючий урок - має розрізнену, що

ставиться як до контрольного, так і до комбінованого уроку.

5) розглянути існуючі технології навчання. У ході проробленої роботи,

вдалося також з'ясувати, що в педагогічній науці існує безліч методів і

технологій навчання історії. Такі, наприклад, як модульна технологія, методи

проектів і т.д. Але необхідно відзначити, що ще не знайдено універсальну

методику або технологію яка дозволяла б повною мірою позбутися від тих

недоліків, які присутні в сучасних методах і технологіях.