залишення державою для контролю в процесі приватизації. Щодо набуття прав власності при
первинному розпродажу акцій, то дії майбутнього акціонера начебто прості та прозорі — потрібно
підписатись на таку кількість акцій, яку він може оплатити. За умов приватизації (особливо
сертифікатної) виникло багато схем набуття прав власності на пакети акцій, часто сумнівних з погляду
законності, проте дієвих. Сучасні форми конкурсної приватизації також досить обтяжені різними
вимогами, які роблять мало прозорим цей процес.
Для набуття прав власності і, отже, контролю над уже діючим АТ, як правило, застосовуються
три основні шляхи: зміна статутного капіталу, закупівля акцій первинного випуску в акціонерів, зміна
власності внаслідок реального або фіктивного банкрутства підприємства. Практика свідчить, що в
Україні широко використовуються комбіновано перші два шляхи. За умов приватизації при
первісному розміщенні акцій використовувались різні способи їх закупівлі з використанням
приватизаційних майнових сертифікатів, але в основі були два перші шляхи Для підвищення або
зниження частки акционера у статутному фонді і відповідно рівня контролю використовується зміна
статутного капіталу. Однак, як уже підкреслювалось, статутний капітал — величина фіксована, він
може збільшуватись або зменшуватись лише офіційно, що передбачає відповідні процедури.
Процедури щодо збільшення і зменшення статутних капі талів мають досить чітко визначену
законодавчо-нормативну базу. Існує ряд обов'язкових вимог, які мають бути дотримані, щоб
товариство могло змінювати статутні фонди. Так, акціонерне товариство має право збільшувати
статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижчою від
номінальної. Збільшення статутного фонду здійснюється через випуск нових акцій, обмін облігацій на
акції або збільшення номінальної вартості акцій. Акціонери користуються переважним правом на
придбання додатково випущених акцій. Крім того, при додатковому випуску вони мають право на
кількість акцій, що відповідає їх частці у попередньому статутному фонді. Особливістю є те, що в
голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь ;
особи, які підписалися на ці акції.
Існують також інші обмеження для АТ щодо додаткового випуску акцій. У цілому ці обмеження
стосуються практично ' будь-якого акціонерного товариства і полягають у тому, що акціонерному
товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською
діяльністю. Щоправда, досить важко розрізнити причини випуску акцій товариствами, де це робиться
для покриття збитків, а де — для нарощування статутного капіталу. Донедавна в Україні суворо
стежили, щоб підприємства, які мають кредиторську заборгованість, 1 не проводили додаткову емісію.
Зараз у цілому така вимога існує, але можна провести додатковий випуск акцій, конкретно зазначивши
у повідомленні про випуск акцій, що вони не випускаються для покриття збитків.
По суті зміни статутного капіталу мають бути здійснені за умови підтримки цих заходів вищим
органом товариства. Так, в Україні законодавче положення 1991 р. передбачало, що збільшення
статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням
правління за умови, що таке передбачено статутом. Таке положення досить часто не записується у
статуті, крім того, зміни статуту повинні затверджуватись вищим органом управління — загальними
зборами, тому и підвищення статутного фонду можна здійснити з урахуванням інтересів більшості
акціонерів. Це не виключає моментів, коли управління проводили зміни в своїх інтересах. Тому
доцільно, щоб зміни статутного фонду здійснювалися за рішенням вищого органу товариства.
Для зміни відносин власності важливою є можливість реалізувати додатковий випуск акцій за
ринковими цінами. Цим часто користуються впливові акціонери, встановлюючи для конкурентів
надзвичайно високі ціни продажу, невигідні умови підписки, за яких вона жорстко обмежується в часі
і купити додатково випущені акції можуть тільки партнери. До умов підписки на додатковий випуск
акцій можна ввести інвестиційні зобов'язанні, які можуть бути значно вищими від ціни продажу
додаткового пакета акцій і при цьому оподатковуються, що знижує привабливість для стороннього
інвестора.
Для змін контролю можливе зменшення статутного капіталу. Щодо зменшення статутного
капіталу, то рішення про це приймається у такому самому порядку, що і про збільшення статутного
капіталу. Зменшення статутного капіталу здійснюється через зменшення номінальної вартості акцій
або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою їх анулювання.
При здійсненні процедури зменшення статутного капіталу рішенням АТ про зменшення розміру ста-
тутного капіталу акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніш як через 6 міс.